Справа №760/83/26 1-кс/760/433/26
05 січня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника, адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Київ, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працює, не одружена, немає на утриманні інших осіб, зі слів підозрюваної: не має хронічних захворювань, на наркологічному чи психіатричному обліку не перебуває, раніше не судима,
у кримінальному провадженні за № 22026101110000003 від 04.01.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України,
встановив:
Старший слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваної ОСОБА_5 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Клопотання мотивоване тим, що 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб на всій території України.
В подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, воєнний стан неодноразово продовжено.
24 лютого 2024 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно зі
ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.11.2025, в умовах воєнного стану, громадянка України ОСОБА_5 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», що встановлений на особистий мобільний телефон «Iphone 14PLUS», у ході пошуку роботи почала спілкуватися із невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3» та ідентифікатором профілю « ОСОБА_8 », який запропонував за грошову винагороду виготовлення саморобного вибухового пристрою та, за його допомогою, вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки.
За виконання вказаного замовлення невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує обліковий запис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3» та ідентифікатором профілю « ОСОБА_8 », пообіцяла грошову винагороду та оплату витрат на придбання компонентів та виготовлення саморобного вибухового пристрою.
На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодилася.
В подальшому в месенджері «Telegram» між невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та ОСОБА_5 відбулось листування, в якому остання отримала список необхідних компонентів, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою, які вона у подальшому придбала на території Оболонського районну м. Києва.
Надалі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, з метою продовження здійснення координації дій, надання інструкцій та контролю їх виконання щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, шляхом здійснення аудіовикликів у месенджері «Telegram», надавала детальні інструкції ОСОБА_5 щодо поетапного виготовлення саморобного вибухового пристрою, який вона виготовлювала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
04 січня 2026 року орієнтовно о 01 годині, ОСОБА_5 прибула до будинку за адресою: АДРЕСА_2 та встановила раніше придбані мобільний телефон «ZTE» та повербанк, направивши їх таким чином, щоб кут огляду охоплював місце вчинення терористичного акту та після цього встановила саморобний вибуховий пристрій під днище автомобіля «Land Rover» із військовим номерним знаком на чорному фоні « НОМЕР_1 ».
Після чого, орієнтовно о 10 годині 20 хвилин, невстановленою в ході досудового розслідування особою, саморобний вибуховий пристрій було дистанційно приведено в дію, що призвело до його підриву та вибуху, яким завдано тілесних ушкоджень військовослужбовцю Національної гвардії України ОСОБА_9 .
Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні терористичного акту: вчиненні вибуху, з метою порушення громадської безпеки, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
05 лютого 2026 року громадянці України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні терористичного акту: вчиненні вибуху, з метою порушення громадської безпеки, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Наявність обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 208 КПК України;
-протоколом огляду місця події від 04.01.2026;
-протоколом обшуку від 04.01.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Метою обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання ним як підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у цьому кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під варту цілодобовий домашній арешт, або визначити розмір застави.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, дійшов такого висновку.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
(ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 05.01.2026, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України та 05.01.2026 подано до слідчого судді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрювану встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Київ, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працює, не одружена, немає на утриманні інших осіб, зі слів підозрюваної: не має хронічних захворювань, на наркологічному чи психіатричному обліку не перебуває, раніше не судима.
Підозрювана, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням
ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку
ст. 94 КПК України, з огляду на доведеність факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи обставини в яких вчинялось кримінальне правопорушення (дія правового режиму воєнного стану, постійні збройні атаки російської федерації на транспортну інфраструктуру з боку ворога), характер вчинених правопорушень, важливість об'єктів посягання, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за № 22026101110000003 від 04.01.2026 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 березня 2026 року, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання, тобто з 04 січня 2026 року з 18 год. 30 хв.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчується о 18 год. 30 хв. 04 березня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Дата та час проголошення повного тексту ухвали слідчого судді 09.01.2026, 16-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_10