про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2026 року м. Київ № 320/692/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії за віком на найбільш вигідних умовах з урахуванням усіх щорічних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та мінімальної заробітної плати відповідно до статті 42 Закону №1058-ІУ, протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на найбільш вигідних умовах з урахуванням усіх щорічних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та мінімальної заробітної плати відповідно до статті 42 Закону №1058-ІУ з дати звернення із заявою, а саме з 22.10.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає вона вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, визначений законом, а також чи відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві обов'язково зазначаються зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі щодо кожного з відповідачів, а також зазначення доказів, що підтверджують наведені обставини. Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд звертає увагу, що адміністративний позов за своєю правовою природою має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи у її публічно-правових відносинах із визначеним суб'єктом владних повноважень. У зв'язку з цим позовна заява повинна містити чітко окреслені відомості про відповідача, конкретне суб'єктивне право, яке, на думку позивача, порушено, обставини, з якими позивач пов'язує таке порушення, а також належним чином сформульовані позовні вимоги як спосіб судового захисту.
Адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту вже порушеного конкретного суб'єктивного права, а відтак зміст позовних вимог не може бути абстрактним, умовним чи оціночним. Позовні вимоги мають бути сформульовані таким чином, щоб у разі їх задоволення судове рішення було чітким, визначеним та таким, що підлягає реальному виконанню.
Водночас із аналізу поданої позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги не відповідають зазначеним вимогам процесуального закону.
Так, позивач, зокрема, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити пенсію «на найбільш вигідних умовах» з урахуванням усіх щорічних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та мінімальної заробітної плати.
Разом з тим позовна заява не містить конкретизації, про які саме доплати, підвищення, надбавки чи інші складові пенсійної виплати йдеться, у чому саме полягає порушення відповідачем вимог статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також які саме дії повинен вчинити відповідач для усунення такого порушення.
Заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії «на найбільш вигідних умовах» та про зобов'язання здійснити такий перерахунок з 22.10.2025 сформульовані у загальних та оціночних категоріях, що не дає можливості суду встановити предмет судового контролю, перевірити обґрунтованість заявлених вимог та визначити належний спосіб захисту порушеного права.
Крім цього суд зазначає, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у рішеннях, ухвалених у справах адміністративної юрисдикції, звернення до адміністративного суду є належним способом захисту лише за умови наявності реального, конкретного та індивідуалізованого порушення прав, свобод чи інтересів особи з боку суб'єкта владних повноважень, яке існує на момент звернення до суду та підтверджується належними і допустимими доказами.
З аналізу поданої позовної заяви та долучених до неї матеріалів убачається, що позивач не навів фактичних обставин, які б свідчили про порушення його прав.
Позовні вимоги не конкретизовані шляхом зазначення періоду, розміру нарахувань, фактичних виплат та розбіжностей між належним і фактично виплаченим, що, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, унеможливлює перевірку обґрунтованості заявлених вимог.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що самі по собі посилання на норми матеріального права без викладення обставин їх порушення та без підтвердження таких обставин доказами не можуть вважатися належним обґрунтуванням адміністративного позову. Адміністративний суд не наділений повноваженнями з'ясування замість позивача підстав позову або формування предмета доказування за відсутності відповідних тверджень і доказів з боку особи, яка звернулася до суду.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень позивач зобов'язаний надати індивідуальний акт або інший документ, який підтверджує існування спірного владного волевиявлення, або ж заявити клопотання про його витребування судом.
Однак позивачем не долучено жодного індивідуального акта, який би підтверджував відмову відповідача у нездійсненні перерахунку або свідчив про оскаржувану бездіяльність.
За відсутності відповідного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відсутній і предмет судового контролю, що узгоджується з підходом Верховного Суду щодо недопустимості абстрактних та декларативних позовів.
Суд також враховує, що за правовими позиціями Верховного Суду право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, передбачає не лише формальну можливість звернення до суду, а й обов'язок позивача обґрунтувати, яке саме право або інтерес порушено, у чому полягає таке порушення та яким чином обраний спосіб захисту забезпечить його поновлення. Натомість подана позовна заява не містить чіткого визначення порушеного права та не дозволяє суду перевірити ефективність обраного способу захисту.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить належної конкретизації позовних вимог і обставин, якими вони обґрунтовуються.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- докази звернення до відповідача із заявою з порушеного перед судом питання та докази її отримання (реєстрації) відповідачем;
- надати докази отримання відповіді відповідача за результатами розгляду зазначеної заяви або докази спливу встановленого законом строку для її розгляду без надання відповіді, що може свідчити про наявність бездіяльності суб'єкта владних повноважень
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема конкретизувати зміст позовних вимог, чітко визначивши які саме складові пенсії (доплати, надбавки, підвищення, індексації, коригування показника середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати тощо) не були враховані відповідачем; за який саме період, у якому розмірі та на підставі яких норм матеріального права, зокрема статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач вважає свій перерахунок пенсії здійсненим неправильно; викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, із зазначенням: конкретних дій або бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві; дати, з якої, на думку позивача, виникло порушення його права на належний перерахунок пенсії; узгодити спосіб судового захисту зі змістом порушеного права, виключивши оціночні та абстрактні формулювання на кшталт «на найбільш вигідних умовах», та сформулювати позовні вимоги таким чином, щоб можливе судове рішення було чітким, визначеним та таким, що підлягає реальному виконанню.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.