ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.01.2026Справа № 910/160/26
Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши, без виклику представників сторін,
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен";
про забезпечення позову.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарен" (далі також - заявник) з заявою про забезпечення позову, в якій просить: зобов'язати ОСББ "Житловий комплекс "Перовський" відновити електропостачання, шляхом підключення електроживлення через внутрішньо-будинкові мережі, до нежитлового приміщення № 362, за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої 69, доступу до електрощитової та комутаційних пристроїв для проведення аварійно-відновлювальних робіт; заборонити ОСББ "Житловий комплекс "Перовський" повторно припинити або обмежувати електропостачання через внутрішньо-будинкові мережі до нежитлового приміщення № 362 за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої 69 до набрання законної сили рішенням суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен" про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Заявник вказує, що має намір протягом 10 днів з дня постановлення ухвали звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою немайнового характеру про визнання дій та бездіяльності щодо відключення електроенергії, водо постачання/водовідведення протиправними, незаконному перешкоджанні в доступі до технічного приміщення по усунення аварійно - відновлювальних робіт в електроустановці УРП-8, відновлення електропостачання.
При цьому, заявник просить суд, у заяві про забезпечення позову, зобов'язати ОСББ "Житловий комплекс "Перовський" відновити електропостачання, шляхом підключення електроживлення через внутрішньо-будинкові мережі, до нежитлового приміщення № 362, за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої 69, доступу до електрощитової та комутаційних пристроїв для проведення аварійно-відновлювальних робіт та заборонити ОСББ "Житловий комплекс "Перовський" повторно припинити або обмежувати електропостачання через внутрішньо-будинкові мережі до нежитлового приміщення № 362 за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої 69 до набрання законної сили рішенням суду.
З наведеного вбачається, що вимоги заявника щодо забезпечення позову, за своїм змістом, є тотожними з позовними вимогами, з якими той має намір звернутися до господарського суду в майбутньому.
Крім того, суд вказує, що відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а не зобов'язанням відповідача вчинити певні дії, зокрема, відновити електропостачання, шляхом підключення електроживлення через внутрішньо-будинкові мережі, до нежитлового приміщення № 362, за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої 69, доступу до електрощитової та комутаційних пристроїв для проведення аварійно-відновлювальних робіт.
З огляду на викладене, господарський суд проходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен" про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Мандриченко