06.01.2026 Справа 469/1641/25
3/469/8/26
06 січня 2025 року с-ще Березанка
Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., за участю секретаря судового засідання Потриваєвій М.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 873864 від 16 грудня 2025 року, 16 грудня 2025 року о 14.10 год. ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 ухилилася від належного виконання батьківських обов'язків, передбачених ч.2 ст.8, ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо забезпечення належних умов життя відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме не забезпечила дітям безпечних умов перебування за місцем проживання та штучно створила незадовільні побутові умови, внаслідок чого в будинку антисанітарні умови проживання, діти недоглянуті, брудні, у розкидані брудні речі, бруд у кімнатах, занедбана кухня, стійкий неприємний запах.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину фактично не визнала, пояснила, що, маючи на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, у зв'язку з нещодавнім переїздом до тимчасового житла не встигла навести належний порядок, а ремонт у приміщенні не здійснювала через тимчасовий характер проживання, проте на даний час знайшла нове житло та привела його у належний санітарно-побутовий стан.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частина перша статті 184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вказана норма права є відсильною, тобто для з'ясування змісту протиправного діяння, за невиконання якого нею встановлюється адміністративна відповідальність, необхідно звертатися до іншого нормативного акта, який містить конкретні норми поведінки.
На підставі ч.2 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Перелічені у протоколі про адміністративне правопорушення норми Закону України "Про охорону дитинства" також є загальними та відсильними, певні конкретизовані норми поведінки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені та суд не має повноважень самостійно їх визначати.
Суд зважає на те, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таку винну поведінку ОСОБА_1 заперечує; доказів свідомого нехтування нею своїми обов'язками суду не надано та відомості про це у протоколі не викладені.
Рапорт працівника поліції на ім'я начальника управління поліції про виявлення порушення є внутрішнім документом органу поліції, доповідною про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та не може вважатися доказом у справі.
Наявним у справі актом обстеження матеріально-побутових умов проживання родини від 16 грудня 2025 року зафіксовано, що у будинку і на кухні розпочато ремонт, але дуже повільними темпами, немає місця для купання, засобів гігієни, чистих рушників, у будинку некомфортно, холодно, стоїть неприємний запах. Вхідні двері пофарбовано, у кухні побілено, підремонтовано стелю, в наявності продукти харчування.
Викладені у акті обстеження матеріально-побутових умов родини обставини самі по собі не свідчать про ухилення матері від належного виконання батьківських обов'язків, передбачених ч.2 ст.8, ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та, навпаки, вказують на намагання батьків, які перебувають у складній життєвій ситуації як ВПО та багатодітна сім"я, забезпечити належні умови проживання дітей.
За якими факторами умови проживання дітей визнані антисанітарними особою, що склала протокол, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, походження неприємного запаху не встановлено.
Тимчасова наявність певного бруду та розкиданих речей (у тому числі зафіксованих фототаблицею) не може свідчити про відсутність належних умов для проживання дітей, тим більше в умовах облаштування сім"ї внутрішньо переміщених осіб, яка в силу незалежних від неї обставин (військових дій) не забезпечена постійним відремонтованим житлом, та й власне такі поняття є оціночною категорією, підстави для визначення яких як порушення певних встановлених законом норм мають бути викладені і доведені особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення.
Інші викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини будь-якими доказами не доведені.
За таких обставин запис пояснень ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення про згоду з виявленими недоліками та намір їх усунення у найкоротший час не може бути достатнім доказом наявності складу адміністративного правопорушення.Таким чином, наявність складу адміністративного правопорушення належними, достовірними та допустимими доказами не доведено.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст..ст.252, 280, 283, п.3 ст.284 КУпАП, суддя
постановила :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення.
Суддя