Ухвала від 08.01.2026 по справі 520/33543/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

08 січня 2026 року справа № 520/33543/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи за позовною заявою Фізичної особи-підпримця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві від 09.01.2025 №01479240201, яким на підставі п.1 ст.17 розділу V Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 889 299,83 грн.

Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіряючи відповідність позовної заяви вказаній вимозі, суддя зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Отже, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Даний позов подано до суду фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). У позовній заяві позивачем зазначено його адресу проживання - АДРЕСА_2 .

При цьому, згідно паспорту позивача вбачається, що позивач зареєстрований у місті Києві за адресою: АДРЕСА_3 (дата реєстрації - 19.11.2019), що підтверджується відповіддю від 26.12.2025 № 2184648 з Єдиного державного демографічного реєстру, наданою на запит судді.

Також, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві визначено в якості відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, та зазначено адресу відповідача - вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116.

Тобто, ні позивач, ні відповідач не зареєстровані на території Харківської області.

В обґрунтування обставин подання позову до Харківського окружного адміністративного суду позивач посилається на наявність договору оренди від 27.11.2025, згідно якого позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Однак, суд зазначає, що обставини щодо укладення позивачем договору оренди житлового приміщення від 27.11.2025 за адресою: АДРЕСА_4 , не свідчать про реєстрацію або постійне проживання позивача за адресою: АДРЕСА_4 .

Будь-яких належних доказів на підтвердження реєстрації у встановленому порядку місця проживання або перебування позивача або реєстрації місцезнаходження відповідача на території м. Харків чи Харківської області матеріали справи не містять.

Як вже було зазначено судом, зважаючи на положення статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким, чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місце реєстрації позивача та місцезнаходження відповідача - Київським окружним адміністративним судом.

Керуючись ст. ст. 25, 29, 248, 293-295, КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу №520/33543/25 за позовом Фізичної особи-підпримця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, будинок 26, м. Київ, 01133).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА

Попередній документ
133194808
Наступний документ
133194810
Інформація про рішення:
№ рішення: 133194809
№ справи: 520/33543/25
Дата рішення: 08.01.2026
Дата публікації: 12.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (09.03.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.