Справа № 481/25/26
Провадж.№ 2-н/481/8/2026
про відмову у видачі судового наказу
12.01.2026 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
09.01.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі мінімум 1500 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ознайомившись зі змістом заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та доданими документами, суддя дійшов наступних висновків.
За змістом п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, в тому числі, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, крім іншого, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ч.3 ст.184 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Всупереч вказаним нормам до заяви ОСОБА_1 не долучено документ, що підтверджує обставини, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, а саме, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утримані.
Додатки, які додані до заяви складені іноземною мовою, переклад на українську мову відсутній, а тому дані документи не є доказами по справі.
Крім того, у прохальній частині заяви не зазначено прізвище, ім'я та по батькові дитини, на утримання якої необхідно стягувати аліменти.
Таким чином, у суду відсутня можливість на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, встановити, що дитина, на утримання якої заявниця просить стягувати аліменти, проживає разом з нею (рішення органу опіки та піклування, рішення суду, довідки про зареєстроване місце проживання або довідка про склад родини, тощо).
Отже, у зв'язку з порушенням вимог п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, у відповідності з п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, необхідно відмовити заявниці у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163, 165, 166, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Також роз'яснити заявниці, що вона має право на звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів як у порядку наказного, так і у порядку спрощеного позовного провадження на власний вибір.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний термін з дня її складання.
Ухвала в повному обсязі складена 12.01.2026 року.
Суддя С.І.Вжещ