Справа № 646/166/26
№ провадження 1-кс/646/97/2026
12 січня 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000128 від 23.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, розлученого, з 10.01.2026 працює фахівцем ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано такими обставинами.
ОСОБА_5 має затяжний конфлікт з потерпілим ОСОБА_9 , а саме, вважаючи останнього винним у тому, що він, маючи на меті демонтувати в'їзні ворота та зробити загальнодоступним в'їзд до внутрішнього двору багатоповерхових будинків, які розташовані за адресою : АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, який у своєму рішенні (справа №520/14055/21 від 20.10.2022) зобов'язав Харківську міську раду здійснити контроль та нагляд за виконанням рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об'єктів» від 10.02.2021 №67, а саме від малої архітектурної форми (воріт) біля будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .
Окрім того, ОСОБА_10 , був достеменно обізнаним, що у власності та фактичному користуванні потерпілого перебуває два легкових транспортних засоби, а саме MAZDA CX-9, 2021 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та FORD KUGA, 2013 року випуску, зеленого кольору державний номерний знак НОМЕР_3 , та що зазвичай потерпілий залишає вищевказані легкові автомобілі на нічний час доби у внутрішньому дворі вищевказаних багатоповерхових будинків.
Так, у ОСОБА_10 з мотивів помсти та особистої неприязні до потерпілого ОСОБА_9 у період з 20.10.2022 по 21.01.2025, виник злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження майна потерпілого.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження майна потерпілого та завдання йому матеріальної шкоди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 21.01.2025 о 23:17 ОСОБА_10 прибув до внутрішнього двору багатоповерхових будинків, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 .
Користуючись комендантською годиною, яка станом на 21.01.2025 діяла у м.Харкові з 23:00 по 05:00 (Наказ Харківської ОВА № 199В від 05.12.2022 «Про затвердження комендантської години на території Харківської області»), та темною порою доби, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_10 , використовуючи заздалегідь не підготовлені підручні предмети, а саме каміння та фрагменти цеглини, які він знайшов у дворі, у період часу з 23:17 21.01.2025 по 00:18 22.01.2025 почав навмисно наносити хаотичні пошкодження автомобілям потерпілого ОСОБА_9 , а саме: на автомобілі MAZDA CX-9, 2021 року випуску, ОСОБА_5 наніс значні пошкодження лакофарбовому покриттю, розбив лобове (вітрове) та заднє скло, шляхом ударів камінням здійснив деформацію капота, деформацію крила переднього лівого, деформацію стійки передньої правої, деформацію молдинга дверей передніх правих, деформацію панелі даху, деформацію дверей задніх правих, деформацію крила заднього правого, деформацію стійки центральної панелі боковини правої, а також наніс пошкодження ущільнювачу дверей передніх правих, пошкодив опускне скло дверей передніх правих, тощо, на автомобілі FORD KUGA, 2013 року випуску, ОСОБА_10 шляхом проколу невстановленим гострим предметом наніс пошкодження всім 4 (чотирьом) колесам вищевказаного автомобіля. Довівши свої злочинні наміри до кінця, ОСОБА_5 спокійно покинув місце вчинення злочину.
Згідно висновку транспортно-товарознавчої експертизи №2691 від 08.05.2025, проведеної ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса ОСОБА_5 спричинив своїми діями матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 381 421 грн. 63 коп.
Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000128 від 23.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України.
09.01.2026 у цьому кримінальному провадженні винесено повідомлення про підозру щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 194 КК України, тобто умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Як зазначає слідчий, вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування : протоколами огляду місця події від 22.01.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 14.02.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.02.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання особи за фото від 03.02.2025; протоколом огляду предметів - відеозаписів камер відеоспостереження від 28.03.2025; висновком транспортно-товарознавчої експертизи № 2691 від 08.05.2025.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати та потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий звернувся до суду з цим клопотанням. Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, на думку слідчого, не зможе запобігти цим ризикам.
До судового засідання на виконання вимог ч. 2 ст.184 КПК України підозрюваному надані копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, що підтверджується його підписами.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри; наявністю у підозрюваного алібі, оскільки він на час вчинення інкримінованого йому злочину, а саме у період з 20.01.2025 по 23.01.2025 перебував у м.Києві; відсутність конфлікту між ОСОБА_5 та потерпілим щодо виконання судового рішення, оскільки підозрюваний взагалі не є стороною у справі № 520/14055/21; відсутність ризиків, зазначених стороною обвинувачення у клопотанні, адже після отримання підозри ОСОБА_5 вказав на бажання давати показання та сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, підозрюваний має постійне місце проживання, офіційне джерело доходів - пенсія по інвалідності, офіційно працевлаштований у ФОП ОСОБА_8 , має на утриманні матір похилого віку, 1947 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що у своїй сукупності, на думку сторони захисту, дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Перевіривши надані матеріали клопотання і кримінального провадження та вислухавши думки учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За положеннями статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, а також знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 про те, що невідома особа в ніч на 22.01.2025 пошкодила його автомобілі MAZDA та FORD шляхом завдання ударів камінням по склу та поверхні кузова, а також шляхом проколюванням шин; оглянувши записи власних камер відеоспостереження, встановлені в його помешканні, він впізнав сусіда ОСОБА_5 , з яким мав конфлікт щодо порядку користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку, оскільки той встановив автоматичні ворота та на власний розсуд вирішував, хто має право в'їзду на територію, у зв'язку з чим спір вирішувався у судовому порядку;
-протоколом огляду флеш-носія з відеозаписами камер відеоспостереження потерпілого за адресою: АДРЕСА_5 , на яких зафіксовані факти пошкодження особою чоловічої статі спортивної статури, яка одягнена у спортивну кофту, жилет з капюшоном, спортивні штани та кросівки, автомобілів MAZDA та FORD, та який залишає місце подіє на автомобілі HONDA CR-V; під час проведення огляду потерпілий ОСОБА_9 впізнав в цій особі свого сусіда ОСОБА_5 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який 21.01.2025 близько 23.20 з балкону квартири АДРЕСА_6 , бачив, як невідомий чоловік зухвало наніс удари по кузову автомобіля MAZDA та проколов колеса автомобіля FORD; по одягу - жилетці та спортивному костюму він впізнав чоловіка, який є місцевим мешканцем на ім'я ОСОБА_12 , який зазвичай у цьому дворі вигулював собаку породи шпіц;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2025 , відповідно до якого свідок ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_5 , як особу, яка пошкодила транспортні засоби;
-висновком експерта № 2691 від 08.052.2025 за результатами проведення Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA СХ-9 реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження 22.011.2025 складає 381 421, 63 грн.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Посилання сторони захисту на обставини непричетності до вчинення злочину підлягають перевірці у ході досудового розслідування.
Таким чином, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, старший слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, з урахуванням наближеності м.Харкова до території активних бойових дій, може вчинити дії, направлені на зміну місця проживання та виїзду за кордон, адже, не зважаючи на обмеження, встановлені на період дії правового режиму воєнного стану щодо обмеження у праві виїзду за межі України чоловікам віком до 60 років, ОСОБА_5 , будучи особою з інвалідністю з дитинства 2 групи, має дозвіл на перетин кордону та неодноразово користувався цим правом у період з 2022 по 2025 рік.
Крім того, на переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання потерпілого та свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого у частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення
Слідчий не навів конкретних доводів на обґрунтування цього ризику, а його аргументи, які мають теоретичний та абстрактний характер щодо запального характеру ОСОБА_5 , не переконують слідчого суддю в наявності підстав констатувати цей ризик.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, на переконання слідчого судді, інтенсивність ризиків не має того ступеню, який би давав підстави вважати цілодобовий домашній арешт єдино можливим запобіжним заходом за цих обставин. Про це свідчать як відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, є особою з інвалідністю з дитинства 2 групи, притягувався лише до адміністративної відповідальності у 2024 році за порушення правил дорожнього руху, має постійне місце проживання у місті Харкові, де також мешкає його матір ОСОБА_10 , 1947 року народження.
Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, слідчий суддя констатує, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий суддя враховує дію правового режиму воєнного стану та запровадження комендантської години на території Харківської області. Зокрема, відповідно до рішення Ради оборони Харківської області, комендантська година встановлена з 00:00 до 05:00.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що застосування домашнього арешту в нічний час фактично дублює обмеження, які вже діють у межах комендантської години, та не відповідає критерію ефективності запобіжного заходу, оскільки не створює додаткового превентивного ефекту, у зв'язку з чим запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде цілком достатнім для забезпечення належної процесуальної поведніки підозрюваного.
Строк застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя визначає два місяці. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тобто 09.03.2026.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000128 від 23.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, а саме з м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.03.2026 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити слідчому, підозрюваному, прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1