Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 січня 2026 року № 520/3853/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати акт № 9 за формою Н-1/НПВ від 07.02.2024 розслідування нещасного випадку, який стався 18.03.2022 з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області за фактом нещасного випадку, який стався 18.03.2022 року з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції ОСОБА_1 провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, яким визнати випадок як такий, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач при здійсненні розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем, дійшов помилкових висновків та протиправно склав акт № 9 за формою Н-1/НПВ від 07.02.2024. Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд скасувати акт, зобов'язавши відповідача повторно провести розслідування.
Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки нещасний випадок з позивачем стався не під час виконання завдань та функцій поліцейського, тому були відсутні підстави для складення акту за формою Н-1 (ПВ).
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
07 листопада 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліцію, 01 лютого 2021 року його було призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області. Місцем несення служби було визначено смт Шевченкове Куп'янського району Харківської області. 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України в країні було запроваджено воєнний стан, який діє і по теперішній час.
21.12.2023 до ГУНП в Харківській області від заступника начальника ВПД № Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 надійшов рапорт від 19.12.2023 №10672, про те, що 18.03.2022 під час тимчасової окупації с. Огурцівка, Куп'янського району, Харківської області, військові збройних сил російської федерації спричинили йому тілесні ушкодження.
На підставі наказу ГУНП в Харківській області від 27.12.2023 №2374, з урахуванням строку його продовження на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.01.2024 №88 проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ГУНП в Харківській області та складено за його результатами Висновок від 24.01.2024.
З матеріалів службового розслідування судом встановлено, що 18.03.2022 перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Шевченкове, його було примусово доставлено військовими російської федерації у нежиле приміщення, де застосовуючи тортури та погрози примушували до співпраці, у якості поліцейського, на боці окупаційної влади. Позивач категорично відмовився. Внаслідок злочинних дій військових рф ОСОБА_1 завдано тілесних ушкоджень.
Куп'янським районним відділом поліції ГУНП в Харківській області, відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 438 КК України, за рапортом майора поліції ОСОБА_1 про те, що під час окупації Шевченківської селищного громади під час виконання ним службових обов'язків 18.03.2022, у службовий час, під погрозами фізичної розправи військовослужбовці рф позбавили його волі, спонукали працювати в правоохоронній системі рф, на що отримали відмову.
Дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області у ході проведення службового розслідування встановлено, що кримінальні провадження від 23.06.2022 № 42022220000000183 та від 20.06.2023 № 12023221100001666 за ч. 1 ст. 438 КК України слідчим відділом УСБУ в Харківській області були об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру кримінального провадження від 07.07.2023 № 22023220000000938. У рамках слідства за вказаним кримінальним провадженням майора поліції ОСОБА_1 визнано потерпілим. На даний час досудове слідство за кримінальним провадженням триває.
За висновками службового розслідування підтверджено обставини отримання позивачем тілесних ушкоджень внаслідок протиправних дій військових збройних сил російської федерації.
Як зазначено у свідоцтві про хворобу №500 від 30.08.2024 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» Медичної (військово-лікарської) комісії, ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби в поліції, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, що є наслідком заподіяних травм російськими військовослужбовцями.
На підставі наказу ГУНП в Харківській області від 30.10.2024 утворено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався в будівлі сільськогосподарського підприємства с. Огурцівка Куп'янського району Харківської області 18.03.2022. За результатами проведення розслідування комісією складено Акт №9 від 07.02.2025 року за формою Н-1 (НВП), де зазначено, що нещасний випадок, який виразився у спричиненні тілесних ушкоджень майору поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених ЗУ «Про національну поліцію».
Позивач не погоджуючись з висновками акту, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі- Закон №580-VIII), визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Пунктом 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII.
Частиною першою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку № 337, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (Порядок № 705, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).
Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 Розділу І Порядку № 705 нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
За приписами пункту 6 Розділу І Порядку № 705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов'язана, зокрема: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов'язків або не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід'ємною частиною); передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.
Відповідно до Класифікатора видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку, затвердженого Порядком №705, визначено види події, що призвели до нещасного випадку: 1) пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів; 2) падіння потерпілого поліцейського; 3) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо; 4) дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються; 5) ураження електричним струмом; 6) дія температур: підвищених температур (крім пожежі); низьких температур (обмороження); 7) дія шкідливих і токсичних речовин; 8) дія іонізуючого випромінювання; 9) ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни та флори; 10) утоплення; 11) асфіксія; 12) навмисне вбивство, травма, заподіяні іншою особою; 13) техногенна, екологічна аварія; 14) дія стихійних природних явищ (виняткових погодних умов і стихійного лиха: ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, просідання і зсув ґрунту тощо); 15) пожежа; 16) вибух; 17) самогубство; 18) зникнення поліцейського; 19) газодинамічне явище; 20) події суспільного життя (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб тощо); 21) дія вогнепальної, холодної зброї; 22) інші види (зазначити подію).
Також Класифікатором визначено ймовірні варіанти причин нещасного випадку: 1) технічні: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів; невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їх недостатність; незадовільний технічний стан будинків, споруд, території; інші види (зазначити причину); 2) організаційні: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину); 3) психофізіологічні: алкогольне, наркотичне чи інше сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; травмування (смерть) унаслідок протиправних дій інших осіб; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; особиста необережність потерпілого поліцейського (у разі відсутності технічних і організаційних причин, впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів, порушень вимог законодавчих і нормативно-правових актів, інструкцій тощо); інші види (вказати причину); 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні: викид небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин; контакт з представниками тваринного та рослинного світу; стихійне лихо (метеорологічні, топологічні та тектонічні катастрофи: землетрус, зсув, селі, снігові лавини, повінь, просідання і зсув ґрунту тощо); гідрометеорологічні явища (мороз, ожеледиця, заметіль, шквальний вітер, ураган, град, спека, туман, злива, блискавка тощо); соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії осіб тощо); інші види (вказати причини).
У пункті 7 розділу III Порядку № 705 наведено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків. Такими обставинами є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Поряд з цим, у пункті 8 розділу III Порядку № 705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, якими є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII;
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Таким чином, головним питанням, що постає перед судом є визначення чи пов'язані обставини настання нещасного випадку в період проходження служби з виконання службових обов'язків чи ні.
Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону № 389-VIII, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України та триває на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01 травня 2022 року, під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону № 389-VIII.
З висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейськими ГУНП в Харківській області від 24.01.2024, судом встановлено, що ОСОБА_1 виконував функції поліцейського у період перебування під окупацією смт. Шевченкове з 25.02.2022 року, 18.03.2022 військовослужбовці рф під погрозами та тортурами примушували до співпраці з ними у якості поліцейського, на що позивач категорично відмовився. Пояснення, надане майором поліції ОСОБА_1 підтверджене матеріалами службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, Куп'янським районним відділом поліції ГУНП в Харківській області, відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 438 КК України, за рапортом майора поліції ОСОБА_1 про те, що під час окупації Шевченківської селищного громади під час виконання ним службових обов'язків 18.03.2022, у службовий час, під погрозами фізичної розправи військовослужбовці рф позбавили його волі спонукали працювати в правоохоронній системі рф, на що отримали відмову.
Окрім того, як зазначено у свідоцтві про хворобу №500 від 30.08.2024 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» Медичної (військово-лікарської) комісії, ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби в поліції, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, що є наслідком заподіяних травм російськими військовослужбовцями.
Також суд виходить з того, що відповідно до положень статті 2 ЗУ «Про Національну поліцію», завданнями поліції є, зокрема, охорона інтересів суспільства і держави, а одним з першочергових та основних обов'язків поліцейського визначено неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Суд зазначає, що виконання громадянського обов'язку обумовлюється наявністю правового зв'язку з конкретною державою та виражається у наявності статусу громадянина, у той час як статус поліцейського є спеціальним та покладає на особу-громадянина додаткові обов'язки.
Суд наголошує, що дотримання присяги поліцейським не обмежується часовими рамками робочого часу.
Тобто злочинні дії представників російської федерації спрямовані, в даному випадку, саме проти представника поліції України, а не громадянина, та обумовлені саме його спеціальним статусом, службовим становищем та знаннями за кваліфікаційним спрямуванням.
Суд зазначає, що травми, отримані українськими поліцейськими під час тортур з боку рф, пов'язані з виконанням службових обов'язків, оскільки ці тортури є наслідком їхньої законної діяльності в правоохоронних органах України в умовах війни, за що російська сторона цілеспрямовано їх переслідує та спонукає, у примусовому порядку до співпраці саме у ролі поліцейських держави-агресора.
Таким чином, висновки комісії, викладені в оскаржуваному Акті розслідування нещасного випадку №9, про те, що майор поліції ОСОБА_1 , відмовляючи працювати на окупаційну владу, виконував свій громадський обов'язок, що не пов'язано з виконанням службових обов'язків (діяння потерпілого не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених ЗУ «Про національну поліцію»), суд вбачає помилковими.
Суд звертає увагу, що в іншій частині оскаржуваного Акту, комісія зазначила, що відмовляючи працювати на окупаційну владу, потерпілий залишився вірним Конституції України та Присязі поліцейського, що, як вже зазначалось судом вище, є основним обов'язком поліцейського та обумовлено його спеціальним статусом.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та відповідно до змісту оскаржуваного акту, відповідач не довів, що схиляння позивача під тортурами до співпраці з окупаційною владою у якості поліцейського, не пов'язане з виконанням позивачем завдань та повноважень поліцейського.
З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи свідчень того, що у момент настання нещасного випадку позивач вживав заходи щодо боротьби зі злочинністю, забезпечення публічного порядку або ж виконував інші завдання та повноваження поліції, визначені Законом № 580-VIII, які в тій чи іншій мірі обумовили настання нещасного випадку, не заслуговують на увагу.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №620/7671/23.
Суд, щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області за фактом нещасного випадку, який стався 18.03.2022 року з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції Реуцьким Ігорем Івановичем провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт, яким визнати випадок як такий, що пов'язаний із виконанням службових обов'язків, зазначає таке.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, наведене поняття дискреційних повноважень, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Згідно із висновками Верховного Суду висловленими у постанові від 31.03.2020 у справі № 823/1281/18, у випадку визнання судом протиправним службового розслідування чи акту, прийнятого за його наслідками, відновлення порушеного права особи можливе тільки шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виходячи системного аналізу положень законодавства України, та доказів, наявних у матеріалах справи, порушене право позивача необхідно захистити шляхом визнання протиправним та скасування акту № 9 за формою Н-1/НПВ від 07.02.2024 розслідування нещасного випадку, який стався 18.03.2022 з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області за фактом нещасного випадку, який стався 18.03.2022 року з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції Реуцьким Ігорем Івановичем провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, за формою Н-1, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002 ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт № 9 за формою Н-1/НПВ від 07.02.2024 розслідування нещасного випадку, який стався 18.03.2022 з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції Реуцьким Ігорем Івановичем.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області за фактом нещасного випадку, який стався 18.03.2022 року з старшим дільничним офіцером поліції ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, майором поліції Реуцьким Ігорем Івановичем провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, за формою Н-1, з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.