Справа № 539/5257/25
Провадження № 3/539/3/2026
09.01.2026 Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М. за участі особи що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Якимовича О.В., розглянувши в залі Лубенського міськрайонного суду матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП,
за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10 жовтня 2025 року о 09 год 40 хв а/д Київ-Харків-Довжанський М-03 207 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, правопорушення водієм вчинене повторно протягом року від 21.05.2025 року та був притягнутий за ч.3 ст.121 КУпАП постанова ЕНА №4783147, чим порушив п.31.3.б. ПДР-експлуатація ТЗ, які не пройшли обов'язковий технічний контроль, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та повідомив, що 10 жовтня 2025 року на а/д Київ-Харків-Довжанський М-03 207 км був зупинений працівниками поліції без законних на те підстав, він керував автомобілем Renault Master, у якого категорія тз «B», це єдиний автомобіль який у нього наявний для власних потреб, і який він не використовує для перевезення вантажу чи пасажирів з метою отримання прибутку, а тому вважає, що автомобіль не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Захисник Якимович О.В. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, з відеозапису, що наданий суду, вбачається, що працівниками патрульної поліції він здійснювався з часу зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 - сам відеозапис, що міститься в матеріалах справи, не містить фіксації вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, що йому інкримінують, а саме керування автомобілем марки Renault Master номерний знак НОМЕР_2 , без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Зазначив, що поліцейський не з'ясував тих обставин, що транспортний засіб марки «Renault Master», номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований під категорією «В», а не «С», ОСОБА_1 він використовувався для власних потреб переміщення, а не для здійснення пасажирських або вантажних перевезень, про що може свідчити лише наявність ліцензії про надання таких послуг, тому з цих міркувань вважає, що провадження у даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч.4 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинене повторно протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
За керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов настає відповідальність передбачена ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до п.31.3.б. ПДР Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №478976 від 10.10.2025 року, додано досліджені в судовому засіданні докази:
- постанову серії ЕНА №4783147 від 21.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП;
- реєстраційну картку ТЗ на автомобіль Renault Master, категорія тз «B», тип вантажний, маса без навантаження 2679, повна маса 3500.
- довідку УПП в Полтавській області від 13.10.2025 року про те, що ОСОБА_1 притягався 21.05.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, згідно постанови серії ЕНА №4783147;
- довідку УПП в Полтавській області від 13.10.2025 року про те, що згідно інформації, яка міститься в ЄДР ТЗ, на момент складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 інформація щодо проходження обов'язкового технічного контролю автомобілем Renault Master д.н.з НОМЕР_3 відсутня;
- матеріали відеозаписуз бодікамери 470017.
В судовому засіданні встановлено, що водію поліцейським не було роз'яснено його право на захист, від пояснень він не відмовлявся, як це зазначено у протоколі, копію протоколу йому не вручено та не було надіслано поштовою кореспонденцією, вона наявна у матеріалах справи, відеозапис не містить фіксації вчинення інкримінованого водію правопорушення, що слугувало підставою зупинки транспортного засобу водієм, а відповідно до сталої позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019року у справі 686/11314/17 підстава зупинки автомобіля має бути законною, окрім того із долученої реєстраційної картки ТЗ на автомобіль Renault Master, категорія транспортного засобу визначена «В».
У п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.05.93 № 340 передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на певні категорії, серед яких категорії: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).
За визначеннями, наведеними у Законі України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III: автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Згідно ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 частини 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, що затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 р. № 137 визначено, що підлягають проведенню обов'язкового технічного контролю: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Положенням пп.15 п. 2 даного Порядку визначено: транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності, фізичними особами під час виконання цивільно-правових договорів з метою отримання прибутку.
Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля з метою отримання прибутку.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
З аналізу даних норм випливає, що транспортний засіб Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 , тип кузова - фургон спеціалізований, категорія тз «B», маса без навантаження 2679, повна маса 3500, яким керував ОСОБА_1 , підпадає під категорію транспортного засобу легковий, тому у разі невикористання його з метою отримання прибутку, обов'язковому технічному контролю він не підлягає.
Докази експлуатування транспортного засобу Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 як фізичною особою - підприємцем під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, як це визначено у пп.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, що затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 р. № 137 - у матеріалах справи відсутні.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Будь-які сумніви тлумачяться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд не є стороною обвинувачення, а працівники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її точної відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з позицією ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які поза розумним сумнівом, підтверджували б наявність обставин, передбачених диспозицією ч.4 ст.121 КУпАП, вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.121 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62, 129 Конституції України, ст. 9, 252, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк