Справа № 182/4783/25
Провадження № 1-кп/0182/201/2026
07.01.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2025 за № 12025041340000714 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нікополі Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, з освітою 9 класів, студента ІІІ курсу Комунального закладу освіти «Нікопольський професійний ліцей» Дніпровської обласної ради», на даний час уклав контракт на проходження військової служби в ЗСУ, не одружений, раніше судимий:
- 14.11.2024 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки;
- 29.09.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 міс.,
у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
(у режимі відеоконфереції з власного пристрою),
захисника ОСОБА_5
(у режимі відеоконфереції з власного пристрою),
законного представника ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей
Червоногригорівської селищної ради ОСОБА_7 ,
представника органу
ювенальної превенції ОСОБА_8 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 01.06.2025 приблизно о 18:00 год. разом з ОСОБА_9 з дозволу знайомого ОСОБА_10 перебували у квартирі АДРЕСА_2 , де в той же час знаходилися ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
В цей же день, приблизно о 19:00 год. між ОСОБА_12 та ОСОБА_14 почалася словесна сварка в ході якої ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вийшли з приміщення вищевказаної квартири, при цьому ОСОБА_11 на дивані у зальній кімнаті квартири залишила свій мобільний телефон марки «reaime Note 50» RMX3834.
В цей же день та час у ОСОБА_3 , який знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадання чужого майна, а саме мобільного телефону марки «reaime Note 50» RMX3834, належного ОСОБА_16 , який знаходився на дивані в зальній кімнаті вищевказаної квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_17 в цей же день та час, шляхом вільного доступу, знаходячись в зальній кімнаті вищевказаної квартири, де на дивані лежав мобільний телефон марки «reaime Note 50» RMX3834, скориставшись тим, що ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вийшли з квартири, а ОСОБА_18 та ОСОБА_13 знаходилися в інших кімнатах і за його діями ніхто не спостерігав, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон марки «reaime Note 50» RMX3834, 3Gb/64Gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , ринкова вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1798 від 22.07.2025 складає 3 470 грн. 85 коп., чим спричинив ОСОБА_16 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Позиція сторони захисту
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав, суду показав, що літом 2025 року він приїхав до свого товариша ОСОБА_12 . Останній напередодні за тиждень до цього забрав у нього мобільний телефон і сказав, що не віддасть. Вони були у ОСОБА_19 вдома, там ще були ОСОБА_20 , була ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Сиділи у кімнаті. ОСОБА_25 малював малюнок на татуювання. Потім ОСОБА_25 та ОСОБА_21 почали сваритися. ОСОБА_25 пішов з квартири і ОСОБА_21 побігла за ним. Він взяв телефон, який лежав на ліжку, тоді він ще подумав, що це мобільний телефон ОСОБА_26 . У кімнаті на той момент нікого не було, він взяв телефон і пішов. Це було у вечірній час. Мобільний телефон він приніс додому та зберігав у кімнаті на полиці. Телефон він не вимикав, сім-картку не виймав. До нього на вказаний телефон ніхто не телефонував і він через 2 - 3 тижні продав телефон у смт. Червоногригорівка знайомому. Продав за 2 500 грн. Телефон не включався, так як там на ньому був пароль. Бабуся телефону не бачила. Коли приїхали працівники поліції, він сказав кому продав телефон. Вказаний мобільний телефон працівники поліції вилучили та повернули потерпілій. Шкодує, що все так сталося. У скоєному щиро кається. Просить суворо його не карати. На даний час уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ.
Законний представник обвинуваченого - ОСОБА_6 показала, що вона є бабусею обвинуваченого. Мати обвинуваченого померла. Батька не було. Обвинувачений проживає з нею. Також з ними ще проживає сестра обвинуваченого ОСОБА_27 та брат ОСОБА_28 , вони по віку менші за обвинуваченого. Чому внук вчиняє злочини, вона не знає. Вона з ним постійно говорить про вказане, він ніби все розуміє. Однак знову вчиняє злочини. Охарактеризувати може обвинуваченого добре. Він літом допомагає їй на городі, рубає дрова. З молодшими сестрою і братом у нього хороші стосунки. Обвинувачений майже не навчається. Навчання дистанційне - зайшов, вийшов. Літом він заробляв на черешні. Чому він скоює злочини, вона не розуміє. У обвинуваченого є дівчина ОСОБА_27 . Зараз обвинувачений майже постійно перебуває вдома. Куди він ходить, вона знає, він їй телефонує. По господарству він їй допомагає. Думає, що обвинувачений зробив висновки з того, що сталося.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 не оспорюючи кваліфікацію і доведеність вини обвинуваченого, при призначенні міри покарання просив врахувати, що його підзахисний вину свою визнає, кається у скоєному, викрадене майно повернуто потерпілій і остання не має претензій матеріального характеру. Поведінка його підзахисного змінилася, він зробив належні висновки, на даний час уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ. Його підзахисний загрози для суспільства не становить. Просив призначити його підзахисному покарання із застосуванням ст. 69 КК України у мінімальному розмірі.
Позиція неповнолітньої потерпілої та її законного представника
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_29 та її законний представник ОСОБА_30 у судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду справи були сповіщені належним чином, про причину неявки до суду не повідомили, заяви про відкладення справи не надходило, тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Досліджені в судовому засіданні докази
Письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025041340000714:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.07.2025 ОСОБА_31 , у якій вона вказує, що 01.06.2025 у денний час невідома особа знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрала належний їй мобільний телефон. (а.п. 30);
- заява ОСОБА_31 про надання дозволу співробітникам поліції на проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.п. 31);
- протокол огляду місця події від 22.07.2025 - квартири АДРЕСА_2 . Зафіксовано місце знаходження мобільного телефону до його викрадення. Під час проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 31-39);
- заява ОСОБА_32 про добровільне надання співробітникам поліції для огляду та вилучення мобільного телефону (а.п. 51);
- протокол огляду від 17.07.2025 - добровільно наданого ОСОБА_33 для огляду та вилучення мобільного телефону марки «reaime Note 50» RMX3834, 3Gb/64Gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 . Корпус блакитного кольору без видимих пошкоджень, у робочому стані. ОСОБА_33 пояснив, що даний мобільний телефон він обміняв у ОСОБА_3 на динаміки. Мобільний телефон вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 52-55);
- розписка ОСОБА_31 про отримання від співробітників поліції належного їй мобільного телефону. (а.п. 57).
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2025, в ході якого свідок ОСОБА_33 з 4-ох осіб упізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_3 , як мешканця смт. Червоногригорівка, у якого він обміняв динаміки на мобільний телефон. Упізнає його за формою голови, трохи витягнутої, формою носа, розрізом очей, кольором волосся, зачіскою, за загальними расам обличчя, так як він неодноразово спілкувався з ним. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 58-60);
- копії документів на викрадений мобільний телефон (фотознімки коробки). (а.п. 64-65);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2025, в ході якого неповнолітній свідок ОСОБА_10 у присутності законного представника ОСОБА_31 та психолога ОСОБА_34 з 4-ох осіб упізнав на фотознімку № 2 ОСОБА_3 , як хлопця на ім'я ОСОБА_35 , який 01.06.2025 був у квартирі АДРЕСА_2 та після того як він пішов зник мобільний телефон його сестри. Упізнає його за формою голови, формою носа, розрізом очей, кольором волосся, зачіскою та за загальними расам обличчя, так спілкувався з ним та запам'ятав його. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 87-89);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2025, в ході якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_29 у присутності законного представника ОСОБА_31 та психолога ОСОБА_34 з 4-ох осіб упізнала на фотознімку № 4 ОСОБА_3 , як хлопця на ім'я ОСОБА_35 , який 01.06.2025 знаходився у них у квартирі АДРЕСА_2 та після того як він пішов, зник її мобільний телефон. Упізнає його формою голови, носа, розрізом очей, кольором волосся, формою зачіски та загальними рисами обличчя. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 90-92);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2025, в ході якого свідок ОСОБА_12 з 4-ох осіб упізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_3 , як хлопця, який 01.06.2025 знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_29 , та після того як він пішов зник мобільний телефон ОСОБА_29 . Упізнає його за формою голови, розрізом очей, формою носа, кольором волосся, формою зачіски та іншими загальними рисами обличчя, так як він спілкувався з ним. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 95-97);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2025, в ході якого свідок ОСОБА_13 з 4-ох осіб упізнала на фотознімку № 2 ОСОБА_3 , як хлопця, який 01.06.2025 був у них вдома, у квартирі АДРЕСА_2 , де після того як він пішов зник мобільний телефон її сестри ОСОБА_29 . Упізнає його за формою голови, розрізом очей, формою носа, кольором волосся, формою зачіски та іншими загальними рисами обличчя. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 100-102);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2025, в ході якого неповнолітній свідок ОСОБА_36 у присутності законного представника ОСОБА_37 та психолога ОСОБА_34 з 4-ох осіб упізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_3 , як хлопця з яким він 01.06.2025 прийшов у гості до квартири АДРЕСА_2 та після того як він пішов, зник мобільний телефон належний ОСОБА_29 . Упізнає його формою голови, носа, розрізом очей, кольором волосся, формою зачіски та взагалі за загальними рисами обличчя, так як неодноразово спілкувався з ним. До протоколу огляду додано довідку. (а.п. 120-122);
- висновок експерта № 1798 від 22.07.2025, згідно якого: ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону «realme Note 50» RMX3834, 3 Gb/64 Gb, іmеі1: НОМЕР_1 , іmеі2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , 24.09.2024 року виготовлення, Китай, придбаного у кінці грудня 2024 року, без пошкоджень, в робочому стані, на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 01.06.2025, становить 3 470,85 грн. (а.п. 128-134).
Оцінка доказів судом
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 та інш.).
Зокрема, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив факт таємного викрадення мобільного телефону належного потерпілій, вчиненого ним в умовах воєнного стану.
Наведені показання повністю відповідають і узгоджуються із зазначеними вище письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні.
Отже, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
З урахуванням отриманих та проаналізованих доказів: показів обвинуваченого, досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Статтю 103 КК України, відповідно до якої при призначенні покарання неповнолітньому суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Представник служби у справах дітей Червоногригорівської селищної ради ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_3 з 2021 року перебуває на обліку служби у справах дітей. Після смерті його матері, він у 2023 році отримав статус дитини-сироти. Його опікуном є бабуся. У ОСОБА_3 девіантна поведінка. З ним неодноразово проводилися бесіди, але результатів немає. З ним спілкувалися. З представниками навчального закладу, де він навчається, вони спілкуються. Однак ОСОБА_3 фактично не навчається. Вона особисто з ним спілкувалася, просила, щоб він навчався та отримував стипендію. Він, наче погоджувався, але фактично не навчався. Вважає, оскільки обвинувачений дуже важко переніс смерть матері, це на нього дуже сильно вплинуло і саме це більшою мірою є причиною його поведінки.
Представник сектору ювенальної превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_3 перебуває у них на обліку після його засудження. З ним проводилися бесіди щодо недопущення злочинів. Збирали характеризуючі матеріали. Причина його таких вчинків - сумнівні компанії. На контакт ОСОБА_3 не йде.
Відповідно до тексту досудової доповіді, яка була складена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду і проти якої не заперечував ні обвинувачений, ні його законний представник, обвинувачений ОСОБА_3 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення його можливе без позбавлення волі на певний строк. За умови звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням рекомендовано покласти на нього додаткові обов'язки передбачені п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із загальних засад призначення покарання і ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є (ч. 4 ст. 185 КК України) тяжким злочином (форму вини - умисну, спосіб, характер вчиненого діяння, тяжкість наслідків), обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного.
Так, суд враховує, що ОСОБА_38 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого, умисного кримінального правопорушення (а.п. 206, 207-211), однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на даний час уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ.
Згідно характеристики з Комунального закладу освіти «Нікопольський професійний ліцей» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_3 навчається у ліцеї з 01.09.2023 за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрогазозварник» зарекомендував себе як здобувач освіти з середнім рівнем знань. Цікавості до оволодіння обраною професією не виявляє, неактивний в асинхронному та самостійному навчанні, без поважних причин пропускає уроки онлайн, ігнорує телефонні дзвінки від класного керівника та майстра виробничого навчання. В позаурочній роботі участі не приймає. При очному спілкуванні з керівниками груп проявляє себе як неввічливий, нестриманий, невихований. Не реагує на зауваження з боку педагогів та керівників груп. Від розмови з психологом відмовляється. У вживанні наркотичних засобів, алкогольних напоїв, тютюнопаління помічений не був (а.п. 195).
Має постійне місце проживання за яким характеризується незадовільно (а.п. 193).
Згідно письмового повідомлення в.о. директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Червоногригорівської селищної ради» родина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у них на обліку, як родина, яка опинилася в складних життєвих обставинах з 7 лютого 2022 року. З родиною неодноразово проводилися бесіди та консультування. Проте ОСОБА_39 на контакт з фахівцями із соціальної роботи комунальної установи не йде, рекомендації, які надавалися не виконує (а.п. 177).
Згідно письмового повідомлення служби у справах дітей Червоногригорівської селищної ради, ОСОБА_3 , перебуває на обліку служби у справах дітей з 2021 року. За інформацією КЗ «Центр надання соціальних послуг» Червоногригорівської селищної ради, під соціальним супроводом не перебуває. Спеціалістами Служби систематично проводиться профілактично-роз'яснювальна робота щодо запобігання вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень (а.п. 179).
ОСОБА_3 має статус дитини-сироти на підставі рішення виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради № 309 від 15.08.2023 (а.п. 184). Піклувальником на підставі рішення виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради № 305 від 29.08.2023 призначена ОСОБА_6 (а.п. 185).
Згідно актів обстеження умов проживання від 20.03.2025, 23.06.2025 та 21.07.2025 ОСОБА_3 проживає з опікуном, братом та сестрою, умови проживання задовільні, в будинку чисто, побутова техніка наявна, будинок умебльований, у наявності водопостачання, електропостачання, газопостачання. У всіх дітей окремі спальні місця, наявний стіл для навчання, шафа для речей. Діти забезпечена сезонним одягом та продуктами харчування. З двома меншими дітьми у опікуна доброзичливі взаємовідносини. З ОСОБА_40 постійні конфлікти. Опікун не являється для хлопця авторитетом. (а.п. 186, 187, 188).
Згідно письмового повідомлення начальника сектора ювенальної превенції ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на профілактичному обліку сектору ювенальної превенції ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, як дитина, яка засуджена до покарання не пов'язаного з позбавленням волі у виді пробаційного нагляду строком на два роки. Характеризується ОСОБА_3 посередньо, відносини в родині складні, дитина ігнорує опікуна, та має непокору. Опікун (бабуся) не має достатнього впливу на останнього для забезпечення зразкової поведінки та не має належного контакту з дитиною. Дитина на контакт не йде. Має недостатні здібності в навчанні, до онлайн уроків ставиться безвідповідально, має значну кількість пропущених занять без важних причин. В колективі не має дружніх стосунків та не користується авторитетом серед одногрупників чи однолітків. (а.п. 190).
Опікун неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - бабуся ОСОБА_6 , на думку суду, займається його вихованням, однак не має на нього впливу та не користується у нього авторитетом.
На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває (а.п. 175), тому може повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці (п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
При цьому, судом враховується, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що ОСОБА_3 визнав свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого, запевнив, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить і факт надання обвинуваченим в суді правдивих показів, готовність нести покарання.
Вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми є додатковою гарантією для дітей, які опинилися у конфлікті із законом.
Відшкодування спричиненої шкоди, шляхом вилучення викраденого майна (мобільного телефону) та передачу його потерпілій, пом'якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося завдяки діям співробітників поліції.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує, що відповідно до ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінських правил), прийнятих резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки він не визнаний винним у відношенні до тяжкого діяння з застосуванням насильства проти іншої особи або у неодноразовому вчиненні інших тяжких правопорушень, а також при відсутності іншої відповідної міри впливу. Судом також враховується, що відповідно до п. 10 Зауважень загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей», п. 23.2. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейські правила стосовно неповнолітніх правопорушників, щодо яких застосовуються санкції або заходи» прикладом якнайкращого забезпечення інтересів дитини є практика, коли традиційні цілі кримінального правосуддя, такі як покарання, поступаються місцем реабілітаційним та відновним цілям правосуддя у справах дітей-правопорушників, перевагу слід надавати таким санкціям та заходам, які можуть мати виховний вплив.
Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження, вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій.
Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Колегія суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 03 лютого 2021 року №629/2739/18 зауважила про те, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
З огляду на викладене, ураховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не є суспільно-небезпечною особою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, уклав контракт на проходження військової служби у ЗСУ, вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, а саме: визнання вини, щире каяття, надання критичної оцінки своїм діям, виказування готовності нести кримінальну відповідальність, відсутність претензій матеріального характеру потерпілої та її представника, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, явно не буде відповідати вимогам справедливості та меті покарання.
А тому, ураховуючи встановлені судом обставини, наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов до висновку, що призначаючи покарання можливо застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, а саме призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, що ґрунтується на положеннях ст. 50 і 65 КК України та відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з приписів кримінального закону, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і скласти покарання повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження 29 вересня 2025 вироком Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 з урахуванням положень ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - 1 червня 2025, тобто до постановлення вироку від 29 вересня 2025 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_3 засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року, вчинене до постановлення вироку по кримінальному провадженні, що розглядається, менш суворе покарання за даним вироком, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України підлягає поглиненню більш суворим покаранням призначеним за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирішення питання про запобіжний захід
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2025 застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступної доби залишати місце проживання. Строк дії ухвали до 30.09.2025.
Після 30.09.2025 у даному кримінальному провадженні, під час судового розгляду, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту скінчився і судом не продовжувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Речовий доказ:
- мобільний телефон «reaime Note 50» RMX3834, який передано на зберігання законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_41 , залишити останній.
Арешт на майно не накладався.
Вирішення питання про процесуальні витрати
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи, згідно довідки, в сумі 424 грн. 08 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 міс.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання для доставлення до закладу відбування покарання.
Строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту по цьому кримінальному провадженню скінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, згідно довідки в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 08 коп.
Речовий доказ:
- мобільний телефон «reaime Note 50» RMX3834, який передано на зберігання законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_41 , залишити останній.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Суддя: ОСОБА_1