Справа № 712/11713/25
Провадження № 712/4516/25
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Каплі А.С.
з участю представника позивача Лучинович І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Адвокат Лучинович І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 26 травня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 мати проживала у Малостаросільському психоневрологічному інтернаті.
Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 .
З метою отримання спадщини після смерті матері, позивач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу, проте постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу від 25.08.2025 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини та роз"яснено позивачу звернутись до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті матері не заводилась, інші спадкоємці відсутні.
Обґрунтовуючи поважність пропущення установленого законом строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що не мав можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини оскільки важко захворів його молодший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав хворобу дихальних шляхів та опорно-рухового апарату. Його дружина також є інвалідом дитинства, потребує постійного лікування, підтримуючої терапії.
З метою захисту своїх спадкових прав, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням справи до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримала та просила суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці і з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без участі його представника . Щодо задоволення позову не заперечують ( заява № 44018 від29.09.2025 року.)
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.10.2023 року.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 12 грудня 2005 року.
Відповідно до довідки Малостаросільського психоневрологічного інтернату №73/05-07 від 27.10.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала в інтернаті з 26 травня 2007 року ( наказ від 25.05.2007 року № 28/05-07) до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малостаросільський психоневрологічний інтернат участі у похованні не приймав.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді частини кватири АДРЕСА_1 , що належить померлій на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Соснівського райвиконкому від 07.06.1999 року № 241
25.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Вірич І.П. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що в установлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та на момент смерті спадкодавиці не був з нею зареєстрований за однією адресою. Із довідки виконавчого комітету Балакліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 19.08.2025 року за № 515/02-21 нотаріусом встановлено, що ОСОБА_2 проживала одиноко. Рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтями 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Судом встановлено, що Позивач у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.
Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.
Так, судом встановлено, що позивач до та на момент смерті матері, постійно проживав с. Балаклея Черкаського району, в той же час померла до дня смерті проживала в АДРЕСА_2 ( Малостаросільський психоневрологічний інтернат). З дня відкриття спадщини до закінчення встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини не звертався до інших приватних нотаріусів та до державних нотаріальних контор.
Разом з тим, при вирішенні даного спору судом враховано , що позивач є інвалідом 2 групи (посвідченням № НОМЕР_3 ) має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , який згідно наданих суду медичних документів тривалий час хворів та неодноразово був госпітализований до КНП " Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської міської ради" у стані середньої важкості. Дружина позивача також є інвалідом дитинства. Перелік вказаних осбтавин дають підстави суду зробити висновок про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Також суд враховує , що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey)«Ілханпроти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, та вважає за необхідне надати додатковий строку в три місяці, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв"язку з чим, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст.1217,1221,1270,1272 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 12,13,81,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий :
Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ;
відповідач - Балаклеївська сільська рада, 20722, Черкаська обл., Черкаський район, с. Балаклея, вул. Незалежності, 2 код ЄДРПОУ 26489731.
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.