Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/22/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 387/1943/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
07.01.2026 року м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщаний Брід, Добровеличківського району, Кіровоградської області, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні має одну малолітню дитину 2016 року народження, в силу ст. 89 КК України не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, а саме: з 11 години 31 хвилини 14 грудня 2025 року до 11 години 31 хвилини 11 лютого 2026 року
Слідча СВ ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Добровеличківського відділення Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
За наслідком розгляду вказаного клопотання ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року клопотання слідчої задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення слідча суддя зазначила, що сукупність доказів доданих до клопотання свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. При цьому також встановлено, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суд; незаконно впливати на свідків та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Виходячи з наведених обставин, застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому слідча суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. Слідчим суддею не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 ..
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчої задовольнити частково та обрати ОСОБА_8 , більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що слідча суддя постановила рішення без встановлення фактичних обставин справи. При цьому залишились поза увагою те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, але слідчим суддею не було надано оцінку поданої заяви матері підозрюваного - ОСОБА_11 , яка не заперечувала проти того, щоб її син знаходився під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_3 . Беручи до уваги те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, були подані заяви батьків про бажання взяти сина на поруки та заяву матері, яка не заперечувала проти того, щоб її син під час досудового розслідування перебував під цілодобовим домашнім арештом, ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, висновок захисника підозрюваного, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з матеріалами клопотання, у СВ ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 2 ст. 345 КК України, відомості про яке 14 грудня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121100000295.
15.12.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Провівши системний аналіз матеріалів клопотання, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Матеріалами справи доводиться обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Зокрема, докази, на які посилається слідчий у поданому клопотанні, є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, які свідчать, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який відноситься до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя врахував не лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а й існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобіганню яким може сприяти лише тримання підозрюваного під вартою. Крім того, такі доводи не спростовують доведених стороною обвинувачення на даному етапі ризиків, не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування саме такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ризики, щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення нових кримінальних правопорушень жодними доказами (фактичними даними) не підтверджуються, оскільки слідчий суддя прийняв до уваги те, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання його винуватим в інкримінованому йому правопорушенні, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке пов'язане із застосуванням насильства.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Дані про особу підозрюваного, на які покликається захисник, зокрема той факт, що підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання, являється особою молодого віку, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків не дають переконання у тому, що зазначені стороною захисту соціальні фактори справлять стримуючу дію та забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, а відповідно не є підставою для скасування судового рішення та обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Покликання апелянта на явність у підозрюваного ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків, а також те, що на його утриманні малолітня дитина, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу бажання батьків підозрюваного взяти його на поруки, то колегія суддів зважає, що стороною захисту не надано доказів, які б підтвердили, що у разі застосування до ОСОБА_8 особистої поруки, останній буде виконувати покладені на нього обов'язки, а поручителі мають реальну можливість вплинути на підозрюваного та уникнути ризиків, зазначених в клопотанні слідчого.
Апеляційним судом враховуються доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 стосовно того, що підозрюваний має фактичне місце проживання та згода матері підозрюваного - ОСОБА_11 , яка не заперечувала проти того, щоб її син знаходився під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_3 , однак це не є безумовними підставами для скасування ухвали місцевого суду, оскільки досудове розслідування здійснюється в с-щі Добровеличківка Кіровоградської області, а адреса за якою захисник просить визначити домашній арешт м. П'ятихатки Дніпропетровська область.
Дана обставина, на думку колегії суду, унеможливлює проживання обвинуваченого за цим місцем проживання, а тому з урахуванням відсутності в нього іншого житла це збільшує ризик ухилення підозрюваного від явки до суду. Така обставина унеможливлює й застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також, у відповідності до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, обґрунтовано не визначив розмір застави у кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_8 , оскільки останній підозрюється у скоєнні злочину із застосуванням насильства, чи погрозою його застосування, та саме такий запобіжний захід, зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4