Справа № 371/569/21
провадження № 1-кс/368/263/25
"25" грудня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлику заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, яке внесено 10.02.2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42020111190000011 по обвинуваченню:
- ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_8 , за ч. 5 ст. 191 КК України, -
встановив:
В провадженні судді ОСОБА_5 перебуває кимінальне провадження № 42020111190000011 по обвинуваченню ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 , за ч. 5 ст. 191 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 04 грудня 2025 року під час розгляду даного кримінального провадження захисник ОСОБА_4 заявив відвід судді ОСОБА_5 ..
Також 24.12.2025 р. через канцелярію суду захисник ОСОБА_4 подав пояснення до заяви про відвід судді ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
15 вересня 2025 року до Кагарлицького районного суду Київської області захисником ОСОБА_4 подане клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 4202011190000011, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2020 в тому числі ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. ч. 3,5 ст. 191 КК України.
06 листопада 2025 року у підготовчому судовому засіданні головуючий суддя ОСОБА_5 перед виходом до нарадчої кімнати погодив з учасниками розгляду кримінального провадження наступну дату проведення підготовчого судового засідання - 04 грудня 2025 року.
До вказаної дати ним отримана копія ухвали від 06 листопада 2025 року за змістом якої у задоволенні клопотання відмовлено.
Не вдаючись в оцінку прийнятого суддею рішення необхідно зазначити, що резолютивна частина судового рішення містить вказівку на те, що «Ухвала суду першої інстанції в рамках даного кримінального провадження - оскарженню окремо від остаточного рішення суду першої інстанції' (ухвала, вирок) - не підлягає.». Дана вказівка суду погоджується з приписами ст. 392 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 314 КПК України ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Від гак , призначивши справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12-00 годину 04 грудня 2025 року до виходу до нарадчої кімнати та погодивши це з учасниками розгляду кримінального провадження, фактично висловив свою думку щодо прийнятого рішення, що викликає сумнів в його неупередженості.
Також звертає увагу на ті обставини, що відповідно до Звіту про автоматичний розподіл судової справи між суддями справи справа з ЄУН 371/569/21 надійшла до Кагарлицького районного суду Київської області 10 січня 2025 року та обрано суддю головуючого у справі ОСОБА_5 .
Разом з тим, у порушення вимог ч. 1 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання суддею призначене більше ніж через півроку.
Крім того, прибувши до Кагарлицького районного суду Київської області для розгляду справи у підготовчому судовому засіданні заявник та його підзахисна ОСОБА_9 , очікуючи на початок розгляду справи, стали свідком того, що до головуючого у справі судді ОСОБА_5 зайшов у робочий кабінет прокурор ОСОБА_3 їх розмова тривала біля 10 хвилин. На ці обставини звернула увагу ОСОБА_7 .
Також заявник зауважує, що головуючим у справі суддею ОСОБА_5 допускається непроцесуальне спілкування з учасниками справи, звертається увага на ділові якості учасника справи.
Зазначені обставини в сукупності викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_5 , а тому просять відвести його від розгляду справи.
Вислухавши захисника ОСОБА_4 , який підтримав заяву про відвід, вивчивши матеріали заяви та кримінального провадження суд вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_5 в розгляді вказаного кримінального провадження не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Положеннями статей 75, 76 КПК України визначені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні, а саме :
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Отже, законом визначено як підставу відводу чи самовідводу - інші обставини, які викликають сумнівів у неупередженості судді.
Таким чином, заява захисника ОСОБА_4 подана з підстав міркування щодо можливого упередженого ставлення судді ОСОБА_5 при розгляді вказаного кримінальне провадження.
Крім цього відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини Олександр Волков проти України від 09.04.2013 зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Розглядаючи вказані доводи захисника про відвід судді, суд виходить з того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_5 , позиція захисника ОСОБА_4 , який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення.
Вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
Досліджуючи доводи заявника про підстави відводу судді ОСОБА_5 , приймаючи до уваги категорію кримінального провадження, а також визначені Кримінальним процесуальним кодексом України рішення, які суддя має право ухвалити при розгляді провадження (дискрецію), як то задовольнити чи відмовити у задоволенні клопотань учасників у стороннього спостерігача дійсно може утворити уяву в упередженості судді, але лише у випадку наявності інших обставин, які не пов'язані з процесуальними діями.
Оцінюючи такий критерій як неупередженість, слід взяти до уваги положення статті 6 Конвенції про захист прав й основних свобод людини, а саме - кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.Ключовим моментом правової держави повинно бути справедливе правосуддя.
Оцінку поняттю безсторонність було надано в рішеннях Європейського суду з прав людини (справа П'єрсак, А 53 параграф 30; Фіндлей, ор. сіt). Зокрема до безсторонності суду існує дві вимоги: суд повинен бути суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Аби задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 повинно визначатись згідно з суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно з об'єктивним тестом, тобто встановлення - чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності.
Аналогічною за змістом є сформована позиція у Бангалорських принципах поведінки судді. Зокрема пунктом 2.5 визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Наведений аналіз положень закону, а також критерії оцінки поняття безсторонність (неупередженість), дає підстави суду зробити висновки, що упередженість має місце лише тоді, коли міркування упередженості підтверджуються і відповідними фактами.
Оцінюючи наведені заявником обставини, суд виходить з того, що незгода з прийнятими рішеннями під час судового розгляду даного кримінального провадження не може бути окремою, самостійною підставою для відводу. При цьому, суд, який розглядає заяву про відвід, не наділений повноваженнями перевірки процесуальних дій, бо це є дискреція суду, який має право на перегляд справи в апеляційному порядку.
З приводу наведеного, суд звертає увагу на те, що виходячи із правових норм, закріплених в статтях 75, 76 КПК України, статтях 14, 106 Закону України Про судоустрій та статус суддів , статей 126, 129 Конституції України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися апеляційному та касаційному порядку і не є підставою для відводу судді у справі. Тому наведені захисником обставини не можуть бути підставою для відводу судді ОСОБА_5 у даній справі.
Заперечення на постановлені під час судового розгляду судові рішення, які не оскаржуються, можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення у цій справі.
Обставин, які передбачені статтями 75, 76 КПКУ України та які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не встановлено.
Поскільки заявником не наведено достатніх підстав, згідно ст..75 КК України, що виключають участь судді ОСОБА_5 в розгляді кримінального провадження № 42020111190000011 від 10.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обох за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 , за ч. 5 ст. 191 КК України, , то в задоволенні даної заяви слід відмовити.
Також не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_4 в передачі даної справи на розгляд Миронівського районного суду, поскільки згідно ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні по обвинуваченню - ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
- ОСОБА_8 , за ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя : ОСОБА_1