8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3957/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центра занятості (місцезнаходження: 61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, б.1-А; код ЄДРПОУ: 03491277)
до Фізичної особи-підприємця Пічугіна Едуарда Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 149 966,57 грн.
без виклику учасників справи
Харківський обласний центр занятості (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Пічугіна Едуарда Михайловича коштів мікрогранту в сумі 149 966,57 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
Ухвалю Господарського суду Харківської області від 12.11.2025 судом позовну заяву Харківського обласного центру занятості прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3957/25. Справу № 922/3957/25 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
21.11.2025 до Господарського суду Харківськоі області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ № 27111/25 від 21.11.25), в якому останнім зазначено таке. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що в серпні 2022 р. він отримав згоду на отримання Гранту відповідно до розробленого бізнес-плану у розмірі 243 495 грн., при цьому відповідач зазначає, що ним було використано не всю суму мікрогранту, а лише частину у розмірі 149 966,57 грн. Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні було оголошено мобілізацію, що протягом довгого часу унеможлтвлювало пошуки та оформлення двох працівників, у відповідності до умов договору. Як зазначає відповідач, у 2024 він оформив та працевлаштував двох працівників, при цьому відповідач звертає увагу суду, що заяву на отримання Мікрогранту він оформив 22 липня 2022 р., а 15 серпня 2022 р. надав Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, тоді обовязковоюумовою Договору мікрогранту було створення робочих місць залежно від розміру Мікрогранту протягом терміну дії мікрогранту, а саме 36 місяців. Зміни термінів працевлаштування були внесені Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447 (тобто через 6 місяців після отримання відповідачем мікрогранту) до форми Договору, зокрема, у розділі V пункт 1 викладено в наступній редакції: "1. Обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку". На переконання відповідача, вказані зміни стосуються тих отримувачів мікрогрантів, які були приєднані до Договору після 19.01.2023 р., а тому вважає, що ним не порушено строку щодо оформлення найманих працівників. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
25.11.2025 до Господармького суду харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив ( Вх. № 27440/25 від 25.11.25), в якій не погоджуючись з доводами відповідача, позивач зазначає, що згідно з пунктом 3 розділу ХІІІ Договору про надання мікрогранту умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення Державним центром зайнятості нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору. Як зазначає позивач, в акті перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 98 від 10.02.2025 зазначено, що Відповідач на дату перевірки (10 лютого 2025 року) створив одне робоче місце та працевлаштував одного працівника Новікова Сергія Івановича (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 21.01.2025. При цьому, як вказує позивач, при перевірці інформації, отриманої в результаті обміну з Пенсійним фондом України, у Довіднику ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості даних про працівника Новікова Сергія Івановича (РНОКПП НОМЕР_2 ) не має. Разом з цим, за даними Довідника ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості за період з 15.08.2022 по 31.10.2025 ФОП Пічугіним Едуардом Михайловичем створено лише одне робоче місце, працівник Литвиненко Євген Олександрович, дата початку періоду - 20.05.2025. Отже, на думу позивача, твердження Відповідача про створення 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб протягом строку дії Договору мікрогранту не підтверджується даними отриманими за результатами обміну з Пенсійним фондом України. Отже, оскільки у порушення підпункту 2 пункту 2 розділу VI Договору мікрогранту Відповідачем невиконана обов'язкова умова договору мікрогранту щодо створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок двох робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту та не виконано зобов'язання, передбаченого підпунктом 5 пункту 2 розділу VI Договору мікрогранту щодо повернення до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов'язкової умови, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
28.11.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 27720/25 від 28.11.25), в яких останній зазначає, що йому невідомо, чому відповідна інформація щодо найманих працівників не потрапила в Довідник ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості. Проте, відповідач вказує, що про прийняття нових співробітників ним було повідомлено Державну податкову службу України. Копії відповідних повідомлень відповідачем надано в Додатках до Заперечень.
01.12.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшли додаткові пояснення (Вх.№ 27808/25 від 01.12.25), в яких останній зазначає, що при перевірці інформації, отриманої в результаті обміну з Пенсійним фондом України, у Довіднику ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості даних про працівника Новікова Сергія Івановича (РНОКПП НОМЕР_2 ) не має. Крім того, за даними Довідника ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості за період з 15.08.2022 по 31.10.2025 ФОП Пічугіним Едуардом Михайловичем створено лише одне робоче місце, працівник Литвиненко Євген Олександрович, дата початку періоду - 20.05.2025. також позивач звертає увагу, що доказів направлення Повідомлень та отримання їх органами Державної податкової служби України, відповідно до порядку № 557, Відповідач не надав.
01.12.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (Вх. № 27910/25 від 01.12.25) із доказами направлення Повідомлень та отримання їх органами Державної податкової служби України від ФОП Пічугіна Е.М. про інформування стосовно працевлаштованих осіб. На думку відповідача, вказане свідчить про те, що він працевлаштував двох найманих працівників, сплачував за них відповідні податки та збори, чим виконав всі умови, які діяли на момент укладання Договору про надання мікрогранту між ним та Державним центром зайнятості у Полтавській області.
10.12.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (Вх. № 28924/25 від 10.12.25), в яких захначено, що згідно інформації отриманої від Державної податкової служби України сума сплаченого єдиного податку ФОП Пічугіна Е.М. за період з грудня 2022 року по жовтень 20025 року складає 33729 грн, сума надходження єдиного соціального внеску 20141,64 грн (разом: 53870,64 грн.), кількість працевлаштованих працівників за цей період - 1.
11.12.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли додаткові пояснення (Вх. № 29008/25 від 11.12.25), в яких останній зазначає, що працевлаштував двох найманих працівників, сплачував за них відповідні податки та збори, чим виконав всі умови, які діяли на момент укладання Договору про надання мікрогранту між ним та Державним центром зайнятості по Полтавській області.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/3957/25 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Пунктом 1 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (в редакції, чинній на момент подання заяви на отримання гранту) (надалі - Порядок №738) передбачено, що цей Порядок визначає: умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант); механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.
22.07.2022 Фізична особа-підприємець Пічугін Едуард Михайлович (відповідач) звернулася через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» із заявою № 589LIQ на отримання гранту на власну справу.
За наданою відповідачем у заяві інформацією, сума запиту гранту становить 243 495,00 грн.
Згідно з долученим відповідачем до заяви на отримання гранту на власну справу бізнес-плану, який є невід'ємним додатком до зазначеної заяви, метою отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу у розмірі 243 495,00 грн зі строком реалізації 36 місяців. Згідно з умовами бізнес - плану ФОП Пічугін Едуард Михайлович планував використати кошти мікрогранту в сумі 243495 грн 00 коп. на придбання необхідного зварювального обладнання та верстату для металообробки, металопрокату для виготовлення першої партії продукції, оренду виробничого приміщення, на підготовчому етапі організації виробництва протягом двох місяців здійснити підбір кваліфікованого персоналу та задіяти 2 працівників, з щоквартальною оплатою праці 54000,00 грн з першого кварталу періоду реалізаціїї бізнес-плану, строк реалізації якого становить 12 кварталів (36 місяців, або 3 роки).
Відповідно до інформації, зазначеної в заяві на отримання гранту на власну справу (оригінал письмового доказу наявний у відповідача) кількість працівників, яких відповідач планував найняти - 2.
Наказом Державного центру зайнятості «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» № 84 від 05.08.2022 наказано надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 225 отримувачам на загальну суму 52 255 131,00 грн.
Додатком №1 до наказу Державного центру зайнятості № 84 від 05.08.2022 визначено список заявників які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у період з 11.07.2022 по 24.07.2022., серед яких під номером 81 заява відповідача № 589LIQ, підсумковий скоринговий бал 131, із сумою виплати гранту 243 495, 00 грн (Полтавська обл.).
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 (в редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 №4021) затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
15.08.2022 відповідачем подано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, згідно з якою відповідач приєднався до умов договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Відповідно до змісту заяви про приєднання від 15.08.2022, укладення договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту в розмірі 243495,00 грн. Надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення Державного центру зайнятості про надання мікрогранту.
У вказаній заяві про приєднання від 15.08.2022 зазначено, що обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості - 2 одиниць. Вказано, що мікрогрант перераховується на рахунок отримувача визначений у вказаній заяві.
Вказана заява підписана ФОП Пічугіним Е.М., а також містить відмітку Уповноваженого банку про перевірку та прийняття цієї заяви 15.08.2022.
Отже, 15.08.2022 між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ) та фізичною особою-підприємцем Пічугіним Е.М. (далі - отримувач, відповідач) укладено договір про надання мікрогранту (далі - договір) шляхом приєднання відповідача до всіх його умов в цілому шляхом надання Уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору.
За змістом умов договору, під час укладання цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ «Ощадбанк», та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.
Розділом ІІ договору визначено, що на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.
Відповідно до п.п.1, 2 розділу III договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.
Уповноваженим банком згідно з визначеннями, наведеними у розділі І договору про надання мікрогранту, є АТ «Ощадбанк», який діє на підставі договору про взаємодію і забезпечує укладання цього договору, а також окрему взаємодію його сторін в процесі виконання договору.
За умовами п.4 розділу IV договору про надання мікрогранту для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Відповідно до п.1 розділу V договору про надання мікрогранту обов'язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту, відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання.
Пунктом 6 розділу IV договору передбачено, що у разі невикористання отримувачем коштів мікрогранту протягом шести місяців з дати його отримання або використання мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком на рахунок Міністерства економіки України, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України.
Пунктом 7 розділу IV договору визначено, що для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міські районні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору відповідно до Порядку. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку, який протягом п?яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку.
За змістом п.2 розділу VІ договору, отримувач зобов'язується, зокрема: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов'язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача відповідно до вимог Порядку, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, тощо; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне страхування у разі невиконання обов'язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору.
За змістом п.4 розділу VІ договору, ДЦЗ має право: 1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) відповідно до порядку; вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами.
Пунктом 6 розділу VІІ договору визначено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає відповідно до Порядку до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.1 розділу ХІV договору, цей договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІІ цього договору та діє до повного виконання зобов'язань сторін, передбачених цим договором.
30.09.2022 на рахунок ФОП Пічугіна Е.М. була перерахована сума мікрогранту у розмірі 243 495,00, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою АТ «Ощадбанк» по рахунку за 30.09.2022. Невикористані протягом шести місяців кошти мікрогранту в сумі 93 528,43 грн повернуті на рахунок Міністерства економіки України.
Листом Полтавського обласного центру зайнятості від 18.11.2024 № 16/13/2556-24 повідомлено про зміну місця проведення господарської діяльності Відповідачем з Полтавської області (м. Полтава, вул. Кагамлика, 37 А) на Харківську область (м. Харків, вул. Олександра Олеся, 2А). Відповідно до акту перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 26.04.2023 Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 738 та пункту 8 розділу IV «Строки та порядок використання мікрогранту» Договору мікрогранту Харківською філією Харківського обласного центру зайнятості 10.02.2025 було здійснено перевірку дотримання умов договору мікрогранту, укладеного з ФОП Пічугіним Едуардом Михайловичем (акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 98 від 10.02.2025).
В акті перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 98 від 10.02.2025 (далі - акт перевірки № 98) зазначено про недотримання обов'язкової умови договору мікрогранту, а саме створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку, а саме до 29.03.2023, двох робочих місць та працевлаштування на них на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Відповідно до бізнес - плану та заяви про приєднання до договору мікрогранту Відповідач зобов'язався створити 2 робочі місця та працевлаштувати на них 2 працівників.
В акті № 98 зазначено, що Відповідач на дату перевірки (10 лютого 2025 року) створив одне робоче місце та працевлаштував одного працівника Новікова Сергія Івановича з 21.01.2025. За даними Довідника ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості за період з 15.08.2022 по 31.10.2025 ФОП Пічугіним Едуардом Михайловичем створено одне робоче місце, працівник Литвиненко Євген Олександрович, дата початку періоду - 20.05.2025.
У порушення підпункту 2 пункту 2 розділу VI Договору мікрогранту Відповідачем невиконана обов'язкова умова договору мікрогранту щодо створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок (з 30.09.2022 по 29.03.2023) двох робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту та не виконано зобов'язання, передбаченого підпунктом 5 пункту 2 розділу VI Договору мікрогранту щодо повернення до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов'язкової умови.
Пунктами 6 та 8 розділу VIІ «Відповідальність сторін» Договору мікрогранту передбачено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регі-ональним центром зайнятості в судовому порядку.
Після невиконання обов'язку, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 розділу VI «Права та обов'язки сторін» Договору, а саме виконання обов'язкової умови договору, у отримувача настає обов'язок виконати зобов'язання, передбачене підпунктом 5 пункту 2 розділу VI «Права та обов'язки сторін» Договору, а саме повернути до уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі. Зобов'язання в поверненні коштів мікрогранту обумовлено Договором, то його виконання для отримувача є обов'язковим.
Таким чином, на думку позивача, ФОП Пічугін Едуард Михайлович на виконання підпункту 5 пункту 2 розділу VI та пункту 6 розділу VIІ Договору мікрогранту був зобов'язаний повернути кошти мікрогранту в сумі 149966,57 грн уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснювалося перахування мікрогранту.
Згідно з п. 8 розділу VII "Відповідальність сторін" договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Відповідно до абз. 5 п. 21 Порядку рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Наказом Харківського обласного центру зайнятості від 17.02.2025 № 97 «Про повернення коштів мікрогранту» зі змінами внесеними наказом від 25.04.2025 № 208 вирішено вжити заходів щодо повернення Відповідачем коштів мікрогранту в сумі 149966,57 грн.
З метою досудового врегулювання спору 30.04.2025 ФОП Пічугіну Едуарду Михайловичу пред'явлено претензію з вимогою перерахувати кошти в сумі 149 966,57 грн на рахунок АТ «Ощадбанк» в місячний строк, яку Відповідачем відхилено листом від 16.05.2025 (вхідний № 779/21).
Станом на день звернення до суду відповідач кошти мікрогранту добровільно не повернув.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 149 966,57 грн. мікрогранту.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника належного виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за їх відсутності - згідно зі звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, що звичайно ставляться. Виконання, зміна чи припинення договірних зобов'язань можуть бути обумовлені вчиненням або утриманням від вчинення певних дій однією зі сторін чи настанням обставин, визначених договором, у тому числі таких, що залежать від волі сторони.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 52 ЦК України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Частинами 1 - 3 ст. 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Згідно зі статтями 12 і 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», якою затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 1 Порядку метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Згідно з п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості
Відповідно до Положення про Харківський обласний центр зайнятості, позивач регіональний центр зайнятості є неприбутковою державною установою централізованій системі державних установ Державної служби зайнятосі гідпорядкованою та підзвітною Державному центру зайнятості; предметом діяльност крім іншого є виконання програм та заходів, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 17 Порядку рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до абз. 10 п. 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягм одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з Порядком працівників.
Згідно з п. 8 розділу VII "Відповідальність сторін" договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Як уже зазначалось, постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 затверджений Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Пунктом 1 Порядку №738 (у редакції, чинній на момент подання відповідачем заявки на отримання гранту від 01.11.2022) визначено, що джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: державного бюджету, в тому числі резервного фонду; що надходять на рахунок «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу» Мінекономіки, на який зараховуються внески від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки.
За змістом п.4 Порядку №738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує: 150 000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника або залучення до роботи у сіменому фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства; 250 000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства.
Згідно з п.6 Порядку №738 передбачено, що надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів, відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.
Пунктом 17 Порядку №738 передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Суд зауважує, що відповідно до п.20 Порядку №738 (у редакції, чинній на момент подання відповідачем заявки на отримання гранту) у договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів. Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня укладення договору мікрогранту робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи. У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймається регіональним центром зайнятості. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту, на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
Водночас, на момент підписання відповідачем заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту були внесені відповідні зміни до Порядку №738 та, зокрема, визначено, що обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Відповідно до змісту заяви про приєднання від 15.08.2022, укладення договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту в розмірі 243 495,00 грн
У вказаній заяві про приєднання від 15.08.2022 зазначено, що обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2.
Отже, 15.08.2022 між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ) та фізичною особою-підприємцем Пічугіним Е.М. (далі - отримувач, відповідач) укладено договір про надання мікрогранту (далі - договір) шляхом приєднання відповідача до всіх його умов в цілому шляхом надання Уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору, відповідно до п.1 розділу V договору про надання мікрогранту обов'язковою умовою є створення протягом дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту, відповідно до умов порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання.
30.09.2022 на рахунок відповідача була перерахована сума мікрогранту у розмірі 243 495,00 грн.та цього ж дня зарахована на його рахунок, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою АТ «Ощадбанк» по рахунку за 30.09.2022.
Ураховуючи наведене, у відповідача виник обов'язок у строк протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача створити 2 робочі місця та працевлаштувати на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач на дату перевірки (10 лютого 2025 року) створив одне робоче місце та працевлаштував одного працівника Новікова Сергія Івановича з 21.01.2025. За даними Довідника ПОУ (ЄРДС) Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості за період з 15.08.2022 по 31.10.2025 ФОП Пічугіним Едуардом Михайловичем створено одне робоче місце, працівник Литвиненко Євген Олександрович, дата початку періоду - 20.05.2025.
Отже, суд констатує, що відповідач вказану обов'язкову умову не виконав і у строк до 29.03.2023 не створив 2 робочі місця та не працевлаштував на них відповідних осіб.
Абзацами 1-3, 6 п. 21 Порядку №738 (у редакції, чинній станом на момент складення акту від 17.08.2023) передбачено, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Наказом Харківського обласного центру зайнятості від 17.02.2025 № 97 «Про повернення коштів мікрогранту» зі змінами внесеними наказом від 25.04.2025 № 208 вирішено вжити заходів щодо повернення Відповідачем коштів мікрогранту в сумі 149966,57 грн.
З метою досудового врегулювання спору 30.04.2025 ФОП Пічугіну Едуарду Михайловичу пред'явлено претензію з вимогою перерахувати кошти в сумі 149 966,57 грн на рахунок АТ «Ощадбанк» в місячний строк, яку Відповідачем відхилено листом від 16.05.2025 (вхідний № 779/21).
Пунктом 7 розділу IV договору визначено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку, який протягом пяти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що Пічугіним Е.М. у порушення умов договору про надання мікрогранту від 15.08.2022 не виконано обов'язкову умову, а саме створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці, що є підставою для повернення уповноваженому банку наданих коштів мікрогранту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення відповідачем отриманої суми мікрогранту в розмірі 149 966,57 грн. та необхідність задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача стосовно того, що за умовами договору обов'язковою умовою було створення робочих місць протягом дії мікрогранту, а саме 36 місяців не знайшли свого підтвердження з огляду на те, що відповідно до умов договору, а саме п. 3, розділ 13 (до якого приєднався відповідач) отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. З вищезазначеного вбачається, що саме на відповідача був покладений обов'язок відслідковувати нові редакції договору, до умов якого він приєднався.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом присудження до стягнення з Відповідача на користь Позивача отриманої суми мікрогранту в розмірі 149 966,57 грн.
Надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пічугіна Едуарда Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, за наступними реквізитами: отримувач: АТ "Ощадбанк", код отримувача: 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_3 , призначення платежу: "Повернення гранту (мікрогранту) Пічугіна Едуарда Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 )» кошти мікрогранту в сумі 149966,57 грн.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пічугіна Едуарда Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул. Громадського Олега, 1-А, м. Харків, 61068, рахунок UA648201720355489001017099650, Держказначейська служба України, м. Київ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "12" січня 2026 р.
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/3957/25