Справа № 752/323/26
Провадження № 2-з/752/8/26
09.01.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору-купівлі продажу нежитлового приміщення та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на новоутворений об'єкт нерухомого майна
18.12.2025 до Голосіївського районного суд міста Києва надійшла заява ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» про забезпечення позову в якій позивач просить суд:
- накласти арешт на житлове приміщення № 2178, загальною площею 16,2 кв.м, житловою площею 13,1 кв.м., реєстраційний номер2872729680000, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 головуючим суддею з розгляду заяви визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
В обґрунтування поданої заяви ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» вказує, що позивач оскаржує реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна нежитлового приміщення №2178, розташованого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу даного нежитлового приміщення, укладені бувшим головою правління ОСББ «Комфортний дім» після звільнення його з посади, без прийняття відповідного рішення загальних зборів співвласників та без подальшого схвалення правочинів юридичною особою.
Спірне приміщення конструктивно та функціонально належать до спільного майна
багатоквартирного будинку.
Заявник стверджує, що станом на момент подання заяви право власності на спірні приміщення зареєстроване за відповідачем - ОСОБА_1 , який, будучи формальним власником, має повне та необмежене законом право розпоряджатися майном на власний розсуд. Наразі, як вказує заявник, відповідач здійснив дії щодо зміни цільового призначення спірного об'єкта нерухомого майна із «нежитлове» в «житлове», що на думку об'єднання співвласників може свідчити про намір відчужити приміщення третім особам шляхом купівлі-продажу, дарування, іпотеки, внесення до статутного капіталу, передачі у довірчу власність чи іншим способом, що прямо допускається цивільним законодавством.
Будь-яке таке відчуження або обтяження буде породжувати нові речові права та нових добросовісних набувачів, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позовних вимог про повернення майна у власність ОСББ.
З огляду на це, у поданій заяві про забезпечення позову заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірний об'єкт нерухомого майна та заборону вчинення будь-яких дій щодо їх державної реєстрації.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Суд встановив, що ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 з такими позовними вимогами:
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А. про державну реєстрацію речових прав на новоутворений об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2872729680000) від 02.02.2024 за №71403371;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №2178, укладений 16.09.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5240;
-застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №2178, укладеного 16.01.2025 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738), в особі голови правління Собірайського С.В., та громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5240, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, а саме повернути об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2872729680000, приміщення №2178, у власність Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Комфортний дім» (код ЄДРПОУ 38805738);
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію змін до права власності об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2872729680000) від 29.10.2025 за № 81594280.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 головуючим суддею з розгляду вказаної цивільної справи (справа №752/323/26) визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Таким чином, суд встановив, що між ОБ'ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» та ОСОБА_1 дійсно існує спір стосовно нерухомого майна на яке заявник просить суд накласти арешт для забезпечення позову.
Матеріали справи містять копію оспорюваного Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.09.2025, відповідно до якого суд встановив, що ОСОБА_1 набув у власність нежитлове приміщення №2178, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 16,2 кв.м.
Враховуючи предмет спору, а саме нерухоме майно, яке відповідач може відчужити у будь-який час, що безумовно ускладнить виконання можливого рішення суду, а також враховуючи характер спірних правовідносин та розумний баланс між інтересами відповідача і позивача суд дійшов до висновку, що заяваОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд також звертає увагу, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним транспортним засобом в межах України, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам та переміщувати транспортний засіб за межі України.
Згідно частини сьомої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень частини третьої статті 154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,
заяву ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на житлове приміщення № 2178, загальною площею 16,2 кв.м, житловою площею 13,1 кв.м., реєстраційний номер2872729680000, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Стягувач: ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМФОРТНИЙ ДІМ» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 35/34; ЄДРПОУ:38805738).
Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі.
Суд роз'яснює, що у відповідності до частини четвертої статті 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 09.01.2026.
Суддя: С.О. Чекулаєв