Справа № 697/3362/25
Провадження № 2-а/697/1/2026
08 січня 2026 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Колісник Л.О.,
за участі: секретаря Дяченко Л.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бовшика М.Ю. звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову ЕГА1624199 винесену 28.11.2024 року старшим інспектором відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області капітаном поліції Горяним Віталієм Олександровичем, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП ОСОБА_1 ; скасувати постанову ЕГА1624210 винесену 28.11.2024 року старшим інспектором відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області капітаном поліції Горяним Віталієм Олександровичем, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175-1 КУпАП ОСОБА_1 ; скасувати постанову ЕГА1624219 винесену 28.11.2024 року інспектором відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області лейтенантом поліції Левченком Андрієм Олександровичем, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП ОСОБА_1 ; закрити справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що згідно з постановою ЕГА 1624199 по справі про адміністративне правопорушення 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Згідно з постановою ЕГА 1624210 по справі про адміністративне правопорушення 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 курив тютюнові вироби в забороненому місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175-1 КУпАП.
Згідно з постановою ЕГА 1624210 по справі про адміністративне правопорушення винесеною 28.11.2024 року (далі - постанова) вбачається, що 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 курив тютюнові вироби в забороненому місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175-1 КУпАП.
Проте не надано доказів, саме в якому місці перебував ОСОБА_1 так, як вул. Небесної Сотні має протяжність більше ніж 1,5 км і наданій вулиці є не лише громадські місця, а й приміщення громадського харчування (бари) де дозволено перебувати особам в стані алкогольного сп'яніння та вживати спиртні напої. Крім того відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки при розгляді справ. Як можна за такий короткий час, а саме 20 хвилин роз'яснити особі його права, роз'яснити в чому його звинувачують, скласти протоколи та розглянути адміністративні матеріали, тобто докази та постанови сфабриковані. Окрім цього, взагалі не було проведено розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , у тому числі не було роз'яснено його права, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що також є порушенням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, відповідно, й порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім того в жодній постанові не зазначено, якими доказами все це підтверджено, а вина ОСОБА_1 не доведена. В постановах не зазначено, що до постанов в якості доказів додані як письмові докази так і відео, фото фіксація адмінправопорушення, а в постановах зазначено, що відсутні свідки даних подій. Тому дії поліцейських є протиправними в частині неналежним чином в роз'яснення прав особі, відносно якої розглядається адміністративний матеріал. Тому за таких обставин вказані постанови винесені з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Крім того відносно військовослужбовців існує інший порядок складання адміністративних матеріалів, а свідченням є те, що навіть не вказано час скоєння адміністративних правопорушень
Вказані постанови можна оскаржити в 10 денний строк, але враховуючи те, що постанови про адміністративне правопорушення виносилися без участі ОСОБА_1 , і він перебував в лавах ЗСУ, про існування постанов дізнався лише, коли почали відраховувати з грошового забезпечення в примусовому порядку штраф. Крім того під час складання протоколів ОСОБА_1 , не був присутній, коли постанови виносилися теж не був присутній. Строк оскарження протиправних постанов закінчувався 08.12.2024 року, тобто на час подання позову строк позивачем порушений. Враховуючи той факт, що постанови в присутності ОСОБА_1 не виносилися, а також про їх існування дізнався після приїзду у короткочасну відпустку у виконавчій службі так, як з незрозумілих підстав було відраховано кошти, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ і виконуючи бойові розпорядження був травмований та тривалий час проходив лікування в медичних закладах, не мав фізичної можливості для вирішення питання оскарження вищезазначених постанов у зазначений 10-ти денний термін, що є поважною причиною, у зв'язку із цим позивач просить суд про поновлення пропущеного строку на звернення до суду для оскарження цих постанов.
Від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив на позов обґрунтований тим, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а вимоги про скасування постанови про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕГА № 1624199, ЕГА № 1624210, ЕГА № 1624219 не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, курив тютюнові вироби у забороненому місці, перебував у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, а ГУНП в Черкаській області, як суб'єкт владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Також представник відповідача подав клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки ОСОБА_1 порушено строк оскарження постанов, а причини вказані ним є неповажними та не існували протягом всього часу з дня набрання постановами законної сили і до дня звернення з позовом. Доказів необізнаності позивача про винесення вищезазначених постанов не надано та не зазначено коли саме ОСОБА_1 ознайомився з постановами у виконавчій службі. Матеріали справи не містять доказів служби позивача в ЗСУ та виконання бойових завдань та не мав обєктивної можливості подати позов чи скористанися правовою допомогою. Проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. Позов поданий представником позивача Бовшик М.Ю., ордер про надання правничої допомоги якого виданий 09.05.2025. Проте не обгрунтовано, чому не оскаржені постанови в період з 09.05.2025 Надані медична довідка форми 100 від 18.10.2024; довідка військово-лікарської комісії № 148 від 01.11.2024; протокол езофагогастродуоденоскопії № 1145 від 18.11.2024; направлення на патологогістологічне дослідчення від 18.11.2024 не стосуються спірних правовідносин та не підтверджують обставин неможливості звернення до суду, оскільки постанови винесені після - 28.11.2024. Направлення та огляд до лікаря невропатолога 03.12.2024, 17.12.2024, 27.12.2024 не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Матеріали справи місться виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 4551, згідно якої позивач перебував у стаціонарі з 04.12.2024 по 13.12.2024; виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 9488, згідно якої позивач перебував на лікуванні з 29.12.2024 по 08.01.2025 та виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 207, згідно якої позивач перебував на лікуванні з 11.01.2025 по 21.01.2025, проте відсутні докази неможливості звернення до суду між лікарняними в межах строку звернення до суду чи одразу після закінчення лікування. Позивач допустив зловживання процесуальними правами та зі сплином 1 року та 18 днів з моменту винесення постанови звернувся до суду. Про обізнаність позивача про вищезазначені постанови свідчить наявність виконавчих проваджень № 76822595, № 76820035, № 76822073, які відкритті ще 20.01.2025. В межах вказаних виконавчих проваджень виносилися постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2025. У зв'язку з цим представник відповідача просить адміністративний позов залишити без розгляду, у звязку з тим, що строк звернення до суду сплив 08.12.2024, а поважних причин неможливості звернення до суду протягом строку визначеного ч.2 статті 286 КУпАП не надано.
Ухвалою 02.01.2026 суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що згідно з Постановою ЕГА 1624210 по справі про адміністративне правопорушення винесеною 28.11.2024 року 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 курив тютюнові вироби в забороненому місці. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 175-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 75,00 грн.
Також згідно з Постановою ЕГА 1624219 по справі про адміністративне правопорушення винесеною 28.11.2024 року 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 136,00 грн.
Також згідно з Постановою ЕГА 1624199 по справі про адміністративне правопорушення винесеною 28.11.2024 року 28.11.2024 року Черкаська область, Черкаський район м. Канів вул. Небесної Сотні (Леніна) гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння здійснила завідомо неправдивий виклик поліції. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами ч.2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Строк звернення до адміністративного суду- це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбаченихКодексом адміністративного судочинства Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Судом встановлено, що підставою для звернення до суду із даним позовом є незгода позивача ОСОБА_1 з постановами ЕГА 1624210 від 28.11.2024, ЕГА 1624219 від 28.11.2024, ЕГА 1624199 від 28.11.2024 про притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи зміст заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду із даним позовом необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про існування оскаржуваних постанов про накладення адміністративного стягнення відносно нього.
Статтею 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Строк оскарження протиправних постанов закінчується 08.12.2024 року, тобто на час подання позову строк Позивачем порушений. Проте позивач звернувся до суду через свого представника через «електронний суд» 26.12.2025. Відповідно до позову вказано, що ОСОБА_1 про існування постанов дізнався після приїзду у короткочасну відпустку у виконавчій службі так, як з незрозумілих підстав було відраховано кошти, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ і виконуючи бойові розпорядження був травмований та тривалий час проходив лікування в медичних закладах, а не мав фізичної можливості для вирішення питання оскарження вищезазначених постанов у зазначений 10-ти денний термін, що на думку позивача є поважною причиною пропущення строку на звернення до суду для оскарження цих постанов.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
З наданих відповідачем доказів, зокрема з опису відправлень, ОСОБА_1 направлено листи відповідачем 29.11.2024.
Згідно з постановами про відкриття виконавчого провадження, примусового виконання оскаржуваних постанов розпочато 20.01.2025.
Відповідно до постанови від 08.04.2025 накладено арешт на кошти боржника.
21.11.2025, 26.12.2025 закінчено виконавчі провадження з примусового виконання оскаржуваних постанов.
Аналізуючи вказані норми та докази, враховуючи положення ст. 303 КУпАП та доводи позивача про те, що він дізнався про постанови у виконавчій службі після приїзду у відпустку оскільки з нього було відраховано кошти, а також подання позову адвокатом через електронний суд, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку оскарження постанов,
Саме перебування ОСОБА_1 в лавах ЗСУ не є поважною причиною пропущення строку оскарження постанов більш ніж на 1 рік. Крім того, з доводів позивача , він мав можливість дізнатися у виконавчій службі про оскаржувані постанови та стягнення з його доходів під час перебування у відпустці, а отже мав можливість також звернутися до суду з даним позовом, в тому числі через свого представника, з яким уклав договір на представництво своїх інтересів в цій справі 09.05.2025.
Факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. Врахуванню підлягає, обмеження позивача до доступу до правової допомоги та (або) об'ктивна неможливість реалізувати конституційне право на судовий захист.
Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Судуу постанові від 11.09.2025 в справі №990/98/25.
Наявні у справі докази не підтверджують перебування ОСОБА_1 на лікуванні протягом всього часу з дня винесення оскаржуваних постанов до дня звернення з позовом до суду.
Тобто, позивач міг звернутися із адміністративним позовом, перебуваючи у відпустці, після того, як довідався про оскаржувані постанови під час відпустки, уклав договір з адвокатом на представництво у цій справі своїх інтересів в суді. Проте позовна заява подана до Канівського міськрайонного суду Черкаської області через електронний суд 26.12.2025, тобто із пропущенням строку звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, а позивачем не надано достатні та беззаперечні докази, які свідчать про поважність причин пропуску оскарження постанов, більш ніж через 1 рік після їх винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до рішення від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційного Суду України одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подав поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому доказів щодо поважності причин його пропуску, які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду протягом більш як на 1 рік, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, та не доведено, що причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом є поважними та існували протягом всього часу від винесення оскаржуваних постанов до звернення його до суду, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи по суті та вважає за необхідне залишити даний адміністративний позов без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-76, 122, 123, 240,243,248, 286, 294 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Л . О . Колісник