Справа № 165/4166/25
Провадження № 3/165/56/26
08 січня 2026 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління державної податкової служби у Волинській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «СІЛЬВА ПОСТАЧ УА»,
за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
24 листопада 2025 року до Нововолинського міського суду Волинської області з Головного управління державної податкової служби у Волинській області ДПС України надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення № /03-20-07-02 від 30 жовтня 2025 року вказано, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СІЛЬВА ПОСТАЧ УА» (код ЄДРПОУ 38131702) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 30.06.2025 (акт перевірки від 29.10.2025 № 31079/07-02/38131702) встановлено, що директор ТОВ «СІЛЬВА ПОСТАЧ УА» ОСОБА_1 вчинив правопорушення ведення податкового обліку, а саме: в порушення п. 5, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2 п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.210 № 275-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 4427838 грн. в т.ч. за звітний період 2020 рік на суму 36705 грн., 2021 рік на суму 891106 грн., 2022 рік на суму 439753 грн., 2023 рік на суму 316467 грн., 2024 рік на суму 1557950 грн., півріччя 2025 року на суму 1185858 грн., відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
У суд ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить опису суті порушення, яке підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 1631 КУпАП, що не дозволяє йому належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів. Так, протокол про адміністративне правопорушення містить формулювання щодо встановлення «заниження податку на прибуток», однак, у вказаному формулюванні фактично йде мова про наслідки, які нібито (на думку податкової) настали внаслідок адміністративного правопорушення. Водночас, протокол не вказує, яке суспільно небезпечне діяння відбулося - в чому полягає дія або бездіяльність ОСОБА_1 , що порушує встановлені правила і норми, а тим більше протокол не містить причинного зв'язку між вчиненим порушенням і наслідками, які зазначає контролюючий орган у протоколі. Додатково наголосив, що усі висновки акту перевірки базуються на фактах неналежного ведення податкового/бухгалтерського обліку контрагентами ТОВ «Сільва Постач УА», за дії яких він не може нести жодного виду відповідальності. Жодні інші докази на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення матеріали не містять. У зв'язку з викладеним, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та розгляд справи провести без його участі у зв'язку із неможливістю його прибуття до зали суду.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
За змістом cт.cт. 251, 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як одне із джерел доказів, є офіційним документом, відповідним чином оформленим уповноваженою особою, у якому, серед іншого, зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та фактично є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 1631 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 332623/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення щодо посадової особи необхідно вказувати не лише факт порушення, але зазначати чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені. Усі вказані ознаки є істотними для розгляду вказаної справи, підлягають доведенню та становлять об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Суб'єкт правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 1631 КУпАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , в період інкримінованих правопорушень, був суб'єктом вказаного правопорушення, тобто працював у ТОВ «СІЛЬВА ПОСТАЧ УА» саме в період, за який проводилась перевірка.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано невиконання яких саме службових обов'язків ОСОБА_1 , мало наслідком порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, тобто конкретно не викладені суть та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 1631 КУпАП, що позбавляє суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення можливості належно оцінити наявні долучені до протоколу матеріали як докази для прийняття законного та обґрунтованого рішення про наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 251 КУпАП визначено поняття та джерела доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому ОСОБА_1 у своєму клопотанні заперечив твердження, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд констатує, що долучений до матеріалів справи витяг з акту перевірки по ТОВ «СІЛЬВА ПОСТАЧ УА» від 29.10.2025 № 31079/07-02/38131702, який не завірений належним чином, містить лише ствердження про виявлення порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, докази на підтвердження якого (копії відповідних податкових декларацій за вказані звітні періоди) при матеріалах справи відсутні. Відтак, оскільки вказаний витяг з акту перевірки за своїм змістом є документом, складеним заінтересованими у розгляді справи службовими особами, а також його оформлення не відповідає вимогам законодавства, він не може бути взятий судом до уваги як достовірний, допустимий та достатній доказ вини особи у вчиненні правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява № 16347/02), п. 1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України» від 30.10.2014 року (заява № 17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Зважаючи на викладене, вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведено перед судом поза розумним сумнівом сукупністю належних, допустимих та достатніх для встановлення обставин його вчинення доказів.
Відтак, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, витлумачивши усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1631 КУпАП.
На переконання суду саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вчинення без наявності будь-яких доказів його вчинення.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до cт. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно зі ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями КУпАП не визначено повноважень суду щодо зміни кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з однієї статті на іншу статтю КУпАП.
Таким чином, суд розглядає справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, та не може самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, які не доведені достатніми доказами, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 1631 КУпАП.
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 1631 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення належно не викладені, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі не доведені достатніми доказами, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у його вчиненні, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП, суддя, -
ухвалив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 1631 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Алла РИБАС