ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.01.2026Справа № 910/13144/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
до Приватного підприємства «Академія оцінки і права»
про стягнення 20 000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Академія оцінки і права» (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 20 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарською операцією за договором №001052/2023 на проведення оціночних робіт від 04.09.2023, тим самим позбавивши позивача права на включення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 20 000,00 грн, яка фактично є його збитками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13144/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечено, мотивуючи, що ПП «Академія оцінки і права» 05.10.2023 було відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну №25 від 27.09.2023 на суму 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20 000,00 грн. 05.10.2023 реєстрацію даної податкової накладної було не прийнято ДПС України (квитанція № 1) з наступним поясненням: Документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 05.10.2023. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 30.09.2023р. Оскільки 01.10.2023 ПП «Академія оцінки і права» переведено на спрощену систему оподаткування 3 групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ, підприємство автоматично було виключено з реєстру платників ПДВ.
З урахуванням наведеного, Відповідач зазначив, що Позивачем не доведено суду наявність протиправної поведінки відповідача, отже відсутній один з елементів складу цивільного правопорушення про відшкодування майнової шкоди.
03.11.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив.
Відповідач 12.11.2025 через систему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив.
17.11.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав додаткові пояснення.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
04.09.2023 Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі - Замовник, Позивач) та Приватним підприємством «Академія оцінки і права» (далі - Суб'єкт оціночної діяльності, Відповідач) укладено договір №001052/2023 на проведення оціночних робіт.
За умовами п.1.1 договору №001052/2023 Суб'єкт оціночної діяльності визначає вартість Об'єкта оцінки та надає Замовнику відповідний повний письмовий звіт в термін, визначений п.5.1. даного Договору, а Замовник оплачує роботу Суб'єкта оціночної діяльності у відповідності до п.4 даного Договору.
Об'єктом оцінки згідно п.2.1 договору є основні засоби, які належать Замовнику, перелік яких представлений в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п.4.1 договору вартість оціночних робіт згідно Договору становить 240000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн.
Згідно п.4.3. договору розмір авансу становить 50% від ціни Договору, що складає 120000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20000,00 грн., який підлягає перерахуванню на поточний рахунок Суб'єкта оціночної діяльності протягом трьох банківських днів з дня підписання договору.
Позивачем на виконання умов договору був проведений авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 120000,00 грн. за незалежну оцінку майна згідно договору №001052/2023 від 04.09.23р. пo pax.№09/06/01 від 06.09.23р.((3397796)), в т.ч.ПДВ 20000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0003397796 від 07.09.2023.
За умовою п.5.1 договору суб'єкт оціночної діяльності зобов'язується надати Замовнику звіт про оцінку майна, вказаного в пункті 2.1 даного Договору не пізніше 20 робочих днів при умові виконання Замовником п.4.3 та п. 9.1.3 даного Договору.
Замовник згідно п.9.1.3 договору зобов'язаний надати Суб'єкту оціночної діяльності протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання Договору усю необхідну документацію (інформацію) стосовно об'єктів оцінки.
Розрахунки в звіті про оцінку майна здійснюється на 01 серпня 2023 року. Дані звіту дійсні в повному обсязі тільки для вказаних в даному Договорі об'єкта, мети та дати оцінки (п.5.2).
Відповідно до п.15.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Згідно із п.8.1 договору приймання-передача роботи оформлюється двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.
Акт приймання-передачі виконаних робіт складається в день надання звіту (п.8.2 договору).
На виконання умов Договору Виконавець передав, а Замовник прийняв виконані згідно з Договором послуги та отримав Звіт про оцінку майна основних засобів, які належать Замовнику, перелік яких представлений в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість наданих послуг згідно Договору становить 240 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 40 000,00 грн., що підтверджується Актом від 27.09.2023 прийому-передачі наданих послуг згідно Договору № 001052/2023 від 04 вересня 2023 року. Сторони з приводу якості виконання та оплати наданих послуг одна до одної претензій не мають.
Остаточний розрахунок, відповідно до п.4.4. Договору в розмірі 120000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20000,00 грн., проводиться у термін трьох банківських днів з дня підписання акту прийому передачі виконаних робіт з оцінки майна.
За умовою п.4.5 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з платіжної інструкції №0003402005 від 28.09.2023 на суму 120 000,00 грн. позивач сплатив відповідачу вартість послуг у повному обсязі за незалежну оцінку майна (в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.).
Звертаючись з позовною заявою до суду позивач зазначив, що в порушення договірних зобов'язань та норм Податкового кодексу України, відповідачем не була зареєстрована податкова накладна в ЄРПН на суму 120 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 20000,00 грн, у зв'язку з чим Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" позбавлене права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов'язання на суму 20 000,00 грн.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору Приватним підприємством «Академія оцінки і права» передано Акціонерному товариству «Вінницяобленерго» звіт про оцінку майна, що підтверджується актом від 27.09.2023.
Згідно із платіжною інструкцію №0003397796 від 07.09.2023 позивачем був проведений авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 120 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 20000,00 грн.; за платіжною інструкцією №0003402005 від 28.09.2023 здійснено остаточний розрахунок на рахунок суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 120 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 20000,00 грн.
Спір у цій справі стосується наявності правових підстав для стягнення з відповідача збитків, у зв'язку з невиконанням ним зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 20000, 00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН), що, як зазначає позивач, призвело до втрати ним права на податковий кредит.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (далі Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Так, як встановлено судом, 05.10.2023 Приватним підприємством «Академія оцінки і права» була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №25 від 27.09.2023 на суму 120 000,00 грн , у тому числі ПДВ - 20 000,00 грн.
05.10.2023 реєстрацію податкової накладної №25 від 27.09.2023 не прийнято ДПС України (квитанція № 1) з наступним поясненням: Документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 05.10.2023р. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 30.09.2023р.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначив, що з 01.10.2023 Приватне підприємство «Академія оцінки і права» було переведено на спрощену систему оподаткування 3 групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ. У зв'язку з цим, підприємство автоматично було виключено з реєстру платників ПДВ (дата анулювання реєстрації 30.09.2023, причина анулювання 45 - є платником єдиного податку за ставкою без ПДВ), а дії в реєстрі податкових документів - заблоковані.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
З огляду на вищевикладене, не реєстрація спірної податкової накладної №25 від 27.09.2023, станом на момент ухвалення рішення, не є наслідком протиправної поведінки відповідача. Останній виконав свій обов'язок щодо направлення даної податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН. Станом на момент вирішення даної справи відповідач не має об'єктивної можливості закінчити процедуру реєстрації спірної податкової накладної, з огляду на використання ним особливостей оподаткування, які призупиняють його реєстрацію як платника податку на додану вартість. Податковий кредит- це право, а не гарантія, і його реалізація залежить не лише від контрагента.
Також суд вважає, що у даній справі відсутнім є такий елемент цивільного правопорушення як збитки. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 20 000,00 грн є необґрунтованими.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
За таких підстав позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки 05.01.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА