07.01.2026 Справа № 914/3152/25
м. Львів
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», м.Київ
про заміну сторони у виконавчому документі у справі № 914/3152/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «ТСМ», м.Трускавець Львівської області
про стягнення заборгованості в сумі 23938,56 грн
заінтересована особа: ОСОБА_1 , м.Київ
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники учасників справи: не з'явились
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «ТСМ» про стягнення 23938,56 грн заборгованості, а також судових витрат.
З підстав, викладених в ухвалі суду від 22.12.2025 суд постановив Закрити провадження у справі та стягнути з Приватного підприємства «ТСМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» 2500,00 грн. витрат на правову допомогу. 22.12.2025 видано наказ на виконання ухвали суду від 22.12.2025.
25.12.2025 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» (вх.№5582/25 від 25.12.2025) про заміну сторони у виконавчому документі у справі № 914/3152/25.
Ухвалою суду від 29.12.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» (вх.№5582/25 від 25.12.2025) про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 914/3152/25 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.01.2026. Дану ухвала суду надіслано сторонам до їхніх електронних кабінетів, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлено в кабінети - 29.12.2025 року о 17:07 год, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
06.01.2025 від позивача та від заінтересованої особи поступили заяви про розгляд заяви про заміну сторони без їх участі (вх.№269/26 та 270/26).
Сторони явки повноважних представників в судове засідання 07.01.2026 не забезпечили.
Частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву ТзОВ «Українська злагода», суд зазначає таке.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п'ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
24.12.2025 р. між ТОВ «Українська Злагода» та ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «Українська Злагода» як первісний кредитор передає, а ОСОБА_1 - новий кредитор приймає право грошової вимоги до Боржника ПП «ТСМ» щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених Первісним кредитором в результаті розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/3152/25 за позовом Первісного кредитора до Боржника про стягнення боргу за договором поставки № 1647 від 20.03.2023 р.
Згідно з п. 1.2. Договору розмір права вимоги становить 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн.00 коп. та стягується на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 22.12.2025 р. у справі № 914/3152/25.
Як вбачається з п. 1.3. Договору перехід права вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора відбувається у момент підписання цього Договору його Сторонами. Після чого Новий кредитор стає повним та єдиним кредитором і власником прав грошової вимоги до Боржника, що є предметом даного Договору.
Відповідно до п. 1.4. Договору укладення даного Договору є підставою для стягнення з Боржника та користь Нового кредитора витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн. 00 коп. та для заміни стягувача у виконавчому документі у справі № 914/3152/25 з Первісного кредитора на Нового кредитора у порядку ч.5 ст. 334 ГПК України.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України).
У межах розгляду заяви про заміну стягувача суд аналізує та досліджує договір відступлення права вимоги щодо порядку та обсягу переданих прав вимоги, моменту їх переходу тощо.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладеного між ТОВ «Українська Злагода» та ОСОБА_1 договору про відступлення права вимоги від 24.12.2025.
Беручи до уваги умови договору про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, що виникло за ухвалою суду від 22.12.2025 у справі № 914/3152/25.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та заміни стягувача у справі № 914/3152/25.
Відтак, заява ТОВ «Українська Злагода» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» про заміну сторони у виконавчому документі справі № 914/3152/25 задовольнити.
2. Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154 офіс 5-3, код ЄДРПОУ 45522165) у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області від 22.12.2025 р. у справі № 914/3152/25 про стягнення 2500,00 грн. витрат на правову допомогу, на його правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.