02 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1972/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринька Я.О.,
представника позивача - Кішка Д.О.,
представника відповідача - Хлестунова О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №604/35000701 від 26.11.2024;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43/35000701 від 03.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, всі укладені ТОВ "Кононівський елеватор" договори та відображення пов'язаних з ними операцій в обліку оформлено з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ЦКУ та ПКУ. Дії позивача по врахуванню у складі витрат за період з 4 кварталу 2020 року по 4 квартал 2021 року нарахованих відсотків за позикою, отриманою від ТОВ "КУА "Прогресивні Інвестиційні Стратегії", повністю відповідають приписам п. 1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23, “Витрати за позиками, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, є частиною собівартості такого активу. Інші витрати за позиками визнаються як витрати.». При цьому, твердження податкового органу про те, що отримані кошти за договором позики були використані у внутрішньогрупових операціях на повернення раніше отриманої позики від пов'язаної особи нерезидента, надання фінансової безвідсоткової допомоги іншим підприємствам групи, тощо, найбільшими отримувачами безвідсоткових позик яких були ТОВ “Енселко-Агро» та СТОВ “Дружба-Нова», не відповідають дійсності та є помилковим, оскільки ТОВ “Енселко Агро» - закриті зобов'язання перед ТОВ “Кононівський елеватор» по договору короткострокової позики №1_КЕ-ЕА від 28.12.18 - 16.10.2019 року та по договору короткострокової позики №2_КЕ-ЕА від 15.10.19, а СТОВ “Дружба-Нова» закриті зобов'язання перед ТОВ “Кононівський елеватор» по договору короткострокової позики №1_КЕ-ДН від 17.12.18 р. - 26.07.2019. ТОВ “Кононівський елеватор» за період з 23.12.2020 по 17.12.2021 (період дії договору позики №2012231-П від 23.12.2020) не було укладено жодного договору надання безвідсоткової фінансової допомоги, а тому висновок податкового органу, що за рахунок запозичених під відсотки коштів, були надані безвідсоткові фінансові допомоги іншим пов'язаним підприємствам є безпідставним.
Також, на переконання позивача, відповідальність, встановлена п. 117.1 ст. 117 ПКУ не може бути застосована за неподання форми №20-ОПП, адже заявою про взяття на облік за неосновним місцем обліку є форма №17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588). При цьому, у формі №20-ОПП лише надано можливість замінити подання форми №17-ОПП позначкою “v» або “+» у графі 11 розділу 3. Крім того, п. 117.1 ст. 117 ПКУ передбачає відповідальність за неподання у випадках та у строки, передбачені ПКУ, заяв або документів для взяття на облік. А цим документом є заява 17-ОПП. В той час, коли строки подання форми № 20-ОПП ПКУ не встановлені. Тобто ПКУ не встановлює відповідальність за неподання форми № 20-ОПП. Абзацом 9 розділу 7 Порядку зазначено, що у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою №20-ОПП або заяві за формою №5-ОПП, платник податків звільняється від обов'язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП. Виходячи з вищевказаного форма №20-ОПП на час виникнення спірних взаємовідносин (затверджена форма) було повідомленням. Заяви у формі 20-ОПП не існувало. Також розрахунок штрафу є помилковим. Якщо б платник податку ТОВ “Кононівський елеватор» порушив строки подачі заявки, то сума штрафу згідно чинного законодавства складала б не більше 1020 грн, як то передбачено приписами п. 117.1 ст. 117 ПКУ. Але відповідачем необґрунтовано нараховано 142 800 грн, при тому, що ні ПКУ, ні Порядку №1588 не містить в собі відповідних норм, згідно з якими можна було б розрахувати штраф у такому розмірі.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на адміністративний позов (том 1 а.с. 208-211) представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку, якою з урахуванням пункту 52 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового Кодексу України, встановлено порушення ТОВ “Кононівський елеватор»: пп. пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», МСБО 1 “Подання фінансової звітності», Концептуальної основи фінансової звітності ТОВ “Кононівський елеватор»» в періоді, що перевірявся, перевіркою повноти визначення податку на прибуток, що призвело до: 1) заниження податку на прибуток на загальну суму 2 079 830 грн., в тому числі: за 2021 рік на суму 2 079 830 грн; 2) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за: - 2020 рік на суму 1 071 092 грн.; - 1 квартал 2021 року на суму 12 390 438 грн.; - півріччя 2021 року на суму 22 973 384 грн.; - 3 квартали 2021 року на суму 32 838 431 грн.; - 1 квартал 2022 року на суму 28 135 607 грн.; - півріччя 2022 року на суму 28 135 607грн.; - 3 квартали 2022 року на суму 28 135 607 грн.; - 2022 рік на суму 28 135 607 грн; - 1 квартал 2023 року на суму 14 067 804 грн.; - півріччя 2023 року на суму 14 067 804 грн.; - 3 квартали 2023 року на суму 14 067 804 грн.; - 2023 рік на суму 14 067 804 грн; - 1 квартал 2024 року на суму 14 067 804 грн.; - півріччя 2024 року на суму 14 067 804 грн. Так, аналізом проведених операцій встановлено, що отримані від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» позики ТОВ “Кононівський елеватор» використовувало в т.ч. для погашення заборгованості за безвідсотковою позикою однієї пов'язаної особи за рахунок отримання відсоткової позики від іншої пов'язаної особи. Отримана відсоткова позика від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» витрачена на погашення безвідсоткової позики отриманої від ТОВ “Кернел-Трейд» за договором короткострокової позики. ТОВ “Кононівський елеватор» за рахунок нарахування відсотків на користь пов'язаних осіб по залученим позикам формуються фінансові витрати, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, в т.ч. за договором позики №2012231-П від 23.12.2020. Вбачається, що ТОВ “Кононівський елеватор» за рахунок нарахування відсотків на користь пов'язаних осіб по залученим позикам формуються фінансові витрати, які зменшують фінансовий результат до оподаткування. Таким чином, в періоді, що перевірявся, занижено фінансовий результат до оподаткування на суму зарахованих до складу фінансових витрат сум витрат за відсотками за користування позиками (в частині отриманої позики використаної на погашення поворотної фінансової допомоги), нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділової мети) в розмірі 39 690 216 грн. Окрім зазначеного, було встановлено неподання та подання із порушенням встановлених строків повідомлення за формою №20-ОПП по об'єктам оподаткування (транспортним засобам), відповідальність за які передбачена п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України. Так, перевіркою встановлено, що ТОВ “Кононівський елеватор» в порушення п.63.3 ст.63 ПКУ не подано та подано із порушенням встановлених строків повідомлення за формою №20-ОПП по 198 об'єктам оподаткування, а саме: 1) 73 випадки неподання повідомлення за формою №20-ОПП по транспортним засобам, що використовувались у господарській діяльності; 2) 125 випадків несвоєчасного подання повідомлення за формою №20-ОПП по транспортним засобам, що використовувались у господарській діяльності підприємства. Як наслідок, за результатами перевірки Північним МУ було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: - “Р» від 26.11.2024 № 604/35000701, яким встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2 079 830 грн.; - “П» від 26.11.2024 № 603/35000701, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за І півріччя 2024 рік на суму 14 067 804 грн.; - “ПС» від 03.02.2025 № 43/35000701, яким накладено штрафну санкцію в розмірі 142 800грн.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою суду від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
27.02.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1972/25, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14.04.2025 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; забезпечено участь представника відповідача, Бойко Єлизавети Владиславівни, у судовому засіданні у справі №440/1972/25, призначеному на 11:30 22 квітня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, та у разі відкладення судового засідання чи оголошення перерви судом, відповідно до положень статей 181, 205, 223 Кодексу адміністративного судочинства України - у наступних судових засіданнях, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 21.04.2025, позивач наполягав на тому, що посилання відповідача у відзиві на судову практику є недоречним, оскільки наведені справи не є тотожними з даною справою. Також звертав увагу на те, що у висновках акту перевірки відповідач послався на порушення позивачем пп. 14.1.36, 134.1.1 ст.134 , 135.1 ст. 135 ПКУ та здійснивши у зв'язку з їх порушенням відповідні донарахування взагалі не обґрунтував, які саме положення конкретно кожного з вказаних пунктів та статей порушив позивач і яким чином з відповідним обґрунтуванням належними доказами. Окрім цього, зазначав, що відповідно до рішення ДПС України від 30.01.2025 про результати розгляду скарги ТОВ “Кононівський елеватор» скасовано частково ППР №59735000701 від 22.11.2024 з підстав того, що податковий орган при його винесенні не врахував, що штрафні санкції у сумі 59160 грн за неподання 58 повідомлень про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за Формою №20-ОПП за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки було застосовано поза межами строків визначених п. 114.1 ст.114 ст.102 ПК України. Виходячи з викладеного, твердження відповідача про порушення по 198 об'єктам не відповідає дійсності. Водночас, на переконання позивача, штрафні санкції поза межами строків визначених п.114.1 ст.114 ст. 102 ПК України було застосовано і по наступним об'єктам зазначеним у додатку 17 до спірного акту перевірки: - №120 додатку - інвентарний номер 12964, Тепловоз ТГК-2 , дата реєстрації 09.02.2018; - № 125 додатку - інвентарний номер 12965, Тепловоз ТГМ-23, дата реєстрації 09.02.2018, так як з дати реєстрації до початку карантину (18.03.2020) минуло 2 роки 1 місяць і 9 днів, з дати закінчення карантину (01.07.2023) по дату початку податкової перевірки (27.08.2024р.) минуло 1 рік 1 місяць і 2 днів. Отже, з дати реєстрації вказаного вище майна - 09.02.2018, як це зазначено в додатку 17 до акту перевірки, з урахуванням призупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ, у період COVID-ного мораторію, пройшло 3 роки 3 місяці і 5 днів.
У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, що надійшли до суду 28.04.2025, відповідач наполягав на тому, що правовідносини у наведених у відзиві справах є подібними з цією справою, так як розглядувана справа характеризується наступним. Засновниками ТОВ “Кононівський елеватор» станом на 01.01.2019 року є: ТОВ “Кернел Капітал», 32768392, - 90% та ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії», 38870645- (ПЗНВІФ “Девелопмент Агро», код 23300271) - 10%. (підприємства є пов'язаними особами). ТОВ “Кононівський елеватор» отримує гроші від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» (відсотковою позикою), які не йдуть у господарську діяльність, а просто повертаються ТОВ “Кернел-Трейд» (у вигляді сплати безвідсоткової позики). В результаті ТОВ “Кононівський елеватор» створює витрати, яких могло б уникнути, так як до цього була отримана позика була безвідсотковою. Зазначене свідчить про те, що має місце використання пов'язаних осіб з явною метою оптимізації податкового навантаження. Отже, ТОВ “Кононівський елеватор» бере позику від пов'язаної особи і платить відсотки. Ці відсотки входять у фінансові витрати, тобто зменшують прибуток, з якого сплачується податок. Таким чином, позивач сплачує відсотки, які враховує як фінансові витрати, внаслідок чого зменшує прибуток до оподаткування. У податковому законодавстві України діє принцип "переваги суті над формою" (ст. 3.1 ПКУ). Попри те, що операції проводились через рахунки - наявність лише формального руху коштів не доводить економічної обґрунтованості, так як навіть за наявності руху коштів, ключовим фактором є економічна суть операцій, а не лише юридична форма. Дані операції (надання позики) не мають реальної економічної мети, так як їх єдиною метою є податкове зниження прибутку. Позика є штучною, адже її мета - створити фінансові витрати і мінімізувати податок на прибуток. Економічна необґрунтованість витрат полягає в тому, що ТОВ “Кононівський елеватор» залучає відсоткову позику від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» лише для того, щоб погасити безвідсоткову позику від ТОВ “Кернел-Трейд», що свідчить про сумнівність економічної логіки такої операції. Отже, замість того, щоб утримувати безвідсоткову позику і не створювати витрати ТОВ “Кононівський елеватор» свідомо формує фінансові витрати через відсотки, що є ознакою штучного формування витрат з метою зменшення фінансового результату до оподаткування. Фактично, безвідсоткова позика була конвертована у відсоткові витрати, що є ознакою перетворення податково нейтральної операції у податково витратну, без об'єктивної господарської потреби. Вищезазначене свідчить про те, що позивач формує витрати за рахунок сплати відсотків, при цьому за рахунок запозичень безоплатно фінансує пов'язаних осіб. Поряд з цим, відповідач зауважував, що штрафну санкцію було нараховано в межах строків, передбачених законодавством, так як статтю 102 ПКУ доповнено пунктом 102.9 відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Ухвалою суду від 28.05.2025 клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор": 1) належним чином засвідчені копії усіх платіжних доручень, наведених у таблиці на сторінках 33 - 37 Акту перевірки від 04.11.2024 № 565/35-00-07/32284263; 2) картку рахунку 311 суцільним порядком за період з 20.03.2020 по 24.12.2020 із зазначенням “Поточне сальдо» окремо по кожному платежу по кожній даті та платіжному документу, засвідчену уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор". У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
Ухвалою суду від 08.09.2025 клопотання представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Забезпечено участь представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - Бойко Єлизавети Владиславівни у підготовчому судовому засіданні у справі №440/1972/25, призначеному на 10 год. 30 хв. 23 вересня 2025 року, у режимі відеоконференції. Доручено Холодногірському районному суду міста Харкова забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 10 год. 30 хв. 23 вересня 2025 року, у справі №440/1972/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення.
У подальшому, протокольною ухвалою суду від 23.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29.09.2025 заяву представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено. Забезпечено участь представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - Бойко Єлизавети Владиславівни у судовому засіданні по справі №440/1972/25, призначеному на 10 год. 00 хв. 09 жовтня 2025 року, у режимі відеоконференції. Забезпечено участь представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - Масалітіної Дар'ї Юріївни у судовому засіданні по справі №440/1972/25, призначеному на 10 год. 00 хв. 09 жовтня 2025 року, у режимі відеоконференції. Доручено Новобаварському районному суду міста Харкова забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 10 год. 00 хв. 09 жовтня 2025 року, у справі №440/1972/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 27.10.2025 заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Забезпечено участь представника відповідача, Хлестунова Олексія Геннадійовича, у судовому засіданні у справі №440/1972/25, призначеному на 11:00 04 листопада 2025 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Ухвалою суду від 25.11.2025 заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Забезпечено участь представника відповідача, Хлестунова Олексія Геннадійовича, у судовому засіданні у справі №440/1972/25, призначеному на 11:00 25 листопада 2025 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Ухвалою суду від 02.12.2025 заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено участь представника відповідача, Хлестунова Олексія Геннадійовича, у судовому засіданні у справі №440/1972/25, призначеному на 10:00 25 грудня 2025 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ТОВ "Кононівський елеватор" (ідентифікаційний код 32284263) зареєстроване як юридична особа 19.02.2003 та перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Наказом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2025 №88-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Кононівський елеватор" (код ЄДРПОУ 32284263)" на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4, ст. 77, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та згідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кононівський елеватор" (код ЄДРПОУ 32284263, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, площа Павленківська, буд. 24) з 26.08.2024 тривалістю 30 робочих днів за період діяльності з 01.01.2019 по 30.06.2024 (том 1 а.с. 225).
Наказом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 №92-п внесено зміни до наказу від 13.08.2025 №88-п шляхом зазначення про проведення перевірки з 27.08.2024 тривалістю 30 робочих днів (том 1 а.с. 249).
Наказом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.10.2024 продовжено терміни проведення перевірки з 08.10.2024 на п'ятнадцять робочих днів (том 1 а.с. 225 зі звороту).
У період з 27.08.2024 по 28.10.2024 на підставі направлень, виданих Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, від 21.08.2024 №116 головному державному інспектору відділу планових перевірок управління податкового аудиту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками Людмилі Кунченко, від 27.08.2024 №117 головному державному інспектору відділу позапланових перевірок управління податкового аудиту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками Тетяні Горай, від 27.08.2024 №118 головному державному інспектору відділу планових перевірок управління податкового аудиту Північного міжрегіонального управління ДІС по роботі з великими платниками Ганні Кобзєвій, від 03.09.2024 №124 заступнику начальника відділу планових перевірок управління податкового аудиту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі великими платниками Дар?ї Масалітіній, від 19.09.2024 №125 начальнику відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками Інессі Реві, від 19.09.2024 №126 головному державному інспектору відділу контролю міжнародної діяльності управління трансферного ціноутворення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками Євгенії Михальчук, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України згідно зі змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 №3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", наказу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.08.2024 №88-п (зі змінами, внесеними наказом від 20.08.2024 №92-П), проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Кононівський елеватор» (податковий номер 32284263) (далі - ТОВ “Кононівський елеватор») з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 30.06.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток №l до акта перевірки, який є невід?ємною його частиною).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.11.2025 №565/35-00-07/32284263 (далі також акт перевірки), за висновками якого встановлено, зокрема, порушення ТОВ “Кононівський елеватор»:
- пп. пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», МСБО 1 “Подання фінансової звітності», Концептуальної основи фінансової звітності ТОВ “Кононівський елеватор»» в періоді, що перевірявся, перевіркою повноти визначення податку на прибуток, що призвело до:
заниження податку на прибуток на загальну суму 2 079 830 грн., в тому числі:
за 2021 рік на суму 2 079 830 грн;
та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за:
2020 рік на суму 1 071 092 грн.;
1 квартал 2021 року на суму 12 390 438 грн.;
Півріччя 2021 року на суму 22 973 384 грн.;
3 квартали 2021 року на суму 32 838 431 грн.;
1 квартал 2022 року на суму 28 135 607 грн.;
Півріччя 2022 року на суму 28 135 607 грн.;
3 квартали 2022 року на суму 28 135 607 грн.;
2022 рік на суму 28 135 607 грн;
1 квартал 2023 року на суму 14 067 804 грн.;
Півріччя 2023 року на суму 14 067 804 грн.;
3 квартали 2023 року на суму 14 067 804 грн.;
2023 рік на суму 14 067 804 грн;
1 квартал 2024 року на суму 14 067 804 грн.;
Півріччя 2024 року на суму 14 067 804 грн.;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за неподання та подання із порушенням встановлених строків повідомлення за формою №20-ОПП по 198 об'єктах оподаткування (транспортним засобам), відповідальність за які передбачена п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (том 1 а.с. 14-99).
Не погодившись із вищевказаними висновками акту перевірки позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт перевірки від 14.11.2024 №2024000858 (том 1 а.с. 100-103).
За результатами розгляду заперечень позивачем отримано лист Північного міжрегіонального управляння ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.11.2024 про залишення акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення (том 1 а.с. 104-121).
На підставі вказаних вище висновків акту перевірки Північного міжрегіонального управляння ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення-рішення:
- №59735000701 від 22.11.2024, яким до товариства за порушення п. 63.3. ст. 63 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 201960,00 грн (198 х 1020,00 грн) у зв'язку із неподанням та несвоєчасним поданням повідомлень за формою №20-ОПП;
- №603/35000701 від 26.11.2024, яким за порушення пп. пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», МСБО 1 “Подання фінансової звітності», Концептуальної основи фінансової звітності ТОВ “Кононівський елеватор»» в періоді, що перевірявся, зменшено товариству суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток згідно наступного розрахунку: 2020 рік на суму 1 071 092 грн; 1 квартал 2021 року на суму 12 390 438 грн; Півріччя 2021 року на суму 22 973 384 грн; 3 квартали 2021 року на суму 32 838 431 грн; 1 квартал 2022 року на суму 28 135 607 грн; Півріччя 2022 року на суму 28 135 607 грн; 3 квартали 2022 року на суму 28 135 607 грн; 2022 рік на суму 28 135 607 грн; 1 квартал 2023 року на суму 14 067 804 грн; Півріччя 2023 року на суму 14 067 804 грн; 3 квартали 2023 року на суму 14 067 804 грн; 2023 рік на суму 14 067 804 грн; 1 квартал 2024 року на суму 14 067 804 грн; Півріччя 2024 року на суму 14 067 804 грн (том 1 а.с. 124-129);
- №604/35000701 від 26.11.2024, яким за порушення пп. пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», МСБО 1 “Подання фінансової звітності», Концептуальної основи фінансової звітності ТОВ “Кононівський елеватор»» в періоді, що перевірявся, збільшено товариству суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 11021000" на суму 2 079 830,00 грн (том 1 а.с. 130-136).
Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку.
За наслідками такого оскарження рішенням ДПС України від 30.01.2025 №2822/6/99-00-06-10-01-06 скаргу товариства задоволено частково та, зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення Північного МУ ДПС по роботі з ВПП від 22.11.2024 №59735000701 у частині застосованих штрафних санкцій в сумі 59 160 грн, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін, а також залишено без змін ППР Північного МУ ДПС по роботі з ВПП від 26.11.2024 №603/35000701 та №604/35000701 (том 1 а.с. 240-248).
Як наслідок, з огляду на часткове скасування ППР від 22.11.2024 №59735000701, Північним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 03.02.2025 №43/35000701, яким до ТОВ «Кононівський елеватор» за порушення п. 63.3. ст. 63 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 142 800,00 грн у зв'язку із неподанням та несвоєчасним поданням повідомлень за формою №20-ОПП (том 1 а.с. 122-123).
Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 26.11.2024 №603/35000701, від 26.11.2024 №604/35000701 та від 03.02.2025 №43/35000701, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентуються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Релевантні джерела права щодо спірних правовідносин у сфері оподаткування прибутку підприємств.
За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В силу вимог пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (частини 1, 2).
Згідно зі статтею 4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, в тому числі, на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 1, 3, 5 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до статті 11 Закону №996-ХІV підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди (ст. 13 Закону №996-ХІV).
Мета та статус фінансової звітності, визначення, визнання та оцінку елементів, з яких складаються фінансові звіти визначаються Концептуальною основою фінансової звітності.
Склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 (МСБО “Подання фінансової звітності».
Відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності розділу “Сфера застосування», вона охоплює: а) мету фінансових звітів; б) якісні характеристики, які визначають корисність інформації, наведеної у фінансових звітах; в) визначення, визнання та оцінку елементів, з яких складаються фінансові звіти; г) концепції капіталу та збереження капіталу.
За змістом параграфу 1.1 розділу 1 “Мета фінансової звітності загального призначення» Концептуальної основи фінансової звітності - Мета фінансової звітності загального призначення закладає фундамент Концептуальної основи. Інші аспекти Концептуальної основи - якісні характеристики та вартісне обмеження корисної фінансової інформації, концепція суб?єкта господарювання, що звітує, елементи фінансової звітності, визнання та припинення визнання, оцінка, подання та розкриття інформації - логічно випливають із мети.
Відповідно до параграфу 1.12 підрозділу “Інформація про економічні ресурси суб?єкта господарювання, що звітує, вимоги до нього та зміни у ресурсах та вимогах» розділу 1 “Мета фінансової звітності загального призначення» Концептуальної основи фінансової звітності - фінансова звітність загального призначення надає інформацію про фінансовий стан суб?єкта господарювання, що звітує, а саме інформацію про економічні ресурси суб?єкта господарювання та вимоги до суб?єкта господарювання, що звітує. Фінансова звітність також надає інформацію про наслідки операцій та інших подій, що змінюють економічні ресурси суб?єкта господарювання, що звітує, та вимоги по нього. Інформація обох типів надає корисний матеріал для рішень про надання ресурсів суб?'єкту господарювання.
Згідно з параграфами 2.2. - 2.5. підрозділу “Вступ» розділу 2 “Якісні характеристики корисної фінансової інформації» Концептуальної основи фінансової звітності - фінансова звітність надає інформацію про економічні ресурси суб?єкта господарювання, що звітує, вимоги до суб?єкта господарювання, що звітує, та впливи операцій та інших подій та умов, що змінюють ці ресурси та вимоги.
Якісні характеристики корисної фінансової інформації 5 застосовуються до фінансової інформації, наведеної у фінансовій звітності, а також до фінансової інформації, наданої в інший спосіб.
Для того, щоб фінансова інформація була корисною, вона повинна бути доречною та правдиво подавати те, що вона призначена подавати. Корисність фінансової інформації підсилюється, якщо вона є зіставною, її можна перевірити, є своєчасною та зрозумілою.
Основоположними якісними характеристиками є доречність та правдиве подання.
Відповідно до параграфу 3.2 підрозділу “Мета і сфера застосування фінансової звітності» розділу 3 “Фінансова звітність та суб?єкт господарювання, що звітує» Концептуальної основи фінансової звітності: мета фінансової звітності полягає в наданні фінансової інформації про активи, зобов?язання, власний капітал, дохід і витрати суб?єкта господарювання, що звітує.
За змістом параграфів 3.3, 3.4. підрозділу “Мета і сфера застосування фінансової звітності» розділу 3 “Фінансова звітність та суб?єкт господарювання, що звітує» Концептуальної основи фінансової звітності: Ця інформація надається: а) у звіті про фінансовий стан шляхом визнання активів, зобов?язань і власного капіталу: б) у звіті (звітах) про фінансові результати шляхом визнання доходу та витрат; та в) в інших звітах і примітках шляхом подання та розкриття інформації про: (і) визнані активи, зобов?язання, власний капітал, дохід і витрати, у тому числі інформації про їх характер і про ризики, що виникають із цих визнаних активів та зобов?язань; іі) активи та зобов?язання, які не було визнано (див. пункт 5.6), у тому числі інформації про їх характер і про ризики, що з них виникають; (ііі) грошові потоки; (iv) внески від держателів вимог до власного капіталу та дивідендів, розподілених на їхню користь і; (v) методи, припущення та судження, застосовані при оцінюванні поданих або розкритих сум, і змін у цих методах, припущеннях та судженнях.
Фінансову звітність складають за певний період часу (звітний період) і надають інформацію про: а) активи та зобов?язання, включаючи невизнані активи та зобов?язання, і власний капітал, що існували станом на кінець звітного періоду або протягом звітного періоду; та б) дохід і витрати протягом звітного періоду.
Відповідно до параграфу 4.1 підрозділу “Вступ» розділу 4 “Елементи фінансової звітності» Концептуальної основи фінансової звітності - у Концептуальній основі визначено такі елементи фінансової звітності: а) активи, зобов?язання та власний капітал, що стосуються фінансового стану суб'єкта господарювання, що звітує; та б) дохід і витрати, що стосуються фінансових результатів суб'єкта господарювання, що звітує, які пов'язані з економічними ресурсами, вимогами та змінами в обсязі економічних ресурсів та розмірі вимог.
За змістом параграфів 4.68 та 4.69 підрозділу “Визначення доходів та витрат» розділу 4 “Елементи фінансової звітності» Концептуальної основи фінансової звітності: дохід - це збільшення активів або зменшення зобов?язань, наслідком якого є зростання власного капіталу, крім як унаслідок здійснення внесків держателями вимог до власного капіталу; витрати - це зменшення активів або збільшення зобов?язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу.
Відповідно до параграфу 5.6 підрозділу “Критерії визнання» розділу 5 “Визнання та припинення визнання» Концептуальної основи фінансової звітності у звіті про фінансовий стан визнаються лише статті, що відповідають визначенню активу, зобов?язання чи власного капіталу. Подібно до цього у звіті про фінансові результати визнаються лише статті, що відповідають визначенню доходу чи витрат. Водночас, визнаються не всі статті, що відповідають визначенню одного з цих елементів.
За змістом параграфу 5.18 підрозділу “Правдиве подання» розділу 5 “Визнання припинення визнання» Концептуальної основи фінансової звітності - визнання конкретного активу чи зобов?язання є належним, якшо воно надає не лише доречну інформацію, але й забезпечує правдиве подання такого активу чи зобов?язання й будь-яких відповідних доходів, витрат або змін у власному капіталі.
Згідно з параграфом 5.24 підрозділу “Інші чинники» розділу 5 “Визнання припинення визнання» Концептуальної основи фінансової звітності - правдиве подання визнаного активу, зобов'язання, власного капталу, доходу чи витрат пов'язане не лише з визнанням такої статті, але й із її оцінкою, а також її поданням та розкриттям інформації про неї.
Відповідно до параграфу 9 підрозділу “Призначення фінансової звітності» розділу “Фінансова звітність» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО) “Подання фінансової звітності» - фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб?єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб?єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб?єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб?єкт господарювання: а) активи; б) зобов'язання; в) власний капітал: г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки: г) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників; д) грошові потоки.
Згідно з параграфом 15 підрозділу “Достовірне подання та відповідність МСФЗ» розділу “Загальні характеристики» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) “Подання фінансової звітності» - фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов?язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі фінансової звітності.
Відповідно до розділу “Визначення» Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) “Подання фінансової звітності» - прибуток або збиток - це загальний дохід за вирахуванням витрат за винятком компонентів іншого сукупного доходу.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
При цьому варто врахувати, що за приписами статті 3 Господарського кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.
Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Релевантні джерела права щодо застосування штрафних санкцій за неподання та несвоєчасне подання повідомлень за формою 20-ОПП.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок №1588).
Відповідно до п. 8.2 Порядку №1588 об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Заява про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У заяві за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду (п. 8.4 Порядку №1588).
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування. (п. 8.5 Порядку №1588).
Пунктом 117.1 статті 117 ПК України встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов?язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов?язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов?язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов?язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Висновки суду щодо спірних правовідносин у сфері оподаткування податком на прибуток.
Аналіз викладених вище правових норм свідчить, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Відтак, позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об'єктивної можливості до їх скорочення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 липня 2019 року у справі №826/10852/15, від 23 лютого 2024 року у справі № № 813/1777/16 та підтримана, зокрема, у постанові від 11.12.2024 у справі № 280/10715/23, у постанові 09.01.2025 у справі № 815/3137/17.
Також із положень Концептуальної основи фінансової звітності слідує, що визнання конкретного активу чи зобов?язання є належним, якщо воно надає не лише доречну інформацію, але й забезпечує правдиве подання такого активу чи зобов?язання й будь-яких відповідних доходів, витрат або змін у власному капіталі.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024, №604/35000701 від 26.11.2024 були прийняті у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено, що отримані від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» позики ТОВ “Кононівський елеватор» використовувало в т.ч. для погашення заборгованості за безвідсотковою позикою однієї пов'язаної особи за рахунок отримання відсоткової позики від іншої пов'язаної особи.
Таким чином, за твердженням контролюючого органу, отримана відсоткова позика від ТОВ “КУА “Прогресивні Інвестиційні Стратегії» у сумі 626 520 000 грн витрачена на погашення безвідсоткової позики, отриманої від ТОВ “Кернел-Трейд» за договором короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020
Метою короткострокової позики, отриманої від ТОВ “Кернел-Трейд» згідно з договором, є короткострокове поповнення обігових коштів позичальника.
Отримані кошти були використані у внутрішньогрупових операціях на повернення раніше отриманої позики від пов'язаної особи нерезидента, повернення раніше отриманих авансів, придбання необоротних активів, надання фінансової безвідсоткової допомоги іншим підприємствам групи, погашення раніше отриманої фінансової допомоги від підприємств групи тощо .
За висновком контролюючого органу, операції з отримання позик від пов'язаних осіб та використання отриманих коштів здійснено без розумної економічної причини (ділової мети).
Так, ТОВ «Кононівський елеватор» в значних обсягах, в т.ч. і за рахунок запозичених під відсотки коштів, надає безвідсоткові фінансові допомоги іншим пов'язаним підприємствам, надає та повертає аванси по договорах, по яких не відбувається рух товарно-матеріальних цінностей.
Всі вищенаведені операції не направлені на отримання доходу або прибутку, а використовуються лише з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Також вищенаведений рух отриманих коштів по отриманим та наданим фінансовим допомогам не декларувався у складі доходів і витрат, оскільки не відповідає визначенню доходів і витрат та не призводить до збільшення/зменшення власного капіталу. При цьому такі запозичення погашено за рахунок відсоткової позики і за рахунок цього сформовано фінансові витрати.
Таким чином, вбачається, що підприємство втрачає активи за рахунок сплати відсотків, при цьому за рахунок запозичень безоплатно фінансує пов'язаних осіб. Це не відповідає визначенню господарської діяльності та розумної економічної причини (ділової мети), а отже і визначенню витрат, оскільки вони не втілюють економічної вигоди.
Оцінюючи відповідні висновки контролюючого органу, суд виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.03.2020 між ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (позикодавець) та ТОВ «Кононівський елеватор» укладено договір короткострокової позики № 204/419 (том 1, а.с. 153), за умовами якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику короткострокову поворотну безвідсоткову позику (надалі - Позика), а Позичальник зобов'язується прийняти Позику, використати її за цільовим призначенням і повернути Позику у визначеному даним договором порядку (п.1.1.).
Метою надання позики є короткострокове поповнення обігових коштів Позичальника (п. 2.1.)
Розмір Позики, яку Позикодавець надає Позичальнику у відповідності до даного Договору становить до 1 200 000 000 грн (п. 3.2.)
Відповідно до п. 5.2. Договору Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю Позику (її частини) протягом 10 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про повернення Позики (її частини) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.
Листом від 21.12.2020 № 2019002270 ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» висунуло вимогу ТОВ «Кононівський елеватор» щодо повернення залишку заборгованості за договором № 204/419 від 20.03.2020 протягом 10 днів (том 1, а.с. 161).
23.12.2020 між ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» (надалі - Позикодавець) та ТОВ «Кононівський елеватор» (надалі - Позичальник) укладено договір позики № 2012231-П (том 1, а.с. 170 - 173), згідно з пунктом 1.1. якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику позику в національній валюті України - гривні на строк, передбачений цим Договором, а Позичальник зобов'язується її прийняти та повернути Позикодавцю у строк, передбачений Договором, в розмірі, визначеному цим Договором, сплатити проценти у визначений цим Договором строк та в розмірі відповідно до розділу ІІ цього Договору .
Позика надається Позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів (п. 1.2. Договору) .
За змістом п. 2.1., 2.2. Договору сума позики за цим Договором становить 640 500 000 грн. Позичальник сплачує Позикодавцю проценти у розмірі 7,8 процентів річних від суми позики, що фактично перебуває у користуванні Позичальника з дати зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника.
24.12.2020 о 16:50 на рахунок позивача в АТ «УКРСИББАНК» ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» перерахувало кошти у сумі 626 520 000 грн як надання позики згідно договору № 2012231-П від 23.12.2020, що підтверджується банківською випискою (том 1, а.с. 178).
У свою чергу 24.12.2020 о 17:14 ТОВ «Кононівський елеватор» перерахувало кошти у сумі 626 521 501,92 грн ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» з призначенням платежу «повернення позики згідно договору № 204/419 від 20.03.2020 (том 1, а.с. 165).
Отже, відсоткова позика, отримана від ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» у сумі 626 500 000 грн, була витрачена на погашення безвідсоткової позики, отриманої від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» за договором короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020.
У свою чергу, в ході перевірки аналізом рахунку 301 встановлено та Акті перевірки зафіксовано напрямки використання отриманих сум безвідсоткової допомоги від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (найбільші суми) (стор. 30 - 32 Акту перевірки), зокрема, на благодійну допомогу Благодійному фонду «Разом з Кернел», на придбання валюти для погашення кредитного договору з нерезидентом - пов'язаною особою Inerco Trade SA, повернення авансів підприємствам групи Кернел (ПрАТ «Полтавське ХПП», ПрАТ «Біловодський ХПП», погашення фінансової допомоги ТОВ «Гутянський елеватор» (підприємство групи Кернел), повернення позики ТОВ «ЕНЕРДЖІТРАНСТЕРМІНАЛ» (підприємство групи Кернел).
При цьому ТОВ «Кононівський елеватор» за рахунок нарахування відсотків за договором позики від 23.12.2020 № 2012231-П формував фінансові витрати , які зменшують фінансовий результат до оподаткування у період 2020 - 2021 рр., що зафіксовано в Акті перевірки та не заперечується позивачем.
За наведених обставин контролюючий орган дійшов висновку про заниження фінансового результату до оподаткування на суму зарахованих до складу фінансових витрат сум витрат за відсотками за користування позиками (в частині отриманої позики, використаної на погашення поворотної фінансової допомоги), нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділової мети) в розмірі 39 690 216 грн, в т.ч. по періодах 2020 р. - 1 071 092 грн, 2021 р. - 38 619 124 грн (стор. 41 - 42 акту перевірки).
Дослідивши наявні у справі документи (договори, банківські виписки, платіжні доручення), суд зазначає, що дійсно ТОВ «Кононівський елеватор» фактично втрачає активи за рахунок сплати відсотків, при цьому за рахунок запозичень безоплатно фінансує пов'язаних осіб. Зазначене не відповідає визначенню господарської діяльності та розумної економічної причини (ділової мети), а отже і визначенню витрат, оскільки вони не втілюють економічної вигоди.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
Суд відхиляє доводи позивача про використання коштів, отриманих від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» по договору короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020, у господарській діяльності з метою отримання прибутку, на підтвердження чого позивачем надано зведену інформацію використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» по договору короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020, за підписом головного бухгалтера Михайлової О.В. (том 2, а.с. 28 - 31), оскільки у цій інформації наведено не всі суми отриманих коштів від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» за спірний період, зокрема, відсутні суми, вказані в Акті перевірки ( в т.ч. за 14.07.2020, 28.07.2020, 17.08.2020, 25.09.2020), тому відповідна інформація є вибірковою, неповною та не розкриває цілком рух коштів під час виконання договору короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020 із ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» та використання отриманих коштів.
При цьому у цій інформації не заперечується використання коштів, отриманих від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» на виконання договору короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020, на погашення безвідсоткової позики за договором з нерезидентом - пов'язаною особою Inerco Trade SA.
Суд наголошує, що контролюючим органом не заперечується те, що отримані суми позики від Inerco Trade SA позивачем використано у господарській діяльності, водночас поставлено під сумнів наявність розумної економічної мети у погашенні за рахунок відсоткової позики безвідсоткової позики.
Суд критично оцінює поданий позивачем висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16-25 від 16.06.2025 (том 14, а.с. 29 - 88), оскільки із його змісту слідує, що експертом досліджувалася, зокрема, копія зведеної відомості використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» по договору короткострокової позики № 204/419 від 20.03.2020, щодо якої судом встановлено неповноту, на підставі неї зроблено висновок про те, що грошові кошти, отримані від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» по договору № 204/419 від 20.03.2020 у сумі 636 1000 000 грн використано на господарські потреби позивача. Додаток 3 до висновку експерта фактично ґрунтується на відповідній зведеній відомості. Водночас експертом не проаналізовано усі документи, які досліджувалися контролюючим органом, зокрема, платіжні доручення на стр. 30 - 32 Акту перевірки. За наведених обставин суд не бере до уваги висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16-25 від 16.06.2025.
Поміж іншого, суд відхиляє посилання позивача на аудиторські висновки, оскільки останні не спростовують порушення, встановлені контролюючим органом.
Таким чином, суд погоджується з висновками акту перевірки стосовно того, що в порушення з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, з урахуванням пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», МСБО 1 “Подання фінансової звітності», Концептуальної основи фінансової звітності ТОВ “Кононівський елеватор»» в періоді, що перевірявся, занизило фінансовий результат до оподаткування на суму зарахованих до складу фінансових витрат сум витрат за відсотками за користування позиками (в частині отриманої позики використаної на погашення поворотної фінансової допомоги), нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділової мети) в розмірі 39 690 216 грн.
Відтак суд доходить висновку, що приймаючи відносно позивача податкові повідомлення-рішення №603/35000701 від 26.11.2024, яким зменшено товариству суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та №604/35000701 від 26.11.2024, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 11021000" на суму 2 079 830,00 грн, контролюючий орган діяв правомірно, обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного податкового законодавства.
Висновки суду щодо застосування штрафних санкцій за неподання та несвоєчасне подання повідомлень за формою 20-ОПП.
Аналіз викладених вище норм права свідчить, що платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17, який надалі підтримано у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №260/2584/21.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №260/2584/21 зазначено, що основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо). При цьому до 01 січня 2011 року суб'єкти господарювання не були зобов'язані подавати інформацію про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв'язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об'єкти оподаткування у платників податків.
Водночас із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 ПК України у всіх без виключення платників податків виник обов'язок із надання контролюючому органу повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Колегія суддів також враховувала, що чинним законодавством не передбачено терміну, протягом якого необхідно було подати таке повідомлення щодо об'єктів, створених, відкритих чи зареєстрованих до 2011 року (на відміну від десятиденного строку, встановленого пунктом 8.3 розділу VIII Порядку №1588 у випадку реєстрації, створення чи відкриття відповідних об'єктів оподаткування).
Відповідно до пункту 111.5 статті 111 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення податкової перевірки) триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 113.3 статті 113 ПК України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
У постанові 25 вересня 2025 року у справі № 560/17705/24 Верховний Суд також виснував, що порушення в частині неподання (несвоєчасного подання) інформації за формою №20-ОПП є триваючим, відтак, невиконання платником податків такого обов'язку (незалежно від періоду виникнення об'єкта) є підставою для притягнення відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
В Акті перевірки зафіксовано та не заперечується позивачем, що ТОВ "Кононівський елеватор" подано до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП по транспортним засобам від 21.05.2024 за №9136348045, №9136355297, №9136366215, №9136372291, від 06.06.2024 за №9152286811, проте ТОВ "Кононівський елеватор" в порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України не подано повідомлення за формою №20-ОПП по 73 об?єктам оподаткування та подано повідомлення за формою №20-ОПП з порушенням встановленого строку по 125 об?єктам оподаткування по транспортним засобам, які використовувались підприємством у господарській діяльності.
Детальний перелік транспортних засобів наведено у додатку №17 до акту перевірки (том 3, а.с. 101 а- 101 г).
Також відповідачем надано до суду перелік транспортних засобів, щодо яких встановлено неподання повідомлення за формою 20-ОПП та подання повідомлення за формою 20-ОПП з порушенням термінів взяття на облік (з урахуванням висновку по скарзі ДПС України).
Беручи до уваги те, що позивачем не спростовано факт неподання повідомлення за формою 20-ОПП та подання повідомлення за формою 20-ОПП з порушенням термінів взяття на облік по транспортним засобам, вказаним у відповідному переліку, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.02.2025 №43/35000701, яким до ТОВ «Кононівський елеватор» за порушення п. 63.3. ст. 63 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 142 800,00 грн у зв'язку із неподанням та несвоєчасним поданням повідомлень за формою №20-ОПП, є законним та обґрунтованим.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що податковим органом застосовано штрафні санкції із порушенням строку, оскільки, як наведено вище, порушення в частині неподання (несвоєчасного подання) інформації за формою №20-ОПП є триваючим, відтак, невиконання платником податків такого обов'язку (незалежно від періоду виникнення об'єкта) є підставою для притягнення відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на те, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.11.2024 та від 03.02.2025, а позивачем не надано доказів на спростування висновків контролюючого органу, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші доводи сторін, оскільки суд дослідив усі основні питання, які є важливими для ухвалення цього судового рішення
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, а відповідачем не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (пл. Павленківська 24, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 32284263) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61012, ідентифікаційний код 44131658) про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08 січня 2026 року.
Головуючий суддя М.В. Довгопол