вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2026 року Справа № 480/118/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, в якій просить:
1. Визнати рішення сесії Андріяшівської сільської ради від 21 серпня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, орієнтовною площею 2 га, розташованої в с. Перекопівка на території Перекопівського старостинського округу Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області (користування) протиправним та нечинним.
2. Зобов'язати Андріяшівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, орієнтовною площею 2 га, розташованої в с. Перекопівка на території Перекопівського старостинського округу Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області.
3. Заборонити Андріяшівській сільській раді надавати іншим особам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної Земельної ділянки, його затверджувати та передавати її у власність чи в оренду іншим особам.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч. 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів ч. 1-2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) виключено;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач. зокрема, просить заборонити Андріяшівській сільській раді надавати іншим особам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної Земельної ділянки, його затверджувати та передавати її у власність чи в оренду іншим особам, що в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України може бути видом забезпечення позову.
При цьому в позовній заяві відсутні будь-які обгрунтування даної вимоги.
Таким чином, для прийняття в подальшому судом процесуальних рішень, позивачу необхідно уточнити, чи є вище зазначена вимога позовною, чи є клопотанням про забезпечення позову.
Водночас, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем заявлено одночасно три вимоги, з яких, дві вимоги є немайнового характеру.
Однак, системний аналіз ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним акта чи окремих його положень, зобов'язати вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання рішення сесії Андріяшівської сільської ради від 21 серпня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, орієнтовною площею 2 га, розташованої в с. Перекопівка на території Перекопівського старостинського округу Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області (користування) протиправним та нечинним (далі по тексту - вимога -1); зобов'язання Андріяшівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, орієнтовною площею 2 га, розташованої в с. Перекопівка на території Перекопівського старостинського округу Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області (далі по тексту - вимога-2), є однією вимогою немайнового характеру та позивачу необхідно сплатити судовий збір за ці вимоги як за одну.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі (1331,20 грн.).
Отже в даному випадку сума судового збору за вимогу-1 та вимога-2 становить 1331,20 грн.
З чеку переказу коштів від 05.01.2026 року, який долучено до позовної заяви, суд вбачає, що державне мито було сплачено позивачем у розмірі 1331,20 грн., тобто позивачем було сплачено судовий збір за вимогу-1 та вимога-2 в повному обсязі.
В свою чергу в матеріалах позовної заяви відсутні докази щодо сплати позивачем судового збору за вимогу про заборону Андріяшівській сільській раді надавати іншим особам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної Земельної ділянки, його затверджувати та передавати її у власність чи в оренду іншим особам.
При цьому суд зазначає, що оскільки на даний час є незрозумілим чи дана вимогою є позовною вимогою чи клопотанням про забезпечення позову, то в даній ухвалі суд не може визначити повну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за вказану вимогу.
А відтак, позивач, після уточнення, чи є вище зазначена вимога позовною, чи є клопотанням про забезпечення позову, повинен самостійно розрахувати суму судового збору за дану вимогу.
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що згідно п.п. 3.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (998,40 грн).
Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення, чи є вимога про заборону Андріяшівській сільській раді надавати іншим особам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної Земельної ділянки, його затверджувати та передавати її у власність чи в оренду іншим особам, позовною, чи є клопотанням про забезпечення позову, а також наданням доказів сплати судового збору за дану вимогу у визначеному законодавством розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек