79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" січня 2026 р. Справа №914/1283/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Зварич О.В.,
Панової І.Ю.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства “Кальвадос» б/н від 23.09.2025 (вх. суду від 24.09.2025 № 01-05/2815/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 (повне рішення складено 04.09.2025, суддя Бортник О.Ю.)
у справі № 914/1283/25
за позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства “Кальвадос», м. Львів,
про: стягнення 136 000 грн. штрафу та пені,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Кальвадос» 136 000 грн штрафу та пені.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 № 63/10-р/к, яке полягає у несплаті 68 000 грн штрафу, накладеного за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить стягнути з відповідача на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» 68 000 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі № 914/1283/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства “Кальвадос» до Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені. Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20 лютого 2020 р. № 63/10-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» визнано дії відповідача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Порушення полягало у вчиненні антиконкурентних узгоджений дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у пункті 2 цього ж рішення на відповідача накладено штрафу у розмірі 68000 грн. за вказане порушення.
Крім цього, суд попередньої інстанції вказав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2020 р. у справі № 914/1019/20, яке набрало законної сили 23.11.2020 р., відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Кальвадос» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 № 63/10-р/к.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Приватне підприємство “Кальвадос» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі № 914/1283/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості подати відзив на позовну заяву.
Апелянт вказує, що стягнення штрафу та пені за одне й те саме порушення фактично призводить до подвійного покарання за одну дію.
Відтак, на думку відповідача, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі № 914/1283/25 залишити без змін.
Позивач зазначає, що накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Позивач вважає, що нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства та вказані нарахування застосовані Антимонопольним комітетом на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 справу № 914/1283/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у складі колегії суддів: головуючого - судді Малех І.Б., суддів: Зварич О.В. та Панової І.Ю. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Кальвадос» на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі №914/1283/25; розгляд справи постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін справи; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.
На підставі розпорядження керівника апарату від 21.10.2025 №361, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 визначено наступний склад суду: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Панова І.Ю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 справу № 914/1283/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів: Зварич О.В. та Панової І.Ю.; постановлено здійснювати розгляд справи № 914/1283/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20 лютого 2020 р. № 63/10-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» визнано, що Відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, а саме під час участі у процедурі електронних торгів на закупівлю «Покривання підлоги та стін (поточний ремонт підлогового покриття коридору 3-го поверху, за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1», що проводились комунальним підприємством «Ратуша-Сервіс» (ідентифікатор закупівлі №UA 2018-04-04-002355-a).
За вчинене порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн.
Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 24.02.2020 було направлено Приватному підприємству «Кальвадос» повідомлення з вимогою сплатити штраф № 63-02/846 разом з рішенням від 20.02.2020 р. № 63/10-р/к за юридичною адресою: 79070, м. Львів, вул. Гната Хоткевича, буд. 46, кв 29.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.02.2020 вищезазначена юридична адреса була юридичною адресою відповідача на момент надіслання вимоги № 63-02/846. Повідомлення та рішення отримані відповідачем 25.02.2020, що підтверджується відстеженням поштового відправлення з штрих кодовим ідентифікатором 7900061092125.
Не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 № 63/10-р/к Приватне підприємство «Кальвадос» звернулося з позовною заявою до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2020 відкрито провадження у справі № 914/1019/20 за позовом Приватного підприємства «Кальвадос» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення частково недійсним.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2020 у справі № 914/1019/20 яке набрало законної сили 23.11.2020 відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Кальвадос» повністю.
Вказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду Приватним підприємством «Кальвадос» та Фізичною особою-підприємцем Журавльовим П.О. Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 р. та від 27.10.2020 р. у справі № 914/1019/20 апеляційні скарги судом апеляційної інстанції залишались без руху та ухвалами від 18.11.2020 р. й від 23.11.2020 р. ці скарги повернуто скаржникам.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 04.06.2020 Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України змінило найменування на Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив штраф та пеню, Позивач звернувся до господарського суду за захистом, порушеного, на його думку права з позовом про стягнення до Державного бюджету України штрафу та пені в загальному розмірі 136 000 грн.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Приписами статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення несплаченої у добровільному порядку пені; з інших підстав, передбачених законом.
За змістом частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
За частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
У відповідності до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.
Як було зазначено вище, відповідач, не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20 лютого 2020 р. № 63/10-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» оскаржив його до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2020 р. у справі № 914/1019/20, яке набрало законної сили 23.11.2020 р., відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Кальвадос» повністю.
Вказане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду ПП «Кальвадос» та Фізичною особою-підприємцем Журавльовим П.О. Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 р. та від 27.10.2020 р. у справі № 914/1019/20 апеляційні скарги судом апеляційної інстанції залишались без руху та ухвалами від 18.11.2020 р. й від 23.11.2020 р. ці скарги повернуто скаржникам.
За частинами 3, 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Абзацами 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів підтвердження сплати штрафу за рішенням органу Антимонопольного комітету України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про виникнення обов'язку у відповідача з стягнення штрафу.
Колегія суддів дослідивши правильність розрахунку пені, констатує, що такий здійснено з урахуванням періоду зупинення нарахування на час розгляду справи № 914/1019/20 (якою оскаржувалося рішення Антимонопольного комітету). При цьому, на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, тому, пеня складає та обґрунтовано становить 68 000 грн.
Колегія суду констатує, що ч. 5, 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" врегульовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
У застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Також оцінюючи доводи скаржника щодо зупинення нарахування пені, то колегія суду звертає увагу апелянта, що нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства, при цьому вказані нарахування застосовані територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною 5 статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Окрім того, абзацом 3 - 5 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року в справі № 915/304/18, від 19 березня 2019 року в справі № 904/3536/18, від 27 листопада 2018 року в справі № 910/4081/18).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 68 000 грн пені є також підставними та обґрунтованими
Щодо твердження апелянта про неповідомлення його належним чином про час і місце розгляду справи, суд зазначає таке.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.04.2025 про відкриття провадження у справі №914/1283/25 було надіслано на юридичну адресу відповідача 30.04.2025.
04.06.2025 до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Кальвадос» надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника.
Ухвалою суду першої інстанції від 05.06.2025 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, розгляд справи відкладено на 29.07.2025.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, не подавав заяви по суті спору, однак наявність клопотання від 04.06.2025 про відкладення розгляду справи спростовує твердження скаржника про неповідомлення його належним чином про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Одним з основних принципів господарського судочинства є змагальність сторін.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах, зокрема, змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
На підставі викладеного, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції про задоволення позову у цій справі.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі № 914/1283/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Кальвадос» б/н від 23.09.2025 (вх. суду від 24.09.2025 № 01-05/2815/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 у справі № 914/1283/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя О.В. Зварич
суддя І.Ю. Панова