Справа638/21708/25
Провадження № 1-кп/638/1157/26
12 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221070001177 від 30 вересня 2025 року, відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Борівського району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого без офіційного працевлаштування автослюсарем, РНОКПП: НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( яка є дитиною інвалідом), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України,
29.09.2025 приблизно о 15:30, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем "KIA CARENS", реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи в порушення вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху України посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, рухався по вул. 24-го Серпня в м Ізюм Харківської області в напрямку автодороги «Київ-Харків-Довжанський».
Продовжуючи рух у напрямку перехрестя автодороги «Київ-Харків-Довжанський» та вул. 24 Серпня в м. Ізюм Харківської області ОСОБА_4 проявив неуважність, діючи необережно, не переконавшись в безпеці своїх подальших дій і що це не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не маючи перешкод технічного характеру, не врахував дорожню обстановку, продовжив рух керованого автомобіля виїхавши на нерегульоване перехрестя, чим грубо порушив вимоги п.п. 2.9 (а), 16.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:
п. 2.9(а) «.Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,
п. 16.12 «На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух»,
та не надав перевагу в русі автомобілю "FORD RANGER", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався зі сторони м. Харкова по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» та допустив зіткнення з вказаним автомобілем .
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля "FORD RANGER", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримав тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи, у вигляді закритого (гвинтоподібного) перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, пасажир автомобіля "KIA CARENS", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на лобі зліва та садно на лобі справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та закритий перелом середньої третини правої ключиці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Порушення п. 16.12 правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 , згідно висновку судової автотехнічної експертизи, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Потерпілі у призначене судове засідання не з'явились, надаши заяви про розгляд справи за їх відсутністю, покарання просили призначити на розсуд суду.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілих.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 надав наступні свідчення: 29.09.2025 в денний час він сів за кермо автомобіля "KIA CARENS" для того щоб поїхати в магазин, та рухаючись по в м.Ізюм по вул.Двадцять четвертого Серпня, приблизно о 15 год відбулось ДТП, під час якого постраждало дві людини. В ніч з 28 на 29 вересня він вживав алкогольні напої, приблизно о 03 годині ночі 250 грам голірки.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вишневе Борівського району Харківської області, громадянин України, має середню освіту, працює без офіційного працевлаштування автослюсарем, РНОКПП: НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( яка є дитиною інвалідом), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_10 як середня та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має середній рівень, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, судом встановлено щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Об'єднаної палати Верховного суду від 04 вересня 2023 року, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. У цій постанові суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку сторони обвинувачення, враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 286-1 КК передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років, та з урахуванням того, що вчинення дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, то звільнення його від призначеного покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК є неможливим, оскільки зазначеними приписами передбачена заборона у її застосуванні суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Підстав для застосування судом ст.ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлено.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати:
-за проведення судової автотехнічної експертизи № 14860 від 23.10.2025 у розмірі 9329.76 грн.;
-за проведення судової - автотехнічної експертизи № 14809 від 27.10.2025 у розмірі 14842.80 грн.;
-за проведення судової - автотехнічної експертизи № 14810 від 27.10.2025 у розмірі 14842.80 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року на вилучений 29.09.2025, автомобіль «FORD RANGER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , який був отриманий в якості гуманітарної допомоги благодійною організацією «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПІДТРИМКИ ССО», та переданий для використання у заходах необхідних для оборони України, військовій частині НОМЕР_5 в особі командира ОСОБА_11 .
Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року на вилучений 29.09.2025, автомобіль «KIA CARENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_12 .
Речові докази:
- автомобіль «FORD RANGER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 - вважати повернутим власнику;
- автомобіль «KIA CARENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_6 - вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1