Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зміну способу і порядку виконання рішення суду
09 січня 2026 року Справа №200/6739/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 позов частково задоволено та зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ДУ ТМО МВС України по Львівській області від 28.09.2023 №7164/Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 03.04.2024.
01.12.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення, у якому просить змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду на «Стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у розмірі 266 978,70 грн.».
Ухвалою суду від 08.12.2025 зазначену заяву залишено без руху і позивачеві надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви. Позивачем надано заяву на виконання вказаної ухвали.
Ухвалою суду від 29.12.2025 вирішено розгляд заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/6739/23 здійснювати в порядку письмового провадження.
ГУ ПФУ в Донецькій області надало відзив на вказану заяву, яким просить відмовити в задоволенні заяви про заміну способу та порядку виконання судового рішення в повному обсязі. Зазначає, що у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Зміна способу і порядку виконання судового рішення, не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат із виплати заборгованості з пенсійних виплат позивачу.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абз.3 п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у п.43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до ст.14 КАС України: судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша); судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч.2); невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (ч.3).
Згідно із ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також ст.14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та від 18.05.2022 у справі №140/279/21.
Згідно із ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в ч.1 цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим ч.3 ст.378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абз.2 ч.3 ст.378 КАС України).
Отже, з наведених положень ст.378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Листом від 06.11.2025 № 49227-49077/3-02/8-0500/25 відповідачем було повідомлено позивачу, що нарахована загальна сума доплати за результатами перерахунків згідно рішення у справі №200/6739/23 з урахуванням виплачених сум за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 склала 266978,70 грн.
Станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 266978,70 грн., позивачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 200/6739/23 шляхом стягнення ГУ ПФУ в Донецькій області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі сумі 266978,70 грн. на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд
Заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 200/6739/23 на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у загальній сумі 266978,70 грн.».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова