Постанова від 23.12.2025 по справі 908/3229/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3229/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: КОСТИШЕНА ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА (поза межами приміщення суду) - від Фермерського господарства «Хутір Слобода» - довіреність № б/н від 11.11.2024р.

від відповідача: Коваленко Дмитро Олегович (в залі суду) - від ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" - адвокат, ордер серія АР № 1259101 від 10.01.2025р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроіновейшн" на рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2025р. (Суддя Дроздова С.С. Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2025р.) у справі №908/3229/24

за первісним позовом Фермерського господарства "Хутір Слобода", с. Олійникова Слобода, Білоцерківський район, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН", м.Запоріжжя

про стягнення 506 567 грн 67 коп.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН", м. Запоріжжя

до відповідача Фермерського господарства "Хутір Слобода", с. Олійникова Слобода, Білоцерківський район, Київська область

про стягнення 8 211 000 грн 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Фермерське господарство "Хутір Слобода" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" 468 785 грн 60 коп. грошових коштів, 8 438 грн 14 коп. інфляційних збитків, 3 035 грн 58 коп. 3 % річних, 26 308 грн 35 коп. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" звернулося до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" 16.01.2025 з зустрічною позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Хутір Слобода":

- штрафну санкцію визначену п.2.6., 5.6. Договору № 54/24 в розмірі 4 673 973 грн 60 коп.;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 287 146 грн 86 коп.;

- штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 474 453 грн 26 коп.;

- штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 1 186 133 грн 16 коп.;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 172 251 грн 49 коп.;

- штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 389 860 грн. 26 коп.;

- штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 974 651 грн 68 коп.;

- три проценті річні в розмірі 32 870 грн 24 коп.;

- три проценті річні в розмірі 19 659 грн 82 коп.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 у справі № 908/3229/24 позовні вимоги за первісним позовом Фермерського господарства "Хутір Слобода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" (вул. Покровська, буд. 24, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 44665471) на користь Фермерського господарства "Хутір Слобода" (вул. Набережна, буд. 37, с. Олійникова Слобода, Білоцерківський район, Київська область, 09137, ідентифікаційний код юридичної особи 39166453) грошові кошти в сумі 444 160 (чотириста сорок чотири тисячі сто шістдесят) грн 00 коп., пеню в сумі 12 463 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 18 коп., 3% річних в сумі 2 876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 12 коп., інфляційні втрати в сумі 7 994 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) 88 коп.

Нарахування 3 % річних на суму основного боргу в сумі 444 160 (чотириста сорок чотири тисячі сто шістдесят) грн 00 коп., починаючи з 04.12.2024 до виконання рішення суду здійснювати за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" (вул. Покровська, буд. 24, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 44665471) на користь Фермерського господарства "Хутір Слобода" (вул. Набережна, буд. 37, с. Олійникова Слобода, Білоцерківський район, Київська область, 09137, ідентифікаційний код юридичної особи 39166453).

Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" (вул. Покровська, буд. 24, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 44665471) суми основного боргу, нарахування 3 % річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

В інший частині первісного позову відмовити.

В задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" до Фермерського господарства "Хутір Слобода" відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами 27.12.2023 укладено договір поставки № 54/24, предметом якого є поставка часнику зубок (іспанський спринг) 2-ї репродукції в кількості 16 000 кг загальною вартістю 107 200 євро. За п. 2.1, 2.2 договору товар мав бути поставлений не пізніше 15.09.2024 на склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а. Згідно з п. 2.6 договору постачальник зобов'язаний повідомити покупця про готовність товару не пізніше ніж за 3 дні до запланованої дати передачі засобами телефонного зв'язку або електронним листом.

Суд встановив, що ФГ "Хутір Слобода" виконало свої зобов'язання щодо першого платежу, перерахувавши 26.12.2023 на рахунок ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" 444 160 грн (10% від вартості товару), що підтверджується платіжною інструкцією № 140.

Суд констатував, що ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" не надало належних доказів повідомлення покупця про готовність товару до передачі у спосіб, визначений п. 2.6 договору. Єдиним доказом, на який посилався відповідач, є нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_1 (директора ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН"). Проте суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини, які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються у відповідних документах.

Інших доказів повідомлення покупця (переписка електронною поштою, у месенджерах, телефонограми за період з 12.09.2024 по 03.12.2024) відповідачем не надано. Отже, ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" не виконало свої зобов'язання за п.п. 2.1., 2.2, 2.6 договору.

Щодо первинних документів, наданих відповідачем (договори з ТОВ "Єврошок", акти приймання-передачі, накладні тощо), суд зазначив, що вони є неналежними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки не встановлюють обставини, що входять до предмета доказування у даній справі - факт поставки саме того товару, який є предметом договору № 54/24, та факт повідомлення покупця про готовність товару.

Суд застосував ст. 693 ЦК України, згідно з якою якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати виникає внаслідок неналежного виконання продавцем свого зобов'язання незалежно від наявності у покупця наміру відмовитися від договору.

Щодо зустрічного позову суд зазначив, що оскільки відповідачем не доведено факт виконання умов договору щодо поставки товару та повідомлення покупця, нарахування штрафних санкцій, пені та 3% річних за невиконання покупцем зобов'язань є безпідставним. Неможливість виконання умов договору з боку постачальника виключає можливість стягнення штрафних санкцій з покупця.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3229/24 від 16.07.2025, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову повністю та задоволення зустрічного позову повністю, а також стягнути з ФГ "Хутір Слобода" судовий збір.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт вказує на нез'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Зокрема, позивач за первісним позовом стверджував, що товар не був поставлений у визначений строк (15.09.2024), однак не надав жодних доказів на підтвердження цієї обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Судом не було з'ясовано, які саме докази покладені позивачем в обґрунтування правової позиції про ненастання поставки товару.

Апелянт наголошує на недоведеності позивачем обставин, які суд визнав встановленими. Суд першої інстанції визнав встановленими факти: товар не був поставлений у строк; товар не був поставлений у погоджене місце; відповідач не повідомив позивача про готовність товару. Проте жодних доказів на підтвердження цих обставин позивачем надано не було. Натомість докази, надані відповідачем (нотаріально посвідчені покази свідка, первинні документи), були визнані неналежними без достатнього обґрунтування.

Апелянт зазначає про невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Суд, посилаючись на всебічний і повний розгляд обставин справи, прийняв рішення на підставі недоведених обставин. При цьому докази відповідача про неодноразове повідомлення покупця про готовність товару та про фактичну наявність товару на складі не були прийняті до уваги.

Апелянт вказує на неправильне застосування норм матеріального права. По-перше, суд обрав іншу правову підставу для задоволення позову (ст. 693 ЦК України), ніж та, яку зазначив позивач (ст. 1212 ЦК України про безпідставне збереження коштів). По-друге, суд не застосував норми ЦК України щодо свободи договору (ст. 627), хоча сторони у договорі передбачили, що у випадку відмови покупця від отримання товару грошові кошти не повертаються (п. 5.6 договору). Т

За умовами договору поставки покупець зобов'язаний здійснити самовивіз товару із складу постачальника (п. 2.8) та прийняти товар у строки, визначені п. 2.1, 2.5 (п. 2.7). Покупець не з'явився у визначений строк (15.09.2024) до місця поставки товару, не вчинив активних дій, направлених на отримання товару, що фактично є формою відмови від отримання товару. Відповідно до п. 5.6 договору у такому випадку сплачені кошти покупцю не повертаються.

Апелянт стверджує, що умовами п. 2.6 договору передбачено повідомлення покупця не пізніше ніж за 3 дні до дати передачі, але не встановлено граничного строку, за який таке повідомлення може відбутися. Оскільки на час укладання договору товар вже був у наявності, покупцю було одразу повідомлено про готовність до передачі.

Апелянт вказує на неправильне відхилення судом показань свідка ОСОБА_1 та фітопатологічного аналізу. Показання свідків є допустимими доказами відповідно до ст. 73, 87 ГПК України. Фітопатологічний аналіз від 30.09.2024 підтверджує наявність та стан товару. Посилання суду на те, що наданий фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу зроблений щодо іншого сорту часника є хибним.

Апелянт наголошує, що з урахуванням стандарту "вірогідності доказів" (ст. 79 ГПК України) докази, надані ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН", є більш вірогідними, ніж доводи ФГ "Хутір Слобода", оскільки останній не надав жодних доказів, окрім адвокатського запиту та відповіді на нього.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

ФГ "Хутір Слобода" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві позивач зазначає, що відповідно до п. 2.6 договору постачальник мав повідомити покупця про готовність товару засобами телефонного зв'язку, електронним листом тощо не пізніше ніж за 3 дні до запланованої дати передачі. Всупереч цим вимогам постачальник не повідомив покупця про готовність товару жодним способом - ні телефоном, ні електронним листом, ні листом через Укрпошту. Доказів такого повідомлення матеріали справи не містять.

Позивач вказує, що заяви свідків мають сприйматися критично, оскільки учасники справи та особи, зацікавлені в результаті розгляду справи, можуть надавати показання і можуть бути допитані як свідки, однак суд оцінює ці докази у сукупності з іншими. Шиш С.А. є директором та кінцевим бенефіціаром ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН", тому його покази мають оцінюватися з урахуванням його зацікавленості.

Позивач звертає увагу на те, що ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" та ТОВ "Єврошок" (з яким укладені договори поставки та зберігання) є пов'язаними особами: один кінцевий бенефіціар - ОСОБА_1 ; та сама особа є керівником обох товариств; однаковий контактний телефон ( НОМЕР_1 ). Тому договори між цими особами не можуть слугувати належними доказами у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.

Позивач зазначає, що договори, укладені між пов'язаними особами ТОВ "Єврошок" та ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН", можуть бути кваліфіковані як фраудаторні - такі, що вчинені на шкоду кредитору. До обставин, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як фраудаторний, належать: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (пов'язана чи афілійована юридична особа).

Позивач також вказує, що лист ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" від 12.07.2024 на адвокатський запит містить інформацію про те, що товар буде доставлено після перетину кордону України та розмитнення у строк до 15.09.2024. Це суперечить твердженням апелянта про те, що товар вже був у наявності на складі на час укладання договору.

Позивач наголошує, що укладені 15.09.2023 договори з постачальником та договір зберігання від 12.09.2024 не містять жодних підтверджень поставки саме того товару, який є предметом спірного договору поставки № 54/24 від 27.12.2023. Відсутні будь-які маркування, інвентарні номери чи інші знаки відмінності, які б дозволяли ідентифікувати товар.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АГРОІНОВЕЙШН" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 у справі № 908/3229/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2025 об 10:30.

23.12.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Обставини, встановлені господарським судом під час розгляду первісного позову:

27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОІНОВЕЙШН», далі Постачальник, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», та Фермерським господарством «Хутір Слобода», далі Покупець, ФГ «Хутір Слобода», укладено договір поставки № 54/24, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцеві в обумовлений строк визначений цим Договором товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, встановлених Договором.

Умовами п.1.2 Договору, сторони узгодили, що Товаром поставка якого є предметом цього Договору - часник зубок (іспанський спринг) 2-ї репродукції (оброблений) у кількості 16 000,00 кг.

Якість Товару повинна відповідати встановленим для цього виду товарів вимогам і стандартам, санітарним і екологічним нормам (п. 1.3 Договору).

За умов п.п. 2.1., 2.2. Договору товар повинен бути поставлений Покупцеві не пізніше « 15» вересня 2024 року. Місцем поставки товару є склад Постачальника, розташований за адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а.

До моменту передачі Товару Покупцеві у встановленому цим Договором порядку усі ризики випадкового знищення чи пошкодження Товару несе Постачальник (п. 2.3 Договору).

Згідно із п. 2.4. Договору, приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до чинного законодавства України з підписанням Сторонами актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.5 Договору за домовленістю сторін Товар може бути переданий Покупцеві раніше встановленого пунктом 2.1 цього Договору строку.

Умовами п. 2.6 Договору, про готовність Товару до передачі Постачальник має повідомити Покупця (засобами телефонного зв'язку, електронний лист тощо) не пізніше, ніж за 3 (три) дні до запланованої дати передачі. Покупець не має права відмовитись від отримання Товару. Якщо Покупець відмовляється отримати Товар та/або ухиляється від підписання акту приймання-передачі, вин повинен сплатити штраф в розмірі вартості Товару на підставі рахунку Постачальника.

Покупець повинен прийняти Товар протягом встановлених згідно з п.п. 2.1, 2.5 цього Договору строків та підписати акт приймання-передачі. У разі прострочення Покупцем приймання Товару Постачальник не несе відповідальності за можливе псування Товару, втрату ним якості і лишає за собою право вимагати від Покупця відшкодування вартості товару та понесених у зв'язку з таким простроченням збитків (в тому числі упущеної вигоди) (п. 2.7 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору загальна вартість узгодженої Сторонами в п. 1.2 цього Договору кількості Товару становить грошовий еквівалент 107 200 євро, у тому числі ПДВ, що на дату підписання Договору становить 4 441 575,00 грн. за курсом продажу євро на міжбанку (41,4326) встановленим на сайті і сплачується Покупцем трьома платежами у наступному порядку:

- перший платіж у розмірі 10%, що становить грошовий еквівалент 10 720 євро, у тому числі ПДВ, Покупець сплачує протягом трьох днів з моменту підписання Сторонами цього Договору;

- другий платіж у розмірі 50%, що становить грошовий еквівалент 53 600 євро, у тому числі ПДВ Покупець сплачує в липні 2024 року;

- третій платіж у розмірі 40%, що становить грошовий еквівалент 42 880 євро, у тому числі ПДВ, Покупець сплачує до 15.09.2024 року.

Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом продажу євро за попередній день закриття торгів на міжбанку в день платежу (п.3.4 Договору).

Приписами п. 3.6 Договору сторони узгодили, що оплата Товару Покупцем здійснюється згідно з виставленими Покупцем рахунками та/або згідно актів приймання-передачі Товару, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок Постачальника.

Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у строк та на умовах, що визначені цим Договором (п. 4.1.1. Договору).

Умовами п. 4.2.2 Договору Постачальник має право не поставляти Покупцеві наступну партію товару у випадку невиконання ним умов розрахунків стосовно попередньо поставленої партії товару.

Згідно п. 4.3.1 Договору здійснювати оплату за товар, як визначено у 3.3 цього Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За умов п. 5.3 Договору у випадку порушення Постачальником строків передачі товару більше ніж 30 календарних днів, Покупець має право вимагати від Постачальника сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Приписами п. 5.4 Договору у випадку порушення Покупцем встановлених цим Договором чи додатковими угодами до нього строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості. У разі порушення строків оплати більше ніж на 5 днів Покупець окрім пені сплачує Постачальникові штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу. У разі порушення строків оплати більше ніж на 10 днів Покупець сплачує Постачальникові штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу.

Пунктом п. 5.5 Договору сторони узгодили, що штрафні санкції (пеня, штраф), визначені даним Договором, нараховуються Постачальником та сплачуються Покупцем без будь-яких обмежень у строках до повного виконання грошових зобов'язань Покупцем. Постачальник надає Покупцю рахунки про сплату штрафних санкцій один раз на місяць до моменту усунення Покупцем порушень умов цього Договору. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від обов'язку усунути порушення цього Договору. У випадку нарахування Покупцю штрафних санкцій, в першу чергу зараховується сума штрафів, а потім плата Товару. Строк позовної давності сторін щодо стягнення штрафних санкцій з Покупця становить три роки.

Згідно п. 5.6 Договору у випадку відмови Покупця від Договору до настання строків передачі Товару, а також випадку відмови Покупця від отримання Товару, грошові кошти, сплачені Покупцем згідно цього Договору Покупцю не повертаються, і Постачальник має право розпорядитися Товаром на свій розсуд. Крім цього, Покупець на підставі рахунку Постачальника сплачує штраф в розмірі суми Договору, зазначеного в п. 3.2.1 цього Договору.

Відповідно до п.п. 7.8 та 7.11 Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань, якщо не буде припинений раніше у випадках, прямо передбачених цим Договором. Чинним законодавством або за згодою Сторін. Будь-які зміни чи доповнення до Договору можуть вноситися лише за взаємної згоди Сторін і є дійсними виключно у випадку. Коли вони оформлені Сторонами у вигляді додаткових угод до цього Договору у встановленому порядку.

ФГ «Хутір Слобода» здійснило ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» переказ за Товар у відповідності до п. 3.3 Договору на суму 444 160 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 140 від 26.12.2023. В призначенні платежу зазначено: «Оплата за часник зубок згідно рахунку № 41 від 26.12.2023. в т.ч. ПДВ».

22.03.2024 адвокатом Ніколаєко М.В. в інтересах ФГ «Хутір Слобода» на адресу ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» скеровано адвокатський запит (в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), у яких просить надати інформацію про те, чи зареєстрований відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт рослини, яка є «Товаром» за Договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 (часник зубок (Іспанський спринг» 2-ї репродукції (оброблений). Адвокат просить надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують реєстрацію такого сорту (свідоцтва про державну реєстрацію сорту або патенту на сорт), та належним чином завірені копії документів, що підтверджують сортові та посівні якості насіння та/або садивного матеріалу (сертифікат) рослини, яка є «Товаром» за Договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 (часник зубок (Іспанський спринг) 2-ї репродукції (оброблений), виданих відповідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» на вказаний запит адвоката надав відповідь від 12.07.2024, у якій зазначив, що надати запитувану інформацію не вбачається можливим, оскільки товар за договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 (часник зубок (Іспанський спринг» 2-ї репродукції (оброблений)) у кількості 16000 кг., повинен бути доставлений до 15.09.2024, отже товар та всі документи будуть передані ФГ «Хутір Слобода» після перетину кордону України та розмитнення товару в строк не пізніше 15.09.2024.

17.07.2024 адвокатом Ніколаєко М.В. в інтересах ФГ «Хутір Слобода» на адресу ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» скеровано лист вих. № 17/07/24 «щодо відповіді від 12.07.24 на адвокатський запит вих. № 22/03/24 від 22.03.24», у якому адвокат просить надати відповідні доповнення (уточнення) до відповіді ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» від 12.07.2024, в яких зазначити: до якого сорту рослин, щодо якого наявні відомості в Реєстрі сортів України, належить насіння (садивний матеріал) часник зубок (Іспанський спринг) 2-ї репродукції (оброблений), який є «Товаром» за Договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 та якими документами підтверджується реєстрація такого сорту; чи є в наявності на даний час відповідні сертифікати на насіння або садивний матеріал, який буде ввозитись в Україну для цілей Договору поставки № 54/24 від 15.12.2023, якщо ні, то просить зазначити, чи отримувались такі сертифікати при ввезенні аналогічного насіння (садивного матеріалу) в минулому, з наданням відповідних копій. Повідомляє, що в іншому разі у ФГ «Хутір Слобода» будуть відсутні правові підстави вважати, що виконання укладеного Договору поставки № 54/24 від 15.12.2023 полягатиме в рамах правового поля та у відповідності до вимог діючого законодавства.

03.12.2024 ФГ «Хутір Слобода» надіслав на адресу ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» претензію за вих. № 03-12-4/2024 від 03.12.2024, у якому фермерське господарство зазначає, що станом на 03.12.2024 у ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» виник обов'язок перед ФГ «Хутір Слобода» щодо повернення 10720 євро (по курсу станом на 03.12.2024 - 468 785 грн. 60 коп.), 26 308 грн 35 коп. пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, 8 438 грн 14 коп. інфляційних втрат, 3 035 грн 58 коп. штрафних санкцій у вигляді 3% річних, всього на суму 506 567 грн 67 коп. Оскільки, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» зберігає грошові кошти безпідставно, ФГ «Хутір Слобода» просить повернути 10720 євро, враховуючи штрафні санкції, на рахунок фермерського господарства на загальну суму 506 567 грн 67 коп. упродовж двох днів з моменту отримання претензії.

Як зазначає ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» вказана претензія ФГ «Хутір Слобода» була отримана відповідачем 10.12.2024.

18.02.2024 ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надіслало на адресу ФГ «Хутір Слобода» відповідь вих. № 1004 від 17.12.2024 на претензію за вих. № 03-12-4/2024 від 03.12.2024 (в порядку п. 6, п. 8 ст. 222 Господарського кодексу України), у якій відповідач зазначає, що так як претензія не містить жодних вимог, а прохання ФГ «Хутір Слобода» не містить нормативного обґрунтування, та не підкріплені жодними розрахунками, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» вважає, що прохання є не обґрунтованим, та відсутні підстави для задоволення такої претензії.

Як зазначає ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» у відзиві на позовну заяву відповідно до витягу з українського Інтернет ресурсу, а саме з сайту «Укрпошта», поштове відправлення за трек номером 6900500257604 було повернене відправнику з підстави закінчення встановленого терміну зберігання 03.01.2025.

Також, 19.03.2024 ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надіслало на адресу ФГ «Хутір Слобода» претензію за вих. № 1005 від 18.12.2024, у якій відповідач вимагає від позивача в строк до 31.12.2024 вчинити дії, а саме: провести сплату простроченої заборгованості в розмірі, що еквівалентний 96 480 євро 00 євроцентів, що на дату складання претензії становить грошову суму в розмірі 4 248 072 грн. 29 коп.; провести сплату штрафної санкції визначених п. 2.6 договору № 54/24 в розмірі 4 720 080 грн 32 коп.; провести сплату штрафних санкцій визначеної п. 5.4 договору № 54/24 нарахованих за порушення оплати грошових коштів, які мали бути сплачені, як другій платіж у липні 2024 року, в розмірах нарахованих у претензії - пені в сумі 235 930 грн. 31 коп., штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу в сумі 474 453 грн 26 коп., штрафу в розмірі 50% від суми простроченого платежу в сумі 1 186 133 грн 16 коп.; провести сплату штрафних санкцій визначеної п. 5.4 договору № 54/24 нарахованих за порушення оплати грошових коштів, які мали бути сплачені, як третій платіж до 15.09.2024, в розмірах нарахованих у претензії - пені в сумі 130 166 грн. 60 коп., штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу в сумі 389 860 грн 26 коп., штрафу в розмірі 50% від суми простроченого платежу в сумі 974 651 грн 68 коп.; провести сплату індексу інфляції нарахованого за період прострочення сплати другого платежу в сумі 140484 грн 53 коп.; провести сплату індексу інфляції нарахованого за період прострочення сплати другого платежі в сумі 140484 грн 53 коп.; провести сплату індексу інфляції нарахованого за період прострочення сплати третього платежу в сумі 72 790 грн 89 коп.; провести сплату трьох процентів річних нарахованих за період прострочення сплати другого платежі в сумі 27 222 грн 73 коп.; провести сплату трьох процентів річних нарахованих за період прострочення сплати третього платежу в сумі 15 019 грн 22 коп. У поштовому відділенні поштовому відправленню був присвоєний номер 6900500258635.

Відповідно до витягу з українського Інтернет ресурсу, а саме з сайту «Укрпошта», розміщеного поштове відправлення за трек номером 6900500258635 було отримано 02.01.2025.

Не погоджуючись із діями ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» ФГ «Хутір Слобода» звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» 468 785 грн 60 коп. грошових коштів (що є еквівалентом 10720 євро по курсу станом на 03.12.2024), 8 438 грн 14 коп. інфляційних збитків, 3 035 грн 58 коп. 3 % річних, 26 308 грн 35 коп. пені.

Обставини, встановлені господарським судом під час розгляду зустрічного позову:

Умовами п. 2.6 Договору поставки № 54/24 від 27.12.2023 передбачено, якщо Покупець відмовляється отримати Товар та/або ухиляється від підписання акту приймання-передачі, вин повинен сплатити штраф в розмірі вартості Товару на підставі рахунку Постачальника.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» зазначає, що керуючись умовами Договору № 54/24 та з метою своєчасного виконання зобов'язань з поставки Товару, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» був укладений Договір поставки № 15/09 від 15.09.2023 з ТОВ «Єврошок», за яким 12.09.2024 ТОВ «Єврошок» поставило, а ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» прийняло часник зубок (іспанського спринг) 2-ї репродукції (оброблений) у кількості 16000,00 кг. В підтвердження вказаного ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надані видаткові накладні № 39 від 12.09.2024 та акт прийому-передачі № 44 від 12.09.2024.

Місцем поставки Товару за Договором № 15/09 був визначений склад ТОВ «ЄВРОШОК», розташований за адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а, якій також виступає як місце передачі товару за Договором № 54/24. З підстав чого прийнятий ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» товар був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Єврошок», на період з 12.09.2024 по 15.09.2024, з адресою зберігання м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а, відповідно до акту приймання передачі на відповідальне зберігання № 12/09 від 12.09.2024.

ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» стверджує, що станом на 15.09.2024 товар, в кількості визначеній в п.1.2.1. Договору № 54/24, був готовий до відвантаження та знаходився за місцем його поставки, визначеним сторонами в п.2.2. Договору 54/24, однак, 15.09.2024 в порушення п.2.7. та п.2.8. Договору 54/24, Товар не був прийнятий ФГ «Хутір Слобода» та не був вивезений з місця його поставки.

Відповідно до п. 2.6 Договору № 54/24, про готовність Товару до передачі Постачальник має повідомити Покупця (засобами телефонного зв'язку, електронний лист тощо) не пізніше, ніж за 3 (три) дні до запланованої дати передачі.

ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надана заява свідка - громадянина України ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» (нотаріально посвідчена 03.03.2025), у якій останній повідомляє, що на час укладання між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» та ФГ «Хутір Слобода» Договору № 54/24 від 27.12.2023, часник у кількості необхідній для поставки за укладеним договором, вже перебував у розпорядженні ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», так-як знаходився на складі ТОВ «Єврошок» розташовану за адресою: 69061, Україна, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса буд 8А, та міг бути відвантажений в будь-якій час в період з грудня 2023 року по грудень 2024 року. Також, у заяві свідка ОСОБА_1 повідомив про його спілкування з представниками ФГ «Хутір Слобода» відбулося шляхом дзвінків на номер телефону зазначений у договорі поставки № 54/24 в саме: НОМЕР_2 , за допомогою месенджера WhatsApp, так-як за словами представника він періодично перебуває за межами України, та для зручності спілкування просив використовувати саме цей месенджер, під час такого спілкування, та за допомогою якого Шиш С.А. повідомляв ФГ «Хутір Слобода», що товар фактично є в наявності та може бути переданий покупцю, у зручній для нього час.

Також, в підтвердження наявності товару - часнику на грудень 2023 року ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надані міжнародна товарно-транспортна накладна № 122266, електронна декларація Вн № 7461, фітосанітарний сертифікат № UE ES / 00265322С, сертифікат про переміщення товарів EUA.1 № А 0963713, відповідно до яких ТОВ «Єврошок» придбало часник сорту Allium sativum, тоді як за договором поставки № 54/24 ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» повинен був поставити ФГ «Хутір Слобода» часник сорту Spanish Spring.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що:

- між сторонами 27.12.2023 укладено Договір поставки № 54/24;

- предметом договору є часник зубок (іспанський спринг) 2-ї репродукції у кількості 16 000 кг вартістю 107 200 євро;

- строк поставки - не пізніше 15.09.2024;

- місце поставки - склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а;

- ФГ "Хутір Слобода" сплатило перший платіж 444 160 грн (10 720 євро) 26.12.2023;

- другий та третій платежі покупцем не здійснювались;

- акт приймання-передачі товару сторонами не підписувався.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

За положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Причиною виникнення спірних правовідносин є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, що виразилося у непоставці Товару у встановлений Договором строк.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФГ «Хутір Слобода» здійснило ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» переказ за Товар у відповідності до п. 3.3 Договору на суму 444 160 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 140 від 26.12.2023. В призначенні платежу зазначено: «Оплата за часник зубок згідно рахунку № 41 від 26.12.2023. в т.ч. ПДВ».

Приписами ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору товар повинен бути поставлений Покупцеві не пізніше 15 вересня 2024 року. Місцем поставки товару є склад Постачальника, розташований за адресою: 69061, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що про готовність Товару до передачі Постачальник має повідомити Покупця (засобами телефонного зв'язку, електронний лист тощо) не пізніше, ніж за 3 (три) дні до запланованої дати передачі. Покупець не має права відмовитись від отримання Товару. Якщо Покупець відмовляється отримати Товар та/або ухиляється від підписання акту приймання-передачі, він повинен сплатити штраф в розмірі вартості Товару на підставі рахунку Постачальника.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи доказів виконання зобов'язань ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» за договором № 54/24 від 27.12.2023, а саме п.п. 2.1., 2.2, 2.6 щодо повідомлення про готовність товару та його поставки на адресу позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2024 ФГ «Хутір Слобода» надіслав на адресу ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» претензію за вих. № 03-12-4/2024 від 03.12.2024, у якому фермерське господарство зазначає, що станом на 03.12.2024 у ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» виник обов'язок перед ФГ «Хутір Слобода» щодо повернення 10720 євро (по курсу станом на 03.12.2024 - 468 785 грн. 60 коп.), 26 308 грн 35 коп. пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, 8 438 грн 14 коп. інфляційних втрат, 3 035 грн 58 коп. штрафних санкцій у вигляді 3% річних, всього на суму 506 567 грн 67 коп. Оскільки, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» зберігає грошові кошти безпідставно, ФГ «Хутір Слобода» просить повернути 10720 євро, враховуючи штрафні санкції, на рахунок фермерського господарства на загальну суму 506 567 грн 67 коп. упродовж двох днів з моменту отримання претензії.

Як зазначає ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», вказана претензія ФГ «Хутір Слобода» була отримана відповідачем 10.12.2024.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, умовою застосування вищевказаних положень ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №910/15963/20).

При цьому, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №912/2275/17).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 140 від 26.12.2023 підтверджується, що ФГ «Хутір Слобода» здійснило ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» переказ за Товар у відповідності до п. 3.3 Договору на суму 444 160 грн 00 коп. В призначенні платежу зазначено: «Оплата за часник зубок згідно рахунку № 41 від 26.12.2023. в т.ч. ПДВ».

Аналізуючи наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОІНОВЕЙШН» не виконано свої зобов'язання з поставки товару відповідно до пункту 2.1. та не попереджено про готовність товару до поставки, як то передбачено пунктом 2.6. договору, з огляду на що у позивача за первісним позовом виникло право вимагати повернення сплачених грошових коштів як попередньої оплати за товар, який відповідачем фактично не був поставлений, а також застосування передбачених договором та нормами чинного законодавства наслідків порушення зобов'язання.

Фермерським господарством «Хутір Слобода» заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 468 785 грн 60 коп., що, за твердженням позивача, відповідає еквіваленту 10 720 євро, визначеному у гривнях за курсом станом на 03.12.2024. При цьому, здійснюючи відповідний розрахунок, позивач посилався на положення пункту 3.4 Договору № 54/24, згідно з яким сума платежу у національній валюті визначається за курсом продажу євро, що склався за результатами закриття міжбанківських торгів попереднього дня.

Водночас колегія суддів зазначає, що наведені положення пункту 3.4 Договору № 54/24 регулюють порядок здійснення розрахунків за фактично поставлений товар та не підлягають застосуванню до правовідносин, пов'язаних із поверненням попередньої оплати.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково - у межах суми фактично сплаченого авансового платежу, а саме 444 160 грн 00 коп., оскільки саме цей розмір грошових коштів належним чином підтверджений матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги в частині невірного застосування норм матеріального права судом першої інстанції, а саме: «… Як вбачається з первісної позовної заяви, в якості правової підстави позову Позивачем було обране ст. 1212 Цивільного кодексу України. …

… Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було самостійно обрано правову підставу за якою позовні вимоги було задоволено, а саме рішення суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів сплачених в якості першого платіжу за Договором поставки, ухвалене на підставі статті 693 ЦК України. …

… Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції було обрано не ту правову підставу, яку було зазначено Позивачем у позовній заяві, а іншу правову підставу за якою позовні вимоги було задоволено, що суперечить правовій позиції викладеній Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №914/3203/21. …» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне:

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 "правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту".

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на необхідності застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справ. Зокрема, у постанові від 19.04.2023 у справі № 910/15551/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, зважаючи на положення статей 14, 162 ГПК України, що суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.

Отже, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, застосувавши статтю 693 ЦК України замість статті 1212 ЦК України, вийшов за межі позовних вимог та неправильно застосував норми матеріального права, є безпідставними.

Як встановлено судом, позовні вимоги були спрямовані на стягнення грошових коштів, сплачених позивачем як попередня оплата за договором поставки, який фактично не був виконаний відповідачем. Застосування судом першої інстанції статті 693 ЦК України як спеціальної норми, що регулює правові наслідки невиконання зобов'язання за договором поставки, не призвело до зміни предмета позову, підстав позовних вимог чи обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, суд першої інстанції, керуючись принципом jura novit curia, правильно визначив норми матеріального права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Окрім основної суми боргу, позивачем були нараховані та заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційні втрати, які задоволені судом першої інстанції частково, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того що: «… заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом. (абзац 6-9, сторінка 14 оскаржуваного рішення).

Сума 3% річних розрахована судом наступним чином: за період з 16.09.2024 по 03.12.2024 (79 днів прострочення) від суми 444 160 грн 00 коп. 3% річних складають 2 876 грн 12 коп.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 2 876 грн 12 коп.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 159 грн 46 коп. слід відмовити.

Також, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми «Законодавство»: - за жовтень 2024 від суми 444 160 грн 00 коп. складає 7 994 грн 88 коп.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 7 994 грн 88 коп. (абзац 12-16, сторінка 14 оскаржуваного рішення).

Звертаю увагу суду, на те що період за якій судом першої інстанції відбулися розрахунки є не вірний, з підстав наступного.

03.12.2024р. Покупець звернувся до Постачальника з Претензією. Претензія не містила вимоги щодо повернення передоплати за Товар. Відповідно до претензії Покупець просив повернути грошові кошти перераховані в якості передоплати за товар. (абзац 6, сторінка 1 претензії Покупця до Постачальника).

17.12.2024р. Постачальник надав відповідь на претензію, відповідно до якої зазначив, що відсутні підстави для задоволення прохання Покупця, щодо повернення передоплати за товар, так-як Постачальник вчинив дії по поставці Товару в строки та в місце погоджене сторонами в договорі. (абзац 9, сторінка 3 відповіді на претензію Покупця).

04.12.2024р. Покупець звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Постачальника передоплати за товар та нарахованих штрафних санкції за результатами розгляду якої судом було ухвалено оскаржуване рішення.

Виходячи з позиції суду першої інстанції, нове грошове зобов'язання Постачальника перед Покупцем могло виникнути лише з часу звернення останнього з вимогою до Постачальника, а так-як в претензії вимоги не містилося, то підставою за якою могло виникнути зобов'язання є звернення Покупця з позовною заявою до суду.

Взявши до уваги, що в позовній заяві не визначений строк виконання вимоги, застосуванню підлягають приписи ч. 2 статті 530 ЦК України, а саме якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже датою з якої могло виникнути зобов'язання є 8 день, якій вираховується з дня звернення Покупця до суду, а саме 04.12.2024р., тобто датою з якої могло виникнути зобов'язання могло бути 12.12.2024р.

Таким чином, судом не вірно вибрано період за якій розрахована сума 3% річних.

Щодо ж нарахування індексу інфляції, відповідно до оскаржуваного рішення, судом відбувся розрахунок індексу інфляції, за жовтень 2024р.

Однак, станом на жовтень 2024р. Покупець ще не звертався до Постачальника з вимогою про повернення передоплати, з підстав чого у Постачальника не виникало такого обов'язку, у зв'язку із чим, нарахування індексу інфляції за зазначений період судом першої інстанції проведено безпідставно.

А взявши до уваги, що Постачальником було вчинено дії щодо своєчасної поставки Товару, тобто фактично зобов'язання визначені Договором поставки були виконані, підстави для повернення передоплати відсутні взагалі, у зв'язку із чим, проведення нарахування 3% річних та індексу інфляції за порушення строку повернення передоплати відбулося безпідставно. …».

Перевіривши перерахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, здійснених судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає їх вірними, а відтак суд першої інстанції підставно дійшов висновку про стягнення 3 % річних у розмірі 2 876,12 грн. та та інфляційних втрат у розмірі 7 994,88 грн. за визначений позивачем період за користування майном.

Відповідно до вимог ч.10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна суму відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього кодексу.

Суд зазначає, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до положень частини десятої статті 238 ГПК України наявні всі правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, 3 % річних на суму освновного боргу до моменту виконання рішення суду за наступною формулою: Сума 3% річних = СОБ х 3 х Д / 365 / 100, де: СОБ - сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення.

При цьому, вірно роз'яснено органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Щодо нарахування позивачем суми пені колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 548 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Із змісту розрахунку вбачається, що ФГ «Хутір Слобода» розраховувало пеню від суми передоплати 468 785 грн 60 коп. за період з 16.09.204 по 03.12.2024 (79 днів) із урахуванням подвійної ставки НБУ та складає 26 308 грн 35 коп.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції інстнації, сума попередньої оплати, що підлягає стягненню з ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» становить 444 160 грн 00 коп.

Згідно умов пункту 5.3 Договору у випадку порушення Постачальником строків передачі товару більше ніж 30 календарних днів, Покупець має право вимагати від Постачальника сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції перерахунку пені на суму заборгованості, колегія суддів встановила, що нарахування пені здійснено за період з 16.09.2024 по 03.12.2024, що становить 79 днів прострочення, від суми боргу 444 160 грн 00 коп. з урахуванням облікової ставки Національного банку України. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що розмір пені становить 12 463 грн 18 коп., є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 12 463 грн 18 коп.

В частині стягнення пені в розмірі 13 845 грн 17 коп. слід відмовити.

З огляду на встановлений судами першої та апеляційної інстанцій факт порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару у встановлений договором строк, та недоведення належного виконання такого зобов'язання відповідачем, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги в частині: «… В обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог за первісним позовом, та в підтвердження належного та своєчасного виконання Постачальником покладених на нього зобов'язань з поставки Товару, Відповідачем до суду були надані наступні документи :

1. Документи якими підтверджується факт, поставки Товару в місце та в строк визначений сторонами в договорі, а саме, 15.09.2024р. за адресою м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а, та факт не вивезення Товару Покупцем :

- копія Договору поставки № 15/09 від 15 вересня 2023р.

- копія Специфікації №1 до Договору поставки № 15/09 від 15 вересня 2023р.

- копія Видаткової накладної № 39 від 12 вересня 2024р.

- копія Акту прийому-передачі № 44 від 12 вересня 2024р.

- копія Договору зберігання № 01/09 від 12 вересня 2024р.

- копія Акту приймання-передачі на зберігання № 12/09 від 12.09.2024р

- копія Акту повернення товару з зберігання № 15/09 від 15.09.2024р.

- копія Акту приймання-передачі товару на зберігання № 15/09 від 15.09.2024р.

- копія Акту повернення товару з зберігання № 04/10 від 04.10.2024р.

2. Документи, що підтверджують вчинення дій з обробки часнику та підготовки його до відвантаження:

- копія оприбуткування товару №31

- копія видаткової накладної (у переробку) №181

- копія видаткової накладної (у переробку) №184

- копія видаткової накладної (у переробку) №187

- копія прибуткової накладної (з переробки) №132

- нотаріально засвідчена заява свідка від завідуючого виробництвом ТОВ «Єврошок»

3. Документи, що підтверджують, що на час поставки Товар належав Постачальнику :

- копія Договору поставки № 15/09 від 15 вересня 2023р.

- копія Специфікації №1 до Договору поставки № 15/09 від 15 вересня 2023р.

- копія Видаткової накладної № 39 від 12 вересня 2024р.

- копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 2980 від 20.09.2023р.

- копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 3000 від 10.10.2023р.

- копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 3011 від 24.10.2023р.

4. Документи, що підтверджують походження товару, та доставку його до України:

- копія CMR № 122266

- копія сертифікату EUR 1 № А 0963713

- копія сертифікату походження

- копія Електронної декларації (форма МД-2)

- копія Рахунку на оплату № 834 від 14.11.2023р.

- копія Акту наданих послуг №838 від 20.11.2023р.

- копія Платіжної інструкції № 41 від 26.01.2024р.

- копія Платіжної інструкції № 78 від 12.02.2024р.

- копія Платіжної інструкції № 215 від 12.04.2024р.

5. Документи, що підтверджують зіпсування Товару з підстав його не вивезення Покупцем:

- копія Фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу від 30.09.2024р.- Акт списання товару №6 від 04.10.2024р.

- копія Акту списання товару №6 від 04.10.2024р.

- копія Акту приймання-передачі між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» та ФОП Попенко В.В. від 04.10.2024р.

6. Документи, що підтверджують наявність у Постачальника правової підстави користуватися складським приміщенням поставляти Товар саме за адресою погодженою сторонами у Договорі поставки, а саме :

- копія Договору оренди складських приміщень №68 від 15 вересня 2022р. укладений між ЗАТ " Оболонь " та ТОВ «Єврошок».

- копія Додаткової угоди №1 до Договору оренди №68 від 15 вересня 2022р.

- копія Інформаційної довідки за № 422703998 від 15.04.2025р., яка сформована Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради, Запорізької області, про реєстрацію потужностей.

- копія Відповіді на Адвокатський запит за вих. № 635/0/2-25 від 17.04.2025 від ПАТ «Оболонь».

- копія Договору поставки № 15/09 від 15 вересня 2023р.

- копія Договору зберігання № 01/09 від 12 вересня 2024р.

З підстав вищенаведеного вбачається, що Постачальник своєчасно приступив до виконання зобов'язання з придбання, обробки та підготовки Товару до поставки, та вчинив залежні від нього дії з поставки Товару в строки та в місце визначені сторонами в Договорі поставки, тобто Постачальником були зроблені активні дії направлені на належне та своєчасне виконання зобов'язань за Договором поставки.

Натомість, Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що ним були вчинені дії щодо отримання поставленого товару.

Отже, виходячи з вищевикладеного, вбачається, що Постачальник виконав покладені на нього зобов'язання щодо поставки товару в строки та місце визначені Договором поставки, натомість

Крім того, позивачем не було доведено факт не виконання Постачальником зобов'язань з поставки Товару, та не було надано доказів щодо не настання такого факту.

З тієї підстави нарахування штрафної санкції у вигляді облікової ставки НБУ фактично відбулося на підставі припущень зроблених Покупцем, які не мають жодного підтвердження із сторони останнього. …».

Надані відповідачем документи, зокрема договори зберігання, акти внутрішнього переміщення товару, документи щодо обробки та походження товару, свідчать лише про вчинення внутрішніх господарських дій Постачальника, але не підтверджують належного виконання зобов'язання з передачі товару Покупцеві у розумінні статей 662, 664 ЦК України та умов Договору поставки. Зазначені документи не є належними доказами факту повідомлення Покупця про готовність товару до передачі у порядку, визначеному пунктом 2.6 Договору, а також не підтверджують факту ухилення Покупця від його отримання.

Посилання відповідача на те, що Позивач не вчинив дій щодо отримання товару, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки відсутність таких дій перебуває у прямому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо підтвердження готовності товару до передачі та надання обов'язкової супровідної документації. За таких обставин Покупець не був зобов'язаний приступати до самовивозу товару, правовий статус та можливість законного обігу якого залишалися невизначеними.

Отже, твердження апелянта про належне та своєчасне виконання ним зобов'язань за Договором поставки спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами. Доводи про відсутність підстав для нарахування пені ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами у розумінні статей 76- 77 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції норм щодо свободи договору, а саме: «… Таким чином, Сторони, керуючись нормами ЦК України щодо свободи договору, погодили умови Договору поставки, за якими Покупець прийняв на себе наступні зобов'язання:

здійснює сомовивіз Товару із складу Постачальника 15 вересня 2024р., якщо інший строк не погоджений сторонами.

Як зазначалося раніше, в процесі судового розгляду судом було встановлено, що Позивач не вчинив дій направлених на отримання Товару, не прибув у визначений строк, а саме 15.09.2024, у місце поставки Товару погоджене сторонами, а саме за адресою: 69061, Україна, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса буд 8А.

Отже, Покупець фактично не приступив до виконання зобов'язання прийнятого на себе за Договором поставки.

Те, що Покупець не приступив до виконання зобов'язання, у строк встановлений договором, тобто не вчинив активних дій направлених на отримання Товару, фактично є формою відмови від отримання Товару.

Керуючись п. 5.6. Договору поставки, у випадку відмови Покупця від отримання Товару, грошові кошти, сплачені Покупцем згідно цього Договору Покупцю не повертаються.

Отже, вищезазначені обставини справи, умови договору, та норми законодавства, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Таким чином, при вирішення справи по суті спору суд мав застосувати до спірних правовідносин норми законодавства, які регулюють договірні взаємовідносини, а саме норми щодо свободи договору, які застосовані не були, а отже відбулося неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, що безпосередньо вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Також судом першої інстанції відбулося не вірне застосування норм права.

Відповідно до п. 2.6. Договору поставки, про готовність Товару до передачі Постачальник має повідомити Покупця (засобами телефонного зв'язку, електронний лист тощо) не пізніше ніж за 3 (три) дні до запланованої дати передачі.

Тобто умовами Договору передбачено, що повідомлення не може відбутися пізніше ніж за три дня до дати поставки, тобто на приклад за 2 дні чи за день, або в день відвантаження, це прямо передбачено Договором.

При цьому Договором не визначеного граничного строку за якій таке повідомлення може відбутися, тобто повідомлення може відбутися в будь-якій період до часу поставки, за умови, що з часу повідомлення до часу відвантаження не може пройти строк менший за 3 дні.

Крім цього, Договором передбачені умови такого повідомлення, а саме Договором Постачальнику надана свобода вибору способу щодо вчинення такого повідомлення, засобами телефонного зв'язку, електронним листом тощо, тобто повідомлення може відбуватися будь-яким зручним для Постачальника засобом.

З підстав того, що на час укладання Договору поставки №54/24, у Постачальника була наявна можливість щодо поставки часнику в кількості передбаченій Договором, Покупцю було одразу повідомлено про готовність до його передачі, яка може відбутися як на час укладання Договору так і в строки зазначені в Договорі, та після укладання договору Покупцю не одноразово повідомлялося про готовність товару до відвантаження. Такі повідомлення відбувалися під час телефонних розмов, які проходили між Директором постачальника, та представником Покупця….» колегія суддів зазначає наступне:

Як свідчить з наявних в матеріалах справи доказів, 22.03.2024 представник ФГ «Хутір Слобода» звернувся із запитом до ТОВ «Агроіновейшн» щодо надання інформації та документів щодо реєстрації товару за договором №54/24 - сорту рослин відповідно до ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин», - свідоцтва про реєстрацію сорту, патенту тощо.

Листом від 12.07.2024 року ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» не надав запитуваної інформації чи документації, та повідомив, що коли товар буде доставлено у строк до 15.09.2024 року, Замовнику буде надано усю необхідну документацію щодо сертифікації товару, запитувану ФГ «Хутір Слобода».

У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 викладений такий висновок щодо застосування норми пункту 6 статті 3 ЦК України: "Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло" (див. постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №754/5841/17).

Про заборону суперечливої поведінки (принцип -contra factum proprium) Верховний суд вкотре наголошував у постановах від 12.12.2022 у справі № 126/2200/20, від 14.12.2022, від 25.01.2023 у справі № 760/34680/19.

За таких умов вбачається суперечлива поведінка відповідача за первісним позовом, оскільки, посилаючись у апеляційній скарзі на принцип свободи договору та на умови пункту 5.6 Договору поставки як підставу для неповернення попередньої оплати, відповідач водночас ігнорує обов'язок діяти добросовісно та послідовно у межах виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Колегія суддів звертає увагу, що свобода договору, закріплена у статті 627 ЦК України, не є абсолютною та реалізується з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, зокрема принципів добросовісності, розумності та справедливості (статті 3, 13 ЦК України). Відтак умови договору не можуть тлумачитися або застосовуватися таким чином, щоб виправдовувати недобросовісну чи суперечливу поведінку однієї зі сторін та порушення законних очікувань іншої сторони.

Посилання скаржника на те, що Покупець не прибув 15.09.2024 року для самовивозу товару та фактично відмовився від його отримання, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріалами справи не підтверджено належного виконання відповідачем свого первинного обов'язку щодо повідомлення Покупця про готовність товару до передачі у спосіб та строки, визначені пунктом 2.6 Договору поставки. Самі по собі твердження про телефонні повідомлення, не підкріплені належними та допустимими доказами, не можуть свідчити про належне повідомлення у розумінні умов договору та вимог закону.

Окрім того, твердження апелянта про наявність товару та неодноразове інформування Покупця про готовність до відвантаження суперечать його попередній поведінці, зокрема змісту листа, в якому відповідач за первісним позовом повідомив про неможливість надання будь-якої документації щодо товару до моменту його фактичної поставки.

Отже, використання скаржником умов договору про неповернення попередньої оплати як наслідку нібито відмови Покупця від отримання товару за відсутності належного повідомлення про його готовність та за наявності суперечливої поведінки з боку Постачальника є формою зловживання правом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції норм про свободу договору є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції показів свідків, а саме: «… Керуючись зазначеними нормами ГПК України, Відповідачем, в підтвердження обґрунтування заперечень проти первісної позовної заяви були, подані нотаріально засвідчені покази свідків, а саме :

- Нотаріально засвідчена заява свідка від директора ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» Шиш Сергія Андрійовича від 11.02.2025 р., зареєстрована в реєстрі за №337.

- Нотаріально засвідчена заява свідка від завідуючого виробництвом ТОВ «Єврошок» ОСОБА_2 , зареєстрована в реєстрі за №336.

- Нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_1 від 03 березня 2025р. засвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В., зареєстрована в реєстрі під № 548

Зазначеними заявами свідка надавалися пояснення, та підтвердження обставин які мають значення для розгляду справи по суті спору.

Серед іншого, директором ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» Шиш Сергієм Андрійовичем, повідомлялося про не одноразові повідомлення представника Позивача, про наявність товару на складі Постачальника та готовність його поставки в будь-якій зручний для Покупця час. Були надані пояснення, що такі повідомлення відбувалися під час телефонних розмов які проходили з використанням месенджера WhatsApp (абзац 3-5 сторінка 1, та абзац 1, та 2 заяви свідка зареєстрованої в реєстрі за №337, та абзац 12, 13 сторінка 2 зави свідка зареєстрованої в реєстрі за № 548)

Отже, свідком були повідомлені обставини за яких відбувалися повідомлення про готовність товару до відвантаження, які були відомі останньому, з підстав того, що такі повідомлення вчинялися ним самим. …

… Як вбачається з матеріалів справи, покази свідка були подані Відповідачем в строки визначені судом для подачі доказів по справі, вони були подані у формі визначеній нормами ГПК України, а саме мали нотаріальне засвідчення, оригінали показів свідка були надані суду для ознайомлення, та судом було проведено таке ознайомлення.

При цьому, судом не відбулося виклику свідка, що свідчить про те, що обставини, викладені свідком у заявах свідка, не суперечили іншим доказам та не викликали у суду сумнів щодо їх змісту.

Отже, не визнання судом показів свідка як належних доказів, та не взяття їх до уваги під час прийняття рішення по суті спору, прямо суперечать ст. 73, 77, 78 ГПК України, що свідчить про те, що відбулося неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, що безпосередньо вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення, а саме судом були зроблені висновки про те, що ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» не виконало свої зобов'язання за п.п. 2.1., 2.2, 2.6 по договору № 54/24 від 27.12.2023. (абзац 3, сторінка 11 оскаржуваного рішення). …» колегія суддів відхиляє з оголяду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що вищезазначені показання свідків є менш вірогідними ніж надані на їх спростування докази.

Посилання скаржника на неприйняття судом в якості доказів фітопатологічному аналізу рослинного матеріалу від 30.09.2024р.: «… По перше, хочу зазначити, що суд зробив хибні висновки щодо того, що фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу від 30.09.2024 зроблений щодо іншого сорту часника, ніж той якій є предметом Договору поставки, так-як в аналізі зазначений інший сорт часник, а саме Allium sativum.

Хибність такого висновку суду полягає в тому, що Allium sativum, це не назва сорту часника, це назва культури щодо якої відбувався аналіз, тобто це біологічна назва часнику зазначена на латині.

Посилання на відкрите джерело - вільна енциклопедія ВІКІПЕДІЯ : https://uk.wikipedia.org/wiki/Часник_городній#:~:text=Часни?к%20горо?дній %20(Allium%20sativum)%20,якого%20походить%20і%20загальнородова%20А11шт.

При цьому, назва сорту часнику щодо якого відбувалося дослідження зазначене на першому аркуші фітопатологічного аналізу, в розділі «Сорт», відповідно до якого назва зазначена як «Спрінг».

Отже висновки суду, щодо того, що наданій фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу зроблений щодо іншого сорту часника, є хибним.

По друге, суд зазначає, що фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу від 30.09.2024 виготовлений ПП «Аркас» не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, оскільки виконаний не кваліфікованим судовим експертом, без попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, та не містить відомостей визначених ч. 7 ст. 98 ГПК України та п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Та Позивач за зустрічним позовом самостійно замовив фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу від 30.09.2024 виготовлений ПП «Аркас».

Такі висновки суду, є хибними, та такими, що зроблені безпідставно та не обґрунтовано.

Хибність висновків суду полягає в тому, що наданий Відповідачем фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу це не висновок експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, фітопатологічний аналіз не проводився в якості судової експертизи, чи в рамках судового розгляду, а отже проведення такого аналізу не потребує залучення саме кваліфікованого судового експерта.

Зазначений аналіз є звичайним лабораторним дослідженням щодо якості рослинного матеріалу та можливості його подальшого використання.

Договором поставки не визначений обов'язок Постачальника залучати Покупця для проведення такого виду аналізу, чи до вибору лабораторії, або будь-якої експертної установи в якій буде проводитися аналіз, вибору питань, строків проведення тощо.

З підстави відсутності зазначених обмежень, вибір Постачальником лабораторії не є а ні порушенням умов договору, а ні вимог закону, щодо проведення лабораторних досліджень.

Як вбачається з умов Договору поставки Предметом Договору N?54/24 є саме часник зубок (іспанський спринг) 2-ї репродукції (оброблений).

Отже, за договором має бути поставлений саме - зубок часника.

Тобто договором передбачено, що має відбутися поставка не часника у вигляді головки, а саме часнику у вигляді зубків.

Часник, якій поставляється з Іспанії приходить у вигляді головок.

Розділ головки часнику на зубки відбувається механічним способом під час якого зубок часнику проходять через процедуру очищення та видалення залишки луски.

Договором передбачено, що зубок часнику має бути 2 репродукції.

З підстав чого розібраний на зубки часник калібрують за фракціями (розміром) та репродукцією (якістю посадкового матеріалу).

Калібрування проводиться для відбору зубків певного розміру.

Калібрування зубків часнику за репродукцією, це виробничій процес з відбору посадкового матеріалу за якісними показниками, він не має бути пошкоджений, зіпсований, тощо. Друга репродукція - зубки середнього розміру.

Після калібрування часник проходить додаткову обробку:

Обеззараження - обробка фунгіцидами для запобігання хворобам.

Підготовка до висадки - зубки, відібрані для посадки, можуть додатково обробляти стимуляторами росту, тощо.

Після того, як часник розділений на зубки, відкалібрований та оброблений він фасується у мішки для його відвантаження.

З підстав чого розфасований часник має дуже не значний строк зберігання, приблизно в межах 20 - 30 діб, так як він починає пріти, покриватися пліснявою, та проростати, з підстав чого становиться не придатним для його подальшого використання. (абзац 7-18, сторінка 3 Нотаріально засвідченої заяви свідка зареєстрованої в реєстрі під № 548 )

З підстав вищевикладеного, та зважаючи на те, що Товаром підготовленим до відвантаження, який залишився у Постачальника з підстави не вивезення його Покупцем в строки погоджені Договором, є часник, якій вже був оброблений та розфасований, та збереження якого в такому вигляді вже відбувалося починаючи з 12.09.2024р., Постачальник, вважаючи за необхідне встановити, можливості його подальшого використання, 30.09.2024р. звернувся до обраної ним лабораторії, а саме до ПП «АРКАС» для проведення фітопатологічного аналізу.

За результатами проведеного аналізу часник не підлягає подальшому використанню.

У зв'язку із чим зіпсований часник було списано Постачальником, що підтверджується Актом списання товарів №6 від 04.10.2024р. ( копію якого додано до матеріалів справи).

Далі зіпсований часник, у кількості 16 000 кг., був переданий ФОП Попенко Володимир Валерійович (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), на безоплатній основі, для подальшого використання в якості компосту, що підтверджується Актом приймання-передачі від 04.10.2024р. ( копію якого додано до матеріалів справи ) ( абзац 19-23, сторінка 3 Нотаріально засвідченої заяви свідка зареєстрованої в реєстрі під № 548 ).

Таким чином, висновки суду щодо не прийняття наданого Відповідачем фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу в якості доказу є хибними, а не взяття зазначеного документу до уваги під час прийняття рішення по суті справи, є безпідставним. …» колегія суддів відхиляє як такі, що фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо зустрічного позову

Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОІНОВЕЙШН» заявлено зустрічні позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства «Хутір Слобода» штрафної санкції, визначеної п.2.6., 5.6. Договору № 54/24 в розмірі 4 673 973 грн 60 коп., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 287 146 грн 86 коп., штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 474 453 грн 26 коп., штрафу в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 1 186 133 грн 16 коп., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 172 251 грн 49 коп., штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 389 860 грн. 26 коп., штрафу в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 974 651 грн 68 коп., три проценти річних в розмірі 32 870 грн 24 коп., три проценти річних в розмірі 19 659 грн 82 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» зазначає, що керуючись умовами Договору № 54/24 та з метою своєчасного виконання зобов'язань з поставки Товару, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» був укладений Договір поставки № 15/09 від 15.09.2023 з ТОВ «Єврошок», за яким 12.09.2024 ТОВ «Єврошок» поставило, а ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» прийняло часник зубок (іспанського спринг) 2-ї репродукції (оброблений) у кількості 16000,00 кг. В підтвердження вказаного ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надані видаткові накладні № 39 від 12.09.2024 та акт прийому-передачі № 44 від 12.09.2024.

ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» надана заява свідка - громадянина України ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» (нотаріально посвідчена 03.03.2025), у якій останній повідомляє, що на час укладання між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» та ФГ «Хутір Слобода» Договору № 54/24 від 27.12.2023, часник у кількості необхідній для поставки за укладеним договором, вже перебував у розпорядженні ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», так-як знаходився на складі ТОВ «Єврошок» розташовану за адресою: 69061, Україна, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса буд 8А, та міг бути відвантажений в будь-якій час в період з грудня 2023 року по грудень 2024 року. Також, у заяві свідка ОСОБА_1 повідомив про його спілкування з представниками ФГ «Хутір Слобода» відбулося шляхом дзвінків на номер телефону зазначений у договорі поставки № 54/24 в саме: НОМЕР_2 , за допомогою месенджера WhatsApp, так-як за словами представника він періодично перебуває за межами України, та для зручності спілкування просив використовувати саме цей месенджер, під час такого спілкування, та за допомогою якого ОСОБА_1 повідомляв ФГ «Хутір Слобода», що товар фактично є в наявності та може бути переданий покупцю, у зручній для нього час.

Згідно з ч.1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

З наведених норм чинного процесуального закону можна дійти висновку, що докази у вигляді показання свідків у господарському судочинстві носять факультативний (допоміжний) характер та становлять певні відомі особам обставини, які мають значення для справи.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Така обставина (факт) як поставка, передання товару за договором не можуть підтверджуватися показаннями свідка(ів). Показання свідків з огляду на предмет доказування наразі не є належним та допустимим доказом у справі.

Також колегія суддів зазначає, що поданий фітопатологічний аналіз рослинного матеріалу від 30.09.2024, виконаний приватним підприємством «Аркас», не відповідає вимогам, встановленим статтею 98 ГПК України до висновку експерта, оскільки складений особою, яка не є судовим експертом, без попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та без зазначення відомостей, передбачених частиною сьомою статті 98 ГПК України, а також пунктом 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта не має для суду наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами з дотриманням вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому встановлено, що позивач за зустрічним позовом самостійно ініціював проведення зазначеного фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу, який було виконано ПП «Аркас».

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий аналіз рослинного матеріалу не є належним доказом у справі, має виключно допоміжний (консультативний) характер та не є обов'язковим для врахування судом.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом в порядку п. 5.4 Договору № 54/24 від 27.12.2023 та приписів ст. 625 ЦК України за порушенням ФГ «Хутір Слобода» строків другого та третього платежів заявлені до стягнення пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 287 146 грн 86 коп., штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 474 453 грн 26 коп., штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 1 186 133 грн 16 коп., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 172 251 грн 49 коп., штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що складає 389 860 грн. 26 коп., штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу, що складає 974 651 грн 68 коп., три проценти річних в розмірі 32 870 грн 24 коп., три процента річних в розмірі 19 659 грн 82 коп.

У відповідності до приписів п. 5.4 Договору у випадку порушення Покупцем встановлених цим Договором чи додатковими угодами до нього строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості. У разі порушення строків оплати більше ніж на 5 днів Покупець окрім пені сплачує Постачальникові штраф в розмірі 20% від суми простроченого платежу. У разі порушення строків оплати більше ніж на 10 днів Покупець сплачує Постачальникові штраф в розмірі 50% від суми простроченого платежу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Згідно доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що ФГ «Хутір Слобода» не було повідомлено про поставку товару у спосіб, визначений сторонами за договором № 54/24 від 27.12.2023. Відповідно до положень частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 22.03.2024 адвокатом Ніколаєко М.В. в інтересах ФГ «Хутір Слобода» на адресу ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» скеровано адвокатський запит (в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), у яких просить надати інформацію про те, чи зареєстрований відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт рослини, яка є «Товаром» за Договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 (часник зубок (Іспанський спринг» 2-ї репродукції (оброблений). Адвокат просить надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують реєстрацію такого сорту (свідоцтва про державну реєстрацію сорту або патенту на сорт), та належним чином завірені копії документів, що підтверджують сортові та посівні якості насіння та/або садивного матеріалу (сертифікат) рослини, яка є «Товаром» за Договором поставки № 54/24 від 15.12.2023 (часник зубок (Іспанський спринг) 2-ї репродукції (оброблений), виданих відповідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Як зазначає ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» вказана претензія ФГ «Хутір Слобода» була отримана відповідачем 10.12.2024.

Як вірно зазначено господарським судом, інформація, надана позивачем за зустрічним позовом на запит адвоката, суперечить поясненням, наданим ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» в процесі розгляду справи, а саме щодо наявності товару на час укладання договору поставки №54/24 від 15.12.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що вищевказана відповідь на претензію від 17.12.2024 (том1, а.с. 90-91) не містить посилань на договірні відносини між ТОВ «Єврошок» та ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», що також підтверджено представником апелянта в судовому засіданні, що відбулось 23.12.2025.

З огляду на встановлені обставини даної справи, колегія суддів зазначає, що посилання позивача за зустрічним позовом на те, що станом на 15.09.2024 товар, в кількості визначеній в п.1.2.1. Договору № 54/24, був готовий до відвантаження та знаходився за місцем його поставки, визначеним сторонами в п.2.2. Договору 54/24, однак, 15.09.2024 в порушення п.2.7. та п.2.8. Договору 54/24, Товар не був прийнятий ФГ «Хутір Слобода» та не був вивезений з місця його поставки виглядає як спроба змінити власну правову позицію у зв'язку з необхідністю зняти з себе відповідальність за невиконання п. 2.6 Договору № 54/24 (щодо завчасного повідомлення покупця про готовність товару до передачі) шляхом перекладення її на відповідача.

Однак така зміна позиції, здійснена у процесі розгляду справи, не ґрунтується на об'єктивних доказах порушення зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом, а спрямована на штучне створення підстав для стягнення штрафних санкцій.

Документальні докази, на які посилається позивач за зустрічним позовом, підтверджують лише господарські відносини між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» та ТОВ «Єврошок», однак не свідчать про належне виконання зобов'язань перед ФГ «Хутір Слобода» та не підтверджують факту повідомлення покупця про готовність товару у встановлений договором строк.

Окрім того, в судовому засіданні представником апелянта підтверджено ту обставину, що Шиш Катерина Юріївна, що діяла на підставі довіреності від ТОВ «ЄВРОШОК» під час укладання договору поставки №15/09 від 15.09.2023 та договору зберігання №01/09 від 12.09.2024 та Шиш Сергій Андрійович, що є директором ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» є подружжям.

На переконання колегії суддів, вищевказаний факт може свідчити про наявність особистого та економічного зв'язку між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» та ТОВ «Єврошок», що, у свою чергу, ставить під сумнів об'єктивність, самостійність та добросовісність оформлення і використання документів, на які посилається позивач за зустрічним позовом як на підтвердження належного виконання ним договірних зобов'язань.

За таких обставин документи, що підтверджують господарські операції між пов'язаними особами, підлягають особливо критичній оцінці судом, оскільки самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати факт належного виконання ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» зобов'язань перед ФГ «Хутір Слобода», зокрема щодо своєчасного повідомлення покупця про готовність товару до передачі та наявності всіх необхідних дозвільних і супровідних документів.

Таким чином, сукупність встановлених у справі обставин свідчить про те, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» ґрунтуються переважно на внутрішніх відносинах із пов'язаною особою, не підтверджені належними та допустимими доказами порушення зобов'язань з боку ФГ «Хутір Слобода» та спрямовані на штучне формування підстав для звільнення від відповідальності і стягнення штрафних санкцій.

У зв'язку з наведеним, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

На підставі наведеного, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги: «… Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» як Позивач за зустрічним позовом, вважає, що Відповідачем було порушено умови Договору поставки, щодо своєчасного та належного виконання зобов'язань з проведення оплати за Товар, та зобов'язання з отримання та вивезення Товару в строки погоджені сторонами в умовах Договору поставки.

Відповідно до зустрічного позову Позивачем було визначено:

- як підставу позову - порушення Відповідачем умов Договору щодо проведення оплати за Товар, та не вивезення Товару в строки визначені в Договорі.

- як предмет позову - сплата Відповідачем штрафних санкцій за порушення умов Договору. …

… Як вбачається з матеріалів справи ФГ «ХУТІР СЛОБОДА», як Відповідач за зустрічним позовом, не заперечує:

- факт укладання між ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН», як Постачальником, та ФГ «ХУТІР СЛОБОДА», як Покупцем, Договору поставки № 54/24 від 27.12.2023 року,

- факт чинності зазначеного договору поставки, взагалі та на час розгляду справи у суді,

- факт відсутності додаткових угод щодо зміни умов договору, чи його розірвання,

- факт наявності у договорі умов, які визначають попередній порядок проведення оплати Товару,

- факт проведення оплати лише першого платежу в розмірі 10% від загальної вартості Товару,

- факт не прибуття Покупця в строки, а саме 15.09.2024р., та в місце поставки Товару вивезені умовами Договору,

- факт не вивезення Товару з місця його поставки визначеного у Договорі, та розташованого за адресою 69061, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8а.

- факт погодження з розміром штрафних санкцій визначених у Договорі на час його укладання.

Отже, матеріалами справи фактично доведено обставини щодо дійсного не виконання Відповідачем умов Договору поставки, щодо проведення оплати, та вивезення Товару в строки погоджені сторонами умовами Договору. …

… Відповідач за зустрічним позовом не заперечував проти підстав, та розміру штрафних санкцій нарахованих Позивачем, що підтверджується матеріалами справи, які фактично не містять таких заперечень із сторони Відповідача.

Як встановлено матеріалами справи, та не заперечується Відповідачем за зустрічним позовом, Покупець не прибув у місце поставки Товару та не вивіз Товар, в строк визначений в Договорі.

Позивач вважає, що те що Покупець не приступив до виконання зобов'язання, у строк встановлений договором, тобто не вчинив активних дій направлених на отримання Товару, фактично є формою відмови від отримання Товару. …

… Взявши до уваги, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що Відповідач за зустрічним позовом своєчасно, та в повному розмірі провів сплату всіх передбачених Договором платежів, та отримав Товар, й вивіз його із складу Постачальника, фактично підтверджує порушення Відповідачем умов Договору поставки, на яких Позивач саме й обґрунтовує позовні вимоги за зустрічним позовом.

Отже, з підстав того, що суд першої інстанції визначає як підставу відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом те, що з поданих позивачем за зустрічним позовом доказів не вбачається доведення обставин щодо виконання ним умов за Договором поставки № 54/24 від 27.12.2023, вважаю, що рішення суду першої інстанції, прийняте в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОІНОВЕЙШН» за зустрічним позовом, підлягає скасуванню з підстави не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильному застосування норм матеріального права під час вирішення справи по суті спору та ухвалення оскаржуваного рішення. …» як такі, що носять характер оціночних суджень і не містять в собі посилань на належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України докази, які б мали бути перевірені судом апеляційної інстанції на предмет відповідності їх фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025р. у справі № 908/3229/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025р. у справі № 908/3229/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВЕЙШН" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 156916,25грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроіновейшн" на рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2025р. у справі №908/3229/24- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2025р. у справі №908/3229/24- залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 156916,25грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроіновейшн".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 12.01.2026

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Попередній документ

133210036

Наступний документ

133210038

Інформація про рішення:

№ рішення:	133210037
№ справи:	908/3229/24
Дата рішення:	23.12.2025
Дата публікації:	13.01.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.07.2025)
Дата надходження:	12.12.2024
Предмет позову:	про стягнення 506 567,67 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

17.02.2025 11:30	Господарський суд Запорізької області
04.03.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
24.03.2025 10:20	Господарський суд Запорізької області
23.04.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
14.05.2025 12:20	Господарський суд Запорізької області
10.06.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
26.06.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
16.07.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
23.12.2025 10:30	Центральний апеляційний господарський суд