09 січня 2026 року справа № 580/14322/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Валентина Янківська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження власну заяву про самовідвід у адміністративній справі 580/14322/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
29 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області поновити з 01.07.2021 нарахування та виплату позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
07.01.2026 суддею Янківською В.П. позовну заяву залишено без руху.
07.01.2026 суддею Янківською В.П. подано у даній справі заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначено, що повторні перерозподіли/розподіли даної справи в автоматизованій системі документообігу суду відбувалися з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Під час розгляду заяви про самовідвід, суддя зазначає таке.
Підстави для самовідводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у ст. ст. 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
17.11.2010 Комітет Міністрів Ради Європи відповідно до положень Статуту ухвалив Рекомендації CM/Rec (2010) 12 щодо суддів, їхньої незалежності, ефективності та обов'язків. У пункті 11 цих рекомендацій зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти, як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом. Зі змісту п. 20 Рекомендацій випливає, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування тощо. Беручи до уваги принцип внутрішньої незалежності судової влади, Рада Європи зазначає про це у п. 22 Рекомендацій, зокрема, що у процесі прийняття рішень судді мають бути незалежними та неупередженими, а також мати можливість діяти без будь-яких обмежень, впливу, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання будь-яких органів влади, зокрема внутрішніх органів судової влади.
Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (стаття 2 Кодексу суддівської етики).
Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, що можуть вплинути на результат розгляду справи (стаття 15 Кодексу суддівської етики).
Суддя з'ясувала, що повторні перерозподіли/розподіли даної справи в автоматизованій системі документообігу суду 02.01.2026 відбувалися з порушенням правил автоматизованого розподілу справ між суддями, з виключенням судді Янківської В.П., в той час як суддя Янківська В.П., в усіх інших справах в той день була включена у список суддів, які брали участь у розподілі справ.
Відповідно до Бангалорських принципів (2.5) суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли би виникнути сумніви в неупередженості судді.
З метою здійснення завдань адміністративного судочинства та уникнення сумнівів учасників справи щодо безсторонності та неупередженості судді під час розгляду цієї справи, яка стосується суддів цього ж суду, заяву судді Янківської В.П. про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 6, 31, 36, 38-41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву судді Валентини Янківської про самовідвід у адміністративній справі 580/14322/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Матеріали адміністративної справи № 580/14322/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - передати до канцелярії Черкаського окружного адміністративного суду для визначення судді для розгляду справи в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА