Справа № 638/18389/23
Провадження № 3/638/163/26
Іменем України
12 січня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за АДРЕСА_2 , фізична особа-підприємець, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП,
11 листопада 2023 року о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме горілки «Хортиця» дві пляшки, не маючи ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв.
Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце слухання справи належним чином, надала до суду заяву, просила розглядати справи за її відсутності.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, участь якої у судовому засіданні відповідно до ст. 268 КУпАП у справах даної категорії не є обов'язковою.
Повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 553800 від 11.11.2023, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , довідка ФОП.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Положення статті 42 Господарського кодексу України, визначають, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно п.7 ч.1 ст. 7 до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164КУпАП необхідно встановити факт того, що особа здійснює господарську діяльність без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. При цьому, об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КУпАП як провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відсутні.
Водночас, ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
За правилами, визначеними п. 7 ст. 247 КУпАП,провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Зі змісту вказаних вище правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п .7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).
Зазначеними вище положеннями КУпАП визначено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Імперативні приписи, закріплені у ст. 247 КУпАП, безальтернативно вказують, що у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідний орган (посадова особа), повинен закрити провадження.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень
Отже, діяння, поставлені ОСОБА_1 за провину, дійсно мали місце, вони містять склади адміністративних правопорушень і отримали правильну юридичну оцінку. За таких обставин суд пересвідчився у відсутності передбаченої п. 1 ст. 247 КУпАП реабілітуючої підстави для закриття провадження у справі, що є більш сприятливою для особи і за наявності підлягала б безумовному застосуванню незалежно від спливу строків давності.
З огляду на те, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП, мали місце (вчинені) 11.11.2023 і не є триваючими, а також те, що визначений ст. 38 КУпАП строк закінчився, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 156, 38, 247, 278, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164 КупАП, закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя О.В. Шишкін