Справа №295/12202/24
Категорія 17
2-о/295/5/26
05.01.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої - судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни, заінтересована особа - Житомирська міська рада,ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
І. Короткий зміст заяви
Адвокат Томашевська О.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як матері та сина.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Адвокат Томашевська О.А. зазначила, що ОСОБА_4 успадкував вказане майно після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте за життя не оформив спадщину.
Представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про оформлення спадкових прав після смерті чоловіка. Відповідно до постанови нотаріуса від 24.07.2024 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в актовому записі про народження померлого ОСОБА_4 прізвища сина та матері відповідно зазначені ОСОБА_5 івський ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що унеможливлює встановити факт родинних відносин.
Адвокат Томашевська О.А. зауважує, що розбіжності в написанні прізвищ матері та сина в актовому записі виникла внаслідок помилки, іншим шляхом усунути наявні розбіжності не вбачається за можливе.
ІІ. Процедура та позиції учасників розгляду справи
Відповідно до ухвали суду від 19.08.2024 заява була залишена без руху.
Згідно з ухвалою суду від 20.09.2024 відкрито провадження у справі; задоволено клопотання адвоката Томашевської О.А., витребувано з Житомирської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 ; з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Житомирі інформацію про народження ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інформацію про народження ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 20.09.2024 Житомирська державна нотаріальна контора направила Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №78550680 від 30.09.2024, в якій вказано, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 заведена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. (а.с. 44).
На виконання вимог ухвали суду від 20.09.2024 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в місті Житомирі направив лист, зі змісту якого встановлено, що актовий запис про народження, складений на ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зберігається в архівному відділі, актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в архівному відділі не зберігається (а.с. 42).
Відповідно до ухвали суду від 19.11.2024 задоволено клопотання адвоката Томашевської О.А., витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з Житомирської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.12.2024 на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 від приватного нотаріуса Сєтака В.Я. надійшли копії матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 115-139).
13.01.2025 з Житомирської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 58-108).
Згідно з ухвалою суду від 01.04.2025 задоволено клопотання адвоката Томашевської О.А., залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .
Судові засідання у справі 12.06.2025 та 11.08.2025 відкладені за заявою представника ОСОБА_9 .
Відповідно до ухвали суду від 28.10.2025 за клопотанням представника заявника витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі повний витяг з державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про народження: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витребувано інформацію про дітей ОСОБА_8
11.11.2025 на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024 з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі надійшли документи, які витребовув суд (а.с. 189-192).
В судове засідання 05.01.2026 представник заявника - адвокат Томашевська О.А. направила заяву про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 , вимоги, викладені в заяві, просила задоволити (а.с. 199).
Представник Виконавчого комітету Житомирської міської ради Сищук Н.М. в судові засідання не з'являлась, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі (а.с.46).
ОСОБА_2 в судові засідання не з'являвся, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з огляду на те, що він є громадянином російської федерації, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність в нього зареєстрованого місця проживання на території України його виклики в судові засідання здійснювались у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України" (а.с. 161, 171, 181, 194).
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заявника та заінтересованих осіб.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, в судовому засіданні 05.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
ІІІ. Законодавство, що підлягає застосуванню, обставини встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
За правилами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 88).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054647670 від 07.11.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , місце народження - м. Житомир, його матір'ю записана ОСОБА_3 , національність - полька, яка проживала за адресою АДРЕСА_2 ; відомості про батька внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, про що зроблений актовий запис №484 (а.с. 190-192).
Зі змісту відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі від 27.04.2024 № 1692/21/29.18-58 вбачається, що в архіві відділу не виявлений актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00054648166 від 07.11.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , місце народження - м. Житомир, його матір'ю записана ОСОБА_3 , національність - полька, яка проживала за адресою АДРЕСА_2 ; відомості про батька внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, про що зроблений актовий запис №485 (а.с. 187-188).
Відповідно до свідоцтва про народження, складеного російською мовою, « ОСОБА_2 , родился ІНФОРМАЦІЯ_4 в г. Житомире, відомості про батька відсутні, мать - ОСОБА_10 , дата видачи - 16.03.1965, г. Житомир, актовая запись 485» (а.с. 120).
Зі змісту актових записів про народження від 07.11.2025 №00054647670 та №00054648166 вбачається, що в матері ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народилось двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . В свідоцтві про народження сина ОСОБА_2 його прізвище вказано російською мовою " ОСОБА_11 ".
ОСОБА_3 на праві власності належало 44/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02.04.2008 (а.с. 92, 93).
Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2007 ОСОБА_3 після смерті матері успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 11)
Зі змісту заповіту від 31.05.2008 вбачається, що ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.89).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
20.06.2011 ОСОБА_2 , на той час вже громадянин російської федерації, подав заяву про вступ в спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 117).
02.09.2011 ОСОБА_4 письмово повідомив нотаріуса, що він не відноситься до категорій громадян, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (а.с. 90).
03.11.2021 ОСОБА_4 відкликав заяву від 02.09.2011 про те, що він не претендує на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_3 та подав заяву про прийняття спадщини після її смерті, оскільки має обов'язкову частку у спадщині як непрацездатна за станом здоров'я особа (а.с. 98, 99).
Відповідно до довідки Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності з 10.11.2005 ( 3 група загальне захворювання) (а.с. 101).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав паспорт громадянина України та 09.11.2009 ідентифікаційний номер (а.с. 91, 100).
06.04.2019 був укладений шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується змістом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується змістом свідоцтва про смерть (а.с. 12).
ОСОБА_12 як спадкоємиця за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 подала заяву про вступ в спадщину (а.с. 62).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А.І. №1654/02-31 від 24.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , але не оформив спадкових прав, у зв'язку з тим що родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як матері та сина неможливо встановити, розбіжності в написанні прізвищ, а саме в актовому записі про його народження прізвище сина вказане як ОСОБА_13 , а матері як ОСОБА_7 . Свідоцтво про народження ОСОБА_4 відсутнє (а.с. 106).
Згідно з експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1186-n від 09.08.2024 українські записи прізвища ОСОБА_14 / ОСОБА_14 і ОСОБА_15 / ОСОБА_15 в документах, наданих для експертизи, є ідентичними; орфографічне розподібнення українських записів прізвища ОСОБА_14 / ОСОБА_14 і ОСОБА_15 / ОСОБА_15 в наданих для експертизи документах однієї родини зумовлене неврахуванням походження цього прізвище та посередництвом відповідних записів російською мовою при його міжмовних перетвореннях, що є регулярною девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської міжмовної взаємодії (а.с. 13).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220Цивільного кодексу України).
Статтею 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов'язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 (справа про право на обов'язкову частку у спадщині непрацездатних дітей спадкодавця), виходив з положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний», а саме частину четверту статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» та абзацу 17 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та вирішив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов'язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані особами з інвалідністю в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності.
Непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону (стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Нормами ч. 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу.
ОСОБА_4 на момент смерті матері мав статус особи з інвалідністю 3-ої групи з 10.11.2005 (а.с.101).
Зі змісту довідки Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №14 від 09.08.2011, яка була видана ОСОБА_2 , вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_3 , місце проживання якої було зареєстроване за цією ж адресою, та протягом шести місяців після її смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , він постійно був зареєстрований за цією адресою з 19.10.1991 (а.с. 96).
Відповідно до довідки ТОВ «Управляюча компанія «ВЖРЕП-14» №203 від 29.07.2022 місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 67).
Отже, на підставі ст.ст. 1243, 1268 ЦК України ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 як такий, що постійно проживав разом з нею на момент її смерті, і має право на обов'язкову частку у спадщині як особа з інвалідністю 3-ої групи.
Заява ОСОБА_4 від 02.09.2011 не може бути взята до уваги як відмова від обов'язкової частки у спадщині, оскільки вона подана з порушенням строку, встановленого в ст. 1270 ЦК України, тобто після спливу шести місяців з дати смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Судом встановлено, що встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для підтвердження наявності юридичного факту з метою створення умов для здійснення заявницею своїх майнових прав, а саме - для оформлення спадщини після смерті чоловіка, який успадкував майно після смерті матері, але не оформив спадкові права на нього.
Дослідивши надані заявницею докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, що чоловік заявниці ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 , розбіжності в написанні прізвищ в актовому запису про народження ОСОБА_16 могли виникнути внаслідок помилки при внесенні записів до Державного реєстру актів цивільного стану громадян українською мовою при перекладі з російської мови.
Суд враховує, що у заявниці відсутня будь-яка інша юридична можливість усунути виявлені розбіжності, позаяк ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли, а відтак внести виправлення до актового запису не вбачається за можливе, а наявність таких розбіжностей перешкоджає ОСОБА_1 в реалізації спадкових прав.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище якого в актовому записі про його народження зазначене як ОСОБА_14 , та ОСОБА_3 , прізвище якої в актовому записі про народження сина зазначене як ОСОБА_14 , як між сином та матір'ю, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
ІV. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 255, 259, 293, 294, 315 - 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Житомира, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище якого в актовому записі про народження № 484 вказане ОСОБА_5 івський, є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник заявника: адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, робоча адреса: м. Житомир, вул. Л. Качинського, 6.
Заінтересовані особи:
Житомирська міська рада, місце знаходження: м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2; код ЄДРПОУ 04053625.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце знаходження належного йому майна на території України: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 09.01.2026.
Суддя О.В. Стрілецька