Справа № 643/127/26
Провадження № 1-кс/643/469/26
12 січня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 у режимі відеоконференції поза межами суду, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
12.01.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, в якій останній просив зобов'язати уповноважену особу Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладені у його заяві від 20.11.2025.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 вказав, що ним на адресу Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, 20.11.2025 за вих.№К-217 направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29.12.2025 в приміщенні ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (вх.№25700 від 23.12.2025) ним було отримано лист-відповідь від Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві №К-8200/П-25/15-02-2-7488/25 від 15.12.2025, з якого вбачалося, що відомості вказані у його заяві від 24.11.2025 про вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 до ЄРДР внесено не було.
На підставі викладеного скаржник вважав, що така бездіяльність слідчого суперечить вимогам 214 КПК України, що і змусило його звернутися до суду за захистом свого права.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що є обвинуваченим за ч.2 ст.115 КК України, справа знаходиться на розгляді Холодногірського районного суду міста Харкова. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допитані у якості свідків у цьому кримінальному провадженні, дали викриваючі пояснення стосовно себе, в результаті чого, він звернувся із вказаною скаргою до слідчого судді.
Представник Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву, у якій просив розгляд скарги проводити без його участі та відмовити у задоволенні скарги. Вказав, що до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, 04.12.2025 надійшло звернення ОСОБА_3 щодо неправомірних, на його думку, дій окремих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_3 , в межах компетенції Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, встановлено, що у ньому не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань, у зв'язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначив, що ОСОБА_3 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №62022170020000343 від 19.05.2022, яке на даний час перебуває на стадії судового розгляду Холодногірського районного суду м. Харкова. Особи, на яких скаржиться ОСОБА_3 , зокрема ОСОБА_4 також був підозрюваним у кримінальному провадженні №62022170020000343, а в подальшому обвинуваченим, а ОСОБА_5 має статус свідка. Вказані особи допитані як на досудового слідстві, так і в судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , надали суду показання по справі. Окрім того, дії всіх військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були предметом дослідження в межах кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022, та їм вже надано правову оцінку.
Заслухавши доводи заявника, дослідивши скаргу, заяву представника Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч.5 ст.214КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Відповідно до ч.6 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та досліджені у справі докази та обставини, приходжу до висновку, що скарга на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволенню не підлягає, тому що відповідно до положень ст. 214 КПК України внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява про вчинене кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні було встановлено, що заява ОСОБА_3 не містить відомостей, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення за вказаних ним обставин. Більш того, вказані обставини були предметом дослідження у судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022, де заявник має статус обвинуваченого, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - свідків. Вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у Холодногірському районному суді міста Харкова.
Згідно з п.1.2 розділу II Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року №69, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Заява ОСОБА_3 щодо прийняття відповідних рішень відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не містить підстав, які б давали можливість вважати її заявою про вчинення кримінального правопорушення, а суду не надано доказів того, що скаржник повідомляв органу досудового розслідування будь-які інші об'єктивні дані, які б свідчили про ознаки конкретного кримінального правопорушення.
Так, посилання ОСОБА_3 на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Разом з цим, слідчий суддя роз'яснює ОСОБА_3 , що наявний на його думку склад злочинів, передбачених ст.ст.146, 433, 115 КК України, на які останній посилається у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, в діях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є предметом дослідження Холодногірського районного суду міста Харкова в межах кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022, а тому з відповідним клопотанням про проведення необхідної перевірки наявності злочинних дій/бездіяльності у діях вказаних осіб, ОСОБА_3 може звернутися до головуючого судді саме у цьому кримінальному провадженні.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу ОСОБА_3 на те, що заперечення стосовно обвинувального акту, належності та допустимості доказів, визначення кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, процесуальних рішень прокурора та суду, яким розглядається кримінальне провадження №62022170020000343 від 19.05.2022, можуть бути предметом апеляційного оскарження в порядку розділу V «Судове провадження з перегляду судових рішень» КПК України, у разі ухвалення судом вироку чи іншої ухвали, які не набрали законної сили.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням вищенаведеного, слідчим суддею встановлено, що уповноваженими особами Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві не порушені вимоги ст. 214 КПК України при розгляді заяви ОСОБА_3 , через що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1