Справа № 636/5799/25 Провадження 1-кп/636/800/26
12.01.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62024170020006644 від 26.08.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді оператора - розвідника відділення розвідувально-сигналізаційних засобів взводу управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, -
Відповідно до наказу від 21.09.2023 №346 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду оператора - розвідника відділення розвідувально-сигналізаційних засобів взводу управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді оператора - розвідника відділення розвідувально-сигналізаційних засобів взводу управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , 27.12.2023 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та провів час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів, 27 12.2023 самовільно залишив тимчасове місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_3 та у період з 27.12.2023 по 22.11.2024 перебував за межами частини, знаходячись постійно за місцем свого мешкання, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 в період з 27.12.2023 по 22.11.2024 в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами військової частини НОМЕР_1 не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на території військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території військової частини України в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 22.11.2024 - до моменту добровільного самостійного з'явлення до правоохоронного органу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, вказавши, що дійсно у вказаний час та за вказаних в обвинувальному акті обставин самостійно залишив частину та не виконував обов'язки військової служби, будучи військовослужбовцем. Повідомив, що щиро шкодує про свої вчинки, зробив для себе належні висновки та має намір повернутися до армії за першої можливості.
Позиція ОСОБА_5 щодо вчиненого правопорушення не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За згодою сторін згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, суд також враховує, ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушення, конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо, був оголошений у розшук постановою слідчого від 25.03.2025.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та сприяння слідству. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та, що він і вважає, що виправлення ОСОБА_5 і попередження скоєння ним нових злочинів неможливо без ізоляції від суспільства.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, та ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпечність скоєного, його ставлення до вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе у даному випадку, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.5 ст. 407 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Підстави для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України у суду відсутні, оскільки заборона на це прямо передбачена положеннями ст. 69 КК України в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого правопорушення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Стосовно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого рахувати з моменту затримання 05.07.2025 23:30 год.
Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 в строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення, а саме з 05.07.2025 по день постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» стосовно ОСОБА_5 залишити без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 05 липня 2025 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05 липня 2025 року по 12 січня 2026 року, тобто по день постановлення цього вироку, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1