Справа № 487/5327/24
Провадження № 1-кп/487/279/26
09.01.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , в присутності прокурора Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження № 12021153030000716 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
встановив:
В провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 12021153030000716 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Судове засідання призначене на 09.01.2026 о 11:00 год. Обвинувачений ОСОБА_4 в призначений час в судове засідання не з'явився про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того в судове засідання без поважних причин не з'явилися свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в наступне судове засідання.
Вирішуючи відповідне клопотання, суд виходить з такого.
В даному кримінальному провадженні прокурором заявлялося клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні, призначеномуна 09.01.2026. Разом з тим в призначений час свідки, належним чином повідомленні про час, дату та місце проведення судового засідання, не з'явилися, будь- яких доказів в підтвердження поважності своєї неявки, суду не надали.
Крім того в судове засідання не з'явився обвинувачений.
Відповідно до положення ч. 1, ч. 2 ст. 139 КПК України, до обвинуваченого може бути застосовано привід, якщо він у встановленому цим Кодексом порядку викликаний і не з'явився без поважних причин, або не повідомив про причини свого неприбуття.
Водночас, за змістом ч. 1 ст. 327 КПК України суд, у разі нез'явлення у судове засідання свідка вживає заходів для забезпечення прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Одночасно, будучи згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування допитаними на досудовому розслідуванні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були обізнані з правами та обов'язками останнього, а зокрема, прибути за викликом до суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України).
Разом з тим, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки … (ч. 1 ст. 21 КПК України). При цьому, такі строки під час судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України), який відповідно до засади диспозитивності вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Перед судом заявлено клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, що згідно з ч. 2 ст. 142 КПК України розглядається негайно. А тому суд зобов'язаний його вирішити, користуючись своїми повноваженнями відповідно до вимог КПК України.
Також, засада безпосередності дослідження показань встановлює, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 97 КПК України суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом.
При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. На переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , скільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосереднього допиту свідка або встановлення неможливості його допиту тільки після неприбуття на виклик та проведення необхідних заходів розшуку. Свідок викликався у встановленому КПК України порядку в судове засідання, до нього не прибув, ухиляється від отримання повістки про виклик. Таким чином, завдання забезпечення безпосереднього допиту свідка судом або встановлення підстав для неможливості зазначеного, а звідси і завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, шляхом проведення розшукових заходів щодо свідка та його примусового супроводження в судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.
Отже, з метою забезпечення дієвості судового провадження та дотримання розумних строків судового провадження, судом встановлені підстави для застосування приводу до свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 , участь якого в кримінальному провадженні є обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 131, 132, 138-143, 327, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд
постановив:
Піддати примусовому приводу обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Піддати примусовому приводусвідків: ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Привід вказаних осіб здійснити до Заводського районного суду м. Миколаєва на 06.02.2026 року на 13-00 год. (каб. № 15).
Копію ухвали для виконання направити до Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області та для здійснення контролю до Окружної прокуратури міста Миколаєва .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1