Рішення від 07.01.2026 по справі 904/7009/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026м. ДніпроСправа № 904/7009/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200 в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ 45261177

до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пров.Цісик Квітки, будинок 9, код ЄДРПОУ 03342184

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Рудницький Едуард Станіславович, адвокат

від відповідача: Костікова Євгенія Валеріївна, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", якою просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (провулок Дежньова, буд. 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000; код ЄДРПОУ 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 45261177) заборгованість у розмірі 2 090 940,78 грн, з якої: 2 043 355,78 грн - основна заборгованість; 43 386,32 грн - пеня; 4 198,68 грн - 3% річних.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 справу № 904/7009/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.01.2026 о 15:00год.

22.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає основну заборгованість, пеню та 3 % річних у повному обсязі. Водночас представник відповідача просить суд повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовче засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього кодексу (частина четверта статті 185 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина шоста статті 46, частина сьому статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Заява про визнання позову підписана представником відповідача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - адвокатом Костіковою Євгенією Валеріївною, повноваження якої, в тому числі й на визнання позову, підтверджуються довіреністю №1 від 31.12.2024.

У судовому засіданні 07.01.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" № 1839 від 26.12.2022 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 971 від 31.05.2023) ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1839 (в редакції постанови № 1769 від 29.09.2023) Дніпропетровська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу споживачам Дніпропетровської області.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (частина третя глави першої розділу І Кодексу газорозподільних мереж).

Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Оператор ГРМ, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - споживач, відповідач) укладений типовий договір № 0942039154ВТ016 про розподіл природного газу (далі - договір).

Цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 договору).

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2 договору).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору: Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, що здійснює розподіл природного газу, а споживач фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ; підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493; послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.

Відповідно до пункту 2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).

За змістом пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Згідно з пунктом 6.7 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіку погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4 договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).

За умовами пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. нерозірвання цього договору вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п. 12.2 договору).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Сторонами підписано додаток 2 до типового договору розподілу природного газу - заяву-приєднання №0942039154ВТ016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до заяви-приєднання № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) персональним EІC-кодом споживача як суб'єкта ринку природного газу є: 56XQ000039І5400F; строк надання послуги (з урахуванням статті 631 Цивільного кодексу України) - з 01.10.2023.

В додатку 4 до договору "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік комерційного обліку споживача" зазначені адреси об'єктів (точки комерційного обліку: м. Кривий Ріг, вул. Салютна, буд. 6, корп. А, величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 524,6731м3/год; м.Кривий Ріг, вул. Червоногірська, буд. 1, корп. А, величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 419,7385м3/год; м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 53, величина приєднаної потужності ком.обл. суб'єкту 16 983,7м3/год.

Згідно з постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944", яка набрала чинності з 01.10.2023, для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Згідно з актом приймання-передачі природного газу та інформації до нього від 30.09.2024 № 21279 на 2025 рік річна замовлена потужність визначена Оператором ГРМ в обсязі 16 217 109,38 куб.м. відповідно до обсягів споживання КП "Криворіжтепломережа" за попередній газовий рік (пункт 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ). Місячна замовлена потужність при цьому дорівнює 1 351 425,78 куб.м.

На виконання умов договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 043 355,78грн, що підтверджується актом № 44153 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2025 за жовтень 2025 року.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату (розподіл газу) № 13280 від 13.10.2025 на суму 2 043 355,78грн.

Листом від 11.11.2025 № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-12745-25 позивач направив на адресу Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" акт звірки № 3010 взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 11.11.2025, рахунок на оплату за розподіл газу № 14570 від 11.11.2025 та вимогу № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-12741-25 від 11.11.2025 про сплату заборгованості за надані послуги. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 043 355,78 грн, 3 % річних у розмірі 4 198,68 грн, пеню у розмірі 43 386,32 грн.

Відповідач визнає заборгованість за типовим договором № 0942039154ВТ016 про розподіл природного газу від 01.10.2023 у розмірі 2 043 355,78 грн, а також із нарахованою позивачем сумою 3 % річних та пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

За змістом пунктів 6, 7 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

За умовами пункту 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданої послуги з розподілу природного газу:

за жовтень 2025 року не пізніше 10 листопада 2025 року, прострочка виконання настає з 11.11.2025.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за типовим договором № 0942039154ВТ016 про розподіл природного газу від 01.10.2023 складає 2 043 355,78 грн, що визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо стягнення пені у розмірі 43 386,32 грн за період з 11.11.2025 по 05.12.2025, 3 % річних у розмірі 4 198,68 грн за період з 11.11.2025 по 05.12.2025.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач погоджується із сумою нарахованої позивачем 3 % та пені (її арифметичним розрахунком) та з періодом їх нарахувань.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та пені заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, господарським судом приймається визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання за встановлених судом обставин не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 2 043 355,78 грн, пені у розмірі 43 386,32 грн та 3 % річних у розмірі 4 198,68 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (2 090 940,78 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 25 091,29 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 5129 від 10.12.2025.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правила, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір", де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, 50 відсотків судового збору у розмірі 12 545,64 грн слід повернути позивачу з Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.

Для повернення судового збору платнику необхідно звернутись із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи.

На підставі абзацу 7 пункту 5 розділу I Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним (абзац 8 пункту 5 розділу I Порядку).

Відповідно до абзацу 9 пункту 5 розділу I Порядку разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином (абзац 14 пункту 5 розділу I Порядку).

Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті судової влади України та доступна за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90% D0%AF%D0%92%D0%90.doc.

З огляду на викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 12 545,65 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 185, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пров.Цісик Квітки, будинок 9, код ЄДРПОУ 03342184 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200 в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ 45261177 заборгованість у розмірі 2 043 355,78 грн (два мільйона сорок три тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 78 копійок), 3 % річних у розмірі 4 198,68 грн (чотири тисячі сто дев'яносто вісім гривень 68 копійок), пеню у розмірі 43 386,32 грн (сорок три тисячі триста вісімдесят шість гривень 32 копійки) та судовий збір у розмірі 12 545,65 грн (дванадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 65 копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 44907200 в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ 45261177 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12 545,64 грн (дванадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 64 копійки), сплачений згідно платіжної інструкції № 5129 від 10.12.2025.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.01.2026

Суддя О.В. Перова

Попередній документ
133210330
Наступний документ
133210332
Інформація про рішення:
№ рішення: 133210331
№ справи: 904/7009/25
Дата рішення: 07.01.2026
Дата публікації: 13.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.01.2026)
Дата надходження: 10.12.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості