про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/6/26
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.,
розглянувши заяву б/н (вх.№8) від 06.01.2026 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за його заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник звернувся до суду у зв'язку із наявністю прострочених зобов'язань перед кредитором, через існування обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Положеннями ст. 116 КУзПБ встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 КУзПБ .
Кодекс України з процедур банкрутства сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення його боргів.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
КУзПБ покладає на боржника обов'язки щодо надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності має надати і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Суд зауважує, що вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
Крім того, відповідно до п.8 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри).
Звертаючись до суду, заявник вказує, що до членів сім'ї належать: мати - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), дружина - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дочка - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), дочка - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Як убачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника за 2022-2025 роки в Розділі ІІ. Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено: "-".
Заявником не надано до заяви б/н від 06.01.2026 інформації щодо працевлаштування та доходів членів сім'ї боржника (дружини, матері).
Суд вважає за необхідне зазначити, що належним доказом, що підтверджує інформацію про суми доходів членів його сім'ї є Довідка про доходи, яка видається відповідним податковим органом чи пенсійним органом.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення до ТСЦ МВС із відповіддю щодо наявності/відсутності за членами його сім'ї транспортних засобів.
У постановах КГС ВС від 08.12.2022 у справі №916/1941/21, від 17.01.2023 у справі №916/2468/21 йдеться про те, що спеціальним законом, яким є Кодекс України з процедур банкрутства, імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї.
Зазначені обставини є підставою для залишення заяви про неплатоспроможність без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що заяву б/н від 06.01.2026 з додатками про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 слід залишити без руху.
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Зазначені правові наслідки застосовуються і до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Разом із цим суд зазначає, що після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 2, 9, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк - протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом надання:
- довідки про доходи членів сім'ї, видану податковим/пенсійним органом за 2022-2025 роки;
- декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2025 рік, заповнені з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 та довідок про доходи членів її сім'ї, виданих податковим/пенсійним органом;
- інформації щодо наявності/відсутності рухомого майна за членами сім'ї боржника.
3. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
4. Копію ухвали надіслати боржнику та представнику заявника через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (суддею) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко