24.12.2025 м. Дніпро Справа № 904/5480/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 по справі № 904/5480/24 (суддя Васильєв О.Ю.), повний текст рішення складено 23.04.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр», м. Запоріжжя
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
про визнання недійсним рішення, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
16.12.2024 ТОВ «ТД «Александр» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південно-східного МТВ АМКУ про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-східного МТВ АМКУ від 26.09.2024 № 54/94-р/к у справі № 54/2-24-54/13-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується ТОВ «ТД «Александр».
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на незаконність та необґрунтованість оспорюваного рішення внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, тощо.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Александр» відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладено на позивача.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ТД «Александр» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) та просить: скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-східного МТВ АМКУ від 26.09.2024 № 54/94-р/к у справі № 54/2-24-54/13-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується ТОВ «ТД «Александр».
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/5480/24 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. На думку апелянта, суд фактично обмежився формальним погодженням із висновками Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, не здійснивши належної оцінки кожному доказу окремо та не перевіривши їх допустимість, належність і взаємозв'язок, чим порушив вимоги статей 86 та 236 ГПК України.
Апелянт вказує, що рішення Відділення АМКУ №54/94-р/к від 26.09.2024 у справі №54/2-24-54/13-24 ґрунтується переважно на припущеннях та імовірнісних висновках, а не на беззаперечно встановлених фактах, які б свідчили про вчинення ТОВ «Торговий дім «Александр» антиконкурентних узгоджених дій, спрямованих на спотворення результатів торгів. Суд першої інстанції, погоджуючись із таким рішенням, не врахував, що наведені АМКУ обставини не доводять наявності узгодженості поведінки між ТОВ «Торговий дім «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті», а можуть бути пояснені об'єктивними та господарськими чинниками.
Зокрема, апелянт зазначає, що використання учасниками торгів однієї IP-адреси не є доказом координації дій, оскільки обумовлено користуванням спільною точкою доступу до мережі Інтернет за місцем розташування складських приміщень, що перебували у суборенді, та не свідчить про використання одного комп'ютерного обладнання чи обмін інформацією. Подання тендерних пропозицій, реєстрація документів, отримання банківських гарантій, експертних висновків і конвертація файлів у PDF у близькі або однакові дати пояснюється типовою практикою підготовки тендерної документації наприкінці строку її подання та є характерною для інших учасників відповідних закупівель, що підтверджується матеріалами справи.
Апелянт також наголошує, що схожість окремих електронних файлів, їх властивостей або зазначення одних і тих самих авторів документів не може вважатися доказом узгоджених дій, оскільки тендерна документація та файли попередніх закупівель перебувають у відкритому доступі в системі «Prozorro», а використання типових форм і шаблонів є поширеною та законною практикою. Часткове співпадіння запропонованої продукції пояснюється обмеженою кількістю виробників, відсутністю альтернативних товарів та економічно вигіднішою ціною окремих виробників і не свідчить про відсутність конкуренції або попередню домовленість між учасниками.
Окремо зазначається, що наявність між ТОВ «Торговий дім «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті» господарських відносин, у тому числі договорів поставки, суборенди та безвідсоткової фінансової допомоги, сама по собі не доводить антиконкурентної узгодженості, оскільки такі договори укладалися епізодично, відповідно до вимог законодавства та задовго до участі у спірних закупівлях, а сторони при цьому залишалися самостійними та незалежними конкурентами. Суд першої інстанції не врахував, що між засновниками та працівниками зазначених товариств відсутні родинні зв'язки, відсутні відносини контролю у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції», а ТОВ «Торговий дім «Александр» здійснювало господарську діяльність самостійно, маючи власні ресурси, персонал та матеріально-технічну базу.
Крім того, апелянт посилається на усталену практику Верховного Суду, зокрема правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 та від 26.05.2020 у справі № 910/20099/20), відповідно до яких кожна справа за участю органів АМКУ є індивідуальною, а доведення антиконкурентних узгоджених дій має ґрунтуватися на сукупності належних, допустимих і взаємопов'язаних доказів, а не на окремих формальних ознаках або припущеннях. На переконання апелянта, суд першої інстанції не здійснив повного та всебічного аналізу спірних правовідносин, не врахував наведені позивачем заперечення та докази, що призвело до невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.
У зв'язку з наведеним апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі № 904/5480/24 підлягає скасуванню на підставах, передбачених ст. 277 ГПК України, з ухваленням нового рішення про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-східного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/94-р/к від 26.09.2024 у частині, що стосується ТОВ «Торговий дім «Александр».
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та узагальнені доводи.
Відповідач у відзиві зазначає, що апеляційна скарга ТОВ «ТД Александр» є необґрунтованою, не містить конкретних доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права та фактично зводиться до повторення позовних вимог, уже досліджених Господарським судом Дніпропетровської області, який повно і всебічно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність антиконкурентних узгоджених дій ТОВ «ТД Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті», що підтверджується сукупністю доказів (спільні ІР-адреси, синхронність дій, однакові документи, фінансові та господарські зв'язки тощо).
Рішення Антимонопольного комітету України відповідає вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції», а доводи апелянта ґрунтуються лише на суб'єктивній оцінці доказів і не спростовують висновків суду.
Підстави, передбачені ст. 277 ГПК України та ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для скасування судового рішення або визнання недійсним рішення АМКУ відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 54/94-р/к у справі № 54/2-24-54/13-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «ТД «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених у системі електронних публічних закупівель «Prozorro».
Зокрема, адміністративною колегією встановлено антиконкурентні узгоджені дії відповідачів під час участі у п'яти процедурах закупівель абразивних виробів, а саме:
- відкритих торгах, оголошених КП «Київський метрополітен» 29.11.2022 за ідентифікатором UA-2022-11-29-009152-а з очікуваною вартістю 6 422 871,90 грн з ПДВ, за результатами яких переможцем визначено ТОВ «ТД «Александр» та укладено договір від 02.01.2023 № 02-НХ-23 на суму 6 103 464,00 грн;
- відкритих торгах, оголошених АТ «Укргазвидобування» в особі філії «УГВ-Сервіс» 05.12.2022 за ідентифікатором UA-2022-12-05-015628-а з очікуваною вартістю 4 714 878,10 грн з ПДВ, за результатами яких переможцем визначено ТОВ «ТД «Стілмаг» та укладено договір поставки від 09.01.2023 № УГВС 08/32-23 на суму 2 729 639,00 грн;
- відкритих торгах, оголошених філією «ВП «Південноукраїнська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 15.12.2022 за ідентифікатором UA-2022-12-15-007437-а з очікуваною вартістю 698 953,39 грн з ПДВ, за результатами яких переможцем визначено ТОВ «ТД «Александр» та укладено договір від 23.01.2023 № 53-123-01.23-07999 на суму 684 827,00 грн;
- відкритих торгах, оголошених ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» 13.02.2023 за ідентифікатором UA-2023-02-13-014638-а з очікуваною вартістю 1 247 700,00 грн з ПДВ, за результатами яких переможцем визначено ТОВ «Алімет» та укладено договір поставки від 11.04.2023 № 02/46/2023 на суму 549 999,96 грн;
- відкритих торгах, оголошених КП «Київпастранс» 26.05.2023 за ідентифікатором UA-2023-05-26-005213-а з очікуваною вартістю 1 067 960,00 грн з ПДВ, за результатами яких переможцем визначено ТОВ «Абразив Груп» та укладено договір від 22.06.2023 № 52.23-141 на суму 723 627,78 грн.
За результатами розгляду справи адміністративною колегією встановлено сукупність обставин, які свідчать про узгоджену поведінку ТОВ «ТД «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті» під час підготовки та участі у вказаних торгах, а саме: використання однієї й тієї ж ІР-адреси при поданні тендерних пропозицій та участі в аукціонах, а також у господарській діяльності (подання податкової звітності, здійснення банківських операцій); одночасне завантаження тендерних пропозицій; синхронні дії при отриманні сертифікатів відповідності, експертних висновків, банківських гарантій; спільні унікальні властивості електронних файлів; подання однакових за змістом та кількістю документів, які не вимагалися замовниками; однакові дати створення та реєстрації документів; конвертація файлів у формат PDF в один і той самий час; узгоджене формування цінових пропозицій; наявність господарських та фінансових відносин між суб'єктами господарювання.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу або дії об'єктивних чинників, а свідчать про попереднє узгодження поведінки відповідачів, що призвело до усунення конкуренції між ними, спотворення результатів торгів та порушення прав замовників на отримання найбільш економічно вигідного результату.
Суд також установив, що заперечення позивачів зводяться до тверджень про випадковість виявлених збігів та фактично повторюють позицію, викладену ними під час адміністративного розгляду справи в АМКУ, яким уже була надана належна правова оцінка, а наведені доводи обґрунтовано відхилені.
При цьому оспорюване рішення прийняте АМКУ в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законом України «Про захист економічної конкуренції», з дотриманням принципів законності, правової визначеності, справедливості, добросовісності та розумності, у зв'язку з чим підстав для визнання його протиправним чи скасування судом першої інстанції не встановлено.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд першої інстанції виходив із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України органам державної влади та органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, які визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання або іншим способом порушують правила конкуренції, а у разі порушення цієї заборони такі акти можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Разом з тим, саме Антимонопольний комітет України є спеціальним державним органом, на який законом покладено функції забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»), а одним із його основних завдань є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення та припинення відповідних порушень (п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Суд установив, що адміністративна колегія Південно-Східного міжобласного територіального відділення АМКУ діяла в межах наданих їй законом повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розглянула справу № 54/2-24-54/13-24, здійснила розслідування, надала оцінку зібраним доказам та за його результатами прийняла рішення від 26.09.2024 № 54/94-р/к. При цьому суд врахував положення ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону, відповідно до яких органи та посадові особи АМКУ під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції керуються виключно цим законодавством і є незалежними від інших органів влади та суб'єктів господарювання.
Оцінюючи доводи позивача про протиправність рішення АМКУ, суд першої інстанції виходив із положень ст. 21 Цивільного кодексу України, за якою правовий акт індивідуальної дії може бути визнаний незаконним та скасований судом лише за умови, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права чи інтереси особи. Аналогічний підхід закріплений і у ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка містить вичерпний перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМКУ, зокрема: неповне з'ясування обставин, недоведеність встановлених обставин, невідповідність висновків обставинам справи або порушення чи неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Застосовуючи норми матеріального права, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція є змаганням між суб'єктами господарювання, за якого кожен з них самостійно формує свою поведінку на ринку.
За змістом ст. 5 цього Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Пунктом 1 ст. 50 вказаного Закону визначено, що антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а за ч. 1 ст. 6 цього Закону такими діями є узгоджені дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Окремо п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону прямо віднесено до антиконкурентних узгоджених дій узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Судом першої інстанції зазначено, що узгодження дій учасників торгів полягає у відмові від самостійної та незалежної поведінки під час підготовки та подання тендерних пропозицій, що може проявлятися як у спільній підготовці документів, узгодженні цінових пропозицій, так і в координації поведінки під час проведення аукціону. Така поведінка усуває конкуренцію між учасниками та нівелює саму мету конкурентних процедур закупівель.
Перевіряючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів ЦАГС, дійшов обґрунтованого висновку, що адміністративною колегією АМКУ встановлено та належними доказами підтверджено сукупність обставин, які у взаємному зв'язку виключають можливість випадкового збігу та свідчать про узгоджену поведінку ТОВ «ТД «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті» під час підготовки та участі у відкритих торгах за ідентифікаторами UA-2022-11-29-009152-а, UA-2022-12-05-015628-а, UA-2022-12-15-007437-а, UA-2023-02-13-014638-а та UA-2023-05-26-005213-а. Зокрема, встановлено наявність господарських і фінансових відносин між цими товариствами, єдність їх економічних інтересів, використання однієї ІР-адреси, технічну участь одного з товариств у торгах з метою забезпечення перемоги іншого, схожість дій при формуванні цінових пропозицій, ідентичність та синхронність підготовки тендерної документації, а також спільні унікальні технічні властивості електронних файлів, завантажених до системи «Prozorro».
Суд окремо підкреслив, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 18.06.2020 у справі № 910/7491/19, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 28.05.2020 у справі № 910/7490/19) наявність або відсутність антиконкурентних узгоджених дій має оцінюватися судами з урахуванням усієї сукупності доказів у їх взаємозв'язку, а не шляхом ізольованої оцінки кожного факту окремо. При цьому суди не повинні підміняти собою органи АМКУ та втручатися у межі їх дискреційних повноважень (постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 914/2554/16).
При цьому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що доводи ТОВ «ТД «Александр» зводяться до альтернативного тлумачення встановлених АМКУ обставин та тверджень про їх випадковість, однак не містять належних і допустимих доказів, які б спростовували висновки адміністративної колегії або свідчили про наявність підстав, визначених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для скасування оспорюваного рішення.
Також суд визнав правомірним застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки розмір штрафів відповідає вимогам ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є співмірним характеру вчиненого порушення та не виходить за межі, встановлені законом.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 54/94-р/к є законним, обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та на підставі належних і допустимих доказів, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи апелянта - ТОВ «ТД «Александр» про те, що рішення АМКУ ґрунтується на припущеннях, а не на доведених фактах, колегія суддів відхиляє, оскільки порушення антимонопольного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій доводиться не окремими ізольованими обставинами, а сукупністю взаємопов'язаних доказів, які виключають можливість випадкового збігу та свідчать про відмову учасників торгів від самостійної конкурентної поведінки. Саме такий підхід відповідає положенням статей 5, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та усталеній практиці Верховного Суду (постанова від 07.03.2024 у справі № 910/2323/23).
Наведені висновки про необхідність застосування норм статті 86 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, від 17.01.2023 у справі № 910/19251/20.
Пояснення апелянта щодо використання однієї IP-адреси, синхронності дій під час підготовки тендерних пропозицій, отримання банківських гарантій, експертних висновків та формування електронних файлів зводяться до надання альтернативного, суб'єктивного тлумачення встановлених АМКУ фактів. Водночас суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зазначені обставини оцінювалися не відокремлено, а у сукупності з іншими доказами, зокрема наявністю сталих господарських і фінансових відносин між ТОВ «ТД «Александр» та ТОВ «Прайм Ріелті», ідентичністю та схожістю тендерної документації, спільними технічними характеристиками електронних файлів, погодженістю цінової поведінки та участю одного з товариств у торгах переважно з метою створення видимості конкуренції. За таких умов наведені апелянтом пояснення не спростовують висновків відповідача та на думку колегії суддів ЦАГС не свідчать про випадковий характер виявлених збігів.
Відхиляються колегією суддів також і доводи апеляційної скарги про те, що схожість файлів та використання однакових шаблонів зумовлені відкритістю інформації в системі «Prozorro», адже наявність типових форм не виключає можливості узгодження дій, якщо при цьому встановлено сукупність інших обставин, які свідчать про координацію поведінки учасників торгів. У даній справі такі обставини були встановлені та підтверджені належними доказами.
Посилання апелянта на відсутність відносин контролю, родинних зв'язків між засновниками чи працівниками товариств не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених закон не вимагає обов'язкового існування формального контролю або пов'язаності у розумінні антимонопольного законодавства. Достатнім є встановлення факту узгодженої поведінки, спрямованої на спотворення результатів торгів, що у даному випадку було належним чином доведено.
Доводи апелянта з посиланням на практику Верховного Суду (постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 та постанову від 26.05.2020 у справі № 910/20099/20) не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки зазначені правові позиції, навпаки, підтверджують необхідність оцінки всієї сукупності доказів у кожній конкретній справі. Така оцінка була здійснена як адміністративною колегією АМКУ, так і судом першої інстанції, при цьому суд не підмінив собою антимонопольний орган та не вийшов за межі судового контролю, визначеного ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Отже, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою судом першої інстанції доказів, і не містять посилань на обставини, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права або про неповне з'ясування обставин справи.
Підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі № 904/5480/24 відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ «ТД «Александр» задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційних скарг відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області - таким, що підлягає залишенню без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача по справі - ТОВ «ТД «Александр».
Керуючись ст. ст. 129, 275- 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 по справі № 904/5480/24 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.01.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов