65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви без розгляду
"12" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3699/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши подання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-2013/25 від 22.12.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі № 916/3699/23
за позовом: Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, № 10А, код ЄДРПОУ 25396329)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УА «ТТ-Інвестмент Груп» (84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, № 64, код ЄДРПОУ 38351958)
про стягнення 433 285,50 грн,
25.08.2023 Дочірнє підприємство «Пілснер Україна» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таіс-Дістрибьюшн» про стягнення заборгованості за договором поставки № 11669 від 12.10.2020 в розмірі 433 285,50 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УА «ТТ-Інвестмент Груп» на користь Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» суму основної заборгованості в розмірі 433 285 грн 50 коп та судовий збір в розмірі 6 499 грн 28 коп.
15.04.2024 Господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 29.02.2024 по справі № 916/3699/23, яке набрало законної сили 02.04.2024, видано відповідний наказ.
09.01.2026 господарським судом одержано подання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. №2-23/26) про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань боржником за рішеннями суду, в якому державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Нурметова Фаруха Султанхановича до виконання всіх покладених на нього зобов'язань в межах зведеного виконавчого провадження № 74926071.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця..
Дослідивши подання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), господарський суд дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому наявні підстави для повернення подання без розгляду, з огляду на наступне.
У статті 129 Конституції України та статті 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із статтею 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
У відповідності до приписів частини 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 337 ГПК України розміщена в розділі V ГПК України, яким регламентовано процесуальні питання, пов'язанні з виконанням судових рішень у господарських справах.
Відповідно до ч.2 ст. 170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За приписами ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Таким чином, належними доказами відправлення учасникам провадження копії подання та доданих до нього документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії подання та доданих документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
Водночас подання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-23/26 від 09.01.2026) у даній справі подане в паперовій формі, а отже, державний виконавець не звільнений від обов'язку щодо надсилання іншим учасникам справи (провадження) копій вказаного подання.
В свою чергу, не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Стосовно вирішення питання щодо порядку надіслання копії письмової заяви, скарги, клопотання іншим учасникам справи необхідно застосовувати загальні положення Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Законом України «Про поштовий зв'язок», Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою (пункт 19 Правил).
Відповідно до п.59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
З пункту 61 Правил вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За змістом пункту 2 Правил реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом відправлення копії заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно, якщо подання надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Таким чином, належним доказом направлення копії подання з додатками учасникам справи є квитанція про її надіслання в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а в даному випадку є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фіскального чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Поряд з цим, всупереч положенням ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, до подання не додано належних доказів направлення Дочірньому підприємству «Пілснер Україна» та Товариству з обмеженою відповідальністю «УА «ТТ-Інвестмент Груп», а також Товариству з обмеженою відповідальністю «Кашкан Логістик» копії подання про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.
Так судом встановлено, що на підтвердження надіслання подання та доданих до нього документів іншим учасникам справи (провадження) державним виконавцем додано фіскальні чеки від 05.01.2026, з яких вбачається надіслання державним виконавцем рекомендованих листів ДП «Пілснер Україна», ТОВ «УА «ТТ-Інвестмент Груп» та ТОВ «Кашкан Логістик».
Між тим із наведених фіскальних чеків суд позбавлений встановити яку саме кореспонденцію було направлено зокрема боржнику - ТОВ «УА «ТТ-Інвестмент Груп», відтак вказані фіскальні чеки не розцінюються судом як належні докази направлення іншим учасникам поданого державним виконавцем подання разом із доданими до нього матеріалами.
Більш того, із наданого фіскального чеку убачається направлення державним виконавцем рекомендованого листа ТОВ «УА «ТТ-Інвестмент Груп» до поштового відділення 65003 у м. Одесі, тоді як ще з 20.12.2023 місцезнаходженням вказаної особи є: 84300, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, № 64. При цьому, доказів перебування боржника за попередньою адресою його місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, № 115, або здійснення будь-якої діяльності за вказаною адресою матеріали справи не містять та державним виконавцем не надано.
Зважаючи на вище означене, в порушення визначених приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України вимог, державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не було надано суду належних доказів надсилання копії подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (квитанції/розрахункового чеку та опису вкладення зі штампом підприємства зв'язку із зазначенням найменування учасника справи, його адреси, а також зазначення щодо найменування документів, номеру поштового відправлення) на адресу всіх учасників справи.
Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, оскільки державним виконавцем при зверненні із поданням не дотримано вимог ч. 2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення подання без розгляду згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України, з підстав відсутності належних доказів на підтвердження надсилання на адресу інших учасників справи як відповідного подання, так і доданих до нього додатків, що порушує баланс рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Водночас, суд звертає увагу, що вказані положення чинного процесуального законодавства щодо порядку надіслання копії подання та доданих до нього документів учасникам справи і надання суду належних доказів на підтвердження його надсилання вже було роз'яснено державному виконавцю ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі № 916/3699/23.
Разом з тим, суд звертає увагу державного виконавця на те, що він не позбавлений права на звернення до суду із відповідним подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника після усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Подання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-23/26 від 09.01.2026) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі № 916/3699/23 - повернути заявнику без розгляду.
Додаток: подання з додатками до нього на 82-х аркушах.
Ухвала набрала законної сили 12.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський