09 січня 2026 року справа № 580/11326/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо погодження паспорта прив'язки ТС торгівельного павільйону загальною площею 29,7 кв.м., місцезнаходження ТС: АДРЕСА_1 , оформленого 04.04.2025, реєстраційний №1017, виданого ФОП ОСОБА_2 ;
- скасувати паспорт прив'язки ТС торгівельного павільйону загальною площею 29,7 кв.м., місцезнаходження ТС: АДРЕСА_1 , оформленого 04.04.2025, реєстраційний №1017, виданого ФОП ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність в нежитловому приміщенні (магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане приміщення використовується на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №5 від 15.10.2023 р., укладеного із власником вказаного приміщення ФОП ОСОБА_3 .
З метою облаштування благоустрою прилеглої до магазину території (що передбачено п. 4.7. вищевказаного Договору оренди) у 2024 році ним замовлено Проект організації дорожнього руху «Благоустрій території на розі вулиць Смілянська та Вернигори (біля магазину «Огірок» та кафе «Bakery» в м. Черкаси»), який 21.06.2024 погоджено Управлінням патрульної поліції в Черкаській області, як того вимагають Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198. На виконання вищевказаного Проекту, протягом 2024 - 2025 років ним виконані роботи з благоустрою прилеглої території: облаштовано дорожнє покриття з декоративної бруківки; облаштовано «зелену зону» у вигляді клумби на якій висаджено: КУЛЮ, Бірючину звичайну (Ligustrum vulgare, WRB) у кількості 6 шт.; перовскію лсбедолисту (Pcrovskia atriplicifolia, Cl,5) у кількості 18 шт.; Щучник дернистий мПалава" (Deschampsia cespitosa "Palava", С2) у кількості 24 шт.; Котячу м'яту' "Кіт Кет" (Nepeta faassenii "Kit Cat", Cl,5) у кількості 21 пгг., Спірея берсзолиста ("Тор" / Spiraea betulitoli Тог",С5) у кількості 70 ш.« а також здійснено інші заходи з «озеленення», зокрема, висаджено багаторічні насадження - 3 ялинки, одна з яких блакитна. Проте, 25.09.2025 близько 17:00 год, на розі вулиць Смілянська та Вернигори (біля магазину «Огірок») з'явилися невідомі особи, які почали руйнувати вищевказану клумбу, а саме рити траншею безпосередньо посеред клумби, внаслідок чого було викорчувано дві ялинки та знищено інші насадження, які знаходились на клумбі. З метою зупинення таких незаконних дій позивачем викликано наряд патрульної поліції, після прибуття якого з'ясувалося, що невідомі особи виконують роботи по облаштуванню каналізації та водопроводу до майбутньої малої архітектурної споруди ТС, яка буде встановлена безпосередньо на облаштованій ним клумбі. На вимогу працівників поліції невідомими особами надано для ознайомлення Дозвіл на порушення об'єкту благоустрою при планових роботах №1487, виданий 16.09.2025 Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, а також погоджений Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради паспорт прив'язки ТС торгівельного павільйону загальною площею 29,7 кв.м., місцезнаходження ТС: АДРЕСА_1 , оформлений 04.04.2025 р., реєстраційний №1017, виданий ФОП ОСОБА_2 .
З вищевказаних документів вбачається, що Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради фактично погодило встановлення ФОП ОСОБА_2 торгівельного павільйону загальною площею 29,7 кв. м., безпосередньо на місці облаштованої ним клумби. При цьому, виданий Третій особі паспорт прив'язки не погоджувався Управлінням патрульної поліції в Черкаській області, як вимагають Єдині правила від 30.03.1994 №198, що підтверджується листом-відповіддю Управління патрульної поліції в Черкаській області від 03.10.2025 р. №8524/41/24/01-2025 на моє звернення від 02.10.2025.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 23.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначив, що позовна заява не містить доказів того, що оскаржуване рішення порушує індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. що, на даний час жодним нормативним документом не визначена процедура погодження органу Національної поліції розміщення тимчасової споруди, зокрема, який саме орган за яких підставах, на якому етапі та в якому порядку повинен отримати такий дозвіл. В той же час, відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №244, встановлення тимчасової споруди здійснюється на підставі паспорта прив'язки, для оформлення якого чітко визначений вичерпний перелік документів, до якого будь яких документів щодо отримання погоджень з органом Національної поліції не входить. Таким чином, оформлення та надання паспорта прив'язки тимчасової споруди відбулося у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а твердження про протиправність дій посадових осіб Департаменту архітектури та містобудування є безпідставними.
Третя особа надала до суду пояснення, в яких зазначила, що нею через Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради подано відповідну заяву з повним переліком документів, встановлених п. 2.6 Порядку, щодо оформлення паспорту прив'язки ТС площею 29,7 кв.м. по АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду її заяви та пакету документів, враховуючи відсутність недоліків, які б могли бути підставою для відмови у видачі паспорта прив'язки ТС, визначених у п. 2.14 Порядку Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради видано відповідний паспорт прив'язки ТС №1017.
Крім того, зазначила, що позивач оскаржує індивідуальний акт, який безпосередньо не стосується його інтересів чи прав, оскільки Паспорт прив'язки ТС №1017 не містить будь-яких приписів щодо прав та інтересів позивача і це вбачається відповідно з самого змісту цього індивідуального акту. Проте чинне процесуальне законодавство передбачає право на судовий захист лише у разі дійсних порушень, а не суб'єктивної оцінки певних дій скаржником, тобто порушення прав має бути реальним, а не абстрактним уявленням скаржника.
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №156 від 20.11.2025, у зв'язку із перебуванням судді Каліновської А.В. у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього догляду, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені КАС України, адміністративну справу №580/11326/25 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 20.11.2025 справа призначена судді Янківській В.П.
Ухвалою суду від 25.11.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позивач, що здійснює свою підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні (магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 , яке він орендує на підставі договору оренди від 15.10.2023, укладеного з ФОП ОСОБА_3 .
З метою облаштування благоустрою прилеглої до магазину території у 2024 ним замовлено проєкт організації дорожнього руху «Благоустрій території на розі вулиць Смілянська та Вернигори (біля магазину «Огірок» та кафе «Bakery» в м. Черкаси)».
21.06.2024 вказаний проєкт, за твердженням позивача, погоджено Управлінням патрульної поліції в Черкаській області.
Як зазначав позивач в позовній заяві, на виконання вказаного проєкту, протягом 2024-2025 років ним виконані певні роботи з благоустрою прилеглої території, зокрема облаштовано «зелену зону» у вигляді клумби.
25.09.2025 ПП «Агросервіс-Плюс-Ц» проведено планові роботи з будівництва зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення по вул. Смілянській, 96, відповідно до Дозволу на порушення об'єкту благоустрою при планових роботах №1487, виданого 16.09.2025 Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, а також на підставі паспорту прив'язки торговельного павільйону, оформленого 04.04.2025, реєстраційний №1017, яким надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на встановлення ТС загальною площею 29,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (визначеною в паспорті прив'язки).
Вважаючи протиправними дії Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо погодження паспорта прив'язки ТС торгівельного павільйону загальною площею 29,7 кв.м., місцезнаходження ТС: АДРЕСА_1 , оформленого 04.04.2025, реєстраційний №1017, виданого ФОП ОСОБА_2 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в розміщення вивіски протиправними, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 20 Закону «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Стаття 10 цього ж закону визначає, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
А самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами (ч. 1 ст. 40 Закону № 2807-IV).
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 р. №244 (далі - Порядок №244).
Відповідно до ч. 2 статті 28 Закону №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону №3038-VI суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
На виконання частини четвертої статті 28 Закону № 3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» затверджено Порядок № 244, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Згідно із пунктами 2.2. та 2.3 Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.
Цей перелік документів є вичерпним.
Приписами пункту 2.4 Порядку №244 передбачено, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).
За правилами пункту 2.5 Порядку № 244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Суд звертає увагу, що Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений Наказом МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ №244 від 21.10.2011 не містить вимоги, щодо погодженням його видачі з відповідним підрозділом Національної поліції, натомість визначає конкретний та вичерпний перелік документів для його отримання.
На даний час жодним нормативним документом не визначена процедура погодження органу Національної поліції розміщення тимчасової споруди, зокрема, який саме орган за яких підставах, на якому етапі та в якому порядку повинен отримати такий дозвіл.
В той же час, відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №244, встановлення тимчасової споруди здійснюється на підставі паспорта прив'язки, для оформлення якого чітко визначений вичерпний перелік документів, до якого будь яких документів щодо отримання погоджень з органом Національної поліції не входить.
Паспорт прив'язки засвідчує відповідність розміщення тимчасової споруди вимогам містобудівної документації, однак в разі розміщення тимчасової споруди у межах смуги відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг саме розміщення здійснюється лише після погодженням із відповідним підрозділом Національної поліції.
Тобто, питання погодження з підрозділами Національної поліції виникає на стадії фактичного розміщення тимчасової споруди, якщо воно здійснюється у межах смуги відведення автомобільних доріг або червоних ліній вулиць і доріг, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, особа, яка отримала паспорт прив'язки тимчасової споруди, має право після його оформлення, але до безпосереднього встановлення споруди, звернутися за погодженням до відповідного підрозділу Національної поліції.
Відсутність такого погодження на момент погодження паспорта прив'язки не може вважатися порушенням вимог законодавства з боку органу містобудування та архітектури, оскільки отримання відповідного погодження не належить до переліку документів, визначених пунктом 2.3 Порядку №244.
Крім того, листом Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області від 06.11.2025 №9727/41/24/01-2025 погоджено розміщення тимчасової споруди по вул. Смілянській, біля будинку №96 у місті Черкаси.
Також суд погоджується з доводами представника відповідача та третьої особи про те, що оскаржуване в даній справі рішення не порушує прав позивача, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, чинними вимогами КАС України передбачено, що захист прав, свобод та інтересів осіб завжди відбувається після наявного факту їх порушення. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Отже, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем суб'єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.
У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати у разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоб претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення у справах: Аксу проти Туреччини від 15.03.2012, Бурден проти Сполученого Королівства від 29.04.2008, Тенасе проти Молдови від 27.04.2010).
Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 року по справі №826/16855/17 звернув увагу, що відповідно до усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведених у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а.
Крім того, у постанові від 24.01.2023 у справі № 440/2513/20 Верховний Суд зазначив, що порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Так, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18 та від 20.02.2023 року у справі №160/11429/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є орендарем нежитлового приміщення (магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), розташованого поруч із земельною ділянкою, на якій третій особі (ФОП ОСОБА_2 ) надано паспорт прив'язки на розміщення тимчасової споруди.
Паспорт прив'язки тимчасової споруди є індивідуальним адміністративним актом, який створює права та обов'язки виключно для його замовника - у цьому випадку ФОП ОСОБА_2 .
При цьому позивач не є стороною цих правовідносин, не виступає замовником паспорта прив'язки, не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій погоджено розміщення ТС, і не має жодних правовстановлюючих документів на неї.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми згідно зі ст. 76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА