Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2026 року справа № 520/33437/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області зняти з податкового обліку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області закрити інтегровану картку платника-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з одночасним формуванням відомостей про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску та відповідно скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-1994-51 на загальну суму 23 785,08 грн; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 № Ф-1994-51-У на суму 14 003,66 грн.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а також з підстав, визначених ст.122 КАС України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позов подано поза межами строку звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1994-51 та від 22.02.2021 № Ф-1994-51-У.
Строк звернення до суду із позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1994-51 на загальну суму 23 785,08 грн та про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 №Ф-1994-51-У на суму 14 003,66 грн складає 6 місяців від дати, коли особа дізналась або не могла не дізнатись про існування вимоги ГУ ДПС у Харківській області від 13.08.2019 №Ф-1994-51 та від 22.02.2021 №Ф-1994-51-У.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наведених норм права слідує, що учасника суспільних відносин - платника податків слід кваліфікувати у якості такого, що не може бути необізнаний із фактом винесення відносно нього акту права індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу з моменту повернення установою поштового зв"язку направленого таким контролюючим органом за податковою адресою платника податків рішення контролюючого органу із проставленням у повідомленні про вручення відповідної календарної дати із зазначенням причини невручення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 13.12.2023 по справі №240/34220/22 в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Разом із тим, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 18.01.2024 по справі №200/6780/20-а: 1) Встановлений статтею 102 ПК України строк давності у 1095 днів поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56); 2) Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим "іншим законом", яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
З огляду на наведені правові висновки з приводу строку звернення до суду із вимогою про скасування рішення контролюючого органу у даному конкретному випадку підлягає застосуванню строк у 6 місяців згідно з ч.2 ст.122 КАС України, а не строк у 1095 днів згідно з ст.102 Податкового кодексу України.
Крім того, з листа ГУ ДПС у Харківській області від 09.10.2025 №54508/6/20-40-13-06-19 вбачається, що у зв'язку з наявністю, за даними ІКС "Податковий блок", у ОСОБА_1 станом на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, ГУ ДПС в автоматичному режимі сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: станом на 31.07.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-1994-51 на загальну суму 23 785,08 грн, яку засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на податкову адресу платника.
Зазначена вимога повернулася за закінченням терміну зберігання та вважається врученою -27.09.2019.
До суду позивач звернувся через систему "Електронний суд" 24.12.2025 в зв'язку з чим шестимісячний строк звернення до суду ним пропущено.
За викладеними у позові твердженнями, заявнику про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1994-51-У від 22.02.2021 на суму 14 003,66 грн стало відомо з відкритого 04.09.2025 виконавчого провадження №78998009.
Водночас, твердження заявника про те, що про існування спірної вимоги йому стало відомо виключно з матеріалів виконавчого провадження, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки тривалий період бездіяльності заявника свідчить про пасивну процесуальну поведінку, а не про наявність об'єктивних перешкод для звернення до суду.
Сам по собі факт пізнішого отримання інформації про оскаржуване рішення контролюючого органу у контексті приписів ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України не змінює моменту виникнення права на його оскарження та не перериває перебіг установленого законом строку.
Таким чином, доводи заявника щодо строку звернення до суду у даному конкретному випадку не можуть бути визнані переконливими та достатніми у розумінні пункту 5 частини першої статті 171 КАС України для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки заявником не наведено та не підтверджено жодними належними і допустимими доказами існування об'єктивних, незалежних від його волі обставин, які б унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позивачем заявлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-1994-51 на загальну суму 23 785,08 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 № Ф-1994-51-У на суму 14 003,66 грн, загалом 37 788,74 грн.
Оскільки 1% від цієї суми менше ніж 0,4 прожиткового мінімуму, то позивачу необхідно сплатити 968,96 грн судового збору за майнову вимогу.
Стосовно сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, щодо зняття з податкового обліку ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Також, в частині 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області зняти з податкового обліку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 та зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області закрити інтегровану картку платника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно, сума судового збору за дві немайнові вимоги становить 1 937,92 грн.
Так, сума судового збору за дві немайнові вимоги та майнову становить 2 906,88 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
Таким чином суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 906,88 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме, надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього;
- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 906,88 грн на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА