Справа № 756/13997/24
Провадження № 2/756/247/26
Іменем України
09 січня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Донеско А.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов'язання за умовами договорів № 11745-09/2023 від 9 вересня 2023 року, №79227324 від 27 березня 2024 року, укладених між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» відповідно та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання позики та фінансового кредиту на загальну суму 81 470,20 грн.
В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Аванс Кредит» (далі - Клієнти) укладено договори факторингу № 29042024 від 29 квітня 2024 року і № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (включно з Додатковою угодою №32 від 25 вересня 2024 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Представник відповідача у відзиві заперечував проти отримання відповідачем будь-яких кредитних коштів та позики, а також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, а саме будь які первинні фінансові документи, що підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, матеріали справи не містять будь-якої інформації на підтвердження перерахування позивачем грошових коштів на банківський картковий рахунок, відкритий на ім'я відповідача, а тому факт передачі коштів вважає є недоведеним.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому в позові представник позивача зазначив, що у разі своєї неявки не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, а у разі неявки відповідача не проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю доказів виконання кредитного договору, а саме доказів перерахування суми зазначеної у договорі відповідачу.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов'язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.
Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
27 березня 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79227324, відповідно до якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 8100 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, строком на 10 днів, а останній зобов'язався повернути таку ж суму у день закінчення строку позики та сплатити проценти у розмірі 2,5 % від суми позики (пункт 2.2 Договору).
Згідно з пунктом 4 цього Договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за Договором № 79227324, сума непогашеного зобов'язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 4908,60 грн наданої позики та 9536,30 грн відсотків, а всього 14 444,90 грн.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 (зі змінами, передбаченими Додатковими угодами № 2 від 28 липня 2021 року та № 24 від 14 червня 2021 року), у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників № 32 та акту прийому-передачі Боржників від 25 вересня 2021 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 79227324, у сумі 14 444,90 грн.
24 січня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового кредиту № 11745-09/2023, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 12000 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % від суми кредиту, які боржник зобов'язався сплачувати кожні 25 днів (пункти 1.1, 1.2, 1.4.1, 1.5 Договору).
Згідно з пунктом 1.6 цього Договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
29 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29042024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.
Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 29 квітня 2024 року до Договору факторингу № 29042024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту № 11745-09/2023, що складається з 11 988грн основної суми боргу та 55 037,30 грн заборгованості за відсотками (станом на день відступлення права вимоги, тобто 29 квітня 2024 року), а всього згідно з розрахунком заборгованості - 67 025,30 грн.
Як зазначає позивач усі зазначені договори позики та кредиту укладено із використанням електронного підпису ОСОБА_1 , та перерахування кредитних коштів на вказані карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Як вбачається з усіх зазначених договорів позики та споживчого кредиту, такі укладено із використанням електронного підпису ОСОБА_1 .
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, як Боржника перед позивачем, як Фактором - становить 81 470,20 грн, що підтверджується вказаними договорами та відповідними розрахунками, які нараховані на дату відступлення права вимоги за договорами факторингу.
ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статей 1047 та 1055 ЦК України передбачено, що договір позики та кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивач не надав доказів перерахування коштів на ім'я ОСОБА_1 , оскільки презюмує дійсність правочинів відступлення права вимоги на підставі вимог статті 204 та частини 2 статті 1081 ЦК України.
Так, згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 2 статті 1081 ЦК України визначено, що грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
При цьому, суд враховує, що за даними реєстру боржників та актів прийому-передачі таких, наявність заборгованості ОСОБА_1 за договорами №11745-09/2023 та №79227324 на загальну суму 81 470,20 грн не спростована відповідачем у належний спосіб.
Відповідач не надав суду жодних допустимих доказів своїм твердженням про відсутність заборгованості. Такими доказами могли б бути, зокрема, роздруківки банківських рахунків за спірний період кредитного зобов'язання тощо.
Тому заперечення відповідача проти позову є непереконливими і такими, що не ґрунтується на вимогах закону і не підтверджуються належними та допустимими доказами.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів погашення відповідачем заборгованості перед кредиторами та/або Фактором, що порушує право останнього.
Отже, порушене право грошової вимоги за договорами факторингу, укладеними між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 14 червня 2021 року № 14/06/21, ТОВ «Аванс кредит» від 29 квітня 2024 року № 29042024 на загальну суму 81470,20 грн, підлягає захисту.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складають з судового збору та витрат, що пов'язані з розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням їх огляду за місцезнаходженням та забезпеченням таких у розмірі 1 514 грн. Однак, на підтвердження таких витрат позивач надає тільки платіжну інструкцію №83783 від 15 жовтня 2024 року, відповідно до якої сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 3028 грн.
У зв'язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати лише зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 141-142, 259, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суддя -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 81 470 (вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят) грн 20 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА