Справа № 643/11111/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/285/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: в порядку КПК України
07 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2003 року,
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2003 року. Не погоджуючись із ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
Захисник засудженого просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що з 17.11.2002 по 20.11.2002 затриманому ОСОБА_7 не було забезпечено право на захист під час проведення з ним слідчих дій в ІТТ, допити підозрюваного проводилися за відсутності захисника, не було забезпечено можливості конфіденційного спілкування із захисником до проведення першого допиту. Крім того, працівники поліції застосовували до засудженого заходи психологічного та фізичного тиску, наносили тілесні ушкодження, погрожували, що звинуватять у зґвалтуванні малолітньої дитини, вб'ють матір, що спонукало останнього надати неправдиві показання щодо себе.
Захисник зазначає, що засудженому лише нещодавно стало відомо про те, що незабезпечення можливості конфіденційного спілкування із захисником та відсутність захисника під час проведення процесуальних дій з підозрюваним є порушенням права на захист. Раніше засуджений не повідомляв про застосування до нього недозволених методів розслідування, оскільки боявся помсти діючих співробітників поліції.
Засуджений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду, призначити новий судовий розгляд у апеляційному суді за правилами розгляду у суді першої інстанції.
В обгрунтування апеляційних вимог засуджений посилається на те, що суд відбувся без його безпосередньої участі. Перша зустріч із захисником після застосування запобіжного заходу 17.11.2002 відбулася 20.11.2002. працівники міліції незаконно допитували його 17, 18 та 19 листопада 2002 року без присутності захисника. Адвокат ОСОБА_9 з'явилася вже після того, як він був допитаний, було порушено право на захист. Під час допитів йому не повідомляли, що ведеться відеозапис. Три доби перебував під незаконним психологічним та фізичним тиском в ІТТ. Зазначає, що працівник міліції підробляв матеріали кримінальної справи. При ознайомленні зі справою ОСОБА_7 побачив документи, про які навіть не знав. Вказує, що не було укладено договору із захисником, не враховані його показання під час судового розгляду щодо застосування недозволених методів допиту. Заперечує наявність як доказу відеозапису надання показань в присутності захисника. Посилається на наявність інших показань свідка ОСОБА_10 . Первинні показання цього свідка не відповідають дійсності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів, дійшла до наступного висновку.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Колегією суддів за результатами апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції у ході судового розгляду заяви засудженого ОСОБА_7 та його захисника про перегляд вироку за нововиявленими обставинами були допущені такі порушення положень КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне судове рішення.
Відповідно до частин 2, 3 статті 464 КПК України, не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно із вимогами, передбаченими статтею 462 КПК України, застосовуються правила частини 3 статті 429 цього Кодексу, зокрема повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами особі, яка не усунула недоліки такої заяви, яку залишено без руху, в установлений строк.
На цій стадії суд перевіряє заяву на відповідність вимогам статті 462 КПК України, а саме в частині дотримання заявником встановленої форми та змісту заяви, проте не може давати оцінку обґрунтованості викладених у ній доводів. Така оцінка згідно зі статтею 467 КПК України надається за наслідками судового розгляду та прийняття відповідного рішення судом по суті заявлених вимог, після відкриття провадження.
Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 08.07.2025 заяву засудженого ОСОБА_7 та його захисника про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2003 року за нововиявленими обставинами залишено без руху, у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 462 КПК України зі встановленням строку для усунення недоліків поданої заяви.
На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції захисником засудженого - адвокатом ОСОБА_8 надіслано клопотання із уточненням часу, коли саме засуджений ОСОБА_7 дізнався про необхідність забезпечення обов'язкової участі захисника при проведенні процесуальних дій, зазначив, що до червня 2025 року засуджений не знав, що стороною обвинувачення було порушено його право на захист під час проведення з ним слідчих дій в ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області. Щодо застосування недозволених методів слідства засуджений не повідомляв раніше, оскільки боявся помсти з боку діючих працівників поліції. Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання захисника, подане на виконання попередньої ухвали про залишення заяви без руху, встановив, що клопотання не містить обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, не зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, які не були відомі, та не могли бути відомі суду і заявнику під час розгляду кримінальної справи і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, не наведені обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин в розумінні статті 459 КПК України.
У зв'язку із наведеним, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2003 року. Водночас, застосований судом першої інстанції порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не узгоджується із положеннями КПК України. У даному випадку, встановивши, що засудженим та його захисником не усунуто недоліки згідно ухвали від 08.07.2025, якою заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами було залишено без руху, суд першої інстанції за правилами частини 3 статті 464 КПК України мав повернути заяву засудженого та його захисника на підставі пункту 1 частини 3 статті 429 КПК України.
Поряд з цим, відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, колегією суддів у мотивувальній частині ухвали надано оцінку обставинам, які на переконання засудженого і його захисника підтверджували наявність нововиявлених обставин.
У оскаржуваній ухвалі колегією суддів на спростування доводів заяви засудженого ОСОБА_7 та його захисника зазначено, що у вироку апеляційного суду Харківської області 30 травня 2003 року, постановленого у справі № 1-44/03 встановлено, що підчас допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_7 заявив, що до першого допиту мав побачення зі своїм адвокатом та давав пояснення, щодо обставин справи. При відтворенні в судовому засіданні відеозапису допиту вбачається, що ОСОБА_7 покази давав добровільно в присутності свого захисника, у вільній та невимушеній обстановці, при чому повідомляв слідчому тільки йому (ОСОБА_7) відомі подробиці вчинених ним вбивств, які об'єктивно підтверджуються сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи.
Під час розгляду справи ОСОБА_7 мав захисника ОСОБА_9 та мав можливість узгоджувати позицію захисту.
Крім того, зазначено, що засуджений в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку не оспорює фактичні обставини, що покладені в основу вироку та підтверджують його винуватість по висунутим по відношенню до нього обвинуваченням.
На переконання суду апеляційної інстанції, місцевим судом надано оцінку обгрунтуванням заяви засудженого та його захисника та встановлено, що наведені у ній обставини не можна розцінити як нововиявлені.
Фактично судом першої інстанції заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами розглянута по суті, що обумовлювало прийняття одного із видів судового рішення, передбаченого частиною 1 статті 467 КПК України. Такі ж висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 754/11100/22.
За таких обставин, місцевий суд, відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами передчасно дав оцінку та вирішив ті питання, які повинні вирішуватися під час розгляду заяви по суті, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Із урахуванням викладеного, ухвала Салтівського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2003 року за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
У зв'язку із наведеним апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню. Підстави для задоволення апеляційних вимог засудженого в частині призначення нового судового розгляду саме у суді апеляційної інстанції за правилами розгляду суду першої інстанції відсутні, оскільки така вимога не узгоджується із нормами КПК України, а тому апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 409, 419, 459, 462, 464 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2025 року - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: