з питань залишення позову без розгляду
09 січня 2026 року м. Рівне№460/19938/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд :
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08.03.2015 по 03.09.2018 роки із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.03.2015 по 03.09.2018 роки із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
Відповідачі подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просили залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій. В обґрунтування заперечень зазначили, що позивачем було пропущено строк подання позовної, а саме три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Розглянувши подане клопотання, суд зауважує наступне.
Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо перерахунку та виплати надбавки за вислугу років на державній службі є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Наведене дає cуду підстави для висновку, що після 19 липня 2022 року строк звернення позивача цим позовом до суду був обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Зазначений позов стосується порушення законодавства про оплату праці до набрання чинності Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, а тому суд, з врахуванням позицій Верховного Суду, дійшов висновку, що не застосовується строк на звернення до суду в даному випадку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 рийнятий в добровільному порядку на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2016 №26.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №171 від 08.08.2016 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №61 від 01.03.2018 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №229 від 03.09.2018 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини (витяг з наказу міститься в матеріалах справи).
Відтак, ОСОБА_1 звернувшись до суду 30.10.2025, не пропустив тримісячного строку, оскільки мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За наведених обставин, у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 09 січня 2026 року
Суддя В.В. Щербаков