09 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16082/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Котелевської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області , Котелевської селищної ради, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Полтавської районної військової адміністрації щодо невчинення дій з передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій розташований надежний ОСОБА_1 об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Полтавську РВА вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації права власності земельною ділянкою під нерухомим майном ОСОБА_1 , із присвоєнням кадастрового номера, згідно до норм чинного законодавства, площею 0.25 га.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та роз'яснено позивачеві спосіб усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: номер рахунку - UA 078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону; копії паспорта, або інших документів, що посвідчують особу позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
06.01.2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати до ухвалення рішення у справі, у якому просить зменшити судовий збір до 50%, оскільки, зараз має тимчасові труднощі в зв'язку з досягненням пенсійного віку та відсутністю заробітної плати, а пенсію тільки розпочав оформляти. До клопотання додано відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов'зякового державного соціального страхування.
Суд зауважує, що частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень.
З огляду на вищевикладене, позивач повинен сплатити за вимогу немайнового характеру судовий збір у розмірі 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Як визначено частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.
При цьому відповідно до частини 1 статті 77 КАС України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору за подання позову в установленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Княт проти Польщі" та "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" зауважив на тому, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, тощо), рухомого та/або нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Суд звертає увагу заявника, що з метою розгляду клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати до ухвалення рішення у справі з урахуванням майнового стану сторони (платника судового збору), до суду мають бути подані відповідні докази, якими обґрунтовується рівень її майнового стану, зокрема, належним чином відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків та/або інші довідки за попередній календарний рік, які б підтвердили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Заявник надав відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак з наданих позивачем відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування неможливо об'єктивно встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, оскільки такі відомості не містять даних про доходи позивача за попередній рік (2024), та не підтверджують відсутність у позивача інших доходів.
Крім вказаних довідок, позивачем не надано до суду жодних інших доказів скрутного майнового стану (податкова декларація про доходи; довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію; довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; документи про нарахування субсидій; документи про надання соціальної допомоги; відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Тож за відсутності належних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за весь 2024 рік, суд позбавлений можливості задовольнити клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати до ухвалення рішення у справі.
Відтак, у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати до ухвалення рішення у справі слід відмовити.
Таким чином, позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем вчинюються дії щодо усунення недоліків, про що свідчить часткове виконання вимог ухвали суду від 03.12.2025.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати до ухвалення рішення у справі відмовити.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Котелевської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Р.І. Молодецький