Рішення від 08.01.2026 по справі 420/39192/25

Справа № 420/39192/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000338/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000337/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000340/2 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000344/2 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000345/2 від 18.10.2025;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000486 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000485 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000488 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000492 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000494 від 18.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення порушують інтереси позивача та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України, а саме: - частині 2 статті 19 Конституції України; - статті 4, частини 1 статті 5, частини 1 статті 7, частини 1 статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.); - частині 1 статті 1, частині 2 статті 7, частині 1 статті 49, пунктам 2, 3, 6, 8 частини 2 статті 53, частинам 3, 5 статті 53, частинам 1, 2, пунктам 1, 2 частини 4 статті 54, пунктам 1-3 частини 5 статті 54, пунктам 1-3 частини 6 статті 54, частині 1 статті 55, пунктам 1, 2, 4 частини 2 статті 55, частинам 2, 3, 5, 8 статті 57, частинам 4, 5, 9, 21 статті 58, підпункту «в» пункту 1, пунктам 5, 6, 7 частини 10 статті 58, статті 74, частинам 1, 2 статті 256, частині 3 статті 318, частинам 1, 2, 5 статті 327, частині 1 статті 334 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI; - статті 627, статті 694 Цивільного кодексу України; - статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; - пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195); - пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672); - пунктам 18, 20 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983).

У відзиві на позовну заяву від 22.12.2025 року відповідач вказує, що декларантом для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію та документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зазначені в графі 44 МД.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У зв'язку з тим, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

01.12.2025 року винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.

02.12.2025 року позивачем були усунені недоліки по справі.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

25.12.2025 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

29.08.2025 між ТОВ «СОРТФАЙ» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладено договір комісії № 290825_1, відповідно до умов якого Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару; Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією; Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

07.04.2025 року між компанією «Soltera Trade Limited» Гонконг (Продавець) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Покупець) укладено контракт № МH/ST, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продавати Товар, а покупець - купувати його згідно умовами, які зазначені в цьому Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки (п.1.2); вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною Контракту (п.2.1); Товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних вимог, що забезпечують збереження його якості під час транспортування (п.2.2); продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару (п.2.3); поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом (п.3.1); для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах (п.3.2); у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах (п.3.3); валюта цього Контракту долар США (п.4.1); оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України (п.5.1).

Декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (трикотажне полотно поперечне в'язане, машинного в'язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 57160 метрів, 1751 пакунок. Торговельна марка - WMTextile. Виробник - SHAOXING KEQIAO HONGLONG IMPORT & EXPORT CO., LTD. Країна виробництва CN) була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500020007874U2 від 13.10.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист б/н від 09.07.2025, інвойс (invoice) № SOL090725-1DLCR від 09.07.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5112 від 10.10.2025, декларація про походження товару № SOL-090725-1DLCR від 09.07.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825 1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 13.10.2025, заява на проведення фізичного огляду від 13.10.2025.

ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 81110,04 дол. США.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) в пакувальному листі від 09.07.2025 № б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товару торговельної марки WMTextile, проте в інвойсі від 09.07.2025 № SOL-090725-1DLCR відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 09.07.2025 № SOL090725-1DLCR (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику (в даному випадку PE BLIZNICHENKO VALENTIN) чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі (інвойс) 09.07.2025 № SOL-090725-1DLCR за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

На підставі зазначеного було зобов'язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України. Також, запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант додатково надав до митного органу прайс-лист від 09.07.2025 та повідомив про надання всіх необхідних документів, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Митного кодексу України.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2025/000338/2 від 13.10.2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 105576,00 дол. США із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000486 від 13.10.2025.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (тканини трикотажні ворсові, машинного в'язання, виготовлені із штучних, синтетичних штапельних волокон, пофарбовані, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 38610 метрів, 765 пакунків. Торговельна марка - NSTextile. Виробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD. Країна виробництва CN) була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500020007872U4 від 13.10.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист б/н від 01.08.2025, інвойс (invoice) № SOL010825-1DYCR від 01.08.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 1336 від 06.10.2025, декларація про походження товару № SOL-010825-1DYCR від 01.08.2025, контракт № МН/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 13.10.2025, заява на проведення фізичного огляду від 13.10.2025.

ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 56833,92 дол. США.

1) в пакувальному листі від 01.08.2025 № б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товару торговельної марки «NSTextile», проте в інвойсі від 01.08.2025 № SOL-010825-1DYCR (далі - Інвойс) відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) інвойс визначає вартість товару за метр, разом з цим, в зазначеному документі міститься застереження щодо можливої відмінності довжини та ширини товару на +-5% від заявленої. Слід зауважити, що одиниця вимірювання «метр» - це одиниця вимірювання довжини, яка не передбачає параметр «ширина». Таким чином, в митного органу відсутня можливість ідентифікації точної кількості товару, оскільки зазначений документ не містить повних відомостей щодо розмірних параметрів (ширина, площа тощо). Таким чином, зазначене може свідчити про наявність інших, деталізованих відомостей та/або домовленостей щодо предмету купівлі-продажу, відмінних від наведених в Інвойсі;

4) п.2.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST встановлено, що вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та визначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту. Згідно інформації щодо маршруту та графіку руху вантажного контейнера MRKU6321336 з товарами на офіційній інтернет-сторінці лінійного перевізника Maersk [Електронний доступ: https://www.maersk.com/tracking/#tracking/MRKU6321336], порожній контейнер було надано під завантаження відправникові та прийнято завантаженим і готовим до відправлення в Нінбо (КНР) 28.07.2025 року. Наданий до митного контролю Інвойс датовано 01.08.2025. Таким чином, відповідно до наданих документів, узгодження виду, кількості, ціни та умов поставки товару відбулося після їх завантаження та відправки, що має вкрай низьку вірогідність. Вказане свідчить про наявність остаточних домовленостей щодо купівлі-продажу до його відвантаження зі складу відправника, що також стосуються вартості товару, документи щодо яких до митного контролю не надано.

Декларант додатково надав до митного органу прайс-лист від 01.08.2025 та повідомив про надання всіх необхідних документів, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Митного кодексу України.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2025/000337/2 від 13.10.2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 73977,26 дол. США із застосуванням резервного методу.

Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (№ 1 - мереживна тканина, машинного в'язання, із синтетичних волокон, може використовуватись для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 2120 метрів, 13 пакунків. Торговельна марка - SRHTextile, ESTextile, PAK TEXTILES. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва CN; № 2 - трикотажне полотно поперечне в'язане, машинного в'язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 63480 метрів, 454 пакунки. Торговельна марка - SRHTextile, ESTextile, PAK TEXTILES. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва CN) була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500020007972U1 від 15.10.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист б/н від 20.08.2025, інвойс (invoice) № SOL200825-1DJCQ від 20.08.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № б/н від 13.10.2025, декларація про походження товару № SOL-200825-1DJCQ від 20.08.2025, контракт № МН/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825 1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 15.10.2025, заява на проведення фізичного огляду від 15.10.2025.

ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме по товару № 1 - 1886,80 дол. США та по товару № 2 - 63099,12 дол. США.

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

2) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) від 20.08.2025 № SOL-200825-1DJCQ товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) рахунок-фактура (інвойс) від 20.08.2025 № SOL-200825-1DJCQ визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

4) в пакувальному листі від 20.08.2025 № б/н зазначена наявність торговельних марок «SRHTextile, ESTextile, PAK TEXTILES» проте в інвойсі від 20.08.2025 № SOL-200825-1DJCQ відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару.

На підставі зазначеного було зобов'язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант додатково надав до митного органу прайс-лист від 20.08.2025 та повідомив про надання всіх необхідних документів, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Митного кодексу України.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2025/000340/2 від 15.10.2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 2455,92 доларів США по товару № 1 та до 82132,27 доларів США по товару № 2 із застосуванням резервного методу.

Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (трикотажне полотно поперечне в'язане, машинного в'язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 2067 рулонів. Торговельна марка - LMTextile. Виробник - SHAOXING QIWO TRADING CO., LTD. Країна виробництва CN) була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500020008036U8 від 18.10.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист б/н від 10.04.2025, інвойс (invoice) № SOL100425-1DYHV від 10.04.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 2512 від 15.10.2025, декларація про походження товару № SOL-100425-1DYHV від 10.04.2025, контракт № МH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 18.10.2025, заява на проведення фізичного огляду від 18.10.2025.

2) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) від 10.04.2025 № SOL-100425-1DYHV товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 10.04.2025 № SOL-100425-1DYHV доставка товару здійснюється протягом 180 днів з дати інвойсу. Тобто відповідний термін сплив ще 08.10.2025;

4) рахунок-фактура (інвойс) від 10.04.2025 № SOL-100425-1DYHV визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

5) в пакувальному листі від 20.08.2025 № б/н зазначена наявність торговельних марок «LMTextile» проте в інвойсі від 10.04.2025 № SOL100425-1DYHV відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару.

Декларант додатково надав до митного органу прайс-лист від 10.04.2025 та повідомив про надання всіх необхідних документів, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Митного кодексу України.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2025/000344/2 від 18.10.2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 67746,46 дол. США із застосуванням резервного методу.

Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (трикотажне полотно поперечне в'язане, машинного в'язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 2669 рулонів. Торговельна марка - LMTextile. Виробник - SHAOXING QIWO TRADING CO., LTD. Країна виробництва CN) була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500020008037U7 від 18.10.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист б/н від 10.04.2025, інвойс (invoice) № SOL100425-1YCMU від 10.04.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 1481 від 15.10.2025, декларація про походження товару № SOL-100425-1YCMU від 10.04.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 18.10.2025, заява на проведення фізичного огляду від 18.10.2025.

ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 77534,45 дол. США.

2) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) рахунок-фактура (інвойс) визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

4) в пакувальному листі від 10.04.2025 № б/н зазначена наявність торговельної марки «LMTextile», проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару;

5) відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 Контракту оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2025/000345/2 від 18.10.2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 100921,89 дол. США із застосуванням резервного методу.

Вважаючи протиправними та необґрунтованими рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи № 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про те, що відповідно до умов викладених у рахунках-фактурах (інвойсах) від 09.07.2025 № SOL-090725-1DLCR, від 10.04.2025 № SOL-100425-1YСМИ оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону; вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ, суд зазнає наступне.

Як вже зазначалося, відповідно до умов контракту № МH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною Контракту, валюта цього Контракту долар США, оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В свою чергу, в інвойсах (invoice) № SOL-090725-1DLCR від 09.07.2025, № SOL-100425-1YCMU від 10.04.2025 зазначено, що Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В листах від 13.10.2025 та від 18.10.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 5.1 контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.

Суд погоджується з позивачем, що відстрочка платежу на 90 днів передбачена контрактом № МH/ST від 07.04.2025 та є добровільною домовленістю сторін, що відображає їхні комерційні інтереси та відповідає вимогам законодавства. Встановлення тривалості відстрочки є виключною прерогативою сторін контракту, оскільки сторони вільні у визначенні цього строку на власний розсуд.

Також, положеннями Митного кодексу України не заборонено надання відстрочки платежу як елементу ціноутворення.

Отже, здійснення покупцем оплати за товар у відповідності до умов пункту 5.1 контракту № MH/ST від 07.04.2025 з відстроченням платежу не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а тому не могло бути підставою для коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товарів.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про те, що в пакувальних листах серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах торговельних марок, проте в інвойсах відомості щодо торговельної марки відсутні; з огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки; рахунки-фактури (інвойси) визначають вартість товару за рулон, проте ні в зазначених документах, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів; інвойс визначає вартість товару за метр, разом з цим, в зазначеному документі міститься застереження щодо можливої відмінності довжини та ширини товару на +- 5% від заявленої, одиниця вимірювання «метр» - це одиниця вимірювання довжини, яка не передбачає параметр «ширина», тобто в митного органу відсутня можливість ідентифікації точної кількості товару, оскільки зазначений документ не містить повних відомостей щодо розмірних параметрів (ширина, площа тощо), що може свідчити про наявність інших, деталізованих відомостей та/або домовленостей щодо предмету купівлі-продажу, відмінних від наведених в інвойсі, то суд зазначає наступне.

Суд погоджується з позивачем, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) не містять положень щодо обов'язкової наявності в рахунку-фактурі (інвойсі) другорядних, додаткових відомостей про розміри рулона, виробника та торгової марки товару, відправика.

В законодавстві України також відсутня затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов'язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс). Крім того, відсутнє положення про те, що рахунок-фактура (інвойс) в обов'язковому порядку повинен містити інформацію про розміри рулона, виробника та торгову марку товару.

З матеріалів справи вбачається, що в наданих до митного оформлення інвойсах наведені, зокрема, найменування, адреса продавця, найменування, адреса покупця, міститься посилання на контракт, умови поставки, країну походження товарів; вказано, що страхування товарів не проводилось, та що продавець передає товар покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину товаром митного кордону України; зазначений опис товарів, його кількість, ціна за метр та загальна сума.

Суд погоджується з позивачем, що в рахунках-фактурах (інвойсах) вказана кількість рулонів, метрів кожного товару та ціна за одиницю товару, що дозволяє логічним шляхом визначити вартість такого товару, яка й вказана у відповідних інвойсах; інформація, вказана в рахунках-фактурах (інвойсах), повністю відповідає інформації, що зазначена в інших товаросупровідних документах.

Таким чином, законодавство України не зобов'язує декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару, зокрема, ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку, якщо ці дані не впливають на ціну, фактично сплачену або яка підлягає сплаті. Відсутність у інвойсі деталізації фізичних характеристик товару, таких як розміри рулонів, не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору, якщо загальна сума, фактично сплачена або яка підлягає сплаті, підтверджена первинними документами. Розбіжності між інвойсом та пакувальним листом, зокрема відсутність у інвойсі даних про виробника чи торговельну марку, не є достатньою підставою для коригування митної вартості, оскільки відсутня законодавчо встановлена вимога щодо обов'язкового зазначення таких даних в інвойсі.

Митний орган в оскаржуваних рішеннях належним чином не обґрунтував та не надав доказів, як саме відсутність деталізації відомостей про товар в інвойсах (розмірів рулону, виробника чи інших характеристик) впливає на правильність визначення заявленої митної вартості. Також, митницею не обґрунтовано та не доведено, що торговельна марка, зазначена у пакувальних листах, є фактором, який впливає на ціноутворення в даних операціях.

Позивач вказує, що інвойси та пакувальні листи викладені на фірмовому бланку компанії «Soltera Trade Limited» та скріплені печаткою «Soltera Trade Limited». У пакувальних листах від 09.07.2025, від 01.08.2025, від 20.08.2025, від 10.04.2025, від 10.04.2025, зазначено, що країна виробник - Китай, виробники товару - SHAOXING KEQIAO HONGLONG IMPORT & EXPORT CO., LTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, SHAOXING QIWO TRADING CO., LTD, торгові марки - WMTextile, NSTextile, SRHTextile, ESTextile, PAK TEXTILES, LMTextile, що відповідає відомостям митних декларацій в яких зазначено ці ж Торговельні марки та Виробників.

Суд враховує, що вказані документи надавалися митному органу на розгляд, тобто він аналізуючи ці документи мав можливість встановити виробника та торгівельну марку кожної партії товару.

Тобто, відсутність інформації про розміри рулона, виробника та торгову марку у інвойсах (рахунках-фактурах), які відповідали усім встановленим вимогам щодо повноти інформації та дозволяли ідентифікувати товар і підтвердити його ціну, не вплинуло та не могло вплинути на правильність визначення позивачем числового значення складових митної вартості імпортованих товарів.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про те, що відсутність страхових документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару, то суд вказує на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в наданих до митного оформлення інвойсах наведені умови поставки СРТ - Харків та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).

В статті А.5 «Страхування» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування».

В статті В.5 «Страхування» розділу В «Обов'язки покупця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування».

В листах уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомляла митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що у відповідності до положень митного законодавства декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося, а оскільки в даному випадку страхування вантажу не здійснювалось, тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про те, що декларантом не надано до митного оформлення документів на підтвердження витрат на перевезення для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків), то суд зазначає наступне.

Відповідно до умов контракту № МH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що невід'ємною частиною Контракту; продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару; поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом; для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах; у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Як зазначалося, в наданих до митного оформлення інвойсах наведені умови поставки СРТ - Харків.

В статті А.4 «Перевезення» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається».

В статті В.4 «Перевезення» розділу В «Обов'язки покупця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) перевезення».

В статті А.9 «Розподіл витрат» розділу А «Обов'язки продавця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено: «Продавець зобов'язаний оплатити: а) усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує покупець, які передбачено статтею В.9; в) транспортні та всі інші витрати, що виникають відповідно до статті А.4, включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень; с) будь-які обов'язкові платежі за розвантаження в узгодженому місці призначення, але тільки якщо ці обов'язкові платежі були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; д) витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; е) витрати, пов'язані із наданням звичайного доказу того, що товар поставлений відповідно до статті А.6; f) де це застосовується мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту відповідно до статті А.7 (а); та g) покупцю всі витрати та обов'язкові платежі, пов'язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статті В.7 (а)».

В листах уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомляла митницю про те, що згідно законодавства України митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення; в інвойсах місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ - Харків).

З урахуванням зазначеного, відповідно до умов поставки товарів СРТ м. Харків, Україна, продавець (компанія «Soltera Trade Limited», Гонконг) зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна).

Як вказує позивач, покупець ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» не здійснював будь-яких витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків, Україна) тощо.

Оскільки умовами контракту № МH/ST від 07.04.2025 та умовами поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) не передбачено обов'язку продавця надати покупцю товарів інших товаротранспортних документів, окрім тих, що передбачені умовами контракту № МН/ST від 07.04.2025 (договір перевезення, коносамент, маніфест, навантажувальний документ тощо), тому відповідних документів позивачу продавцем товарів надано не було.

Суд зазначає, що транспортні (перевізні) документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Тобто, погоджуючи умови поставки СРТ м. Харків, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) № МН/ST від 07.04.2025 виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна) вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах, а тому такі витрати не підлягають відокремленню та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, що в свою чергу не могло бути підставою для коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товарів.

Щодо посилань відповідача, що узгодження виду, кількості, ціни та умов поставки товару відбулося після їх завантаження та відправки, що має вкрай низьку вірогідність, та свідчить про наявність остаточних домовленостей щодо купівлі-продажу до його відвантаження зі складу відправника, що також стосуються вартості товару, документи щодо яких до митного контролю не надано, суд вказує наступне.

Як вказує позивач, Митний кодекс України не містить жодної норми, яка забороняє оформлення інвойсу після дати відвантаження - головне, щоб ці документи існували на час митного оформлення, підтверджували реальні договірні відносини та містили достовірні дані про ціну, тому така обставина не може бути підставою для сумніву в достовірності заявленої митної вартості, а вимога митниці приймати до розгляду лише «заздалегідь оформлені» документи ґрунтується не на законі, а є формальним підходом.

Суд погоджується з позивачем, що відповідно до норм міжнародної комерційної практики, а також положень Митного кодексу України, момент видачі інвойсу не обов'язково повинен передувати фактичному завантаженню товару до контейнеру, оскільки комерційні документи можуть бути сформовані після подачі товару на перевезення, під час транспортування або підготовки до відвантаження.

Митний орган належним чином не обґрунтував, як дата видачі інвойсу та дата завантаження контейнеру/виходу завантаженого контейнера з порту Ningbo (CN) впливають на заявлену митну вартість, і не вказав, які саме додаткові документи необхідно надати для підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо посилань відповідача, що відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі доставка товару здійснюється протягом 180 днів з дати інвойсу, тобто відповідний термін сплив ще 08.10.2025, суд вказує наступне.

Як вказує позивач, граничним строком поставки товару за вказаним інвойсом є 08.10.2025, однак товар фактично ввезено на митну територію України та подано до митного оформлення 13.10.2025, тобто на 5 днів пізніше узгодженого сторонами комерційного строку.

При цьому, строк поставки товару - це виключно комерційні (договірні) зобов'язання сторін ЗЕД, що регулюється цивільним та господарським законодавством, і не належить до предмета митного контролю.

Вказані обставини жодним чином не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості імпортованих товарів.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про недоліки та необ'єктивності в наданих до митного оформлення прайс-листах, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в наданих до митного оформлення прайс-листах зазначені умови поставки товарів - СРТ-Харків, країна походження - Китай, вказано строк, протягом якого прайс-лист дійсний, а також міститься детальний опис товару, його ціна за метр.

Крім того, ціна за одиницю товару, зазначена в прайс-листах, відповідає ціні за одиницю товару, зазначеній в інвойсах, а дата видачі прайс-листів збігається з датою видачі інвойсів.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що зазначені відомості у прайс-листах продавця товарів відповідали інформації, наведеній у інвойсах, а отже підтверджували відомості про митну вартість товарів, заявлену декларантом.

Також, суд зазначає, що прайс-лист є додатковим документом, що може підтверджувати митну вартість товару та у відповідності до ч.3 ст.53 Митного кодексу України подається у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, однак жодна норма Митного кодексу України не визначає вимоги до оформлення прайс-листа.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

Відповідно до ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2-3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч.1-2 ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Згідно з ч.1-2 ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Відповідно до ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Згідно з ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000338/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000337/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000340/2 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000344/2 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000345/2 від 18.10.2025, а також прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000486 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000485 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000488 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000492 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000494 від 18.10.2025 є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 18545,41 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 18545,41 грн.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (пр. Аерокосмічний, буд. 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000338/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000337/2 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000340/2 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000344/2 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000345/2 від 18.10.2025.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000486 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000485 від 13.10.2025, № UA500020/2025/000488 від 15.10.2025, № UA500020/2025/000492 від 18.10.2025, № UA500020/2025/000494 від 18.10.2025.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» судовий збір у розмірі 18545,41 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко

Попередній документ

133193928

Наступний документ

133193930

Інформація про рішення:

№ рішення:	133193929
№ справи:	420/39192/25
Дата рішення:	08.01.2026
Дата публікації:	12.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (12.03.2026)
Дата надходження:	25.11.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення