Справа № 500/5350/25
09 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.09.2025 №192150006829 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи трактористом-машиністом у сільському господарстві наступні періоди роботи позивача:
з 1986 року по 2007 рік у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", с/с "Вільна Україна" та ТзОВ "Вільна Україна";
з 04.04.2013 по 31.07.2025 у ТОВ "Гадз-Агро";
зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із дати його первинного звернення із заявою до пенсійного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
02 вересня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення №192150006829 про відмову у призначенні пенсії позивачу, мотивуючи тим, що не підтверджено необхідний пільговий стаж роботи трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві.
Зазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки протягом тривалого часу з 1986 року по 2007 рік працював у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", а згодом у сільськогосподарській спілці "Вільна Україна" та її правонаступнику ТОВ "Вільна Україна" на посаді тракториста. Цей факт підтверджується численними архівними витягами та довідками, виданими архівним відділом Чортківської РДА Тернопільської області.
Крім того, з 04 квітня 2013 року по теперішній час позивач працює трактористом у ТОВ "ГАДЗ-АГРО" (правонаступник ТзОВ "Бучачагрохлібпром"), що є сільськогосподарським товаровиробником, платником єдиного податку четвертої групи. Це підтверджується довідкою підприємства від 20.06.2025 №42/к, випискою з ЄДР та довідкою ДПС про статус товаровиробника.
Ухвалою судді від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.10.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що Додатком №5 до "Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затверджено довідку встановленого зразку.
Надана позивачем довідка №42/К від 20.06.2025, уточнююча пільговий характер роботи за період з 04.04.2013 по 31.07.2025, яка була видана ТОВ "Гадз-Агро", не відповідає вимогам додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відсутня інформація що дане підприємство відноситься до сільського господарства.
Також зазначає, що позивачем не було надано пакет документів для підтвердження пільгового стажу комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Враховуючи вищенаведене, на переконання представника, управлінням правомірно не зараховано позивачу період роботи у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", с/с "Вільна Україна" та ТзОВ "Вільна Україна" з 1986 по 2007.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів 02 вересня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення №192150006829 про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Як слідує із змісту даного рішення, страховий стаж позивача становить 31 рік 10 місяців 19 днів.
Стаж роботи у якості тракториста-машиніста у сільськогосподарському виробництві не встановлено.
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди;
- до пільгового стажу роботи на посаді тракториста машиніста не враховано періоди з 1986 по 2007, згідно архівної довідки №233/03-01 від 18.02.2025 яка була видана архівним відділом Чортківською РДА Тернопільської області, оскільки цей період роботи потребує підтвердження Комісією з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідно до вимог Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1;
- періоди з 04.04.2013 по 31.07.2025, згідно довідки №42/К від 20.06.2025 яка була видана ТОВ "Гадз-Агро", оскільки пільгова довідка не відповідає вимогам додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудовою стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 12.08.1993 №637, а саме: відсутня інформація що дане підприємство відноситься до сільського господарства.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини третьої 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
В силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".
Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2023 у справі № 171/843/17 та інших.
За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Відповідно до пункту 3 цього Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
За пунктом 6 Порядку основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку).
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи (пункт 11 Порядку №18-1).
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 15 Порядку № 18-1).
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
На час первинного заповнення трудової книжки колгоспника позивача серії НОМЕР_1 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162.
Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 Про трудові книжки робітників та службовців та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців " встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови трудові книжки робітників та службовців при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
У період внесення записів про роботу позивача у спірний період після 1993, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Положення пункту 1.5 Інструкції №58 вказують, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Пунктом 2.4 Інструкції №58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже, основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Судом встановлено, що позивачу до страхового стажу зараховані 31 рік 10 місяців 19 днів, проте страховий стаж у якості тракториста-машиніста не встановлено.
Так, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача на посаді тракториста-машиніста з 1986 по 2007, згідно архівної довідки №233/03-01 від 18.02.2025, яка була видана архівним відділом Чортківською РДА Тернопільської області, пенсійний орган покликається на те, що цей період роботи потребує підтвердження Комісією з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідно до вимог Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1.
Так судом досліджено вказану архівну довідку №233/03-01 від 18.02.2025, видану архівним відділом Чортківською РДА Тернопільської області, з якої слідує, що в документах архівного фонду колгоспу "ХХІV з'їзду КПРС", Селянської спілки "Вільна Україна" с.Пилява Бучацького району, в книзі обліку трудового стажу, трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді тракторист становив:
1986 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 63, за встановленого мінімуму людино днів - 80;
1987 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 328, за встановленого мінімуму людино днів - 80;
1988 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 124, за встановленого мінімуму людино днів - 80;
1989 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 0, за встановленого мінімуму людино днів - 0;
1990 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 146, за встановленого мінімуму людино днів - 80;
1991 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 194, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №2 від 16.05.1992 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1992 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 181, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №2 від 14.05.1993 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1993 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 158, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 18.03.1994 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1994 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 205, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 20.02.1995 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1995 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 140, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 15.03.1996 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1996 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 114, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 17.03.1997 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1997 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 173, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 16.03.1998 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1998 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 170, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 15.03.1999 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
1999 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 204, за встановленого мінімуму людино днів - 210 (згідно протоколу №1 від 09.02.2000 встановлено поважну причину невиробленого мінімуму вихододнів);
2000 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 160 (20+140), без встановленого мінімуму людино днів;
2001 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 258;
2002 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 201;
2003 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 155;
2004 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 110;
2005 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 115;
2006 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 126;
2007 року кількість відпрацьованих людино днів за рік - 92.
Вищенаведене також підтверджується і записами в трудовій книжці колгоспника позивача серії НОМЕР_1 .
Згідно архівної довідки від 18.02.2025 №23403-01, виданої Архівним відділом Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, протоколом № 4 загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Лесі Українки с. Пилява та уповноважених колгоспу ім. Свердлова село Медведівці від 01 червня 1971 року вирішили, в зв'язку з укрупненням колгосп ім. Свердлова приєднати до колгоспу ім. Лесі Українки. Укрупнений колгосп назвати ім. ХХІУ з'їзду КПРС з центром в с. Пилява Бучацького району.
Колгосп ім. ХХІУ з'їзду КПРС в 1991 році перейменовано на колгосп "Вільна Україна".
28 січня 1993 року протокол № 1 загальних зборів членів колгоспу "Вільна Україна" перейменовано на селянську спілку "Вільна Україна".
На загальних зборах селянської спілки "Вільна Україна" від 9 лютого 2000 року протокол № 1 прийнято рішення про реформування господарства в ТзОВ "Вільна Україна".
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста з 1987 року по 1999 рік (період за який вироблено мінімум людино днів) у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", колгоспі "Вільна Україна", с/с "Вільна Україна", та з 2000 року по 2007 рік в ТзОВ "Вільна Україна" (фактично відпрацьований період) підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід врахувати до його пільгового стажу.
Також відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача на посаді тракториста-машиніста з 04.04.2013 по 31.07.2025, згідно довідки №42/К від 20.06.2025, виданої ТОВ "Гадз-Агро", пенсійний орган покликається на те, що пільгова довідка не відповідає вимогам додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудовою стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 12.08.1993 №637, а саме: відсутня інформація що дане підприємство відноситься до сільського господарства.
Так, судом досліджено довідку від 20.06.2025 №42/к видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро".
У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працює трактористом з 04.04.2023 і по даний час, в якості тракториста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в тваринництві цілий календарний рік.
Зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, у відповідності частини 2, пункту 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Вказано, що довідка видана на підставі: книг наказів по особовому складу, нарядів на виконання робіт, книг та відомостей на з/п, карточки П-2.
Зазначено, що 21.12.2022 ТзОВ "Бучачагрохлібпром" перейменовано на ТОВ "Гадз-Агро" згідно Наказу №493-к від 21.12.2022.
Отже вказаною довідкою підтверджено періоди роботи з 04.04.2013 по 31.07.2025 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро", який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, у відповідності частини 2, пункту 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" на посаді тракториста.
Щодо покликань пенсійного орану на те, що вищевказана довідка не відповідає вимогам додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудовою стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 12.08.1993 №637, а саме: відсутня інформація що дане підприємство відноситься до сільського господарства, то суд оцінює його критично, оскільки додаток 5 не містить вимог зазначення в довідки саме таких відомостей.
При цьому суд зауважує, що вказана довідка складена роботодавцем, тому працівник не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення через будь-які формальні недоліки. Позивач не може відповідати за внесення/невнесення відомостей або точність відображення певних даних у документах.
Крім цього, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" (код ЄДРПОУ 00952829) є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, додаткові: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.30 Відтворення рослин; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.11 Виробництво м'яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.
Також в матеріалах справи наявна довідка Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ППС України від 08.04.2025 №120/АП/34-00-04-01-01, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" є сільськогосподарським товаровиробником - платником податку четвертої групи на 2025 рік.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що спірний період роботи позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" з 04.04.2013 по 31.07.2025 також підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.09.2025 №192150006829, слід визнати протиправним та скасувати.
Поряд із цим суд зазначає, що згідно із статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи на посаді тракториста з 1987 року по 1999 рік (період за який вироблено мінімум людино днів) у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", колгоспі "Вільна Україна", с/с "Вільна Україна", та з 2000 року по 2007 рік (фактично відпрацьований період) та в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" з 04.04.2013 по 31.07.2025 та повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2025 з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.09.2025 №192150006829.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді тракториста з 1987 року по 1999 рік (період за який вироблено мінімум людино днів) у колгоспі "XXIV з'їзд КПРС", колгоспі "Вільна Україна", с/с "Вільна Україна", з 2000 року по 2007 рік (фактично відпрацьований період), а також в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гадз-Агро" з 04.04.2013 по 31.07.2025, та повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2025 з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, код ЄДРПОУ
13486010).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.