Справа № 451/1892/25
Провадження № 1-кс/451/8/26
про обрання запобіжного заходу
( повний текст)
09 січня 2026 року місто Радехів
Слідчий суддя Радехівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Шептицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 72025142100000013 від 21.03.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Калита, Броварського району, Київської області, громадянина України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, працюючого ФОП з 07.01.2026, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
встановив:
Слідчий СВ ВП № 1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_8 , подав до слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області клопотання, в якому просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, зокрема у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану, яке відноситься до тяжкого злочину та покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Відомості по даному кримінальному правопорушенні внесені до ЄРДР за № 72025142100000013 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
07.01.2026 - 09.25 год, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: -наказом № 451-к від 05.11.2024; - заявою про затвердження мирової угоди від 19.12.2024;
- мировою угодою від 19.12.2024; - довідкою Західного офісу Держаудитслужби від 07.07.2025, згідно якої ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України нанесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 801 455, 96 гривень; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; - висновком судово-економічної експертизи № 701/25-22 від 13.10.2025; - протоколом огляду речей та документів від 05.01.2026; - повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 слідчий покликається на встановленні під час досудового слідства наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: -переховування від органів досудового розслідування або суду під страхом невідворотності покарання, оскільки за вчинення кримінального правопорушення санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років, а отже усвідомлення можливості засудження до реального терміну позбавлення волі спонукатиме підозрюваного до втечі; - незаконно впливати на свідків шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни наданих ними показань; - вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній не працює, тому може забезпечувати власні потреби за рахунок злочинної діяльності, а також іншим чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженні. Вказують, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, таким чином, оцінка в сукупності всіх обставин, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, в тому числі, у виді тримання під вартою, вказує на необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування до нього інших, більш м'яких запобіжних заходів, та вважають за необхідне останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Крім того, щодо альтернативного запобіжного заходу - застави, в клопотанні слідчий зазначає, що своїми злочинними діями в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 , незаконно заволодів в користь ФГ «Галстедан» чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем грошовими коштами в сумі 801 455,96 гривень, що становить великий розмір, чим спричинив ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України матеріальної шкоди, а тому враховуючи суму спричиненої шкоди, з метою запобігання настання наведеним вище ризикам вбачається необхідність визначити розмір застави у триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та вказали на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник заперечив щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надавши суду письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав їх і дав аналогічні пояснення тим, які викладені у запереченнях, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт у певний період доби з 23.00 до 06.00 із визначенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Вважає, що відсутні вагомі докази вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також не доведення стороною обвинувачення ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України. Також вважає, що органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Підозрюваний офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, жодних негативних характеризуючих матеріалів на нього не надано, має позитивну характеристику за місцем проживання. Вказав на відсутність в ОСОБА_6 наміру щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків. Просить в заводоленні клопотання слідчого та прокурора відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого, заперечення захисника, підозрюваного, вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
У відповідності до ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодекс.
Вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 194 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що СВ ВП № 1 Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні 72025142100000013 від 21.03.2025 за ознаками ч. 4 ст. 191 КК України.
07.01.2026 - 09.25 год, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Як видно з повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.03.2025 в кримінальному провадженні № 72025142100000013, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану.
За змістом підозри та клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.11.2024 наказом президента Національної академії аграрних наук України №451-к поновлено на посаді виконувача обов'язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_6 .
У відповідності до п.1.1. Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (далі Статут), підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України. Відповідно до п. 2.1. Статуту, підприємство створено з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку, та здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність. Крім того, у відповідності до п.7.2 Статуту, управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Академії. Крім того, у відповідності до абз. 10 п. 7.6. Статуту, директор несе відповідальність за формування та використання прибутку Підприємства та взаєморозрахунки з бюджетами всіх рівнів.
Згідно п. 1, 2 розділу 2 Посадової інструкції директора підприємства, затвердженої наказом №121 від 14.11.2024 (далі - Інструкція), директор підприємства визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства; визначає напрямки розвитку підприємства у формуванні цінової політики. Також, згідно п. 2 розділу 3 Інструкції. Директор представляє інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади. У відповідності до п. 2, 5 розділу 4 Інструкції директора підприємства, директор підприємства несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; Директор підприємства, який недобросовісно використовує майно та кошти підприємства у власних інтересах, або в інтересах, протилежних інтересам засновників, несе відповідальність в межах, визначених цивільним, кримінальним та адміністративним правом.
У зв'язку із призначенням на згадану вище посаду ОСОБА_6 , в силу своїх посадових обов'язків, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та набув статусу службової особи, визначеної ст. 18 КК України.
02.08.2022 між ДП «ДГ Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (надалі - Поклажодавець) в особі в.о. директора ОСОБА_10 та ФГ «Галстедан» (надалі - Зберігач) в особі голови ОСОБА_11 укладено договір зберігання №02-08-22р озимої пшениці врожаю 2022 року в кількості 1373,87 тон.
В період з 03.08.2022 по 06.08.2022 ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України відповідно до договору зберігання від 02.08.2022 №02-08-22р. передало на зберігання на склад ФГ «Галстедан» озимої пшениці урожаю 2022 року в кількості 1373,87 тон.
Згідно п. 2.5 вищевказаного договору передбачено, що Зберігач надає Поклажодавцю комплекс послуг, які включають приймання (вивантаження, зважування, визначення якості та ін.), доробку, вентилювання, зберігання, відпуск (відвантаження або переоформлення) зерна та інші додаткові послуги, необхідні для уникнення псування і втрати якості зерна протягом усього часу знаходження його на зберіганні з метою доведення якості зерна до рівня, що забезпечує оптимальний режим тривалого зберігання, за рахунок Поклажодавця.
Плата за послуги зберігання Товару п. 3.4, нараховані згідно тарифів, що вказані у договорі, починаючи з першого дня зберігання, сплачується Поклажодавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку та Акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Зернового складу.
Відповідно до п.9.4 вищевказаного договору Поклажодавець здійснює оплату за весь фактичний час зберігання Товару.
Водночас 22.08.2022 між ДП «ДГ «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України в особі в.о. директора ОСОБА_10 (надалі - Постачальник) та ПП «Трансвіт» в особі директора ОСОБА_12 (надалі - Покупець) укладено договір поставки від №2208/22-01, згідно якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця зерно пшениці 3 класу врожаю 2022 року.
Відповідно до Специфікації №1 від 25.08.2022 до договору поставки від 22.08.2022 №2208/22-01 Постачальник передає Покупцю пшеницю 3 класу врожаю 2022 року кількістю 1400 тонн по ціні 4339,0 грн (з ПДВ) на загальну суму 6 074600,0 грн (з ПДВ).
Згідно Додаткової угоди від 07.10.2022 року №1 до договору поставки від 22.08.222 №2208/22-01 Сторони домовились внести зміни до Специфікації №1, на умовах, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця пшениці 4 класу врожаю 2022 року в кількості 1400 тонн по ціні 4339,0 грн з ПДВ на суму 6074600,0 гривень (з ПДВ).
Так, ПП «Трансвіт» (Покупець) у жовтні 2022 року отримало від ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ (Постачальник) пшениці 4 класу врожаю 2022 року (по договору поставки від 22.08.2022 №2208/22-01) в кількості 1373,87 тонн на суму 5 961221,93 грн з ПДВ.
Згідно актів приймання-передачі від 07.10.2022 №071022/02 та від 07.10.2022 №071022/03, такі підписані трьохсторонньо, а саме: ФГ «Галстедан» (Зберігач) в особі голови ОСОБА_11 , ДП «ДГ «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (Поклажодавець) в особі в.о. директора ОСОБА_10 та ПП «Трансвіт» (Новий Поклажодавець) в особі заступника директора ОСОБА_13 згідно яких: поклажодавець згідно акту приймання-передачі від 07.10.2022 №071022/02 переоформив, а Новий Поклажодавець прийняв у власність товар, а саме: пшениці 4 класу в кількості 408,720 тонн та згідно акту приймання-передачі від 07.10.2022 №071022/03 прийняв у власність пшениці 4 класу в кількості 965,150 тонн (вологість - 14%, смітна домішка - 2%, зернова домішка - 8%). Всього Новий Поклажодавець прийняв 1373,87 тон пшениці.
Згідно п.2. даних актів Сторони підтверджують факт приймання-передачі Новим Поклажодавець (ПП «Трансвіт») вищевказаного Товару, Товар знаходиться на зберіганні у Зберігача (ФГ «Галстедан»).
При цьому згідно п. 3 даних Актів зазначено, що Сторони підтверджують, що право власності на Товар передається від Постачальника до Покупця одночасно з підписанням Актів.
Отже, підписанням даних Актів ФГ «Галстедан» (Зберігач) безумовно визнав той факт, що новим власником пшениці, що передана йому на зберігання став новий власник та новий Поклажодавець - ПП «Трансвіт».
ПП «Трансвіт» (Покупець) сплатило ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України (Постачальник) коштів за куплену пшеницю (згідно договору поставки від 22.08.2022 №2208/22-01 та специфікації від 25.08.2022 №1) на загальну суму 5 961221,93 грн.
Таким чином, право власності на пшеницю 4 класу врожаю 2022 року в кількості 1373,87 тон на суму 5 961221,93 грн з 07.12.2022 перейшло від ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України до ПП «Трансвіт», за яку ПП «Трансвіт», сплатило ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України коштів в повному обсязі.
Згідно п. 3.2 договору зберігання від 02.08.2022 №02-08-22р. розмір плати (тариф) за надання послуг, що надаються Зберігачем, встановлено в розмірі 2,28 грн. з ПДВ за 1 тонна/день зберігання.
У зв'язку з наведеним, ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України повинно було б сплатити ФГ «Галстедан» коштів за надання послуг по зберіганню зерна озимої пшениці (згідно договору зберігання від 02.08.2022 року №02-08-22р.) по 06.10.2022 розрахунково на суму 198544,04 гривень.
Водночас, в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2169/24 за позовом ФГ «Гастедан» в особі голови ОСОБА_11 до ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України про стягнення заборгованості за договором зберігання від 02.08.2022 №02-08-22р.
При цьому, ОСОБА_6 , будучи представником відповідача у справі, а саме в.о. директора ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України, діючи всупереч інтересам Державного підприємства, достовірно знаючи, що з 07.10.2022 ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України не є власником пшениці 4 класу врожаю 2022 року в кількості 1373,87 тон, яке зберігалося у ФГ «Гастедан», 19.12.2024 уклав із позивачем (в особі голови ОСОБА_11 ) мирову угоду, згідно умов якої:
- відповідач (ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України) визнає позовні вимоги, що є предметом розгляду у справі № 914/2169/24 на загальну суму 1 045053,50 грн, з яких 868 709,49 грн основного боргу, 58 341,19 грн пені, 86 870,95 грн штрафу, 24 438,53 грн інфляційних збитків, 6 693,34 грн 3% річних.
- сторони домовились, що зобов'язання Відповідача щодо сплати 58 341,19 грн. пені, 86 870,95 грн штрафу, 24 438,53 грн. інфляційних збитків, 6 693,34 грн. 3% річних та 50 000,0 грн. витрат на правову допомогу припиняються внаслідок відмови Позивача від позовних вимог в цій частині.
- відповідач сплачує 868 709,49 грн. основного боргу у строк до 30.02.2025 на банківський рахунок ФГ «Галстедан».
За результатами розгляду угоди Господарським судом Львівської області 19.12.2025 винесено відповідну ухвалу, якою затверджену вказану вище ОСОБА_14 угоду.
18.12.2024, тобто до затвердження її судом, ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України сплатило ФГ «Галстедан» коштів в сумі 1 млн. грн.
Зокрема, в період часу з 16-18 грудня 2024 року, в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 надав бухгалтеру вказаного підприємства ОСОБА_9 акт № Г-00000019 здачі-прийняття (надання послуг) підписаний директором ФГ «Галстедан» в особі ОСОБА_11 та в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 щодо перерахунку державним підприємством на рахунок ФГ «Галстедан» - 1 816 808, 33 грн. Одночасно з актом ОСОБА_6 приніс рахунок-фактуру № Г-00000073 від 16.12.2024 на суму 1 816 808, 33 грн за послугу (зберігання зерна пшениці згідно договору №02-08-22р. від 02.08.2022) виписаний ФГ «Галстедан», хоча власником зерна було ПП «Трансвіт», яке повністю розрахувались за зерно пшениці урожаю 2022 року.
В подальшому, з метою заволодіння грошовими коштами ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України в користь ФГ «Галстедан», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 надав вказівку бухгалтеру ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_9 , яка не була обізнана із злочинним умислом на заволодіння коштами державного підприємства, щодо необхідності перерахувати за договором зберігання №02-08-22р. від 02.08.2022 ФГ «Галстедан», грошові кошти в сумі 1 млн. гривень, а не так як зазначено в рахунку-фактурі № Г-00000073 від 16.12.2024 - 1 816 808, 33 гривень, не пояснюючи причин проведення такого розрахунку станом на 16-18 грудня 2024 року, коли зерно пшениці урожаю 2022 року вже належало ПП «Трансвіт», яке повністю розрахувались за таке.
На виконання вказівки в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 , щодо здійснення перерахунку 1 млн. гривень на рахунок ФГ «Галстедан», ОСОБА_9 за допомогою електронного ключа зайшла на електронну сторінку клієнт-банку ДП «ДГ «Радехівське», сформувала платіжну-інструкцію №5099 від 18.12.2024 на суму 1 млн. гривень, де платник ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН, а отримувач ФГ «Галстедан», після чого вказаний електронний документ попав на підпис в особистий електронний кабінет ОСОБА_6 , де останній наклав особистий електронний підпис та відправив засобами електронного зв'язку вказаний документ в банк АТ «Ощадбанк» для подальшого здійснення перерахунку грошових коштів на рахунок ФГ «Галстедан».
Таким чином, ОСОБА_6 безпідставно, зловживаючи службовою особою своїм службовим становищем в період дії воєнного стану, в супереч інтересам ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ КР НААН, без законних на те підстав, діючи в інтересах третьої особи, а саме ФГ «Галстедан» незаконно сплатив за зберігання зерна пшениці, на час коли вже згідно наявних бухгалтерських та інших документів було змінено форму власності на зерно та зерно пшениці стало власністю ПП «Трансвіт» (Нового Поклажодавця) та в подальшому безпідставно уклав та підтримав у суді вказану мирову угоду у справі №914/2169/24.
Як наслідок незаконних дій ОСОБА_6 , ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України сплачено ФГ «Галстедан» коштів за надані послуги по зберіганні зерна пшениці на 801 455,96 грн більше, що становить суму збитків понесених державним підприємством у великому розмірі.
Своїми злочинними діями в.о. директора ДП «ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України ОСОБА_6 , незаконно заволодів в користь ФГ «Галстедан» чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем грошовими коштами в сумі 801 455,96 гривень, що становить великий розмір, в умовах воєнного стану, які належали ДП ДГ «Радехівське» ІСГ Карпатського регіону НААН України.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, слідчий подав такі докази: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.03.2025; постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення від 05.09.2025, 12.09.2025; постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 06.01.2026; наказ № 52-к від 20.02.2025 про поновлення ОСОБА_15 ; наказ № 51-к від 19.02.2025 про скасування наказу від 05.11.2024 № 451-к; наказ № 451-к від 05.11.2024 про поновлення ОСОБА_6 ; наказ № 450-к від 04.11.2024 про звільнення ОСОБА_15 ; мирову угоду від 19.12.2024; заяву про затвердження мирової угоди від 19.12.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; довідку від 07.07.2025 з Держаудитслужби; повідомлення про підозру від 07.01.2026 ОСОБА_6 ; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 701/25-22; протокол огляду речей та документів від 05.01.2026; інформація на підозрюваного ОСОБА_6 ; довідку-характеристику №03/09-531 від 11.04.2025, відповідь в.о.директора КНП «Київська міська клінічна лікарня» від 06.01.2026; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.01.2026; інформація із СБУ; вимога ІЦ на ОСОБА_6 ..
Крім того, захисником до слідчого судді подано на спростування повідомленої підозри ОСОБА_6 ряд копій документів, а саме: договір зберігання № 02-08-22 від 02.08.2022; договір поставки № 2208\22-01 від 22.08.2022; специфікацію № 1 до договору поставки № 2208\22-01 від 22.08.2022; специфікацію № 2 до договору поставки № 2208\22-01 від 22.08.2022; платіжні інструкції; додаткову угоду № 1 від 07.10.2022 до договору поставки № 2208\22-01 від 22.08.2022; накладні; додаткову угоду № 2 від 16.11.2022 до договору поставки № 2208\22-01 від 22.08.2022; звернення голови ФГ «Галстедан» щодо оплати та підписання акту здачі-прийняття робіт від 01.05.2023, від 07.06.2023; акт № Г-00000030 здачі-прийняття робіт від 21.11.2022; розрахунок до договору від 02.08.22; акт № Г-00000033 здачі-прийняття робіт від 31.08.2022; акт № Г-00000034 здачі-прийняття робіт від 30.09.2022; акт № Г-00000035 здачі-прийняття робіт від 31.10.2022; акт № Г-00000006 здачі-прийняття робіт від 23.05.2023; лист до ФГ «Галстедан'від 20.06.2023; претензія щодо стягнення заборгованості від 14.07.2023; рахунки -фактури; позовна заява до Господарського суду Львівської області; додаткові пояснення у справі; заява про зменшення розміру позовних вимог; звернення - листи ОСОБА_6 ; акт № Г-00000019 здачі-прийняття робіт від 16.12.2024; рахунок-фактура № Г-00000019 здачі-прийняття робіт від 16.12.2024; розрахунок від 16.12.2024; листи ФГ «ГАлстедан» щодо виконання зобов'язань із рахунками-фактурою; акт № Г-00000020 здачі-прийняття робіт від 16.12.2024; додаткова угода від 18.12.2024; клопотання про доручення письмових доказів; платіжна інструкція від 18.12.2024; заява про затвердження мирової угоди; ухвала Господарського суду Львівської області від 19.12.2024; лист ОСОБА_6 до ФГ «Галстедан» щодо сплати коштів; додаткові пояснення у справі, а також характеризуючі документи на підозрюваного, з яких вбачається, що останній одружений, має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3 , має батька - інваліда 3 групи; мати померла; є студентом Інституту сільського господарства Карпатського регіону; отримав подяки за громадську позицію та підтримку захисників України; позитивно характеризується за місцем проживання; зареєстрований як ФОП з 07.01.2026.
Слідчий суддя із врахуванням поданих документів захисником, звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України). Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України»).
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до вчинення даного правопорушення.
За таких обставин, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Обставини, які суд повинен враховувати при обранні запобіжного заходу, містяться у ст. 178 КПК України. Разом із тим закон чітко не розкриває критеріїв, за якими можна встановити наявність чи відсутність кожного конкретного ризику. Так само КПК не розкриває зміст того, що слід вважати «достатніми підставами», залишаючи це на суб'єктивну оцінку суду.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому.
Поняття "ризик" застосовується в контексті ймовірності вчинення певних дій, а не гарантованого їх вчинення.
Тому, оцінивши в сукупності обставини даної конкретної справи, зокрема мотиви і характер дій інкримінованих підозрюваному; класифікацію правопорушення; воєнний стан; серйозність покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає, що слідчий, прокурор довели, що існує обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, згідно з санкцією вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яка передбачає лише позбавлення волі від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років, суворість такого покарання може бути розцінена підозрюваним більш небезпечними ніж переховування та втеча і такі обставини можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду. При цьому факт перебування на утриманні у підозрюваного малолітньої дитини та батька - інваліда, не є достатньою гарантією для запобігання ризику втечі з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 обвинувачення.
Також, слідчий та прокурор довели, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, зміни показів, оскільки, такі свідки працювали у його підпорядкуванні та можливо у них виникли дружні відносини; також відповідно до норм кримінального процесуального права, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків;.
При цьому, ОСОБА_6 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, працює - зареєстрований ФОП з 07.01.2026, що вказує на відсутність підстав вважати про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення; при цьому слідчий суддя враховує, що на час подання слідчим до суду клопотання, стороні обвинувачення не було відомо про працевлаштування підозрюваного, оскільки такий був зареєстрований ФОП - 07.01.2026, в той же день коли йому була вручена підозра.
Разом з тим, ОСОБА_6 також може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, на даний час органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії, спрямовані на збір доказів у справі, відтак, підозрюваний може знищити чи приховати предмети, які містять сліди кримінального правопорушення чи інші речі, які мають значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінивши встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний має об'єктивну можливість їх реалізації.
Отже, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає, що у справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_6 та визнає реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та інші ризики, які зазначені в клопотанні.
Слідчий суддя переконаний в необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. Вказані обставини в сукупності свідчать про існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити їх.
Разом з тим, стороною захисту не наведено таких доводів, які б нівелювали існування вказаних вище ризиків. Відтак і доводи підозрюваного та його захисника у письмових запереченнях щодо необхідності застосування більш м'якого виду запобіжного заходу спростовуються зазначеними вище обставинами.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя також, відповідно до ст.178 КПК України, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 який є тяжким злочином, суворість покарання в разі визнання його винуватим, те, що він раніше не судимий, одружений, працює ФОП з 07.01.2026, задовільний стан його здоров'я.
Слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
А тому, слідчий суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить з вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, може бути обрана застава у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий та прокурор, покликаючись на ст. 182 КПК України, клопотали про визначення застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень. Зазначений розмір мотивували спричиненням підприємству матеріальної шкоди на суму 801 455,96 грн., інша мотивація у клопотанні відсутня.
Так, слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що застава це не менш суворий запобіжний захід, а альтернатива триманню під вартою. За тяжкістю вони рівні за КПК. Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини, це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду. При цьому, тягар застави не може покладатися на родичів
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Визначаючи розмір застави, судом враховується особа підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України в період воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку його протиправних дій і відносить даний випадок до виключного.
В той же час, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 998 400 грн. про яку зазначає слідчий і прокурор у клопотанні є надмірною для підозрюваного. Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. До таких обставин належать: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК України, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Із вищезазначеного випливає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.
Частина 4 статті 182 КПК України та практика ЄСПЛ визначає, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальної поведінки і не може бути завідомо непомірною для нього.
Слідчий суддя вважає, що розмір застави про який просить слідчий і прокурор в клопотанні слід зменшити до розміру, який з урахуванням особи підозрюваного, його матеріального стану, достатньо гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде для нього помірною, а також буде прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, із врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 грн, із виходом за межі граничного розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, оскільки такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і у даному випадку буде цілком достатньою, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає з його сторони будь-які спроби переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження.
При цьому, у разі внесення застави у розмірі визначеному в ухвалі, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Відтак, зважаючи на доведеність слідчим та прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 грн.
Доказів про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора суду не надано.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
частково задовольнити клопотання.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Калита, Броварського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» .
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу 60 ( шістдесят) днів, тобто, до 09.03.2026, включно.
У відповідності до положень ст. 182, ст. 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 грн (триста дев'яносто дев'ять тисяч триста шістдесят гривень), яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент.
У разі внесення застави у вказаному вище розмірі зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 виконувати такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в провадженні яких перебуватиме кримінальне провадження;
2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в провадженні яких перебуватиме кримінальне провадження.
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Роз'яснити, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави становить 2 місяці.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Радехіський районний суд Львівської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено - 12.01.2026 о 08.50 год.
Слідчий суддяОСОБА_17