125/2399/25
1-кс/125/22/2026
про застосування запобіжного заходу
12.01.2026 м. Бар Вінницька область
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Барського районного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні № 12025020140000293 від 09.12.2025 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Бар, Барського району, Вінницької області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 раніше не судимого,
- який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтував наступним.
Солдат військової служби за призовом під час мобілізації старший матрос ОСОБА_4 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 18.07.2024, призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 243 від 25 серпня 2024 року на посаду стрільця-санітара 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
Стрілець-санітар 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, у відповідності до ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець Стрілець-санітар 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 08.12.2025 приблизно о 22:40 год., ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_3 ,рухаючись по автомобільній дорозі по вул. Туніка в м. Бар, Жмеринського району Вінницької області зі сторони вул. Довбуша у напрямку вул. Героїв Майдану, що в м. Бар, в районі будинку № 38, в момент об'єктивної появи в полі зору автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_4 , який стояв на проїзній частині дороги справа по ходу його руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на задню ліву частину автомобіля «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_4 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_7 з отриманими тілесними ушкодження у вигляді ЗЧМТ та струс головного мозку був госпіталізований до КНП «Барська МЛ» та в подальшому переведений до КНП «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка», де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Водій ОСОБА_4 відразу після дорожньо-транспортної пригоди залишив місце події разом із своїм автомобілем марки ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_3 , який покинув біля лісу, що розташований праворуч від автодороги сполученням м. Бар - с. Гармаки Жмеринського району Вінницької області навпроти Жіночого Монастиря.
Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 2.3б), 2.10 а), б), в), г), ґ), д), е), 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- п. 2.3 б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- 2.10 - У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
- п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
- п. 13.1 -«Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.».
Порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, стрілець-санітар 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійсненню ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні. Тому, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала повністю та наполягала на його задоволенні. Зауважила, що ОСОБА_4 залишив місце ДТП, не надав допомогу потерпілому ОСОБА_7 , являється військовослужбовцем та за даними ДБР самовільно залишив військову частину та не повернувся на військову службу без поважних причин тривалістю понад три доби.
Потерпіла ОСОБА_6 клопотання підтримала повністю та наполягала на його задоволенні. Зауважила на тому, що підозрюваний після вчинення ДТП, залишив місце ДТП та повіз постраждалого ОСОБА_7 далі від лікарні де залишив його разом з автомобілем.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання частково та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вважає клопотання не обґрунтованим а ризик не доведеними. Звернув увагу на те, що підозрюваний раніше не судимий, повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, вважаю, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що 09.12.2025 відомості по вказаному факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020140000293 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
18.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого..
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця вчинення ДТП від 09.12.2025; протоколом огляду автомобіля від10.12.2025; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, слід зазначити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: 1) незаконно впливати на свідків, потерпілу, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 2) переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання та затягування строків досудового та судового розслідування; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання та затягування строків досудового розслідування та судового розгляду прокурор обґрунтував тяжкістю ймовірного покарання; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Ураховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного, який не має сталих соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, неодружений, не має постійного прибутку, та характером злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, потерпілу, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя ураховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України. З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, але є особливо гострим саме на початковому етапі досудового розслідування. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та йому відомі дані, місце проживання свідків та потерпілої.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя виходить з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілу, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з'явленню свідків та потерпілої до органів досудового розслідування, суду, примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози або підкуп свідка з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 залишив місце ДТП, не надав допомогу потерпілому ОСОБА_7 шляхом виклику «швидкої допомоги» , являється військовослужбовцем та за даними ДБР самовільно залишив військову частину та не повернувся на військову службу без поважних причин тривалістю понад три доби, про що наявне кримінальне провадження.
За вказаних обставин є неможливим застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи, що він вчинив тяжкий злочин, його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 176 -179, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Затримати ОСОБА_4 в залі суду відразу після проголошення даної ухвали суду.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 12 березня 2026 року.
Строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 12 березня 2026 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду в термін п'ять днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено 12 січня 2026 о 16.00 год.
Слідчий суддя: