ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2026Справа № 910/11137/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікант»
про стягнення 13 353, 40 грн.
Без виклику представників сторін.
Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікант» про стягнення 13 353, 40 грн. з яких : 10 287,24 грн. - основний борг, 1 872, 28 грн. пені., 279, 87 грн. 3 % річних та 1 409, 35 грн. інфляційних втрат.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
17.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікант» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
22.09.2025 від Комунального підприємства «Кривбасводоканал» надійшла відповідь на відзив.
23.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікант» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
31.08.2022 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 447, за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору, орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 2 392, 20 м3/рік, та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 2 392, 20 м3/рік.
Згідно п. 1.2.1 Договору, об'єкт користування водопостачанням та водовідведенням розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Гетьманська, буд. 5А.
В п. 2.1 Договору вказано, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2855 від 22.12.2021 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал», на день укладення договору, становлять: на централізоване водопостачання - 13, 31 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 12, 83 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ).
Відповідно до п. 2.2. Договору, у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов Договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Згідно п. 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Розрахунки за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі:
- до 20 числа розрахункового місяця споживач сплачує 100 % заявленого місячного обсягу послуг згідно рахунку виконавця, при розрахунках за послуги поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважати прирівняними. Споживач здійснює повну оплату вартості послуг за розрахунковий період, згідно рахунків та актів наданих послуг протягом трьох календарних днів з моменту їх формування на Інтернет-платформі «Особовий кабінет споживача» на сайті Виконавця: http://kpkvk.dp.ua/. За письмовою вимогою однієї із сторін та при наявності згоди іншої, можливе застосування іншої форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України;
- якщо сума сплати по авансовому платежу більша ніж сума за фактично надані послуги вона враховується в суму авансового платежу наступного розрахункового місяця;
- остаточна оплата за фактично надані послуги здійснюється до 3-го числа календарного місяця наступного за розрахунковим згідно рахунку виконавця за винятком авансового платежу.
Відповідно до п. 3.4 Договору, визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення відбувається шляхом внесення споживачем фактичних показників приладу обліку, на підставі яких формується акт приймання-передачі послуг на Інтернет-платформі «Особовий кабінет споживача» на сайті виконавця: http://kp-kvk.dp.ua/ кожного 15 числа календарного місяця.
Згідно п. 4.5 Договору, кількість стічних вод споживача, які підлягають оплаті, визначають за фактичними обсягами, зафіксованими засобами вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Відповідно до п. 5.2 Договору, споживач, зокрема, зобов'язаний: своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем; забезпечити повноважним представникам виконавця безперешкодний доступ до приладів обліку та внутрішніх мереж водопостачання і водовідведення для пересвідчення у відсутності витоку води у мережі споживання; дотримуватися вимог чинного законодавства України у сфері водопостачання та водовідведення.
Згідно п. 5.3 Договору, виконавець, зокрема, має право: безперешкодного доступу до приміщень споживача для перевірки систем водопостачання та водовідведення - цілодобово; припинити та/або обмежити надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі внесення плати згідно виставлених виконавцем рахунків без додаткового попередження; припинити та/або обмежити надання послуг централізованого водопостачання та/або водовідведення у разі невиконання вимог попередження/припису виданого виконавцем без додаткового попередження; складати Акт у присутності представника споживача в двох примірниках. У разі відмови споживача від підписання акту, в останньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох повноважних представників виконавця.
Відповідно до п. 6.1 Договору, Споживач, зокрема, несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері централізованого водопостачання і водовідведення та житлово-комунальних послуг; порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим Договором; скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин; невиконання умов даного Договору.
Пунктом п. 7.1. Договору визначено, що точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є межа балансової належності, які визначаються Актом/схемою розмежування балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 10.5 Договору, споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг та отримання рахунку авансового платежу направляє свого представника у відділ по роботі з юридичними особами служби технічної інспекції не пізніше « 26» числа розрахункового місяця. Якщо представник споживача не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних технічних засобів обліку води в односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим споживачем та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу споживача.
Пунктом 10.9 Договору визначено, що споживач забезпечує можливість проведення виконавцем у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та присутність свого (споживача) представника.
Позивач, виконуючи свій обов'язок щодо контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод відповідачем, на підставі договору, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508 (надалі - Правила № 316) та Правил приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу, затверджених Криворізькою міською радою від 13.02.2019 № 79 (надалі - Правила № 79), здійснював раптові відбори контрольних проб стічних вод у споживача:
23 травня 2024 уповноваженими представниками КП «Кривбасводоканал» на підставі Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №447 від 31.08.2022р. було здійснено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача за адресою: вул. Гетьманська, 5А, м. Кривий Ріг , про що складено Акт № 22 від 23.05.2024, підписаний в односторонньому порядку представниками КП «Кривбасводоканал», представник Споживача від підписання акту відмовився.
Акт з додатком 1: Схема мереж водовідведення підприємства ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» за адресою: вул. Гетьманська, 5А, припис від 23.05.2024 надіслано Споживачу листом вих. №28-22/8183 від 29.05.2024року.
В результаті технічного обстеження систем водоспоживання та водовідведення Споживача в акті № 22 від 23.05.2024р. зафіксовано про наступне: при здійсненні технічного обстеження мереж водовідведення об'єкта підприємства ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» було встановлено, що технічні умови №408 від 29.11 2021р. на приєднання до централізованих мереж водопостачання та водовідведення не відповідають фактичному стану систем водопостачання та водовідведення у п.5.2, а саме: не встановлений прилад обліку стічних вод. Акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін мереж водопостачання та водовідведення від 29.11.2021р. не відповідає фактичному стану в графічній частині, а саме: не зазначені усі наявні каналізаційні колодязі. Робочий проект на приєднання від 2022р. потребує оновлення, а саме: зазначений у проекті діаметр каналізаційного трубопроводу Ду = 150мм. У частині водовідведення, яка доступна для огляду, прокладена каналізаційна труба Ду=200мм. Каналізаційний колодязь КК-2існ не може бути колодязем для відбору проб стічних вод, оскільки знаходиться на території підприємства, що є порушенням п.п.1,4.19 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення №79 від 13.02.2019р. За даним визначенням таким колодязем є колодязь КК-Зпр., відповідно до робочого проекту (ВК 54/22-ЇВК,том 1, Профіль існуючої каналізації1).
Відповідно до схеми мережі водовідведення (Додаток 1) місцем відбору проб стічних вод визначений колодязь КК-2 (випуск Ду=200мм).
Видано Припис від 23.05.2024, згідно якого у строк до 23.06.2024р. Споживачу надати до технічної інспекції КП «Кривбасводоканал»:
відповідно до р. V п.1 Правил №190 забезпечити наявність засобів вимірювальної техніки обліку стічних вод;
відповідно до п.3.2.8 Правил № 79, p.VI п. І Правил №316 оновити технічну документацію, що характеризує стан систем водопостачання та водовідведення;
відповідно до п.5.3 Правил №79, надати доступ уповноваженим представникам КП «Кривбасводоканал» на територію споживача для здійснення технічного обстеження та/або контролю за якістю стічних вод.
23 травня 2024 о 10:54 год., уповноваженими представниками КП «Кривбасводоканал»: провідним інженером-інспектором 1ПВ Корота Д., техніком ШВ Чадовим І., слюсарем КВП Рябченко Д. на підставі Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 447 від 31.08.2022 та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.02.2019р. №79 (далі -Правила №79), з метою здійснення контролю за якістю стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, з каналізаційному випуску Ду=200мм у контрольному колодязі. КК-2, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 5А було здійснено відбір проб стічних вод (проба №154 контрольна, 154 арбітражна), про що складено відповідний Акт про відбір проб стічних вод №247 від 23.05.2024р.
Також, 23 травня. 2024 о 11:25 год, уповноваженими представниками КП «Кривбасводоканал»: провідним інженером-інспектором ІПВ. Корота Д., техніком ІПВ Чадрвим L, слюсаррм КВП Рябченко Д. на підставі Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 447 від 31.08.2022р. та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.02.2019р. №79 (далі -Правила №79), з метою здійснення контролю за якістю стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, з каналізаційному випуску у контрольному колодязі КК-2існ« за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 5А не було здійснено відбір проб стічних вод, про що складено відповідний Акт про відбір проб стічних вод №248 від 23.05.2024р.
Відбір проб стічних вод не здійснено у зв'язку з тим, що каналізаційний колодязь КК-2існ, зазначений у робочому проекті, знаходиться на закритій території, допуск до якої не надано на вимогу представників КП «Кривбасводоканал», що зафіксовано у Акті технічного обстеження №22 від 23.05.2024.
Згідно результатів хімічного аналізу контрольної проби №154 стічних вод, відібраної 23.05.2024р.з каналізаційного випуску Ду==200мм у каналізаційному колодязі КК-2, за адресою: вул. Гетьманська, 5 А, м. Кривий Ріг, виконаного хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «Кривбасводоканал», про що складено Протокол №437 від 28.05.2024р. дослідження якості стічних вод, яким встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил №79.
В результаті випробувань було виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками:
ХСК =537,0 мгО/дм3, при допустимій концентрації 500,Q мгО/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0901-14);
Завислі речовини=330,0 мг/дм3, при допустимій концентрації 300,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1:4.039-95);
Азот амонійний- 50,6 мг/дм3, при допустимій концентрації 50,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ МЗ:014:2018);
Хлориди-388,0 мг/дм3 ,при допустимій концентрації 350,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.037-95);
Сульфати =789,0 мг/дм3, при допустимій концентрації 400,0 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0879-13);
Фосфати =11,6 мг/дм3 , при допустимій концентрації 3,9 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0879-13).
Позивач посилається на те, що лабораторія виробника відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Хіміко-бактеріологічна лабораторія Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (юридична адреса: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Єсеніна,6а. Адреса за місцем знаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район. 7 кілометр траси Кривий Ріг-Дніпро, Центральна станція аерації) за результатами аудиту системи вимірювань відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання», про що отримане у 2022році Свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 від 04 січня 2022 №08-0002/2022, яке чинне протягом трьох років з дати реєстрації.
Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м.Кривого Рогу» №79 від І3.02.2019р, затверджено Порядок визначення розміру плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання. Відповідно до п.6.8 Правил №79 визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника Pc) розраховується за формулою:
Pc = Т х Qd + 5Т х Qpd +Kk х Т х Qpz, де:
Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3, Т- 12.83 грн/м3 (без П/ТВ) з 01.01,2022р,
Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;
Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3
Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Відповідно до п.6.16. Правил №79 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, застосовується коефіцієнт кратності.
Відповідно до п.6.17 Правил №79 додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод , стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів.
Розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу здійснено КЦ «Кривбасводоканал» за період з 24 лютого по 23 травня 2024року у розмірі 10 287,24 грн.
Дані про обсяги скинутих стічних вод Споживача містяться у актах приймання-передачі наданих послуг водопостачання та водовідведення за укладеним Договором № 447 від 31.08.2022 за періоди лютий - травень 2024, та складають: 92,0 м3; 75,0 м3; 75,0 м3; 50,0 м3 відповідно.
У відповідності до вимог п.4.26 Правил №79 про виявлені порушення та необхідність застосування заходів по приведенню якості стічних вод відповідача у відповідність до Правил №79, було повідомлено ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» листом №28-22/8183 від 29.05.2024року, з додатками: актами про відбір проб стічних вод №№247,248 від 23.05.2024; протоколом дослідження якості стічних вод № 437 від 28.05.2024р.; актом технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача №22 від 23.05.2024р.з додатком 1-схемою; приписом від 23.05.2024р.
КП «Кривбасводоканал» була нарахована ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що встановлено контрольними аналізами проб стічних вод, актами про відбір проб стічних вод, протоколами дослідження якості стічних вод у розмірі 10 287,24 грн. за період з 24.02.2024р. по 23.05.2024р., та виставлено рахунок № 327 від 21.08.2024р.на суму 10 287,24 грн. який разом з Розрахунком величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу було направлено цінним листом №31-27/12914 від 21.08.2024 ,з описом на юридичну адресу ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 24/1, поштовий індекс 01033.
Позивач зазначає, що Відповідачем не виконано своїх зобов'язань по своєчасній та повній оплаті додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення і як наслідок утворення заборгованості перед КП «Кривбасводоканал», яка станом на 31.07.2025 складає 10 287,24 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1.4.11 Правил № 79, додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу із застосуванням коефіцієнту кратності, що враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата належить (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.
Згідно п. 6.18. Правил № 79, Додаткова плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення в разі порушення вимог щодо якості й режиму їх скидання, вноситься споживачем на рахунок виробника в порядку та в строки, передбачені договором.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зокрема зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Пунктом 3.1.3, 3.1.5 Правил № 79, виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб.
Згідно п. 4.2. вказаних правил, з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК у стічних водах є достатньою підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, позивачем на підставі договору, Правил № 316 та Правил №79 нараховано відповідачу додаткову плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу, яка станом на 31.07.2025 складає 10 287,24 грн.
За висновками суду, позовні вимоги в частині сплати позивачу 10 287,24 грн плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є обґрунтованими та документально підтвердженими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі. Доказів сплати цих коштів відповідачем на користь позивача матеріали справи не містять, відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, хоча про розгляд справи відповідачу відомо, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного документа особи.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (чинний на момент спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 6.3. Договору, за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.1. Договору, споживач зобов'язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної сплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 872, 28 грн. пені.
Здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про його стягнення у заявленому розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 279, 87 грн. 3 % річних та 1 409, 35 грн. інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленій сумі 2787, 88 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку 3 % річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленій сумі 279, 87 грн.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІРМА «ВІКАНТ» (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 24/1, ідентифікаційний код 24942675) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Дудаєва Джохара, будинок 6 А, ідентифікаційний код 03341316) - заборгованість у розмірі 10 287 (десять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 24 коп., пеню у розмірі 1 872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 28 коп., 3 % річних у розмірі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 87 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 35 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 80 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва