про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року Справа № 915/10/26
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, вул.Покровська, 5, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000
електронна пошта: mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі
Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради, вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400
електронна пошта: mur-kur_osvita@ukr.net
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК», вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002
про: - визнання недійсними додаткових угод;
- стягнення коштів
Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 05.07.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК».
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 14.08.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК».
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 24.09.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК».
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 02.10.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК».
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» на користь відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради кошти в сумі 198 782,61 гривень.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
В силу приписів ч.5 ст.162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
У відповідності до ч.4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У відповідності до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Так, прокурором у позовній заяві не вказано обставин та доказів надіслання до звернення до суду з позовом №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) на адресу Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради повідомлення №02.53-5689ВИХ-25 від 30.12.2025 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Заявником не зазначено обставин та доказів сплати позивачем (Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради) коштів за спожитий, у період з червня 2024 року по серпень 2024 року, обсяг електричної енергії
Заявник у позовній заяві вказує ціну позову 195 428,47 грн., при цьому у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 198 782,61 грн.
Отже, позивачу необхідно визначитись з ціною позову.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) - залишити без руху.
2. Позивачу (прокурору) усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу (прокурору), що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук