ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/1825/25
№ провадження 2/646/914/2026
12.01.26 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
представник позивача Приватного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» Меркулова В. В.,
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі представника Меркулової В. В. з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 травня 2023 року у розмірі 95 774,03 гривні, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 76 793,83 гривень та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 18 980,20 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 травня 2023 року ОСОБА_1 ознайомилась з умовами кредитування, підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодила такі умови:
1.)Тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 75 000,00 гривень.
2.)Тип кредитної карти - карта «Універсальна».
3.)Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією.
4.)Процентна ставка, відсотків річних - 42,0 %.
5.)Кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.
6.)Розмір мінімального обов'язкового платежу - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100,00 гривень, щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100,00 гривень щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.
7.)Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 60,0 %.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг підписано відповідачкою у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТП пароля.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 03/27, тип - Універсальна. Окрім того, для зручності користування рахунком ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 04/28, тип - Універсальна.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 11 лютого 2025 року має заборгованість у розмірі 95 774,03 гривень, яка складається з наступного: 76 793,83 гривні - заборгованість за тілом кредиту, 18 980,20 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, які, позивач, керуючись статтями 509, 525, 526, 527, 530, частиною першою статті 598, 599, 610, частиною другою статті 615, статтями 629, 1050 та 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 19, 28 та 184 Цивільного процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідачки на свою користь.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.
Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, у якій останній просив розглянути справу без його участі та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судові засідання не з'явилась, про дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином, заяв/клопотань від неї на адресу суду не надходило Відзив на позовну заяву не надходив.
За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у зв'язку із неодноразовою неявкою відповідачки у судові засідання та не повідомлення нею про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи наявність згоди позивача на ухвалення заочного рішення по справі, постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв'язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
29 травня 2023 року між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.
На підтвердження наведеного позивачем надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписану 29 травня 2023 року відповідачкою за допомогою ОТП-пароля.
Згідно із змістом анкети-заяви основними умовами кредитування є: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000,00 гривень для карт «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі.
У якості інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено: процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % - для карт Універсальна, 40,8 % - для карт Універсальна Gold; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка, яка застосовується при виконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 84,0 % - для карт Універсальна, 81,6 % - для карт Універсальна Gold.
Окрім того, 29 травня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою ОТП-пароля підписала паспорт споживчого кредиту.
Як убачається з розділу 3. Паспорта споживчого кредиту, основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту - до 200 000,00 гривень для картки Універсальна; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією.
У якості інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено, що процентна ставка у пільговий період, відсотків річних - 0,00001 %; процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних - 42 %; тип процентної ставки - фіксована.
З довідки № 0000004157578841 від 14 лютого 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н було видано наступні кредитні картки:
- НОМЕР_1 , дата відкриття - 29.05.2023, термін дії - 03/27, тип картки - Карта «Универсальная»;
-НОМЕР_2, дата відкриття - 11.01.2024, термін дії - 04/28, тип картки - Картка «Універсальна».
Як убачається з довідки № 0000004157578953 від 14 лютого 2025 року, 20.04.2024 за картковим рахунком № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 75 000,00 гривень, 01.10.2024 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 гривень.
Із виписки за договором № б/н за період 29.05.2023-14.02.2025 (картка № НОМЕР_2 ) убачається, що відповідачка активно користувалась кредитними коштами та повертала банку кредитні кошти у різних розмірах.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором № б/н від 29.05.2023, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , відповідачка станом на 11 лютого 2025 року має загальну заборгованість за наданим кредитом у сумі 95 774,03 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредита у сумі 76 793,83 гривні та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 18 980,20 гривень.
Отже, як убачається з наведених вище обставин справи спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та споживачем банківських послуг - фізичною особою ОСОБА_1 .
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Згідно із приписами частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.
У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено судом, конструкцію договору приєднання, його умови було розроблено кредитодавцем - Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк».
Оскільки умови договору приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на зміст статей 633 та 634 Цивільного кодексу України можна уважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач, пред'являючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 травня 2023 року у розмірі 95 774,03 гривень, яка складається з 76 793,83 гривень - заборгованості за тілом кредиту та 18 980,20 гривень - заборгованості за простроченими відсотками, обгрунтував право вимоги до відповідачки, зокрема, тим, що нею 29 травня 2023 року було підписано заяву із проханням відкрити рахунки та надати банківські послуги згідно з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, з якими її було ознайомлено. У подальшому відповідачка активно користувалась кредитними коштами, чим підтвердила згоду на умови кредитного договору.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Із наданої позивачем виписки по картковому рахунку убачається, що відповідачка активно користувалась кредитною карткою (кредитними коштами), зокрема, розраховувалась за товари та послуги, поповнювала картку, про що свідчать відповідні операції.
Також, із наданого позивачем детального розрахунку заборгованостіза договором № б/н від 29 травня 2023 року, укладеного між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 11 лютого 2025 року, убачається, що останній платіж в погашення кредитної заборгованості було здійснено нею 20 серпня 2024 року у розмірі 20,81 гривень при нарахованих вимогах (мінімальній щомісячній сумі внеску на погашення заборгованості) у розмірі 3 841,89 гривень, прострочених вимогах (накопичувальним підсумком) у розмірі 2 890,53 гривні та загальній заборгованості у розмірі 79 551,54 гривень.
Станом на 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 було погашено заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 41 074,79 гривень, за простроченим тілом кредита - 43,92 гривень.
Заборгованість ОСОБА_1 на зазначену дату за простроченим тілом кредиту складає 76 793,83 гривень.
Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, надані позивачем, урахувавши всі встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є такою, що підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які узгоджуються між собою, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно обгрунтування позивачем наявності заборгованості за простроченими відсотками та її розміру суд зазначає таке.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.05.2023, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 11 лютого 2025 року відповідачка має заборгованість за простроченими відсотками у загальному розмірі 18 980,20 гривень.
У період з 01.04.2024 по 31.01.2025 відсотки за користування кредитним коштами нараховувались за погодженою сторонами кредитного договору № б/н від 29 травня 2023 року ставкою - 42,00 % річних.
Суд убачає дії ОСОБА_1 з активного користування кредитними коштами, включно з погашенням кредитної заборгованості, протягом всього зазначеного вище періоду як згоду споживача банківських послуг на саме такі умови користування кредитним лімітом.
Судом встановлено, що наданий розрахунок містить детальну інформацію щодо періодів нарахування, застосованих відсоткових ставок та джерел утворення заборгованості; відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору; підтверджений первинним бухгалтерським документом у вигляді виписки з карткового рахунку, складений у письмовій формі та підписаний уповноваженою посадовою особою фінансової установи.
Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками також підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задоволено в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.
Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263 - 265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 травня 2023 року у розмірі 95 774 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 03 копійки, що складається з: 76 793,83 гривень - заборгованості за тілом кредиту, 18 980,20 гривень - заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 12 січня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001, номер телефона: +380567896021; email: 14360570@mail.gov.ua;
Представник позивача: Меркулова Валерія Валеріївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49094; email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_5 .
Суддя О. В. Іщенко