08 січня 2026 рокум. Рівне№460/13272/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Фомін-Агро» до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
Фермерське господарство «Фомін-Агро» (далі - позивач або ФГ "Фомін-Агро") звернулось через свого представника-адвоката до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Рівненській області №11747702/44225300 від 10.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 27.06.2024 на загальну суму 264487,96 грн в т.ч. ПДВ 32480,98 грн, виписаної ФГ «Фомін-Агро» на отримувача ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт», та зобов'язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №7 від 27.06.2024 на загальну суму 264487,96 грн в т.ч. ПДВ 32480,98 грн, виписану ФГ «Фомін-Агро» на отримувача ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що за результатами здійснення господарських операції з контрагентом, позивачем сформована податкова накладна, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано платнику податків надати пояснення та документи щодо такої операції. Позивач вказує, що до комісії регіонального рівня платником податків було надано усі належні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій. Позивач вказує, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків виконано у повному обсязі обов'язок надання документів, а рішення не містить жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. З огляду на вказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що вказані в квитанції підстави зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 27.06.2024 року містять посилання на конкретний критерій ризиковості, визначений у пункті 1 Додатку 3 до Порядку №1165 та зазначено які дії має вжити платник податків з метою реєстрації податкової накладної «Обсяг постачання товару/послуги 1001, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Відповідач-1 також зазначає, що платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було, що слугувало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Відповідач-1 вказує, що оскаржуване рішення є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства, з огляду на що просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзиви відповідачів та подав до суду свою відповідь на відзиви, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача-1.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання своїх заперечень на відповідь на відзив, в яких відповідач-1 заперечив щодо доводів позивача наведених у його відповіді на відзив та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 01.11.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 04.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 11.11.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачам строк подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав 22.11.2024 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача-1 та подав 25.11.2024 до суду свою відповідь на відзив, у якій позивачем викладено свої заперечення проти відзиву.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання своїх заперечень на відповідь на відзив та подав 28.11.2024 свої заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та не подав до суду свій відзив.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Фермерське господарство «Фомін-Агро» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; зареєстроване за юридичною/податковою адресою: вулиця Млинівська, 30б, с. Дядьковичі, Рівненський р-н, Рівненська область, 35361; код ЄДРПОУ 44225300; основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та їх реалізація (код КВЕД 01.11).
Між ФГ«Фомін-Агро» (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Зерно-Продукт» (як покупцем) укладений договір купівлі-продажу від 27.06.2024 №2706/998197 (далі - договір №2706/998197), за умовами якого продавець зобов'язується продати у власність покупцю зернові та олійні культури. Кількість товару, ціна, інші умови продажу (переходу права власності на товар) товару обумовлюються сторонами в Договорі, в накладних тата/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару (Додатках до даного специфікаціях Договору), які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.3. договору №2706/998197).
Відповідно до Специфікації №ФА-0007 від 27.06.2024 до Договору купівлі-продажу №2706/998197 від 27.06.2024 ФГ «Фомін-Агро» зобов'язується реалізувати для ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» пшеницю 4-го класу в кількості 37,784 т. на суму 264 487,96 грн. в т.ч. ПДВ 32 480,98 грн.
Згідно видаткової накладної №ФА-0007 від 27.06.2024 ФГ «Фомін-Агро» для ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» поставлено товар - пшениця 4 класу (2023 року) в кількості 37,784 т. на суму 232006,98 грн, ПДВ - 32480,98 грн, разом - 264487,96 грн.
Оплата товару здійснена 28.06.2024 та 04.07.2024 на суму 232006,98 грн, що підтверджується карткою рахунку 361, заключною випискою по рахунку ФГ «Фомін-Агро» за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, актом звірки взаємних розрахунків ФГ «Фомін-Агро» з ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» за період січень-липень 2024 року.
Передача та продаж ФГ «Фомін-Агро» для ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» пшениці 4 класу (2023 року) в кількості 37,784 т. також підтверджується актом приймання-передачі №ВЗПЛК000349 від 27.06.2024 та актом здачі-приймання робіт №644 від 27.06.24.
На виконання вимог ПК Україн, позивачем сформована податкова накладна №7 від 27.06.2024 (далі - ПН) на загальну суму операцій - 264487,96 грн. в т.ч. ПДВ 32480,98 грн, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Контролюючим органом сформована Квитанція про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2024 №9198143560 (далі - Квитанція) із зазначенням, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 27.06.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.
У вказаній Квитанції зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги 1001, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.3186%, "Pпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію, в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/ придбання товару/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи у тому числі рахунки-фактури/ інвойси акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачено договором та /або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».
Позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 28.08.2024 №5 із поясненням директора господарства і копій документів у кількості 35 додатків.
Комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень щодо ПН №7 від 27.06.2024, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків та інших документів.
06.09.2024 позивачем направлено податковому органу повідомлення №2 від 06.09.2024 про надання додаткових пояснень та копій документів у кількості 6 додатків.
Контролюючим органом прийняте Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11747702/44225300 від 10.09.2024 (далі - Рішення №11747702/44225300), яким відмовлено у реєстрації ПН в ЄРПН, із зазначенням причини: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
16.09.2024 року позивачем подана скарга на Рішення №11747702/44225300, з зазначенням про причини незгоди платника податку на додану вартість з таким рішенням.
За результатами розгляду пояснень до доданих документів контролюючим органом прийняте Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2024 №60725/44225300/2, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН №7 від 27.06.2024 в ЄРПН без змін. У Рішенні від 30.04.2024 № 27087/39910190 вказані причини залишення скарги без задоволення, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з оскаржуваним Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№11747702/44225300 від 10.09.2024, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, далі - ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За правилами підпунктів «а» та «б» пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Судом встановлено, що на виконання вказаних вимог ПК України, позивачем сформована податкова накладна №7 від 27.06.2024 (далі - ПН) на загальну суму операцій - 264487,96 грн, ПДВ - 32480,98 грн, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Надалі контролюючим органом була сформована Квитанція від 16.07.2024 №9198143560 із зазначенням, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 27.06.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). За змістом Квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, зокрема договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію, в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/ придбання товару/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи у тому числі рахунки-фактури/ інвойси акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачено договором та /або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246),
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрання чинності 01.02.2020) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується - Порядок №1165).
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є: «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Як слідує з Квитанції, реєстрація ПН в ЄРПН зупинена у зв'язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в свою чергу позивачу було запропоновано надати документи згідно переліку, зазначеному у Квитанції на підтвердження господарської операції з ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт».
Позивач на виконання п.п. 101.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України направив 28.08.2024 та додатково 06.09.2024 (згідно повідомлення контролюючого органу від 03.09.2024) документи та пояснення, які підтверджують господарську діяльність по спірній податкової накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
За приписами пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
У спірному випадку контролюючий орган після опрацювання наданих позивачем додаткових пояснень та документів, прийняв рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН. Оскаржуване Рішення №11747702/44225300 стосується відмови у реєстрації ПН в ЄРПН з підстави ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. При цьому додаткова інформація у вказаному рішенні відсутня.
Надаючи оцінку вказаному обґрунтуванню суд зазначає, що воно є необґрунтованим та незрозумілим, містить лише загальні формулювання та не дає можливості визначити, які саме документи були не надані та в чому саме полягає таке порушення. Спірне рішення не містить чітких посилань щодо виявлених порушень з боку позивача, а зводиться лише до ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, без конкретизації яких саме.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18, від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 24 квітня 2025 року у справі №380/18173/22.
При цьому, суд з наявних в матеріалах справи документів встановив, що позивачем на підтвердження здійснення господарської операції зі своїм контрагентом, за наслідками якої було складено ПН №7 від 27.06.2024, контролюючому органу було надано договір купівлі-продажу від 27.06.2024 №2706/998197, специфікацію №ФА-0007 від 27.06.2024 до Договору купівлі-продажу №2706/998197 від 27.06.2024 щодо реалізації пшениці 4-го класу в кількості 37,784 т. на суму 264 487,96 грн. в т.ч. ПДВ 32 480,98 грн., видаткову накладну №ФА-0007 від 27.06.2024, докази на підтвердження оплати товару 28.06.2024 та 04.07.2024 на суму 232006,98 грн, а саме картку рахунок 361, заключну виписку по рахунку ФГ «Фомін-Агро» за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, акт звірки взаємних розрахунків ФГ «Фомін-Агро» з ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» за період січень-липень 2024 року, акт приймання-передачі №ВЗПЛК000349 від 27.06.2024 та акт здачі-приймання робіт №644 від 27.06.2024. Позивачем також додатково було надано товарно-транспортні накладні на перевезення пшениці, акти наданих послуг щодо транспортних перевезень зернових культур (пшениці) для ФГ «Фомін-Агро» та сертифікат якості насіння.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну, що оформлена позивачем до реєстрації в ЄРПН. Суд зазначає, що надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкової накладної №7 від 27.06.2024 в ЄРПН.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у Головного управління ДПС у Рівненській області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваної податкової накладної.
Окрім того суд звертає увагу, що відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас, в матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідачами такого рішення для суду також не надано.
Також слід звернути увагу, що оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця/виконавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про отримання/поставку товару, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть договір, видаткові та товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі, адже саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому вимога щодо надання документів, які підтверджують здійснення придбання, зберігання товарів та їх якості є неправомірним, оскільки вказане не підтверджує поставки товару.
Водночас, як суд вже зазначив вище, позивачем для підтвердження господарської операції відображеної у податковій накладній №7 від 27.06.2024, було надано повідомлення з письмовими поясненнями та пакетом документів на підтвердження господарських операцій з контрагентом ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт». Суд зауважує, що відповідачі не заперечують факту надіслання позивачем своїх пояснень з долученими до них документами, а відтак такі були наявні у контролюючого органу на момент винесення спірного рішення.
У своїх письмових поясненнях, наданих контролюючому органу, позивачем детально описано з посиланням на конкретні документи не лише фінансово-господарські розрахунки, на підставі яких було виписано податкову накладну, але суть господарської діяльності підприємства в цілому.
При цьому суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістова оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18, де Суд зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту/податкового зобов'язання за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 та від 19.07.2023 по справі №400/7850/22, від 17.05.2023 по справі №140/14282/20, від 20.06.2023 по справі №200/6012/20-а та від 11.04.2024 у справі №500/4244/20, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить жодних висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Окрім того, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
При цьому, платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.
Суд також зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, контролюючий орган повинен був обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації він дійшов такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв'язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а судом такі не встановлені.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного Рішення №11747702/44225300 від 10.09.2024, наслідком чого є його скасування.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.
За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Обов'язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Як випливає зі змісту пункту 201.10 статті 201 ПК України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.
Водночас сама квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або не реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі.
Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.
У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.
У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 по справі №826/15949/15, від 17.05.2023 по справі №140/14282/20 від 18.04.2024 по справі №380/14551/23, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог чаcтини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення №11747702/44225300 від 10.09.2024, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача-2 здійснити реєстрацію ПН в ЄРПН саме датою її подання на реєстрацію є належним способом захисту прав платника податків, оскільки визначення дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН безумовно впливає на питання формування податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідні звітні податкові періоди.
Такий спосіб захисту прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: “за наявності поважних причин орган вправі надати …», “у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», “рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може».
Зобов'язання відповідача-2 зареєструвати ПН в ЄРПН не стосується дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН через констатацію факту протиправності Рішення №11747702/44225300 від 10.09.2024, підставам прийняття якого надано оцінку.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі “Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: “що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованими позовні вимоги позивача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Фермерського господарства «Фомін-Агро» до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11747702/44225300 від 10.09.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Фомін-Агро» від 27.06.2024 №7 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Фермерського господарства «Фомін-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Фермерське господарство «Фомін-Агро» (місце проживання: вул. Млинівська, 30Б, с. Дядьковичі, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35361; РНОКПП: 44225300);
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ: 44070166).
Відповідач: Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК