номер провадження справи 3/175/25
08.01.2026 Справа №908/2904/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:
за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29 а, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач-1: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 37641918)
позивач-2: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код юридичної особи 40477689) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, 129, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код ВП 41127371)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (вул. Мирного Панаса, 11, оф. 1/12 м. Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи 23979469)
до відповідача-2: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095; , ідентифікаційний код юридичної особи 25891336)
про визнання договору недійсним в частині та стягнення 963 367,44 грн,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Стешенко Віталій Євгенович (в залі суду) - посвідчення № 075793 від 01.03.2023;
від позивача 1: Макознак Софія Євгенівна (в режимі відеоконференції) - самопредставництво юридичної особи, довіреність від 23.06.2025, витяг з ЄДР, наказ №421- К/ТР від 17.06.2025;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Бочаров Андрій Володимирович (в залі суду) - представник відповідача 2, наказ № 126-П від 28.10.2025, посадова інструкція від 29.10.2025.
РУХ СПРАВИ.
18.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивача-1 - Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (скорочене найменування - АГЕНТСТВО ВІДНОВЛЕННЯ), позивача-2: Східного офісу Держаудитслужби, до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (скорочене найменування - ТОВ «Міське будівництво»), відповідача-2 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (скорочене найменування - Служба відновлення у Запорізькій області), про визнання недійсним пункту 3.1 Договору від 31.10.2023 №208-23Б в частині включення в ціну договору податку на додану вартість та стягнення в дохід держави 963 367,44 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору просить покласти на відповідачів порівну.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 справу №908/2904/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкрито провадження у справі №908/2904/25; присвоєно справі номер провадження 3/175/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.10.2025 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
01.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, а саме просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (вул. Мирного Панаса, 11, оф. 1/12, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 23979469), що знаходяться на всіх його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 963 367,44 грн.
Ухвалою суду від 03.10.2025 задоволено заяву вих. № 15/2-1456-25 від 01.10.2025 (вх.№19860/08-08/25 від 01.10.2025) заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №908/2904/25.
09.10.2025 від представника позивача 2 Східного офісу Держаудитслужби через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі №908/2904/25.
09.10.2025 від представника відповідача 1 ТОВ «Міське будівництво» до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у справі №908/2904/25.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання від представника відповідача 2 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області - Лянгасової Юлії Алімівни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2904/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заява від представника позивача 1 Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України - Макознак Софії Євгенівни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2904/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
Ухвалою суду від 14.10.2025 задоволено клопотання представника відповідача 2 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області - Лянгасової Юлії Алімівни та заяву представника позивача 1 Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України - Макознак Софії Євгенівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
14.10.2025 через систему «Електронний суд» від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
16.10.2025 від представника відповідача 1 ТОВ «Міське будівництво» до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі №908/2904/25.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкладено підготовче засідання до 05.11.2025 о 12:00 год.
21.10.2025 від представника відповідача 1 ТОВ «Міське будівництво» до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзивна позовну заяву у справі № 908/2904/25.
05.11.2025 від представника відповідача 1 ТОВ «Міське будівництво» до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2904/25, а також клопотання про закриття провадження у справі № 908/2904/25.
Протокольною ухвалою від 05.11.2025 клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про закриття провадження у справі повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 05.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 02.12.2025 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкладено підготовче засідання до 18.12.2025 о 10:00 год.
17.12.2025 до суду від представника відповідача 2 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області через систему «Електронний суд» надійшли пояснення.
18.12.2025 від представника відповідача 1 ТОВ «Міське будівництво» до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання вх.№25497/08-08/25 про закриття провадження у справі №908/2904/25 та клопотання вх.№25500/08-08/25 про зупинення провадження у справі № 908/2904/25.
Ухвалою суду від 18.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» від 18.12.2025 вх.№25497/08-08/25 про закриття провадження у справі №908/2904/25 та клопотання від 18.12.2025 вх.№25500/08-08/25 про зупинення провадження у справі №908/2904/25
Ухвалою суду від 18.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/2904/25 до судового розгляду по суті на 08.01.2026 об 11:00 год.
У судовому засіданні 08.01.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні 08.01.2026 прокурор підтримав позов повністю.
Представник позивача-1-Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у судовому засіданні 08.01.2026 заявила, що Агенство не є належним позивачем у справі, з підстав вказаних в письмових поясненнях. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник відповідача-2 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області підтримав позицію прокурора у справі. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач-2 у судове засіданні, призначене на 08.01.2026, свого повноважного представника не направив. У своїх письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача-2.
Представник відповідача-1 у судове засіданні, призначене на 08.01.2026, свого повноважного представника не направив, про причини неявки не повідомив.
Згідно із наявною в матеріалах справи довідко про доставку електронного листа ухвала суду від 18.12.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у справі №908/2904/25 доставлена до електронного кабінету відповідача - 22.12.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 08.01.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 08.01.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
31.10.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та ТОВ «Міське будівництво» укладено договір №208-23Б про закупівлю робіт по об'єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя».
Пунктом 3.1 вказаного договору сторонами передбачено, що його ціна визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) і становить 111 517 430,92 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 18 586 238,49 грн.
Оскільки предметом Договору №208-23Б є капітальний ремонт житлового будинку, фінансування якого передбачено за рахунок коштів Державного бюджету України, то операції за вказаним договором звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.15 статті 197 ПК України.
Під час співставлення вартості робіт та витрат, включених до актів форми № КБ-2В за Договором № 208-23Б, з вартістю робіт та витрат визначеною з урахуванням вимог п. 197.15 ст. 197 ПК України (враховуючи компенсацію генеральному підряднику витрат на сплату податку на додану вартість за товарами/послугами включеними до актів форми № КБ-2В) встановлено, що вартість робіт згідно з актами форми № КБ-2В завищена на 963 367,44 грн.
Оскільки положення Договору № 208-23Б по включенню до ціни робіт ПДВ не відповідає приписам п. 197.15 ст. 197 ПК України та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, з урахуванням приписів Узагальнюючої податкової консультації щодо компенсації генеральному підряднику витрат на сплату податку на додану вартість за товарами/послугами включеними до актів форми № КБ-2В, то підстава для сплати 963 367,44 грн - суми ПДВ безпосередньо за будівельно-монтажні роботи відпала, а тому ці грошові кошти, на підставі норм ст. ст. 216, 1212 ЦК України, Відповідач 1 має повернути.
Просить визнати недійсним пункт 3.1 Договору від 31.10.2023 №208-23Б в частині включення в ціну договору податку на додану вартість та стягнути з ТОВ «Міське будівництво» в дохід держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України 963 367 (дев'ятсот шістдесят три тисячі триста шістдесят сім) гривень 44 копійки.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-1.
Позивач-1 (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України) надало пояснення, в яких зазначило, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області не є територіальним органом Агентства відновлення.
Агентство відновлення не має правових підстав щодо втручання в процеси діяльності Служби, як замовника, оскільки, державне регулювання та контроль у сфері закупівель та контроль за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету має здійснюватися уповноваженими на те органами влади в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Просить врахувати, що не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об'єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-2.
Позивач-2 (Східний офіс Держаудитслужби) надав пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без участі представників Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-1.
Відповідач-1 (ТОВ «Міське будівництво») надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Зазначає, що оспорюваний договір містять всі істотні умови договору будівельного підряду, якими є предмет, строк, ціна та інші, що в свідчить про правомірність правочину та направлення дій сторін на досягнення очікуваного результату. Більш того, оспорюваний договір не може суперечити вимогам тендерній документації, яка передбачала включення ПДВ до загальної суми договору.
Відповідач-1 виконав та надав інженеру з технічного нагляду для погодження, підписання та подальшої передачі Замовнику Акти приймання виконаних юбудівельних робіт № 1-14 на нагальну суму 20 143 734,58 грн, що перевищує розмір отриманої передплати, розмір якоії становить 20 073 137,37 грн.
Між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та ТОВ «Міське будівництво» виник спір стосовно відповідності обсягів та вартості фактично виконаних ТОВ «Міське будівництво» робіт саме в частині Акту N13 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 818 516,60 грн та Акті N14 приймання виконання будівельних робіт на суму 4 383 829,28 грн.
Сума отриманого авансу не перевищує загальної суми робіт за Договором N 208-23Б, що вже саме по собі унеможливлює задоволення вимог позивача з посиланням на положення ст.1212 ЦК України.
Вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Міське будівництво» 963 367,44 грн можуть бути задоволені виключно за наявної підстав для визнання недійсним спірного Договору в цілому та/або перевищення суми отриманого авансу від суми, що визначена п.3.1. цього Договору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-2.
Відповідач-2 (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) надала пояснення від 16.12.2025, в яких зазначила, що вважає позов заступника керівника Запорізької обласної прокуратури поданий в інтересах держави у цій справі обгрунтованим і таким що підлягає задоволенню.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про:
- визнання недійсними пункту 3.1 Договору від 31.10.2023 №208-23Б, укладеного між Службоювідновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та ТОВ «Міське будівництво», в частині включення в ціну договору податку на додану вартість;
- стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 963 367,44 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, чи відповідає зміст п. 3.1 договору № 208-23Бвід 31.10.2023 нормам чинного законодавства, зокрема, п. 197.15 ст. 197 ПК України; чи наявні правові підстави отримання відповідачем-1 суми ПДВ у розмірі 963 367,44 грн, яку включено в акти приймання виконаних будівельних робіт.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області 19.10.2023 проведено закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя».
Згідно з формою річного плану закупівель (UA-P-2023-09-22-001714-a) оплата відповідних робіт передбачалась за рахунок коштів Державного бюджету України.
31.10.2023 між Службою та ТОВ «Міське будівництво» укладено договір №208-23Б про закупівлю робіт по об'єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя» (далі - Договір № 208-23Б).
Пунктом 3.1 вказаного договору сторонами передбачено, що його ціна визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) і становить 111 517 430,92 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 18 586 238,49 грн.
Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 Договору № 208-23Б договірна ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. У разі зміни нормативно-правових актів, що стосуються ціноутворення у будівництві, Договір приводиться у відповідність до таких нормативно-правових актів шляхом укладення додаткової угоди.
Пунктом 13.1 вказаного договору визначено, що роботи виконуються Генпідрядником і приймаються Замовником згідно з Календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт Генпідрядник письмово повідомляє Замовника.
Зміна Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої Сторони на підставі додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 18.1).
Відповідно до п. 19.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання Сторонами та діє по 31 грудня 2025 року, а у частині виконання зобов'язань Сторін - до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Сторонами укладено вісім додаткових угод, якими внесено зміни до Договору №208-23Б, зокрема:
- додатковою угодою від 31.10.2023 № 1 ДУ/208-23Б внесено зміни до додатку №2 (Календарний графік виконання робіт);
- додатковою угодою від 31.10.2023 № 2 ДУ/208-23Б прийнято рішення про надання Генпідряднику авансу для виконання робіт в розмірі 20 073 137,57 грн зі строком по 30.04.2024;
- додатковою угодою від 29.12.2023 № 3 ДУ/208-23Б та від 22.04.2024 № 4 ДУ/208-23Б внесено зміни до Додатку № 3 до договору «План фінансування робіт»;
- додатковою угодою від 29.04.2024 № 5 ДУ/208-23Б внесено зміни в частині строку надання авансу, а саме: аванс надається строком по 31.05.2024;
- додатковою угодою від 31.05.2024 № 6 ДУ/208-23Б внесено зміни в частині строку надання авансу а саме: аванс надається строком по 12.06.2024;
- додатковою угодою від 16.08.2024 № 7 ДУ/208-23Б внесено зміни до Додатку №1 (Договірна ціна ) та викладено договірну ціну в новій редакції (Копія договірної ціни у новій редакції у Додатку 5 до акта);
- додатковою угодою від 21.08.2024 № 8 ДУ/208-23Б Договір № 208-23Б розірвано.
Фінансування робіт за Договором № 208-23Б здійснювалось за бюджетною програмою 3111360 «Будівництво та відновлення об'єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд» відповідно до Переліку проектів (об'єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2023 № 770 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії».
На виконання умов Договору № 208-23Б за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії Службою 13.12.2023 згідно з платіжною інструкцією № 6 ТОВ «Міське будівництво» надано аванс на суму 20 073 137,57 грн.
Відповідачем 1 частково відпрацьовано наданий йому аванс шляхом виконання робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) № № 1-12 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) на загальну суму 13 941 388,70 грн, у тому числі ПДВ - 2 326 991,98 грн.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області при перевірці закупівлі UA-2023-09-22-006309-a встановлено, що відповідно актів форми №КБ-2в №№ 1-12 Відповідачем 1 виконано робіт на загальну суму 13 961 951,90 грн.
У ході вищевказаної перевірки під час з'ясування правильності визначення вартості ремонтно-будівельних робіт Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області встановлено, що до актів №№ 1-12 форми № КБ-2в за Договором №208-23Б про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя» включено ПДВ у загальній сумі 2 326 991,98 грн.
Зустрічною звіркою встановлено, що матеріали, вироби і конструкції, послуги машин та механізмів, вартість яких включено до актів форми № КБ-2В за Договором №208 23Б, ТОВ «Міське будівництво» придбано у інших суб'єктів господарювання з урахуванням ПДВ.
Під час співставлення вартості робіт та витрат, включених до актів форми № КБ-2В за Договором № 208-23Б, з вартістю робіт та витрат, визначеною з урахуванням вимог п. 197.15 ст. 197 ПК України (враховуючи компенсацію генеральному підряднику витрат на сплату податку на додану вартість за товарами/послугами включеними до актів форми № КБ-2В), встановлено, що вартість робіт згідно з актами форми № КБ-2В завищена на 963 367,44 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо повноважень прокурора.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З положень статті 1311 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
Позивачами у позовній заяві визначено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Агентство відновлення є головним розпорядником та відповідальним виконавцем бюджетної програми 3111360 «Будівництво та відновлення об'єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд».
Державна аудиторська служба України єдиний орган виконавчої влади в Україні, який здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Прокурор зазначає, що фінансування робіт за Договором № 208-23Б здійснювалось за рахунок фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який створений у 2023 році у складі спеціального фонду Державного бюджету України. Метою вказаного фонду є ліквідація наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією російської федерації проти України (ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»).
Сплата бюджетною організацією у ціні робіт ПДВ за державні ж кошти знижує ефективність використання бюджетних ресурсів. Це штучно завищує вартість будівництва та зменшує кількість чи якість житла, яке може бути надано громадянам. Відповідно, інтереси держави щодо максимальної віддачі від бюджетних асигнувань порушуються, адже кошти, призначені на будівництво, фактично не спрямовуються повністю на заплановану ціль - будівництво, відновлення житла за державні кошти.
Пред'явлення позову прокурором у цьому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки укладення оспорюваного у частині пункту договору разом із безпідставною сплатою коштів у вказаній сумі не спрямовані на забезпечення обороноздатності України (а тим паче на її зміцнення) з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього.
У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Запорізькою обласною прокуратурою листом від 04.02.2025 №15/2-1456-25(15/2-794вих-25) повідомлено Агентство відновлення щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом
За результатами його розгляду вказаний суб'єкт владних повноважень листом від 06.03.2025 № 1040/2/09-02/05-337/10-25 послався на можливість Служби здійснювати самопредставництво в судах України. Також Агентство відновлення зазначило, що скерувало на адресу Служби лист про вжиття заходів за фактом несплати ТОВ «Міське будівництво» сум ПДВ у розмірі 963 367,44 грн за договором від 31.10.2023 № 208-23Б.
Обласною прокуратурою на виконання вимог, установлених ст. 23 вказаного Закону, листом від 04.02.2025 № 15/2-1456-25 (15/2-795вих-25) повідомлено Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області щодо необхідності вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом за фактом виявлених порушень.
За результатами його розгляду Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області листом від 26.02.2025 № 040817/584-2025 повідомило про обмеженість категорії справ, за якими зазначений орган контролю може звертатись до суду.
На час подання прокурором позову Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області так і не звернулись до суду про стягнення з ТОВ «Міське будівництво» 963 367,44 грн
Незалежно від причин незвернення до суду Агентства відновлення та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби, цей факт свідчить, що вказані державні органи не виконують своїх повноважень із захисту інтересів держави.
Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.
У зв'язку із цим у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Посилання Агенства відновлення «…що не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об'єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва…», судом не приймаються оскільки прокурором заявлені позовні вимоги не про реституцію, а про стягнення в дохід держави безпідставно набутих грошових коштів.
Агентство відновлення, в даному випадку є головним розпорядником та відповідальним виконавцем бюджетної програми 3111360 «Будівництво та відновлення об'єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд».
Пунктом 5 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 визначено, що Агентство відновлення з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організовує планово-фінансову роботу в апараті Агентства відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, господарських товариствах, функції з управління корпоративними правами, щодо яких здійснює Агентство відновлення, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; забезпечує внутрішній контроль в Агентстві відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління.
З урахуванням викладеного, Агентство відновлення є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також в матеріалах справи міститься адресоване Агентству відновлення та Східному офісу Держаудитслужби повідомлення Запорізької обласної прокуратури від 12.09.2025 вих.№15/2-1456-25 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивачів - Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Східний офіс Держаудитслужби.
Щодо заявлених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та ТОВ «Міське будівництво» договір № 208-23Б від 31.10.2023 про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновлення несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя» за своєю правовою природою є договором підряду.
За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.2 вказаної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до положень ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною першою ст. 627 ЦК України урегульовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором
Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу україни (далі - ПК України) податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розд. V цього Кодексу.
Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Таким чином, за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Одночасно статтею 197 ПК України визначений перелік операцій, звільнених від оподаткування.
Зокрема, відповідно до пункту 197.15 ст. 197 цього Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Поняття «будівництво житла за державні кошти», що містить у п. 197.15. ст. 197 ПК України, слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.
Поняттю «державні кошти» відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві «публічні кошти». Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти - кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Отже, грошові кошти, що отримані відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договору, які досліджені судом.
Оскільки предметом Договору №208-23Б є капітальний ремонт житлового будинку, фінансування якого передбачено за рахунок коштів Державного бюджету України, то операції за вказаним договором звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.15 статті 197 ПК України.
Натомість п. 3.1 Договору №208-23Б містить положення щодо включення ПДВ до загальної суми договору та ціни робіт у розмірі, еквівалентному 20 % таких цін.
Тому вказане положення договору у частині включення ПДВ до ціни товару суперечить п. 197.15 ст. 197 ПК України
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Таким чином, приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. За таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому, якщо недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин.
Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та від 10.02.2022 у справі №916/707/21.
З урахуванням вказаного висновку Верховного Суду, суд відхиляє посилання відповідача-1 про необхідність за наявності підстав визнання недійсним спірного Договору в цілому.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсними п. 3.1 договору від 31.10.2023 № 208-23Б в частині включення в ціну договору податку на додану вартість на підставі ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1 ст. 215 ЦК України - є обґрунтованими.
Відповідно до положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Оскільки оспорюване положення Договору №208-23Б по включенню до ціни робіт ПДВ не відповідає приписам п. 197.15 ст. 197 ПК України та визнано судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1 ст. 215 ЦК України, то підстава для сплати 963 367,44 грн - суми ПДВ безпосередньо за будівельно-монтажні роботи відпала, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача-1 за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником яких є позивач-1, поза підставою передбаченою законом.
За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення з відповідача-1 безпідставно набутих коштів у розмірі 963 367,44 грн є обґрунтованими.
Щодо наявності спору між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та ТОВ «Міське будівництво» щодо відповідності обсягів та вартості фактично виконаних ТОВ «Міське будівництво» за актами № 13-14 за договором № 208-23Б від 31.10.2023, суд зазначає, що вказаний спір не стосується предмету позову у справі № 908/2904/25, оскільки у цій справі спір стосується фактично сплаченого авансу (в тому числі ПДВ) та виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт №1-12 за договором № 208-23Б від 31.10.2023.
Інші аргументи та посилання відповідача-1 суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається прокурор, доводяться, інформацією з системи «Prozorro» про проведення закупівлі робут (а.с 18-30, т.1), договіровром від 31.10.2023 №208-23Б про закупівлю робіт по об'єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя» (а.с. 31-55, т.1), платіжною інструкцією № 6 від 13.12.2023 (а.с. 56, т.1), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 57-83, т.1), Актом перевірки № 040817-24/6 від 01.11.2024 (а.с. 84-101, т.1), Довідкою Дерджавної аудиторської служби №17-21/04 від 25.10.2024 (а.с. 102-112, т.1), листуванням Запорізької обласної прокуратури (а.с. 113 - 130, т.1).
Обставини, на які посилається відповідач-1, доводяться матеріалами зі справи №910/9124 /24 (а.с.55 - 66, т.2).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідачі не спростували доводи прокурора, доводи прокурора підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Щодо судового збору.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за подання позовної заяви у справі покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.
Запорізькою обласною прокуратурою заявлено дві позовні вимоги - одна позовна вимога немайнового характеру пред'явлена до двох відповідачів та одна позовна вимога майнового характера пред'явлена до одного з відповідачів (відповідача-1).
Відповідно до платіжної інструкції № 2388 від 15.09.2025 Запорізькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 13 982, 81 грн - за одну позовну вимогу майнового характеру - 11 560,41 грн (963 367,44 грн * 1,5 % * 0,8) та один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу немайнового характеру - 2422,4 грн (3028 грн * 0,8).
Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру покладається на відповідача-1, до якого заявлена позовна вимога.
Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру покладається на відповідача-1 та відповідача-2 порівну, як до осіб, до яких заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Також суд враховує, що ухвалою суду від 03.10.2025 задоволено заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №908/2904/25; постановлено накласти арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Міське будівництво» (вул. Мирного Панаса, 11, оф. 1/12, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 23979469), що знаходяться на всіх його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 963 367,44 грн.
За вказану заяву про забезпечення позову Запорізькою обласною прокуратуроюбуло сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2525 від 29.09.2025.
Враховуючи вжиття заходів забезпечення позову за заявою прокурора, суд покладає на відповідача-1 судовий збір, який сплачений прокурором при поданні заяви про забезпечення позову.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст.73, 74, 123, 129, 130, 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним пункт 3.1 договору від 31.10.2023 №208-23Б про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Запорізька, 2-А з відновленням несучих конструкцій після потрапляння боєприпасів в м. Запоріжжя», який укладено між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (м. Київ, код ЄДРПОУ 23979469), в частині включення в ціну договору податку на додану вартість.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (вул. Мирного Панаса, 11, оф. 1/12, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 23979469) в дохід держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 37641918) суму 963 367,44 грн (дев'ятсот шістдесят три тисячі триста шістдесят сім гривень 44 коп). Видати наказ.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво» (вул. Мирного Панаса, 11, оф. 1/12, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 23979469) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 12 771,61 грн (дванадцять тисяч сімсот сімдесят одна гривня 61 коп) та 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп) витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Видати наказ.
5. Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095 код ЄДРПОУ 25891336) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп). Видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.01.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич